Справа №750/9102/25
Провадження №3/750/435/26
12 березня 2026 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі: головуючого - судді - Самусь Л.В.,
за участю секретаря - Бублик Т.М.,
захисника - Лотоцького А.Р.,
розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 , військовослужбовця, учасника бойових дій, мешканки АДРЕСА_1 , - за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
25.06.2025 о 21:05 год. ОСОБА_1 в м. Чернігові по вул. Київська, 35, керувала транспортним Renault Scenik, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та порушення координації рухів; від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу Драгер ARCD-0325 або в медичному закладі ЧОПНЛ відмовилась, чим порушила вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, тобто скоїла правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, незважаючи на те, що про розгляд справи сповіщався належним чином та завчасно, шляхом направленням їй рекомендованих листів за зазначеною нею у протоколі адресою, які було отримано, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. На електронну адресу суду надійшла заява від ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, призначеної на 13.02.2026 о 09:20 год., в зв'язку з перебуванням на військовій службі та виканням обов'язків військової служби. Жодних заяв та клопотань щодо відкладення розгляду справи, призначеної на 12.03.2026 о 09:20 год. від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не надійшло.
Вирішуючи питання щодо можливості проведення судового розгляду за відсутності ОСОБА_1 , суд виходить з того, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь у розгляді її справи, встановлене частиною першою статті 268 КУпАП, не є абсолютним.
Відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення має корелюватися із завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, серед яких у відповідності до ст. 245 КУпАП є своєчасне з'ясування обставин справи та вирішення її у точній відповідності з законом, тобто таке відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення не має перешкоджати розгляду справи із збереженням можливості притягнення особи до адміністративної відповідальності в межах строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, у випадку встановлення наявності складу адміністративного правопорушення в діях такої особи.
За змістом ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП можуть розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Судом були створені всі належні процесуальні можливості для реалізації ОСОБА_1 права на захист, оскільки останній надавався час на запрошення захисника для представлення власних інтересів в суді, чим та і скористалась. Крім того, захисник Лотоцький А.Р. був ознайомлений з матеріалами справи.
Відтак, з метою дотримання необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом справи з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за участю в судовому засіданні захисника ОСОБА_1 - адвоката Лотоцького А.Р., проти чого заперечень від захисника не надійшло, останній вказав, що розгляд справи можливо провести без участі його підзахисної.
Захисник в судовому засіданні надав письмові пояснення по справі, які підтримав в судовому засіданні. Вказав, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, в діях останньої, оскільки огляд було проведено з порушенням, так як ОСОБА_1 є військовослужбовцем та виконувала обов'язки військової служби, а тому такий мав бути проведений, на підставі ст. 266-1 КУпАП, посадовою особою, уповноваженої начальником органу управління військової служби правопорядку у Збройних Силах України, однак працівниками поліції навіть не з'ясовувались такі підстави. Крім того, у Акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів зазначено, що такий проведено у зв'язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення рухів, порушення мови за допомогою приладу «Драгер» ARCD 0325, однак нижче, по змісту такого Акта вказано, що огляд не проводився. Аналогічні дані містить і направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Більш того, у протоколі в графі протоколу «опис установлених даних» маються виправлення в частині дати керування ОСОБА_1 транспортним засобом, і такі виправлення внесено після підписання ОСОБА_1 протоколу і без її присутності, що робить такий неналежним та недопустимим доказом по справі у розумінні ст. 251 КУпАП.
Заслухавши пояснення захисника, дослідивши надані суду матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог, викладених у ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, обставини адміністративного правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності.
Як визначено в п. 1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Розділом 2 Правил дорожнього руху передбачено обов'язки та права водіїв механічних транспортних засобів, так відповідно до п. 2.5 вказаних Правил водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, не дивлячись на заперечення захисником ОСОБА_1 її вини, вина тієї у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, доведена наданими та перевіреними у судовому засіданні доказами, а також дослідженими матеріалами справи - протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №372817 від 25.06.2025, де інспектором викладені обставини цього правопорушення; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 25.06.2025, згідно якого огляд ОСОБА_1 проведений у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, огляд не проводився; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.06.2025, розпискою ОСОБА_1 від 25.06.2025; рапортом інспектора взводу №1 роти №4 БУПП в Чернігівській області ДПП старшого сержанта поліції Павла Дятла від 25.06.2025; відеозаписом до протоколу серії ЕПР1 №372817 від 25.06.2025.
Всі вищезазначені докази повністю узгоджуються між собою і не містять будь-яких суперечностей.
Разом з тим, вище приведений аналіз доказів по справі змушує суд критично віднестись до пояснень захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки зазначене ним, об'єктивно нічим не підтверджується. Більш того, суд за вказаних обставин розцінює такі пояснення, як такі, що надані з метою уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за скоєне правопорушення.
