Номер провадження: 22-ц/813/1649/26
Справа № 501/4271/25
Головуючий у першій інстанції Пушкарський Д. В.
Доповідач Громік Р. Д.
11.02.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - Громіка Р.Д.,
суддів - Драгомерецького М.М., Комлевої О.С.,
за участю секретаря - Скрипченко Г.В.,
розглянувши у закритому судовому засіданні за відсутності учасників справа апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Чорноморського міського суду Одеської області від 20 жовтня 2025 року у справі за заявою Головного управління ДПС у Запорізькій області, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гравіталі Груп», Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк», про розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю,
1. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог.
До Чорноморського міського суду Одеської області звернувся представник Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області із заявою, в якій просить:
- зобов'язати ПАТ «МТБ БАНК» (ЄДРПОУ 21650966, МФО 328168, 68003, м. Чорноморськ, Одеська обл., пр. Миру, 28) надати до Головного управління ДПС у Запорізькій області інформацію в паперовому або електронному вигляді про обсяг та рух коштів по рахункам ТОВ «Гравіталі Груп» (44961383), а саме: № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_2 , за період з 17.04.2023 (дата відкриття) по 18.08.2025, в розрізі контрагентів з наданням дати проведення операцій, суми платежів, призначення платежів, найменування, кодів ЄДРПОУ.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Чорноморського міського суду Одеської області від 20 жовтня 2025 року у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області (заінтересовані особи: ТОВ «Гравіталі Груп», ПАТ «МТБ Банк») про розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю, відмовлено в повному обсязі.
Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ГУ ДПС в Запорізькій області просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким заяву про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю задовольнити у повному обсязі, посилаючись при цьому на порушення норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що:
1) суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що матеріали справи не містять доказів того, що ГУ ДПС у Запорізькій області направляло копію наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки та направлення на перевірку платнику податків у передбачений чинним законодавством спосіб;
2) суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що заявником не надано достатніх доказів про вчинення всіх необхідних дій для встановлення місцезнаходження платника податків. Наявний в матеріалах справи запит ГУ ДПС у Запорізькій області до Головного управління Національної поліції у Запорізькій області про встановлення місцезнаходження платника податків за податковою адресою без відповіді на нього також не свідчить про відсутність ТОВ ««Гравіталі Груп» за податковою адресою;
3) суд першої інстанції помилкового вважав, що ГУ ДПС у Запорізькій області не вжито передбачених чинним законодавством способів реагування щодо ТОВ ««Гравіталі Груп» та не надано доказів на підтвердження неможливості вжити такі дії відповідно до способів реагування.
Сповіщення сторін та заяви у справі.
Про судове засідання, призначене на 11 лютого 2026 року, сторони були належним чином сповіщені про дату, час та місце слухання справи, у судове засідання не з'явились, жодних клопотань не надходило.
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 7 ст. 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.
Колегія суддів зазначає, що з врахуванням тривалої недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 13, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість виготовлення повного судового рішення у строки, передбачені національним законодавством, а також застосування аварійних (екстренних відключень без застосування графіків) відключення світла, апеляційної інстанції було здійснено виготовлення повного тексту судового рішення 12 березня 2026 року.
2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що 19 червня 2025 року на адресу ТОВ «Гравіталі Груп» (м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 26А) направлено письмовий запит №1038/12/08-01-07-05-07 про надання пояснень та їх документальних підтверджень з приводу порушення норм Податкового кодексу України, а також Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (із змінами та доповненнями), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 та іншого чинного законодавства України. Вищезазначений лист повернувся не врученим із зазначенням причини невручення «за закінченням терміну зберігання».
Наказом ГУ ДПС у Запорізькій області №1455-п від 11.08.2025 призначено проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Гравіталі Груп» на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, п.п. 69.351 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Перевірку призначено з метою здійснення контролю за дотриманням суб'єктом господарювання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи, за період діяльності з 16.03.2023 по 18.08.2025.
12 серпня 2025 року головним державним інспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Запорізькій області Васильчук Ларисою складено акт №1990/08-01-07-05/44961383 про неможливість проведення перевірки у зв'язку з відсутністю підприємства (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за податковою адресою.
