Єдиний унікальний номер 728/2117/25
Номер провадження 2/728/24/26
( з а о ч н е )
12 березня 2026 року Бахмацький районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді - Лободи Н.В.
за участі секретаря судового засідання - Кулик Л.І.
позивачки - ОСОБА_1
представника позивачки - адвоката Бурноса О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бахмач у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , військової частини НОМЕР_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,-
18.08.2025 до Бахмацького районного суду Чернігівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - Позивачка) до ОСОБА_2 (далі - Відповідачка-1), військової частини НОМЕР_1 (далі - Відповідач-2) про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Вимоги позову мотивовані тим, що Позивачка з грудня 2017 року без реєстрації шлюбу проживала з ОСОБА_3 , який був мобілізований до лав ЗСУ та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . 08.08.2024 Позивачка отримала сповіщення про те, що її цивільний чоловік ОСОБА_3 зник безвісти 24.07.2024. Звернувшись до Відповідача-2 із заявою про отримання виплати, передбаченої ч.6 ст.9 ЗУ «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», Позивачка письмової відповіді не отримала, однак в усному порядку представник Відповідача-2 повідомив Позивачку, що вищевказану виплату їй здійснити не можуть, оскільки вона не перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 . Вказані обставини змусили Позивачку звернутися до суду з даним позовом, у якому вона, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу її та ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 з 2017 року по 24.07.2024.
Згідно з ухвалою від 01.09.2025 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 25.09.2025.
25.09.2025 підготовче засідання було відкладено до 28.10.2025 у зв'язку з неявкою учасників справи та заявою представника Позивачки про відкладення підготовчого засідання.
28.10.2025 підготовче засідання було відкладено до 12.11.2025 у зв'язку із заявою представника Позивачки про відкладення підготовчого засідання для надання можливості отримати та надати суду додаткові докази.
12.11.2025 підготовче провадження було закрито і справу призначено до судового розгляду по суті на 10.12.2025.
10.12.2025 розгляд справи був відкладений до 12.01.2026 у відповідності до положень п.1 ч.2 ст.223 ЦПК України.
12.01.2026 у судовому засіданні за клопотанням представника Позивачки оголошено перерву до 23.02.2026.
23.02.2026 розгляд справи відкладений до 12.03.2026 за клопотанням представника Позивачки.
Позивачка та її представник у судовому засіданні вимоги позову підтримали та просили їх задовольнити з викладених у позові підстав; не заперечували проти заочного розгляду справи.
При цьому, Позивачка зазначила, що раніше вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншим чоловіком, однак не може пригадати у якому році у суді слухалася справа про їх розлучення; результату розгляду справи Позивачка теж не пам'ятає. До того ж її бувший чоловік давно помер; документального підтвердження розлучення та смерті свого колишнього чоловіка вона не має.
Відповідачі у судове засідання жодного разу не з'явилися, причин неявки не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи та відзивів на позов не подали.
Зі згоди Позивачки та її представника суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що їй відомо, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали разом однією сім'єю з с.Григорівка приблизно з 2017 року; раніше вони жили в іншому місці; в с.Григорівку приїхали з дитиною; ОСОБА_3 працював, а ОСОБА_1 доглядала за дитиною; ОСОБА_3 вважав ОСОБА_1 своєю дружиною; спочатку вони жили самі, а через деякий час до них приїхала мати ОСОБА_3 . Окрім того, свідок повідомила, що у період, коли ОСОБА_1 жила в с.Григорівка у офіційному шлюбі вона ні з ким не перебувала; до ОСОБА_1 у ОСОБА_3 була дружина, однак чи офіційна - свідок не знає.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що Позивачка є його сусідкою і йому добре відомо, що ОСОБА_3 приїхав в с.Григорівка разом з ОСОБА_1 приблизно у 2017 році; вони жили по сусідству, були у приятельських стосунках, він допомагав їм робити ремонт; потім ОСОБА_3 мобілізували, він приходив у відпустку; ОСОБА_3 вважав ОСОБА_1 своєю дружиною, хотів зареєструвати стосунки, планував це зробити наступної відпустки; чи перебували ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у зареєстрованих шлюбах з іншими особами свідку не відомо.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що колись ОСОБА_3 , який жив з нею по сусідству, виїхав з с.Григорівка до Сумської області, звідки періодично телефонував, говорив, що має дружину, а потім, приблизно у 2017 році, повернувся, упорядкував будинок та став жити в с.Григорівка; згодом до нього приїхала ОСОБА_1 з дитиною; всі йому говорили, що потрібно оформити стосунки; він обіцяв, навіть купив обручки і говорив, що зареєстрував шлюб, а насправді - ні; у них було щось не в порядку з документами. Окрім того, свідок повідомила, що раніше ОСОБА_3 проживав з іншою жінкою, але чи був офіційно одружений - не знає; ОСОБА_1 раніше перебувала у шлюбі, однак її чоловік помер.
