Справа № 569/1914/26
10 березня 2026 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі: Галінської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із указаним позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6426803 від 28.12.2025 року, а також закрити провадження у справі.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 28 грудня 2025 року інспектором 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області лейтенантом поліції Шемедюком Олександром Леонідовичем було складено постанову серії ЕНА №6426803 (далі по тексту постанова) відносно ОСОБА_1 (далі по тексту Позивач) про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Зі змісту даної постанови вбачається, що 28 грудня 2025 року о 18 годині 09 хвилин у місті Рівне, по вул. В'ячеслава Чорновола, 53, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом BMW X5, днз НОМЕР_1 , порушив вимогу дорожнього знаку 3.34 (зупинка заборонена), а саме здійснив зупинку свого транспортного засобу в зоні дії знаку, чим порушив п. 33 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП. На думку Позивача вказана вище постанова є не обґрунтованою, протиправною та такою, що не відповідає вимогам законодавства України, а тому підлягає скасуванню, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, адже викладене у постанові обвинувачення не відповідає дійсності.
Так, дійсно 28.12.2025 о 18 годині автомобіль BMW X5, днз НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 рухався по вул. Чорновола у м. Рівне, проте зупинку у зону дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена» позивач не здійснював, мала місце зупинка транспортного засобу внаслідок технічної несправності, і більше того, така зупинка здійснена поза межами дії знаку.
Після того як автомобіль певний час перебував у стані вимушеної зупинки, технічна несправність тимчасово проявилась менш критично, у зв'язку з чим водій здійснив спробу продовжити рух з метою дістатися безпечного місця та усунути несправність. Однак уже під час подальшого руху технічна несправність проявилась повторно та у більш тяжкій формі, внаслідок чого автомобіль знову втратив можливість безпечної експлуатації. За таких обставин подальший самостійний рух транспортного засобу став неможливим, у зв'язку з чим автомобіль був евакуйований до станції технічного обслуговування за допомогою евакуатора.
Задля підтвердження викладеної вище інформацію та оскарження винесеної патрульними поліції постанови, адвокатом Мазуром Олександром Григоровичем, було ініційовано адвокатський запит до Управління патрульної поліції в Рівненській області ДПП НПУ в інтересах Позивача з метою отримання матеріалів адміністративної справи за ч. 1 ст. 122 КУпАП, зокрема, копію постанови про накладення адміністративного стягнення, відеозаписів, на яких міститься момент вчинення адміністративного правопорушення.
20 січня 2026 року адвокат Мазур Олександр Григорович отримав відповідь на запит, в тому числі постанову серії ЕНА №6426803 відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та відео з боді-камери.
Фактично виклад обставин у вказаній вище постанові ґрунтується на відеозаписах з відеореєстраторів нагрудних відеокамер поліцейських. Однак ознайомившись з відеозаписом з нагрудної боді-камери № 475903, у проміжку часу з 18:06:49 до 18:07:10 водій ОСОБА_1 чітко повідомив працівникам поліції, що зупинка транспортного засобу є вимушеною та сталася внаслідок технічної несправності автомобіля, зокрема коробки передач. При цьому, на відеозаписі відсутнє будь-яке зображення дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», а отже - неможливо встановити ані факт існування такого знаку в місці зупинки транспортного засобу, ні межі його дії, ні перебування автомобіля позивача в зоні заборони. Технічна несправність автомобіля підтверджується Актом виконаних робіт спеціалізованої станції технічного обслуговування.
По вул. В'ячеслава Чорновола, 53 безпосередньо під дорожнім знаком 3.34 «Зупинку заборонено» встановлено додаткову табличку 7.2.2, якою визначено протяжність дії зазначеного знаку - 100 метрів. Таким чином, дія заборони не є безмежною, а обмежена конкретною відстанню, що має істотне значення для правильної правової оцінки дій водія. Водночас поліцейський, складаючи постанову, не з'ясував і не перевірив, чи перебував транспортний засіб Волошина Леоніда Сергійовича в межах зазначених 100 метрів зони дії дорожнього знаку.
Матеріали справи не містять жодних відомостей про проведення поліцейським будь-яких вимірювань відстані від місця встановлення дорожнього знаку до місця зупинки транспортного засобу.
