Справа № 517/25/26
Провадження № 3/517/24/2026
13 березня 2026 року с-ще Захарівка
Суддя Захарівського районного суду Одеської області Меєчко О.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за вчинення правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП
установив:
До Захарівського районного суду Одеської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Одночасно до суду надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Протоколи складені інспектором СРПП Відділення поліції № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області Якименком С.О. (а.с. 1, 18).
Постановою суду від 15 січня 2026 року справи про адміністративні правопорушення № 517/25/26, провадження № 3/517/24/2026 та № 517/26/26, провадження № 3/517/25/2026 щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП об'єднано в одну справу, якій присвоєний єдиний унікальний номер 517/25/26 (а.с. 32).
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 565919 від 13 січня 2026 року установлено, що 13 січня 2026 року о 20 год 21 хв. по вул. Новоселів в с. Торосове Роздільнянського району Одеської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ-2106», державний номерний знак НОМЕР_2 , без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом. Правопорушення було вчинено повторно протягом року. Раніше постановою серії ЕНА № 5878109 від 06 жовтня 2025 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.1(а) ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП (а.с. 1).
Крім цього, згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 565911 від 13 січня 2026 року установлено, що 13 січня 2026 року о 20 год 21 хв. по вул. Новоселів в с. Торосове Роздільнянського району Одеської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ-2106», державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, зміна забарвлення шкірного покриття обличчя. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного пристрою та проведення медичного огляду у лікарні ОСОБА_1 відмовився під запис на нагрудну відеокамеру. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 18).
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП, при обставинах вказаних в протоколі, визнав повністю та розкаявся.
Також, ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що права, передбачені ст. 268 КУпАП, йому зрозумілі, проводити технічну фіксацію судового засідання, ознайомлюватися з матеріалами справи, залучати до участі у справі захисника, перекладача, надавати докази, викликати свідків, він не бажає.
Крім повного визнання своєї вини ОСОБА_1 , його винність у вчиненні даних правопорушень підтверджується також матеріалами справи, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 565919 та ЕПР1 № 565911 від 13 січня 2026 року, з яких вбачаються дані про його особу, дату, час, місце та обставини скоєних ОСОБА_1 правопорушень, які підписані останнім без будь-яких зауважень щодо їх змісту. Також згідно пояснень наданих ОСОБА_1 в протоколах, останній власноруч зазначив, що з протоколами згоден (а.с. 1, 18), копією постанови серії ЕНА № 6507257 від 13 січня 2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 121 КУпАП за те, що він 13 січня 2026 року о 20 год 21 хв. по вул. Новоселів в с. Торосове Роздільнянського району Одеської області, керував автомобілем «ВАЗ-2106», державний номерний знак НОМЕР_2 , у якого був відсутній передній бампер, передбачений конструкцією транспортного засобу. Своїми діями порушив п. 31.1 ПДР (а.с. 6), письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 13 січня 2026 року, згідно яких, 13 січня 2026 року о 20 год 21 хв в с. Торосове він їхав на автомобілі «ВАЗ-2106», державний номерний знак НОМЕР_2 . В цей час його зупинили працівники поліції та під час перевірки документів виявили у нього ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та почервоніння очей. Вказані ознаки в нього наявні, оскільки напередодні він (з вечора до ранку) вживав домашнє вино. Надалі поліцейські запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою пристрою «Драгер», або медичне обстеження у лікарні, на що він відмовився, так як вживав алкоголь. З протоколом згоден (а.с. 19), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують реакцію та швидкість реакції від 13 січня 2026 року, з якого вбачається, що у результаті огляду працівниками поліції водія ОСОБА_1 , у останнього були виявлені ознаки сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, зміна забарвлення шкірного покриття обличчя, та те, що останній не доставлявся до медичного закладу у зв'язку з відмовою водія від медичного обстеження у лікарні. Вказане направлення підписане ОСОБА_1 без будь-яких зауважень або доповнень щодо його змісту (а.с. 20), з відеозаписів з персонального нагрудного відеореєстратора NC-M6B працівників поліції, які містяться на DVD-R 4.7 GB вбачається, що ОСОБА_1 під час керування автомобілем зупинився на узбіччі дороги. Одразу після цього до нього під'їхали працівники поліції, яким водій пояснив, що автомобіль має технічні несправності та іноді зупиняється, а рухався від до залізничної станції він для того, щоб зустріти із потяга свою знайому. При спілкуванні поліцейських із ОСОБА_1 , у останнього виявлена ознака алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. На вказане водій повідомив, що напередодні він вживав домашнє вино. Поліцейські запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі, на що останній відмовився, оскільки не заперечував факт вживання алкоголю. Надалі працівники поліції повідомили ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та ознайомили останнього із правами та обов'язками визначеними Конституцією та КУпАП. Крім цього, в процесі перевірки особи водія поліцейські встановили, що останній протягом року вже притягувався до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 126 КУпАП за керування транспортним засобом без посвідчення водія, тобто не маючи права керування транспортним засобом та склали відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП. У подальшому після складання протоколів поліцейські ознайомили водія з їх змістом (протоколи ОСОБА_1 підписав без будь-яких зауважень) (а.с. 28).
