Провадження № 1-кс/509/223/26
Справа № 509/1349/26
09 березня 2026 року слідчий суддя Овідіопольського районного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника, адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду смт.Овідіополь, в режимі відео конференції, клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУ ОСОБА_4 , погоджене з процесуальним керівником - прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026162380000072 від 14.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села П'ятигорське Державинського району Тургайської області Республіки Казахстан, українця за національністю, громадянина України, який має середню спеціальну-освіту, не одруженого, який має на утриманні малолітню дитину 2022 року народження та батька інваліда 2-ї групи, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «молодший сержант», раніше не судимого, однак відносно якого Чернівецьким районним судом міста Чернівці розглядається обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42025261220000071 від 18.09.2025 за ч.1 ст.263 КК України,
підозрюваного у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
Слідчим відділом Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадження № 12026162380000072 відомості по якому внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань 14.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідування здійснюється групою прокурорів Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону.
В відповідності до наданого клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи у військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «молодший сержант», він на початку 2025 року, встановити точну дату та час в ході досудового розслідування не надалось можливим, виконуючи бойове завдання та перебуваючи в м. Костянтинівка Краматорського району Донецької області, знайшов ручну осколкову гранату M67 із маркування «Grenade, Hand, Frag, Delay, M67, COMP B DAZ 23J026-004, TNS23F023-0553771» із запалом типу M213 із маркування «FUZE M213 NAM 23D 042-004». В цей час у останнього виник умисел на їх незаконне придбання з подальшим перенесенням та зберіганням без мети збуту вказаних боєприпасів за місцем свого фактичного проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , тобто без передбаченого законом дозволу, всупереч вимогам визначеним п. 21 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» та «Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями металевими снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів» затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 зі змінами, «Положення про дозвільну систему» затверджене постановою КМУ № 576 від 12.10.1992 зі змінами.
В подальшому, ОСОБА_5 , діючи умисно, протиправно, розуміючи суспільну небезпечність своїх дій та бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний умисел до кінця, спрямований на незаконне зберігання боєприпасів без передбаченого законом дозволу, на початку 2025 року, точні дату та час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, при виконанні бойового завдання перебуваючи в м. Костянтинівка Краматорського району Донецької області підібрав, тим самим придбав, ручну осколкову гранату M67 із маркування «Grenade, Hand, Frag, Delay, M67, COMP B DAZ 23J026-004, TNS23F023-0553771» із запалом типу M213 із маркування «FUZE M213 NAM 23D 042-004», після чого перевіз вказану осколкову гранату до місця свого проживання, а саме в гаражне приміщення, яке розташоване на території домоволодіння за адресою:
АДРЕСА_2 , яке на праві приватної власності належить ОСОБА_7 та в якому постійно проживає ОСОБА_5 , де незаконно зберігав її до 07.03.2026 без передбаченого законом дозволу.
07.03.2026 в період часу з 07 години 32 хвилини по 10 годину 47 хвилин на підставі ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області проведено обшук домоволодіння, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2 , яке на праві приватної власності належить ОСОБА_7 та в якому постійно проживає ОСОБА_5 , під час якого в гаражному приміщенні, було виявлено та вилучено ручну осколкову гранату M67 із маркування «Grenade, Hand, Frag, Delay, M67, COMP B DAZ 23J026-004, TNS23F023-0553771» із запалом типу M213 із маркування «FUZE M213 NAM 23D 042-004», що являються бойовим припасом.
07.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
На теперішній час, підозра відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, підтверджується зібраними доказами та матеріалами кримінального провадження, які надаються до клопотання в якості додатків.
Вчинення ОСОБА_5 , тяжкого злочину є виключним випадком та свідчить про те, що на теперішній час існують обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, будучи повідомленим про підозру, може вчинити наступні дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України: п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності та відбуття покарання, оскільки підозрюваному інкримінується вчинення тяжкого кримінального правопорушення за кваліфікуючими ознаками - придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, що свідчить про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності та відбуття покарання у разі визнання його винним у скоєні злочинів; п.4 ч.1 ст.177 КПК України ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме шляхом невиконання або неналежного виконання обов'язків покладених на нього, як на підозрюваного у кримінальному провадженні в разі обрання йому більш м'якого виду запобіжного заходу; п.5 ч.1 ст.177 КПК України ОСОБА_5 вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зокрема в ході досудового розслідування встановлено, що у січні 2026 року відносно підозрюваного працівниками правоохоронних органів проводились негласні слідчі(розшукові) дії, а саме оперативна закупка вибухових пристроїв, під час якої було задокументовано факт незаконного обігу ним бойових припасів. 21.01.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 615 КПК України, після того ж дня було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України за кваліфікуючими ознаками - носіння, зберігання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу. У подальшому ухвалою Чернівецького районного суду від 23.01.2026 у справі №1-кс/725/109/26 відносно підозрюваного було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів. Після внесення застави підозрюваного було звільнено з-під варти. Однак, перебуваючи на волі та усвідомлюючи покладені на нього процесуальні обов'язки, ОСОБА_5 належних висновків для себе не зробив та продовжив протиправну діяльність. Зокрема, під час проведення обшуку за місцем мешкання останнього було виявлено та вилучено бойові припаси, які підозрюваний незаконно зберігав.