Заслухавши пояснення Позивачки, її представника та свідків, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, розглядаючи позов в межах заявлених вимог, суд приходить до наступних висновків.
Так, у судовому засіданні встановлено, що Позивачка з 15.05.2024 зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 (а.с.7).
Згідно з довідкою від 27.03.2025 №160, виданою відділом «Центр надання адміністративних послуг» Бахмацької міської ради, ОСОБА_1 з грудня 2017 року разом із сином ОСОБА_7 фактично проживала в АДРЕСА_1 однією сім'єю з ОСОБА_3 ; вели спільне господарство (а.с.10).
Відповідачка ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_3 і також зареєстрована в АДРЕСА_1 (а.с.17, 25, 77).
Згідно з копією довідки від 02.03.2023 №5/2203, виданою військовою частиною НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_3 перебуває на службі у вказаній частині (а.с.11).
Виходячи із копії сповіщення №288 від 08.08.2024, командир військової частини НОМЕР_1 просив ІНФОРМАЦІЯ_1 сповістити ОСОБА_8 , жительку АДРЕСА_1 , про те, що її чоловік ОСОБА_3 зник безвісти 24.07.2024 під час виконання обов'язку військової служби (а.с.13).
09.08.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 направив на ім'я ОСОБА_1 сповіщення №2130 про те, що її чоловік ОСОБА_3 зник безвісти 24.07.2024 під час виконання обов'язку військової служби (а.с.12).
22.05.2025, 07.10.2025, 17.10.2025 представник Позивачки та Позивачка зверталися до військової частини НОМЕР_1 з приводу перерахування 50% грошового забезпечення ОСОБА_3 на користь Позивачки, однак на жодний запит відповіді вони не отримали (а.с.14-16, 59-65, 66-69).
Також, судом були досліджені ксерокопії шести фотознімків, на яких зображена Позивачка разом з ОСОБА_3 ; Позивачка з ОСОБА_3 та дитиною; ОСОБА_3 з дитиною; Позивачка та ОСОБА_3 з дітьми та дорослими (а.с.18-21).
Відповідно до ч.6 ст.9 ЗУ «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
Відповідно до п.6 Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого Постановою КМУ №884 від 30.11.2016, виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. У разі письмової відмови однієї з осіб від виплати грошового забезпечення її частка рівномірно розподіляється між іншими особами, які мають право на його одержання.
Положеннями ч.2 ст.3 СК України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
У Постанові від 03.07.2019 у справі №554/8023/15-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки (статті 3, 74 СК України).
Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю.
Для встановлення спільного проживання однією сім'єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання), фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.
Встановлення факту проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв'язку із цим взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи). Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо. До прав та обов'язків, притаманних подружжю, слід віднести зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.
Однак, слід звернути увагу, що наявність зареєстрованого шлюбу особи сама по собі виключає можливість набуття прав та обов'язків, які б ґрунтувались на законі, у фактичних шлюбних відносинах з іншою особою, оскільки це не узгоджується ні з нормами моралі, ні з нормами законів України, які визначають що на території України дозволено одношлюбність, тобто сім'я складається з одного чоловіка та однієї дружини.
За своєю природою змагальність судочинства засновується на розподілі процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача).
Розподіл процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності втілюється у площині лише прав та обов'язків сторін. Отже, принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.
Разом з тим, у даній конкретній справі суду не надано жодних доказів у підтвердження того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на час спільного проживання не перебували у зареєстрованих шлюбах з іншими особами, а тому, беручи до уваги, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову та встановлення факту проживання вищевказаних осіб однією сім'єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.81-83, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , військової частини НОМЕР_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - відмовити повністю.
Позивачка - ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Відповідачі:
- ОСОБА_2 , зареєстроване в установленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 ;
- військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 .
Заочне рішення суду може бути переглянуте Бахмацьким районним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачкою рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Бахмацького районного суду Н.В.Лобода