Справа №750/383/26
Провадження №3/750/516/26
12 березня 2026 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого - судді - Самусь Л.В.,
за участю секретаря - Бублик Т.М.,
захисника - Дудки О.В.,
розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого в ГУНП БПОП «Срілецький», мешканця АДРЕСА_1 , - за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
28.12.2025 о 03:51 год. ОСОБА_1 в м. Чернігові по пр. М. Грушевського, 164, керував автомобілем Toyota Corolla, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння; зі згоди водія у встановленому законом порядку огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння проводився за допомогою приладу алкотестер Драгер ARCE 0238 на місці, проба позитивна 0,71 ‰ (проміле); з результатом згоден, чим порушив вимоги пункту 2.9 «А» Правил дорожнього руху, тобто скоїла правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В попередньому судовому засіданні, 16.02.2026 року ОСОБА_1 з протоколом не погодився та пояснив суду, що йому не пояснили, що він може пройти огляд у лікаря. Не згоден з тим, що перебував в стані сп'яніння, можливо Драгер неправильно показав і він про це зазначав.
В судове засідання, призначене на 12.03.2026 року о 09:40 год. ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до розписки. Жодних заяв чи клопотань щодо відкладення розгляду справи від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності до суду не надійшло.
Вирішуючи питання щодо можливості проведення судового розгляду за відсутності ОСОБА_1 , суд виходить з того, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь у розгляді її справи, встановлене частиною першою статті 268 КУпАП, не є абсолютним.
Відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення має корелюватися із завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, серед яких у відповідності до ст. 245 КУпАП є своєчасне з'ясування обставин справи та вирішення її у точній відповідності з законом, тобто таке відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення не має перешкоджати розгляду справи із збереженням можливості притягнення особи до адміністративної відповідальності в межах строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, у випадку встановлення наявності складу адміністративного правопорушення в діях такої особи.
За змістом ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП можуть розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Судом були створені всі належні процесуальні можливості для реалізації ОСОБА_1 права на захист, останній був присутнім в судовому засіданні, надавав пояснення та заперечення, захисника для представлення власних інтересів в суді залучив, і такий був ознайомлений з матеріалами справи.
Відтак, з метою дотримання необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом справи з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за участі його захисника - адвоката Дудки О.В., проти чого заперечень від останньої не надійшло.
Захисник в судовому засіданні зазначила, що була порушена процедура огляду ОСОБА_1 , він погодився пройти огляд на місці зупинки, але йому не було роз'яснено, що у разі незгоди з результатом такий має право пройти огляд у лікаря. Його лише запитали чи згоден він з результатом, на що ОСОБА_1 зазначалось, що він не знає чи справний прилад чи ні, чи відповідає показник дійсності, проте пройти огляд у лікаря йому не запропонували. Всі вимоги поліцейських він виконав, однак йому не було роз'яснено право не погодитись з результатом і пройти огляд в медичному закладі, а тому просила закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 .
Заслухавши доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог, викладених у ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, обставини адміністративного правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності.
Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Розділом 2 Правил дорожнього руху передбачено обов'язки та права водіїв механічних транспортних засобів, так відповідно до п. 2.5 вказаних Правил водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.9 (а) ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, не дивлячись на заперечення ОСОБА_1 своєї вини, вина того у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, доведена наданими та перевіреними у судовому засіданні доказами та дослідженими матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕРП1 №552751 від 28.12.2025, де інспектором викладені обставини цього правопорушення; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого зазначено, що огляд ОСОБА_1 проведено у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови, результати огляду на стан сп'яніння 0,71‰ (проміле); чеком з результатами тестування на приладі Drager Alcotest 6810 ARСE-0238 від 28.12.2025 з результатом 0,71‰; рапортом поліцейського роти №4 БУПП в Чернігівській області ДПП старшого сержанта поліції Богдана Оскирка від 28.12.2025; відеозаписом до протоколу серії ЕРП1 №552751 від 28.12.2025.
Всі вищезазначені докази повністю узгоджуються між собою і не містять будь-яких суперечностей.
Разом з тим, вище приведений аналіз доказів по справі змушує суд критично віднестись до пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, оскільки зазначене ними, об'єктивно нічим не підтверджується.
Суд за вказаних обставин розцінює пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та захисника, як такі, що надані з метою уникнення адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєне правопорушення.
Тобто, об'єктивні докази, які б спростовували вину ОСОБА_1 , суду надані не були.
Слід зазначити, що діючим законодавством про адміністративне правопорушення, зокрема приписом ст. 251 КУпАП, передбачено те, що доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов'язки, які пов'язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів.