Слід зазначити, що пункт 1.3 ПДР зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР України, передбачена адміністративна відповідальність за відповідною частиною статті 130 КУпАП, а саме, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізувала своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодилась нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Як слідує з відеозапису до протоколу, поліцейськими було дотримано вимоги визначеного порядку проведення огляду водіїв на стан сп'яніння, встановлений діючим законодавством. 25.06.2025 о 21:05 год. ОСОБА_1 в м. Чернігові керувала транспортним засобом Renault Scenik, д.н.з. НОМЕР_2 , і факт керування підтверджено наданим відеозаписом. Зокрема на відеофайлів, який долучено до протоколу, слідує, що о 19:13 год. відеореєстратором, який закріплено на службовому автомобілі працівників патрульної поліції, зафіксовано рух автомобіля Renault Scenik, д.н.з. НОМЕР_2 , в зустрічному напрямку відносно автомобіля поліцейських, і на транспортному засобі не працює права фара в режимі ближнього світла. Працівниками поліції було зупинено даний транспортний засіб та повідомлено водія про причини такої зупинки. ОСОБА_1 зазначає, що це ж права фара не працює, а не ліва. Після перевірки документів та під час спілкування з водієм у працівника поліції виникає підозра про перебування тієї в стані алкогольного сп'яніння, в зв'язку з виявленням ознак того. Поліцейський повідомляє ОСОБА_1 , що ним було виявлено у неї ознаки алкогольного сп'яніння, як то: порушення координації рухів, порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота, та запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 вказує, що відмовляється, однак поліцейський зазначає, щоб та зачекала та роз'яснює їй варіанти: пройти огляд на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, або у медичному закладі ЧОПНЛ, або відмовитись. ОСОБА_1 не відповідає і поліцейський ще раз пропонує їй пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, тому що вбачає у неї 3 ознаки того: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та порушення координації рухів, і запитує чи відмовляється водій. ОСОБА_1 вказує, що так і киває. Після цього працівник поліції їй роз'яснює, що в такому випадку буде складено адміністративний матеріал, після чого ОСОБА_1 питає: «на якій підставі». Поліцейський вказує, що все повідомляв водію, а за відмову також передбачена відповідальність. ОСОБА_1 вказує, що вони не мають права. Після чого водію підстави та порядок огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння роз'яснюють ще двоє поліцейських, які перебувають разом з тим, який здійснював зупинку водія та спілкувався з нею першим, в одному екіпажі. ОСОБА_1 намагається забрати свої документи, а поліцейський просить зачекати, оскільки будуть складатись адміністративні матеріали. В подальшому ОСОБА_1 знову питає причини зупинки, вказує, що вона є військовослужбовцем та з'ясовує підстави пропозиції пройти огляд. Працівники поліції ще раз пояснюють це водію, а також повідомляють про складання відносно неї адміністративних матеріалів за порушення пункту 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП, після чого починають складати відповідні адміністративні матеріали, перед чим ознайомлюють ОСОБА_1 з правами. В подальшому їй було зачитано протокол, повідомлено про відсторонення від керування транспортним засобом та видано тимчасовий талон на право керування, повідомлено про необхідність знайти тверезого водія.
В матеріалах справи відсутні та під час розгляду не здобуто достатньо доказів на підтвердження факту істотних порушень працівниками поліції вимог закону під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Дії працівників поліції відповідали вимогам Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09 листопада 2015 року №1452/735.
Щодо доводів сторони захисту про те, що огляд ОСОБА_1 , яка є військовослужбовцем, мав проводитись співробітниками ВСП відповідно до вимог ст. 266-1 КУпАП, чого зроблено не було, що, на думку захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, обумовлює закриття провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення, належить зазначити наступне.
Відповідно до приписів ч.1, 2 ст. 266-1 КУпАП військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Аналіз положень ст. 266-1 КУпАП свідчить про те, що даною нормою права не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом.
Тобто, положення ст. 266-1 КУпАП стосуються лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б КУпАП.
Таким чином, для військовослужбовців, які керують транспортним засобом застосовується порядок проходження огляду, передбачений ст. 266-1 КУпАП, які проводять працівники Національної поліції.
Згідно приписів ч.1 ст. 15 КУпАП за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування у разі винесення термінового заборонного припису, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 3 Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» одним із завдань Служби правопорядку є забезпечення безпеки дорожнього руху військових транспортних засобів, контроль за рухом транспортних засобів і перевезенням вантажів Збройних Сил України.
Вимогами п. 2 ч.2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що водії військових транспортних засобів зобов'язані виконувати передбачені законом вимоги поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами.
Крім того належить зауважити, що спеціально створений суб'єкту владних повноважень військова поліція на цей час до виконання своїх посадових обов'язків не приступила.