З метою встановлення фактичних обставин ОСОБА_1 було самостійно проведено вимірювання відстані від місця, зазначеного у постанові, а саме від будинку АДРЕСА_1 , до дорожнього знаку 3.34.За результатами вимірювання, відстань від будинку №53 до дорожнього знаку становила 118,1 метра, що перевищує протяжність зони дії знаку, визначену табличкою 7.2.2.
У зв'язку з цим Позивач вважає, що дану постанову слід скасувати, оскільки у її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. При цьому інкримінованого йому адміністративного правопорушення Позивач не вчиняв.
Ухвалою судді Рівненського міського суду Рівненської області від 29.01.2026 року у зазначеній справі відкрито провадження, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Від представника УПП в Рівненській області ДПП надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своїх заперечень представник вказав, що постанова є правомірною, а доводи позивача щодо здійснення ним саме вимушеної зупинки є безпідставними. Так, враховуючи, що поліцейськими виявлено порушення ПДР, на таке порушення було належно відредаговано шляхом винесення постанови. Відповідач зауважує, що на доданому до відзиву відеозаписі зафіксовано факт порушення позивачем ПДР, відео є беззаперечним доказом, що підтверджує правомірність застосування до порушника адміністративного стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 122 КУпАП, а також даним доказом спростовуються доводи позивача, викладені у позовній заяві.
В тому числі, надано скріншоти Google Карт із координатами, які вказані на бодікамері поліцеського біля авто Волошина Л.С., тобто координати розташування транспортного засобу (координати взяті із відеозаписів долучених до постанови), розташування дорожнього знаку, а також відрізок ділянки дороги від знаку до авто, що становить 94 м та додатково підтверджує вину водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
03.03.2026 року від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення, у яких зазначає, що посилання відповідача на скріншоти з Google Карт, зроблені вже після подання позову, не може вважатися належним доказом доведеності складу адміністративного правопорушення. Обов'язок фіксації та встановлення всіх істотних обставин покладається на уповноважену особу саме під час розгляду справи на місці події, а не постфактум, коли виникла необхідність обґрунтовувати правомірність винесеної постанови.
Координати, відображені на боді-камері, не можуть вважатися безумовно точними, оскільки GPS-позиціювання має допустиму технічну похибку, саме тому встановлення відстані мало б здійснюватися на місці події шляхом безпосереднього вимірювання, а не шляхом пізнішого аналітичного припущення.
Адвокат Мазур Олександр Григорович, діючи в інтересах ОСОБА_1 подав до Управління патрульної поліції у Рівненській області адвокатський запит. 27 лютого 2026 року адвокат Мазур Олександр Григорович отримав відповідь на запит №97аз/41/30/01-2026, зі змісту якої прямо вбачається, що технічний засіб, яким здійснювалася фіксація події - портативний відеореєстратор Video Badge VB-400 - не є засобом вимірювальної техніки, не підлягає повірці, не має сертифіката відповідності та не проходить калібрування. Сам відповідач підтвердив відсутність будь-якого метрологічного підтвердження точності таких даних.
За таких обставин координати, отримані з цього пристрою, не можуть вважатися точними вимірювальними показниками та не створюють належної технічної основи для проведення розрахунків відстані.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, вивчивши й дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що 28 грудня 2025 року інспектором 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області лейтенантом поліції Шемедюком Олександром Леонідовичем було складено постанову серії ЕНА №6426803 відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Зі змісту даної постанови вбачається, що 28 грудня 2025 року о 18 годині 09 хвилин у місті Рівне, по вул. В'ячеслава Чорновола, 53, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом BMW X5, днз НОМЕР_1 , порушив вимогу дорожнього знаку 3.34 (зупинка заборонена), а саме здійснив зупинку свого транспортного засобу в зоні дії знаку, чим порушив п. 33 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306.
Відповідно до п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону № 3353 встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до п. 8.4.в Правил дорожнього руху України Дорожні знаки поділяються на групи, зокрема на заборонні знаки, які запроваджують або скасовують певні обмеження в русі. До таких знаків відноситься знак 3.34 «Зупинку заборонено».
Згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху України визначено поняття термінів «зупинка» та «вимушена зупинка», зокрема:
вимушена зупинка - припинення руху транспортного засобу через його технічну несправність чи небезпеку, яка спричинена вантажем, який перевозиться, станом учасника дорожнього руху, появою перешкоди для руху;
зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо).
