12 березня 2026 року м.Суми
Справа №592/16344/21
Номер провадження 22-ц/816/94/26
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),
суддів - Криворотенка В. І. , Сидоренко А. П.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Борохом Валерієм Миколайовичем,
на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 лютого 2025 року у складі судді Фоменко І.М., постановленої в м. Суми,
в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 04 січня 2022 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 заборгованості по оплаті послуг з постачання гарячої води,
04 січня 2022 року Ковпаківським районним судом м. Суми видано судовий наказ, яким стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «Сумитеплоенерго» заборгованість за надані послуги з постачання гарячої води за період з 01 лютого 2019 року до 30 листопада 2021 року у розмірі 24 803 грн 94 коп. Також, стягнуто в дольовому порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «Сумитеплоенерго» судовий збір в розмірі 227 грн 00 коп., тобто по 75 грн 67 коп. з кожного.
25 лютого 2025 року ОСОБА_1 подано заяву про скасування вказаного судового наказу, а також просив поновити строк на подачу заяви про скасування судового наказу. При цьому вказував на те, що про існування даного судового наказу він дізнався при ознайомленні з матеріалами справи 14 лютого 2025 року. Вказує на те, що він не проживає за місцем реєстрації, а тому не міг отримати надісланий поштою судовий наказ, а проставлений на повідомленні про отримання поштового відправлення підпис йому не належить.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 лютого 2025 року відмовлено ОСОБА_1 в заяві про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу.
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 04 січня 2022 року по справі №592/16344/21 про стягнення заборгованості на користь ТОВ «Сумитеплоенерго» по оплаті послуг з постачання гарячої води - повернуто.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 , діючим через свого представника - адвоката Бороха В.М., подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що судом першої інстанції не було надано оцінки поданим ним доказам, якими підтверджується що він не проживає за адресою реєстрації. Наголошує на тому, що копії судового наказу він не отримував, підпис в повідомлені про отримання поштового відправлення йому не належить. Вважає, що наявні поважні причини пропуску ним строків подання заяви про скасування судового наказу, а суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання та повернув йому подану ним скаргу.
Стягувачем у встановлений апеляційним судом строк відзиву на апеляційну скаргу подано не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені впунктах 1,5,6,9,10,14,19,37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За таких обставин розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Повертаючи заяву про скасування судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу із пропуском такого строку на більше ніж три роки і суд не вбачає підстав для поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу.
Такий висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно з п. 5 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини першої статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 167 ЦПК України встановлено, що судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що при вирішенні питання судом першої інстанції про прийняття заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу, було встановлено її невідповідність вимогам, передбаченим статтею 170 ЦПК України.
Згідно з частиною першою статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
У пункті 3 частини п'ятої статті 170 ЦПК України встановлено, що до заяви про скасування судового наказу додається клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
Відповідно до частини шостої статті 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
Судами встановлено, що Ковпаківським районним судом м.Суми 04 січня 2022 року видано судовий наказ, яким стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «Сумитеплоенерго» заборгованість за надані послуги з постачання гарячої води за період з 01 лютого 2019 року до 30 листопада 2021 року у розмірі 24 803 грн 94 коп. Також, стягнуто в дольовому порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «Сумитеплоенерго» судовий збір в розмірі 227 грн 00 коп., тобто по 75 грн 67 коп. з кожного (а.с.31).
Вказаний судовий наказ з копіями заяви стягувача і доданих до неї документів 13 січня 2022 року був надісланий боржникам: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 32).
Згідно з поштовим повідомленням судовий наказ було отримано боржниками 19 січня 2022 року (а.с.33).
Відповідно до статті 122 ЦПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Перебіг процесуального строку, відповідно до статті 123 ЦПК України, починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Наслідки пропущення процесуальних строків, визначені статтею 126 ЦПК України, згідно з якою право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (частина перша). Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 126 ЦПК України).
Частиною 3 статті 130 ЦПК України визначено, що в разі якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.
Відповідно до пункту 105 Правил надання послуг поштового зв'язку, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила № 270), одержання реєстрованого поштового відправлення здійснюється за умови пред'явлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, визначених законодавством. У разі отримання рекомендованого поштового відправлення одержувач власноруч зазначає прізвище та ставить свій підпис в книзі (на окремому аркуші) встановленого зразка.
Згідно з пунктом 106 Правил № 270 під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення з повідомленням про вручення працівник поштового зв'язку на підставі пред'явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.
Відповідно до Правил № 270 на бланку повідомлення про вручення прізвище одержувача зазначає працівник поштового зв'язку на підставі пред'явленого документа, що посвідчує особу, а одержувач зазначає прізвище та ставить свій підпис в книзі встановленого зразка, а не на бланку повідомлення про вручення.
Надаючи оцінку наявному в матеріалах справи повідомленню про вручення поштової кореспонденції (а.с. 33), колегія суддів враховує Правила № 270, які передбачають порядок вручення рекомендованих поштових відправлень та за змістом яких перевірка документів, що посвідчують особу адресата (фізичну особу), особу, яка одержує поштове відправлення замість такого адресата, родинні зв'язки з адресатом, а також належне оформлення повідомлення про вручення поштового відправлення покладено на працівників поштового зв'язку.
Добросовісне виконання працівниками оператора поштового зв'язку акціонерного товариства «Укрпошта» своїх службових обов'язків, у цьому випадку, презюмується, а в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази протилежного.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду: від 20 травня 2020 року у справі № 653/4813/17(провадження № 61-7625св19), від 13 січня 2021 року у справі № 1519/2-4031/11 (провадження № 61-13202св20), від 24 травня 2021 року у справі № 565/875/19 (провадження № 61-9818св20).
Крім того, колегія суддів бере до уваги і те, що боржники перебувають між собою в родинних відносинах, а тому одержання поштового відправлення одним із них, відповідно до положень ч. 3 ст. 130 ЦПК України свідчить про обізнаність із виданим 4 січня 2022 року Ковпаківським районним судом м.Суми судовим наказом і інших боржників, в тому числі апелянта.
Колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу доводи апелянта щодо не проживання його за місцем реєстрації, а фактичним проживанням в АДРЕСА_1 з травня 2015 року про що зазначено у довідці виконавчого комітету Білопільської міської ради від 30 листопада 2024 року, оскільки в даній довідці відсутні підстави проживання апелянта за цією адресою і не зазначено чи було це проживання постійним чи тимчасовим .
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Установивши, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Ковпаківського районного суду м.Суми від 26 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий - О. І. Собина
Судді: В. І. Криворотенко
А. П. Сидоренко