Тарутинський районний суд Одеської області
Справа № 514/1858/25
Провадження по справі № 1-кс/514/27/26
20 лютого 2026 року с-ще Бессарабське
Слідчий суддя Тарутинського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Бессарабське клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості за яким внесені до ЄРДР 23.09.2025 року за №12025162270000560 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України,
Представник заявника ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 (діє на підставі ордера на надання правничої допомоги серії ВН №1584090 від 29.09.2025 року) звернулася до суду через систему "Електронний суд" в інтересах ОСОБА_4 із клопотанням в якому просить скасувати арешт на транспортний засіб марки ЗИЛ-ММЗ моделі 4502, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , накладений ухвалою слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 02.10.2025 року в рамках кримінального провадження №12025162270000560 від 23.09.2025 року за ч. 1 ст. 240 КК України шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування. Представник вважає, що відпала потреба в арешті ТЗ, який вкрай потрібен багатодітній родині в якій ОСОБА_4 є батьком. На підтвердження наведених обставин до клопотання додані копії посвідчення багатодітної сім'ї для надання соціальних пільг та свідоцтва про народження дітей ОСОБА_4 .
Заявник ОСОБА_4 та його представник адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, від представника заявника надійшла заява про розгляд клопотання за її відсутності, просила його задовольнити.
Слідчий відділення №2 СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області в судове засідання не з'явився.
На запит суду надані матеріали кримінального провадження.
Слідчий суддя, розглянувши матеріали клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов таких висновків.
У провадженні відділення №2 СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження №12025162270000560 від 23.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 240 КК України, на даний час жодній особі підозри не пред'явлено.
Досудовим розслідуванням установлено, що 23.09.2025 до чергової частини відділення поліції № 2 Болградського РВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення, про те, що біля піщаного кар'єру, розташованого на околиці с. Євгенівка Болградського району Одеської області, було виявлено двох громадян України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які використовуючи трактор марки TDC модель BL105, серійний номер 105-0002BL, без державного реєстраційного номеру, здійснювали незаконне зняття шару ґрунту з метою видобування корисних копалин місцевого значення піску. Видобутий пісок був завантажений у два вантажні автомобілі марки ГАЗ моделі 53Б, д.н.з. НОМЕР_2 та марки ЗІЛ моделі ММЗ 4502, д.н.з. НОМЕР_1 , без наявності передбачених законодавством дозвільних документів.
З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, з дотриманням вимог ст.237 КПК України, 22.09.2025 в період часу з 22:00 години по 23:15 годину проведений огляд місця події, а саме відкритої ділянки місцевості за координатами 46.3776405, 29.2002326, яка являє собою пісковий кар'єр, розташований на відстані 500 м у західному напрямку від с. Євгенівка Болградського району Одеської області, де було виявлено та тимчасово вилучено окрім іншого вантажний транспортний засіб марки ЗИЛ-ММЗ моделі 4502, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
02.10.2025 року на підставі ухвали слідчого судді Болградського районного суду Одеської області в рамках кримінального провадження №12025162270000560 від 23.09.2025 року за ч.1 ст.240 КК України накладено арешт, в тому числі на вантажний транспортний засіб марки ЗИЛ-ММЗ моделі 4502, реєстраційний номер НОМЕР_1 та позбавлено власника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , права на його відчуження, розпорядження та користування. Місцем зберігання вилученого транспортного засобу визначено територію відділу забезпечення Центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Одеській області (арешт майданчик), що розташований за адресою: пров. Транспортний, 2Б, м. Арциз Болградського району Одеської області.
ОСОБА_4 є власником транспортного засобу марки ЗИЛ-ММЗ моделі 4502, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 08.05.2015 року.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає наведеним у статті 98 цього Кодексу критеріям.
Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, визначеним у ч. 1 ст. 7 КПК України.
Заходи забезпечення у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи.
В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Таким чином, законодавство передбачає арешт майна в межах кримінального провадження за умови збереження розумної рівноваги між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи.
В ході розгляду клопотання встановлено, що досудове розслідування триває, тому потреби досудового розслідування у даному кримінальному провадженні на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, як арешт транспортного засобу, який був знаряддям вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно санкції статті 240 КК України та нормами ст. 91-1 КК України у разі встановлення складу правопорушення передбачається і конфіскація знаряддя такого правопорушення.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження. За наведених у кримінальному провадженні обставин тимчасове втручання в реалізацію права власності, яке прямо передбачено законом, не суперечить змісту статті 1 Першого протоколу Європейської конвенції з прав людини, оскільки переслідує легітимну мету в суспільних інтересах розгляду кримінального провадження .
Водночас, з метою дотримання розумності та пропорційності обмеження права власника майна з досягненням цілей та завдань конкретного кримінального провадження, ураховуючи проведені слідчі дії на фіксування обставин правопорушення, а також відсутності повідомлень про підозри у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає можливим скасувати арешт вищевказаного майна в частині користування ним та визначення його місця зберігання. Також ухвалюючи таке рішення слідчий суддя бере до уваги громіздкість речового доказу, на який накладений арешт, та труднощі для його зберігання.
Оскільки ТЗ вже майже півроку знаходиться на відкритому штраф майданчику, подальше його зберігання в таких умовах може нести певні ризики виникнення пошкоджень.
Таким чином, накладений ухвалою слідчого судді від 02.10.2025 арешт майна слід змінити в частині права користування автомобілем ЗИЛ-ММЗ моделі 4502, реєстраційний номер НОМЕР_1 , передавши на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_4 із можливістю його використання, попередивши про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України та про необхідність збереження арештованого майна.
Керуючись ст. 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту на майно - задовольнити частково.
В межах кримінального провадження №12025162270000560, відомості про яке внесене до ЄРДР 23.09.2025 року, скасувати накладений ухвалою слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 02.10.2025 року у справі 497/2579/25 арешт на транспортний засіб ЗИЛ-ММЗ моделі 4502, реєстраційний номер НОМЕР_1 . в частині користування цим майном, залишивши тимчасову заборону на право розпорядження арештованим майном та його відчуження.
Передати транспортний засіб ЗИЛ-ММЗ моделі 4502, реєстраційний номер НОМЕР_1 на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) за адресою: АДРЕСА_1 з правом користування таким майном.
Попередити власника майна ОСОБА_4 , на відповідальне зберігання якому передано арештований транспортний засіб, про передбачену ст.388 КК України кримінальну відповідальність за незаконні дії щодо арештованого майна.
Виконання ухвали доручити слідчому.
Копію ухвали направити слідчому та власнику майна.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1