Згідно з пунктом 3.34 глави 3 розділу 33 “Зупинку заборонено»: забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
Пункт 15.1 Правил дорожнього руху України визначає, що зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Таким чином, висновки про наявність чи відсутність в діях позивача, адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи та доказів.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Предметом судового дослідження у спірних правовідносинах є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
У відповідності до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.
При цьому Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Тобто, після виявлення факту вчинення правопорушення працівник поліції був зобов'язаний зібрати належні, допустимі, достовірні та достатні докази такого правопорушення, чого в даному випадку не було дотримано.
У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 1 ст. 77 КАС України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому за змістом частиною 2 указаної статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з оскаржуваною постановою, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у зв'язку з порушенням ПДР, а саме за порушення вимог дорожніх знаків.
З огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач не надав належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б підтвердили факт вчинення гр. ОСОБА_1 передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП правопорушення та спростовували згадані у позові твердження позивача.
Аналізуючи доданий до матеріалів справи в якості доказу відеозапис судом звернуто увагу, що на останньому безпосередньо не зафіксовано порушення позивачем - 28.12.2025 р. о 15 год. 59 хв. вимог дорожнього знаку 3.34. Зокрема, на відео не відображено зупинку автомобіля BMW X5, днз НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено».
Одночасно, матеріалами справи наявні докази на підтвердження доводів позивача, що зупинка по вул. Чорновола 53 мала місце внаслідок технічної несправності транспортного засобу, що вбачається з відеозапису з нагрудної боді-камери №475903, де у проміжку часу з 18:06:49 до 18:07:10 водій ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що зупинка транспортного засобу є вимушеною та сталася внаслідок технічної несправності автомобіля, а саме коробки передач.
Так, відповідні відомості підтверджуються змістом листаТОВ «Равпексбуд» від 26 січня 2026 року, у якому зазначено, що евакуація транспортного засобу BMW X5, державний номерний знак НОМЕР_1 здійснювалась 28 грудня 2025 року орієнтовно у проміжок часу з 19 год. 00 хв. до 19 год. 30 хв. транспортним засобом MAN, днз. НОМЕР_2 , що належить ТОВ «Равпексбуд», і на момент евакуації транспортний засіб не перебував у русі, оскільки вийшов з ладу внаслідок технічної несправності та не міг самостійно продовжувати рух. Також, зі змісту Акту виконаних робіт спеціалізованої станції технічного обслуговування № ФО-К-000000000000222З встановлено, що причиною вимушеної зупинки автомобіля BMW X5, державний номерний знак НОМЕР_1 слугував технічно несправний стан, який унеможливлював його подальшу експлуатацію та безпечний рух.
Посилання відповідача на скріншоти з Google Карт, зроблені вже після подання позову, не може вважатися належним доказом доведеності складу адміністративного правопорушення. Обов'язок фіксації та встановлення всіх істотних обставин покладається на уповноважену особу саме під час розгляду справи на місці події.
Скріншоти Google Карт не є процесуальним способом фіксації доказів у справі про адміністративне правопорушення, не містять гарантій точності вимірювання, не враховують реальну траєкторію руху, особливості розташування знаку відносно проїзної частини та можливі похибки геолокації.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що наявними в матеріалах справи доказами не підтверджується наявність події і складу адміністративного порушення, які наведені у постанові поліцейського, та відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Суд зазначає, що працівники патрульної поліції наділені повноваженнями щодо фіксування події адміністративного правопорушення, мають відповідні технічні засоби та спеціальні знання, відтак, враховуючи те, що відповідач мав можливість для формування доказової бази щодо правопорушення, яке описане в оскаржуваній постанові, однак не надав належних та допустимих доказів, які б чітко вказували на те, що позивачем було допущено порушення вимог дорожнього знаку 3.34. Відтак суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Вирішуючи питання щодо стягнення сплаченого судового збору суд виходить з такого.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, враховуючи те, що за результатом розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 122, 245, 251, 258, 280, 283 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 6, 72-77, 242-246, 286 КАС України суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6426803 від 28.12.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 665,60 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: Управління патрульної поліції в Рівненській області Департамент патрульної поліції Національної поліції України, адреса: м. Рівне, вул. Степана Бандери, буд. 14а, м. Рівне, код ЄДРПОУ 4010864656.
Повне судове рішення складено 10 березня 2026 року
Суддя -