З відомостей доданого до протоколу відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 , будучи зупиненою працівниками поліції, керувала автомобілем Renault, д.н.з. НОМЕР_3 , тобто без розпізнавального номерного знаку приналежності до військових транспортних засобів, рухалась в місті Чернігові, і вказаний рух не пов'язаний із безпосередньою близькістю до зони проведення активних бойових дій.
За таких обставин, враховуючи вимоги ст. 266, 266-1 КУпАП та Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», Закону України «Про дорожній рух» у їх невід'ємному зв'язку, а також те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 в час вчинення правопорушення виконувала свої безпосередні посадові обов'язки, суд приходить до висновку про належне та правильне дотримання працівниками поліції вимог чинного КУпАП та вважає їх дії щодо складання матеріалів про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 законними.
Що стосується доводів захисника про те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, оскільки містить виправлення в даті (місяці) вчинення адміністративного правопорушення, які було зроблено після його підписання, то суд зауважує на такому. Зазначення дати вчинення адміністративного правопорушення у спосіб внесення виправлень у протокол відбулось внаслідок первинної описки, допущеної в протоколі в цій частині. При цьому, на відеозаписі, наявному в матеріалах справи, чітко зазначено дату та час фіксації правопорушення, а саме 25.06.2025 рік. Крім того, 30.12.2025 на адресу ОСОБА_1 була направлена завірена копія протоколу від 25.06.2025.
За позицією суду, такі виправлення самі по собі не можуть бути підставою для констатації факту про відсутність складу чи події адміністративного правопорушення, як про те ставить питання захисник.
Аналогічні позиції висловив у своїх постановах і Верховний Суд, а саме у постановах від 24.12.2019 у справі №459/1801/17 та від 28.11.2018 у справі №537/1214/17, в яких йдеться про те, що невірно вказані відомості є описками та не можуть спростовувати факт вчинення адміністративного правопорушення.
Посилання захисника на неповноту наявного відеозапису не спростовують належності фіксації факту правопорушення, у вчиненні якого звинувачується ОСОБА_1 , оскільки останній неодноразово пропонувалось пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння як на місці зупинки за допомогою приладу Драгер так і у медичному закладі, роз'яснювались наслідки відмови від проходження огляду, і остання чітко відмовилась від проходження того, що і слугувало підставою для складання відносно неї відповідного протоколу за порушення пункту 2.5. ПДР, відповідальність за що передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Так, наявні в матеріалах справи оптичні диски містять 13 окремих відеофайлів на одному диску та 9 (з 14 по 22) на другому, під час дослідження яких вбачається послідовна фіксація події, які хронологічно продовжують одна одну. Наявні відеозаписи в цілому відображають послідовність дій поліцейських. При цьому, надані відеозаписи сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки не містять ознак фальсифікації, а наявні відеофайли відтворюють в необхідному обсязі обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення. Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність вищевказаного відеозапису захисником не надано. Не встановлено таких обставин і під час розгляду справи.
Стосовно тверджень захисника про те, що у Акті огляду та направленні на огляд водія маються розбіжності, щодо того, що огляд ОСОБА_1 відповідно до Акту і проводився і не проводився, а в заклад охорони здоров'я така не доставлялась, що суперечить даним, вказаним у направленні, оскільки протокол складено за відмову від проходження огляду, то такі не відповідають дійсності.
До матеріалів справи долучено акт огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого необхідність проведення такого огляду обґрунтовувалась виявленими ознаками сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови. Огляд не проводився у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 відмовилась від проходження огляду на стан сп'яніння, який мав був проведений поліцейським із застосуванням приладу Драгер №ARCD 0325, і жодної невідповідності в даному Акті суд не вбачає.
Необхідно зауважити на спростування аргументів захисника щодо права на медичний огляд у закладі охорони здоров'я, то ОСОБА_1 було запропоновано альтернативне проходження огляду у закладі охорони здоров'я у зв'язку із чим і було оформлене направлення на огляд до медичного закладу.
Дані, що містяться у зазначених джерелах доказів, повністю відповідають фактичним обставинам справи та вказують на вину ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України та при складанні зазначених адміністративних матеріалів працівниками поліції не було допущено неповноту чи необ'єктивність в оцінюванні дій правопорушника.
Тобто, об'єктивні докази, які б спростовували вину ОСОБА_1 , суду надані не були.
Отже, наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності об'єктивно і в повній мірі свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за ознаками порушення п. 2.5 ПДР, повністю доведена наданими та перевіреними у судовому засіданні доказами.
Вирішуючи питання щодо накладення адміністративного стягнення, враховуються характер вчиненого правопорушення, дані особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, в зв'язку з чим є підстави для накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, що є достатнім для виховання вищезазначеної особи, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як нею, так і іншими особами.
Відповідно до п.12 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 7, 9, 23, 33, 283, 284 п. 1, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень, відповідно до ст. 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду.
Суддя Л.В. Самусь