24 лютого 2026 року місто Київ
Справа № 1001/1095/2012
Апеляційне провадження № 22-ц/824/6653/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Желепи О.В.,
суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В.,
за участю секретаря судового засідання Рябошапки М. О.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 22 грудня 2025 року (постановлену у складі судді Троценко Т.А., дата виготовлення повного тексу ухвали - відсутня)
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ФОРТ» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання,-
У вересні 2024 року заявник ТОВ «ФК «Форт» звернувся до суду із вказаною заявою.
В обгрунтування заяви зазначав, що 23 листопада 2012 року рішенням Баришівського районного суду Київської області по справі № 1001/1095/12 на користь ПАТ «КБ «Надра» з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за кредитним договором.
На виконання рішення суду Баришівським районним судом 02 січня 2013 року Банку було видано виконавчий лист № 2/1001/722/12 по справі № 1001/1095/12.
13 грудня 2019 року було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 про стягнення боргу з боржника, а 26 червня 2020 року у виконавчому провадженні винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення.
Станом на 26 червня 2020 року стягувачем у виконавчому провадженні був ПАТ «КБ «Надра», і орган державної виконавчої служби повинен був фактично направити оригінал виконавчого документа на адресу ПАТ «КБ «Надра».
Проте оригінал виконавчого листа відсутній і в органі виконавчої служби, і у стягувача.
30 серпня 2024 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «КБ «Надра» з ринку повідомив, що на адресу ФГВФО оригінал виконавчого листа № 2/1001/722/12 від 02 січня 2013 року не надходив.
Заявник вважав цю відповідь доказом того, що виконавчий документ було втрачено.
05 березня 2024 року ухвалою Баришівського районного суду Київської області замінено стягувача ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «ФК «Форт» у виконавчому листі по цій же справі.
Оскільки ТОВ «ФК «Форт» отримало докази втрати оригіналу виконавчого листа, тому виникла необхідність звернення до суду з метою отримання його дубліката.
Заявник вважав, що не пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, але водночас просив ухвалити рішення про поновлення такого строку з огляду на те, що 26 червня 2020 року виконавчий документ було повернуто у зв'язку з неможливістю його виконання, строк пред'явлення виконавчого документа перервався, і повторний строк пред'явлення виконавчого документа до виконання закінчувався б 26 червня 2023 року.
У зв'язку з повномасштабним військовим вторгненням Російської Федерації на територію України строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перервалися, 24 лютого 2022 року минув лише один рік і вісім місяців з трьох років повторного звернення до суду для пред'явлення виконавчого документа до виконання, проте просив поновити строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 22 грудня 2025 року заяву задоволено частково.
Видано дублікат виконавчого листа №2/1001/722/2012 від 02 січня 2013 року на виконання рішення Баришівського районного суду Київської області по справі №1001/722/2012 (провадження №2/1001/722/2012) від 23 листопада 2012 року. В решті заяви відмовлено.
Не погоджуючись з такою ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, якою просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого листа.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції протиправно задовольнив заяву ТОВ «ФК «ФОРТ» про видачу дубліката виконавчого листа, оскільки стягувач раніше подавав таку ж заяву з тих же підстав, про те йому було відмовлено у видачі дублікату.
Апелянт наголошує на тому, що повторне подання заяви про видачу дубліката виконавчого листа, що не містить інших підстав чи нових обставин, ніж були предметом розгляду у справі №1001/1095/2012 визнається зловживанням процесуальними правами, оскільки вказане питання вже було вирішено судом.
Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної ухвали було проігноровано, що відсутні у справі відомості про втрату виконавчого документа, що могло відбутися за інших обставин, ніж ті, що були вже викладені у попередній заяві ТОВ «ФК Форт», в задоволенні якої було відмовлено судом апеляційної інстанції.
У відзиві ТОВ «ФК «ФОРТ» заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
У судовому засіданні 24 лютого 2026 року року представники ТОВ «ФК «Форт» - адвокат Плискань І.О. заперечила проти доводів апеляційної скарги.
ОСОБА_1 та її представниця адвокат Андрющенко А.В. в судове засідання не з'явились.
Проте, 24 лютого 2026 року до Київського апеляційного суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з причин зайнятості адвоката у іншій судовій справі.
Суд відхиляє вказане клопотання, оскільки розглядається процесуальне питання в межах контролю за виконанням рішення суду. Для з'ясування обставин, що входять до предмету апеляційного перегляду не обов'язкова явка боржника, так як його правова позиція викладена в апеляційній скарзі.
Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року по справі №361/8331/18 висловився, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
З урахуванням наведено та з огляду на приписи ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляд.
За правилами ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Це положення означає, що апеляційний суд оцінює судове рішення виключно з точки зору його законності на момент ухвалення, тобто з урахуванням норм права, що діяли на той час, та доказів, наданих у суді першої інстанції. Зміни в законодавстві, нові докази чи обставини, які з'явилися після винесення рішення, не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції і не враховуються під час перевірки законності рішення в апеляційному порядку.
Заслухавши пояснення представника ТОВ «ФК «Форт», доповідь головуючого судді Желепи О. В., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно з положеннями ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції відповідає.
Судом встановлено, що 23 листопада 2012 року рішенням Баришівського районного суду Київської області по справі № 1001/1095/12 на користь ПАТ «КБ «Надра» з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за кредитним договором.
На виконання рішення суду Баришівським районним судом 02 січня 2013 року Банку було видано виконавчий лист № 2/1001/722/12 по справі № 1001/1095/12.
13 грудня 2019 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 про стягнення боргу з боржника.
26 червня 2020 року у виконавчому провадженні винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення.
05 березня 2024 року ухвалою Баришівського районного суду Київської області замінено стягувача ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «ФК «Форт» у виконавчому листі по цій же справі.
Стягувач стверджував про те, що після того, як виконавчий документ був повернутий до ПАТ КБ «Надра» з виконавчої служби, до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «КБ «Надра» з ринку, оригінал виконавчого листа № 2/1001/722/2012 не надходив, що свідчить про його втрату.
Вказана обставина підтверджується листом Фонду від 30 серпня 2024 року, що стало підставою для звернення до суду з цією заявою.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
У відповідності до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з п.9 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, в - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.
У ч.ч.1, 3 ст.431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
Згідно з ч.ч.1, 2, п.1 ч.4 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Пунктом 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Аналіз п.17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі №201/4043/19-ц (провадження № 61-18264св21), від 30 серпня 2022 року у справі №757/14604/20-ц (провадження № 61-8111ск22), від 06 листопада 2019 року у справі №2-1053/10 (провадження №61-18169св18), від 23 вересня 2020 року у справі №127/2-3538/10 (провадження №61-8969св20).
Суд зважав на те, що стягувач позбавлений можливості надати будь -які докази втрати виконавчого документа, оскільки є особою, яка не була безпосереднім учасником виконавчих дій з боржниками, а є правонаступником ПАТ «КБ «Надра» та отримала у своє розпорядження лише ті документи, які були наявні при здійсненні правонаступництва.
ТОВ «ФК «Форт» скористався єдиною можливістю отримати будь -яку інформацію щодо втраченого виконавчого документа, а саме - відповіддю Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «КБ «Надра» з ринку, у розпорядженні якого перебував увесь пакет документів, інших доказів отримати не виявилося можливим, крім того, законодавцем не передбачено як саме повинна були оформлена втрата виконавчого документа.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «КБ «Надра» з ринку у даних обставинах є достатньою для визначення факту втрати виконавчого документа, що є підставою для видачі дублікату виконавчого документу.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, з огляду на таке.
У заяві ТОВ «ФК Форт» про заміну сторони, видачу дубліката та поновлення строку від 06 лютого 2024 року та у заяві ТОВ «ФК Форт» про видачу дубліката та поновлення строку від 13 вересня 2024 року наведені різні підстави.
06 лютого 2024 року ТОВ «ФК Форт» звернулося до суду першої інстанції із заявою про заміну сторони у виконавчому листі, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред'явлення його до виконання.
У заяві було вказано, що відносно Боржника було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо виконання виконавчого листа № 2/1001/722/2012 від 02 січня 2013 року, дублікат якого заявник просив видати.
Оскільки станом на 06 лютого 2024рокуТОВ «ФК Форт» ще не мало статусу стягувача по справі, а тільки зверталося із заявою про заміну сторони, то у пункті 3 прохальної частини заяви від 06 лютого 2024 року ТОВ «ФК Форт» поставило питання: «Витребувати у Баришівського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства остиції (м.Київ) ідентифікатор доступу до виконавчого провадження № НОМЕР_1. До своїх додаткових пояснень від 19 лютого 2025 року представника Боржника додав скан копію заяви від 06 лютого 2024 року, тому цей факт є підтвердженим.
05 березня 2024 року суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимог заявника у заяві від 06 лютого 2024рокуі повністю задовольнив заяву ТОВ «ФК Форт» (замінив сторону, видав дублікат та поновив строк) без витребування інформації в органі ДВС.