Суд вважає, що таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку огляду відповідності до п. 2.5 ПДР України кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Так, пункт 1.3 ПДР зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.9 (а) ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, відповідно до ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Як слідує з переглянутого відеозапису до протоколу, ОСОБА_1 28.12.2025 о 03:51 год. керував автомобілем Toyota Corolla, д.н.з. НОМЕР_1 , був зупинений працівниками поліції на підставі п.7 ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Під час перевірки документів та спілкування з водієм у працівників поліції виникли підозри щодо перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, йому було запропоновано видихнути в бік працівника поліції, і ОСОБА_1 вказує, що не вживав алкоголь, після чого названо ознаки алкогольного сп'яніння, які було виявлено у водія, як то: порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота. Після цього поліцейський запропонував у встановленому законом порядку пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, а в разі відмови запропоновано пройти огляд у медичному закладі у лікаря. ОСОБА_1 відповіді не надає і поліцейський ще раз пропонує тому пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння як на місці зупинки так і у лікарні. ОСОБА_1 вказує, що не їхав, його терміново викликали на службу. Поліцейський запитує в черговий раз чи буде водій проходити огляд, так або ні, або на місці зупинки або у лікаря, чи відмовляється. ОСОБА_1 , після розмови по телефону, вказав, що згоден пройти огляд на місці. Перші два рази ОСОБА_1 не зміг продути прилад Драгер. Після третьої спроби продуття, результат виявився позитивним 0,71‰. Поліцейський зазначив, що водій перебуває в стані сп'яніння і запитав, чи погоджується ОСОБА_1 з результатом. ОСОБА_1 вказав, що не знає, бо він кефір вживав, поліцейський ще перепитав того чи згоден він з результатом чи ні, і ОСОБА_1 вказав, що згоден. Після цього поліцейський повідомляє ОСОБА_1 , що на нього, за порушення пункту 2.9 «а» ПДР буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, який буде направлено на розгляд до суду. Роз'яснено права, складено протокол, з яким ОСОБА_1 було ознайомлено.
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Дані, що містяться у зазначених джерелах доказів, повністю відповідають фактичним обставинам справи та вказують на вину ОСОБА_1 у порушенні вищезазначених вимог ПДР України та при складанні зазначених адміністративних матеріалів працівниками поліції не було допущено неповноту чи необ'єктивність в оцінюванні дій правопорушника.
Стосовно посилань сторони захисту на порушення працівниками поліції проведення процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 в зв'язку з не роз'ясненням водію права на проходження огляду в медичному закладі, суд зазначає, що проведення огляду відбулося з дотриманням відповідних норм КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного сп'яніння.
Відповідно до ч. 7 розділу І вищевказаної інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатом огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
Зважаючи на проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та відсутності заперечень щодо результатів огляду, працівники поліції не пропонували проходження огляду в медичному закладі.
Чинною Інструкцією передбачено інформування водія про порядок застосування спеціального технічного засобу під час проведення огляду на стан сп'яніння.
Суд звертає увагу на те, що незгода водія транспортного засобу із позитивним результатом проведеного огляду на стан алкогольного сп'яніння повинна бути висловлена в категоричній чіткій формі, а зі змісту процесуальної поведінки водія повинно вбачатись, що він дійсно вважає, що такий результат огляду не відповідає дійсності та бажає пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, оскільки не перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Вирішуючи питання щодо незгоди водія транспортного засобу із отриманим позитивним результатом огляду на стан сп'яніння поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу, необхідно враховувати процесуальну поведінку водія транспортного засобу та звертати увагу на його ставлення щодо можливості спростувати отриманий результат шляхом проведення відповідного огляду у медичному закладі.
Так, з відеозапису слідує, що ОСОБА_1 заперечень щодо результатів тестування на приладі Драгер не виказував, при чому працівником поліції неодноразово до цього зазначалось, що огляд на стан сп'яніння можна пройти як на місці зупинки так у лікарні, однак ОСОБА_1 підписав чек з результатами тестування та акт огляду без заперечень, що свідчить, що останній фактично погодився з отриманим позитивним результатом огляду на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер.
Суд зазначає, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія, а отже реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
При цьому, користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов'язки, які пов'язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів.
Тому суд не приймає до уваги доводи сторони захисту про недопустимість доказів знаходження ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння внаслідок саме порушення процедури огляду, і дана позиція сторони захисту не може свідчити про наявність підстав для закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю складу та події вказаного адміністративного правопорушення, у даному випадку.
Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які у сукупності не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП яке є умисним, грубим та суспільно небезпечним, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності вбачається, що вони узгоджуються між собою та доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП «поза розумним сумнівом», оскільки зміст та суть наявних доказів виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду.
Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому такі суддя вважає належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена наданими та перевіреними у судовому засіданні доказами.
Вирішуючи питання щодо накладення адміністративного стягнення, враховуються характер вчиненого правопорушення, дані особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, в зв'язку з чим є підстави для накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що є достатнім для виховання вищезазначеної особи, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як нею, так і іншими особами.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 7, 9, 23, 33, 283, 284 п. 1, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.
Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень, відповідно до ст. 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду.
Суддя Л.В. Самусь