15 серпня 2025 року ГУ ДПС у Запорізькій області надіслало запит за №7724/5/08-01-07-05-03, до Головного управління Національної поліції у Запорізькій області на встановлення місцезнаходження платника податків ТОВ «Гравіталі Груп» за податковою адресою, однак відповіді не отримало.
Згідно з інформаційних даних ІКС «Податковий блок», ТОВ «Гравіталі Груп» для проведення розрахунків використовував банківські рахунки: НОМЕР_1 (дата відкриття 17.04.2023); НОМЕР_2 (дата відкриття 17.04.2023).
Судом першої інстанції правильно встановлено, що Головним управлінням ДПС у Запорізькій області на підставі п.п. 20.1.5 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України та з метою отримання податкової інформації та її документального підтвердження направлено запит «Про надання інформації» до ПАТ «МТБ БАНК» (код ЄДРПОУ 21650966) від 18.08.2025 № 1310/12/08-01-07-05-04, який листом від 22.08.2025 №00/3838-0/46.1-К (вх. ГУ від 26.08.2025 №46002/6), повідомив про відмову у наданні інформації, зазначивши, що надання такої інформації є можливим лише на підставі рішення суду.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За положеннями пп. пп. 19-1.1.1, 19-1.1.2 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи виконують, зокрема, такі функції: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Згідно з пп. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Відповідно до п. 73.4 ст. 73 ПК України, інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків надається в обсягах більших, ніж передбачені пунктом 73.3 цієї статті, банками та іншими фінансовими установами контролюючим органам за рішенням суду. Для отримання такої інформації контролюючий орган звертається до суду.
Згідно з п. 81.1. ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у пункті 12 «Про судову практику в цивільних справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб» №10 від 30.09.2011, відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У зв'язку із цим у разі, якщо підставою звернення до суду, зокрема, органу державної податкової служби із заявою про розкриття банківської таємниці, є дії порушника податкового законодавства і стосовно таких дій для цих органів відповідними спеціальними законами передбачений спосіб реагування, то суд не має підстав для задоволення заяви. Винятком є обґрунтовані посилання заявника на неможливість вчинення ним дій відповідно до способів реагування, передбачених зазначеними законами. Зокрема, це можуть бути обґрунтовані посилання з поданням відповідних доказів про те, що особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, не знаходиться за місцем своєї реєстрації; підтверджена неможливість вручення повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки тощо.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 01.09.2025 у справі №757/26574/23-ц, від 18.11.2019 у справі №752/19172/18 та від 28.05.2020 у справі №761/13288/19.
Відповідно до ч.1 ст.1076 ЦК України, банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.
Згідно з ст.60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є: 1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; 2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; 3) фінансово-економічний стан клієнтів; 4) системи охорони банку та клієнтів; 5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності; 6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; 7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; 8) коди, що використовуються банками для захисту інформації; 9) інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана під час оцінки її кредитоспроможності.
Порядок розкриття банківської таємниці визначений ст.62 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Цією нормою визначено коло осіб, на вимогу яких розкривається банківська таємниця, підстави її розкриття та обсяг інформації, яка надається.
Виходячи зі змісту ч.1 ст.62 Закону, підставами для розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, є: письмовий запит або дозвіл власника інформації; письмова вимога або рішення суду; письмова вимога уповноважених державних органів, перелік яких визначено законом і є вичерпним.
З аналізу зазначеної правової норми слідує, що на вимогу відповідних уповноважених державних органів банк вправі надати інформацію, яка містить банківську інформацію, у межах і обсягах, визначених цим та іншими законами, тобто банки надають обмежену законом інформацію.
Відповідно до п.5 глави 3 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління Національного банку України від 14.07.2006 року №267, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 03.08.2006 року за №935/12809, банки зобов'язані виконувати рішення суду про розкриття інформації, що становить банківську таємницю, у порядку, установленому законодавством України. За рішенням суду про розкриття інформації, що становить банківську таємницю, банк розкриває інформацію в обсязі, визначеному рішенням суду.