Диспозицією ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або за передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідальність, визначена ч. 5 ст. 126 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Відповідно до довідки начальника ВнП № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області Алексєєвича В.О. № 15165-2026 від 14 січня 2026 року та картки обліку адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 установлено, що згідно із постановою серії ЕНА № 5878168 від 06 жовтня 2025 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу, за керування транспортним засобом особою, яка не має такого права. Інформації щодо оскарження даної постанови матеріали справи не містять (а.с. 8,12).
Пунктом 2.1 «а» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Отже, з досліджених в судовому засіданні доказів установлено, що ОСОБА_1 протягом року повторно вчинив порушення, передбачене частиною четвертою статті 126 КУпАП.
За змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, для фіксування факту відмови водія пройти огляд на стан сп'яніння достатньо зафіксувати його відмову за допомогою технічного пристрою на який здійснюється безперервний відеозапис. При цьому закон передбачає необхідну присутність двох свідків у тому випадку, якщо не можливо застосувати технічні пристрої для здійснення такого виду відеозапису.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З досліджених в судовому засіданні доказів судом установлено, що водій ОСОБА_1 всупереч п. 2.5 ПДР не пройшов на вимогу поліцейського в установленому порядку огляд з метою встановлення стану сп'яніння.
Отже, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння належним чином зафіксована, підтверджується сукупністю доказів та отримана працівниками поліції від ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП з застосуванням технічних засобів відеозапису.
Згідно з п.2 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі-Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, працівники поліції вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Вимога працівників поліції щодо проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння підтверджується змістом протоколу про адміністративне правопорушення, направленням на огляд водія транспортного засобу та відеозаписом.
Факт відмови ОСОБА_1 пройти в установленому законом порядку огляд на стан сп'яніння підтверджується дослідженими судом доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 , своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, тобто повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч. 2-4 ст. 126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно та адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення ураховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, відношення до скоєного правопорушення, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 за вчинення ним даних правопорушення, суд визнає його щире розкаяння. Обставини, що обтяжують його відповідальність судом не встановлені.
У відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
За порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність шляхом накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
У даному випадку адміністративне стягнення до ОСОБА_1 необхідно застосовувати в межах ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки санкція за даною статтею є більш суворою.
З довідки начальника ВнП № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області Алексєєвича В.О. № 15165-2026 від 14 січня 2026 року вбачається, що згідно облікових даних ОСОБА_1 посвідчення водія в підрозділах ТСЦ не отримував (а.с. 12).
Зі змісту абзацу 3 пункту 28 Постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» вбачається, що суди не вправі застосовувати адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Водночас, суд ураховує висновок Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду, викладений в постанові від 04.09.2023 у справі № 702/301/20 (провадження №51-944 кмо 23), згідно якого суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, визнаній винуватою в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту або в таких порушеннях, вчинених у стані сп'яніння, незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане в передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами тому як створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода.
Ураховуючи зазначене, особі, яку визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення адміністративних правопорушень отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Крім того, суд ураховує, що санкція частини 5 статті 126 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу чи без такого.
Згідно з положеннями ст. 28 КУпАП оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.
Відповідно до довідки начальника ВнП № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області Алексєєвича В.О. № 15165-2026 від 14 січня 2026 року вбачається, що автомобіль «ВАЗ-2106», державний номерний знак НОМЕР_2 зареєстрований в установленому законом порядку та належить ОСОБА_2 (а.с. 12).
При цьому абзацом 4 п. 28 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що не можна накладати стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
У зв'язку з цим, суд не вбачає підстав для оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки матеріали справи не містять відомостей, що транспортний засіб належить ОСОБА_1 .
Отже, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, беручи до уваги правову позицію Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладену у постанові від 04 вересня 2023 року та ураховуючи обставини вчинених правопорушень ОСОБА_1 , а також те, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки і керування ним як стані алкогольного сп'яніння, так і з ознаками такого сп'яніння є небезпечним як для самого водія, так і для інших учасників дорожнього руху, суд, з метою виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненням як ним, так і іншими особами нових правопорушень, дійшов до висновку про можливість застосування щодо нього адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Отже, з ОСОБА_1 також підлягає стягненню судовий збір в сумі 665 грн 60 коп, сплата якого передбачена п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 36, 126, 130, 283, 284 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суд
постановив:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Одеська обл./21081300, код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37607526, рахунок отримувача UA848999980313080149000015001, код банку отримувача (МФО) - 899998, код класифікації доходів бюджету - 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106.
Згідно із статтею 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, тобто 81600 гривень, що передбачено ст. 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги через Захарівський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Постанова може бути пред'явлена до виконання на протязі трьох місяців з дня її винесення.
Суддя