У подальшому ухвала від 05 березня 2024 року в частині видачі дубліката та поновленні строку була скасована у зв?язку з не доведенням факту втрати оригінала виконавчого листа.
Тому, ТОВ «ФК Форт», вже маючи статус стягувача, звернулося з адвокатськими запитами:
1) До Баришівського ВДВС у Броварському районі Київської області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) з проханням надати інформацію: чи наявний в органу ДВ оригінал виконавчого листа № 2/1001/722/2012, виданого 02 січня 2013 року; чи направлявся попередньому стягувачу ПАТ «КБ «НАДРА» оригінал виконавчого листа № 2/1001/722/2012, виданого 02 січня 2013 року, у зв'язку з винесенням 26 червня 2020рокупостанови про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
2) До ПАТ «КБ «Надра» з проханням надати інформацію чи наявний в банку оригінал виконавчого листа № 2/1001/722/2012, виданого 02 січня 2013 року.
На вказані адвокатські запити були отримані відповіді:
1) Відповідно до листа № 27111 від 30 серпня 2024 року Баришівського ВДВС у Броварському районі Київської області у відділі відсутній оригінал виконавчого листа № 2/1001/722/2012 від 02 січня 2013року.
Згідно з листом № 089-60-384.24 від 30 серпня 2024 року Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «КБ «НАДРА» з ринку на адресу ФГВФО оригінал виконавчого листа № 2/1001/722/2012 від 02 січня 2013 року не надходив.
Відповіді на адвокатські запити містяться в матеріалах справи.
ТОВ «ФК Форт», вже маючи статус стягувача, звернулося до органу ДВС та до
попереднього стягувача з метою підтвердження чи спростування інформації про втрату оригінала виконавчого листа. Після підтвердження факту відсутності оригінала виконавчого листа і в органі ДВС, і у попереднього стягувача, ТОВ «ФК Форт» 13 вересня 2024 року звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа.
За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що заява ТОВ «ФК Форт» про заміну сторони, видачу дубліката та поновлення строку від 06 лютого 2024рокута заява ТОВ «ФК Форт» про видачу дубліката та поновлення строку від 13 вересня 2024року
містять різні підстави, а тому відхиляє вказані доводи апеляційної скарги.
Щодо неможливості видавати дублікат виконаввчого листа, в разі якщо стягувачем пропущено строк, то такі доводи теж є безпідставні.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2024 року у справі № 186/871/14-ц, відповідно до якої із заявою про видачу дубліката виконавчого листа стягувач має право звертатися до тих пір поки судове рішення не буде виконано.
Так, 13 листопада 2024 року у справі №186/871/14-ц Велика Палата Верховного Суду у подібних правовідносинах сформувала наступний висновок: «79... розгляд процесуальних питань пов?язаних звиконанням судових рішень, у тому числі і
заміна стягувача у виконавчому провадженні, і видача дубліката виконавчого документа, єтриваючими правовідносинами до тих пір, поки судове рішення не буде виконане в порядку, передбаченому законом.
Згідно з ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред?явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цого Закону,
Тобто, в законодавстві України закріплена чітка норма про те, що після повернення виконавчого листа (26.06.2020 року) на підставах, передбачених ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», починається повторний трирічний строк для пред?явлення його до виконання. Крім цього, це відображено і в постанові Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі № 1013/8111/2012.
Тобто, оскільки 26 червня 2020 року виконавчий документ було повернуто у зв?язку з неможливістю виконання,через відсутність майна у боржника то 26 червня 2020 року строк пред?явлення виконавчого документа до виконання перервався.
24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне військове вторгнення Російської Федерації на територію України. Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року в Україні було введено воєнний стан, який наразі продовжений строком на 90 діб.
Згідно з пп. 4 п. 10-2 розділу ХІІІ Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Тобто з 24 лютого 2022 року строк пред'явлення до виконання перервався також через воєнний стан та встановлюється з дня припинення чи скасування воєнного стану.
Віддат стягувач має повне право пред'явити виданий судом дублікат та виконати рішення суду.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на законність постановленої ухвали не впливають.
Згідно ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає без задоволення апеляційну скаргу, а судове рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів встановила, що оскаржувана ухвала є законною і обґрунтованою, постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому її відповідно до ст.375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 387 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 22 грудня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 13 березня 2026 року.
Головуючий О.В. Желепа
Судді Н.В. Поліщук
В.В. Соколова