Таким чином, вказані обставини у своїй сукупності дають достатні підстави вважати, що підозрюваний схильний до вчинення кримінальних правопорушень пов'язаних із незаконним обігом боєприпасів та перебуваючи на волі може продовжити злочинну діяльність або вчинити інше кримінальне правопорушення.
З урахуванням викладеного, слідчий вважає, що обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 є єдиним, виключним і достатнім запобіжним заходом, який зможе забезпечити належну поведінку останнього на час досудового розслідування кримінального провадження.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, просили його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, вважаючи його необґрунтованим, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши пояснення слідчого, прокурора та підозрюваного, дослідивши додані до клопотання докази, вважаю, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків.
Відповідно до ч.1, ч.4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст.9 Конституції України міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Кембел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадження з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.
Відтак, враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey), слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч.1 ст.176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч.1 ст.177 КПК України).
При цьому, ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч.1 ст.177 КПК України. Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов'язково здійснить дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним такі дії в майбутньому, в зв'язку з чим, слідчим суддею повинен бути обраний такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 КПК України.
Відповідно ч.5 ст.12 КК України, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за ч.1 ст.263 КК України, за який законом передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років позбавленням волі.
Згідно п.5 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Слідчим суддею встановлені ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме: може незаконно впливати на свідків з метою зміни показів; може вчинити інші кримінальні правопорушення.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не зможе унеможливити ухилення підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконний вплив на свідків або вчинення інших кримінальних правопорушень.
Запобіжні заходи у вигляді особистої поруки та особистого зобов'язання не зможуть унеможливити настанню таких ризиків, як ухилення підозрюваного від правоохоронних органів, суду, незаконного впливу на свідків чи вчиненню нових кримінальних правопорушень.
З урахуванням сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, характеру та ступеня тяжкості інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а також необхідності проведення слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, з метою забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, єдиним запобіжним заходом, який може запобігти наявним ризикам, є тримання під вартою. Застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у даному клопотанні
Таким чином, підстави обрання виключного запобіжного заходу підозрюваному є цілком обґрунтованими, а застосування менш суворого запобіжного заходу не забезпечить належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Крім того, обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», яка 11.09.1997 набрала чинності для України (пункт «с» частини 1 статті 5 Конвенції).
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Слідчий суддя, аналізуючи обставини скоєння кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 особу підозрюваного, вважає, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного не повинна бути безальтернативною, та передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу, а також ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. При цьому розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до вимог закону, розмір застави визначається у таких межах:
1. щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2. щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3. щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Під час досудового розслідування встановлено, що раніше відносно підозрюваного вже було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, однак після внесення застави його було звільнено з-під варти.
Разом з тим, перебуваючи на волі та усвідомлюючи покладені на нього процесуальні обов'язки, підозрюваний належних висновків для себе не зробив та продовжив протиправну діяльність, пов'язану з незаконним обігом боєприпасів. Зокрема, під час проведення обшуку за місцем його проживання було виявлено та вилучено бойові припаси, які підозрюваний незаконно зберігав.
У зв'язку з викладеним, розмір застави має бути визначений у розмірі, достатньому для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та перевищувати розмір, визначений п.2 ч.5 ст.182 КПК України.
За таких обставин, беручи до уваги фактичні обставини даного кримінального провадження та встановлені в ході розгляду даного клопотання ризики, слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваного слід визначити відповідний розмір застави у 160 (Ста шістдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 532.480 (П'ятсот тридцять дві тисячі чотириста вісімдесят) гривень, що на думку слідчого судді, буде в повній мірі гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного, у випадку її внесення.
Керуючись ст.ст. 182, 183, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України,
Клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУ ОСОБА_4 , погоджене з процесуальним керівником - прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026162380000072 від 14.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_5 , задовольнити.
В задоволені клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 , відмовити.
Застосувати у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ Одеський Слідчий Ізолятор, до 11 години 00 хвилин 08.05.2026 року.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України в розмірі 160 (Ста шістдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 532.480 (П'ятсот тридцять дві тисячі чотириста вісімдесят) гривень.
Роз'яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , строком до 08.05.2026 року, наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:
-прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні та іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;
-здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області чи її структурних підрозділів свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч.ч.8,10,11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію о 11 год. 00 хв. 08.05.2026 р.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено 12.03.2025 р. о 08.30.
Слідчий суддя ОСОБА_1