Разом з тим, суд першої інстанції правильно встановив, що матеріали справи не містять доказів того, що ГУ ДПС у Запорізькій області направляло копію наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки та направлення на перевірку платнику податків у передбачений чинним законодавством спосіб.
Так, заявником не надано достатніх доказів про вчинення всіх необхідних дій для встановлення місцезнаходження платника податків.
Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що наявний в матеріалах справи запит ГУ ДПС у Запорізькій області до Головного управління Національної поліції у Запорізькій області про встановлення місцезнаходження платника податків за податковою адресою без відповіді на нього також не свідчить про відсутність ТОВ «Гравіталі Груп» за податковою адресою.
За таких обставин суд першої інстанції вмотивовано вважав, що ГУ ДПС у Запорізькій області не вжито передбачених чинним законодавством способів реагування щодо ТОВ «Гравіталі Груп» та не надано доказів на підтвердження неможливості вжити такі дії відповідно до способів реагування.
Аналізуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заява ГУ ДПС у Запорізькій області про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Скаржник не довів обставини, на які посилалось як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надало.
Щодо доводів апеляційної скарги стосовно того, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що матеріали справи не містять доказів того, що ГУ ДПС у Запорізькій області направляло копію наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки та направлення на перевірку платнику податків у передбачений чинним законодавством спосіб, то колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до підпунктів 78.1.7, 78.4 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків. Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Відповідно до пункту 42.2. статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4. цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно абзацу 6 пункту 42.4. статті 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Виключним випадком, коли у податкового органу виникає право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків без вручення у порядку, визначеному статтею 42 ПК України, копії відповідного наказу, є отримання інформації, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України, відповідно до вимог підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, без взяття на податковий облік (підпункт 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 ПК України).
Матеріали справи не містять жодних доказів направлення засобами поштового зв'язку на адресу ТОВ «Гравіталі Груп» копії наказу ГУ ДПС у Запорізькій області №1455-п від 11.08.2025 про призначення проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Гравіталі Груп» на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, п.п. 69.351 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, яку призначено з метою здійснення контролю за дотриманням суб'єктом господарювання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи, за період діяльності з 16.03.2023 по 18.08.2025.
В апеляційній скарзі зазначено лише про те, що На податкову адресу ТОВ «ГРАВІТАЛІ ГРУП» (м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 26-А) направлено письмовий запит від 19.06.2025 №1038/12/08-01-07-05-07 про надання пояснень та їх документальних підтверджень з приводу порушення норм Податкового кодексу України, а також Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (із змінами та доповненнями), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 та іншого чинного законодавства України. Вищезазначений лист повернувся не врученим із зазначенням причини невручення «за закінченням терміну зберігання».
Однак, податковий орган ГУ ДПС у Запорізькій області, який ініціював проведення перевірки, мав обов'язок надіслати ТОВ «ГРАВІТАЛІ ГРУП» саме копію наказу №1455-п від 11.08.2025 про призначення проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Гравіталі Груп», у порядку, визначеному статтею 42 ПК України.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі №752/19172/18 (провадження №61-6822св19), від 28.05.2020 у справі №761/13288/19 (провадження №61-6483св20), від 05.12.2023 №757/26574/23-ц (провадження №61-6822св19), від 09.07.2025 у справі №752/14189/24 (провадження №61-3867св25).
Наданий заявником акт №1990/08-01-07-05/44961383 від 12.08.2025 про неможливість проведення перевірки у зв'язку з відсутністю підприємства (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників за податковою адресою) свідчить лише про разовий вихід державних інспекторів ГУ ДПС у Запорізькій області за податковою адресою підприємства.
Таким чином, доводи скаржника про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність доказів того, що ГУ ДПС у Запорізькій області направляло копію наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки та направлення на перевірку платнику податків у передбачений чинним законодавством спосіб, є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Наведені в апеляційній скарзі інші доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Одночасно апеляційний суд зазначає, що доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення.
Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.
Рішення Чорноморського міського суду Одеської області від 20 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 12 березня 2026 року.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: М.М. Драгомерецький
О.С. Комлева