Справа № 591/7668/20
Провадження № 2/591/244/22
25 лютого 2026 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.
при секретарі - Устименко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Алтера», ТОВ «Агротехсервіс»,ТОВ «Торговий дім 2020», ТОВ «Украгротранс-1», ТОВ «Компанія «Агроопт», ТОВ «Торгагро Плюс», ТОВ «Техноагросвіт», ТОВ «Будсервіс ТК», ТОВ «Керамобуд», ТОВ «Автоагросервіс-2020», ТОВ «Власний дім 2020», ТОВ «Керасвіт», ТОВ «Суми Будрезерв», ТОВ «Ремонтна Компанія», ТОВ «Електроторг Суми», ТОВ «Баланс Інжирінг Суми», ТОВ «Житлобуд Суми», ТОВ «Агро-Траст-2020», ТОВ «Ленд Агро 2020», ТОВ «Агросвітбуд 2020», ТОВ «Агрозапас», ТОВ «Смарт Агро-1», ТОВ «Сільгоспленд», ТОВ «Техремонт 2020», ТОВ «Телеторг Суми», ТОВ «Тепло Суми», ТОВ «Зерноагро-1», ТОВ «Моресвіт», ТОВ «Фарфор-плюс», ТОВ «Технобуд ТК», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Герасима Кондратьєва, 127/2», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Бурбика Тамара Анатоліївна
про визнання договору купівлі-продажу недійсним -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 , який є співвласником квартири АДРЕСА_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , НВПФ «Алтера», ТОВ «Агротехсервіс»,ТОВ «Торговий дім 2020», ТОВ «Украгротранс-1», ТОВ «Компанія «Агроопт», ТОВ «Торгагро Плюс», ТОВ «Техноагросвіт», ТОВ «Будсервіс ТК», ТОВ «Керамобуд», ТОВ «Автоагросервіс-2020», ТОВ «Власний дім 2020», ТОВ «Керасвіт», ТОВ «Суми Будрезерв», ТОВ «Ремонтна Компанія», ТОВ «Електроторг Суми», ТОВ «Баланс Інжиніринг Суми», ТОВ «Житлобуд Суми», ТОВ «Агро-Траст-2020», ТОВ «Ленд Агро 2020», ТОВ «Агросвітбуд 2020», ТОВ «Агрозапас», ТОВ «Смарт Агро-1», ТОВ «Сільгоспленд», ТОВ «Техремонт 2020», ТОВ «Телеторг Суми», ТОВ «Тепло Суми», ТОВ «Зерноагро-1», ТОВ «Моресвіт», ТОВ «Фарфор-плюс», ТОВ «Технобуд ТК», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Герасима Кондратьєва 127/2», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Бурбика Тамара Анатоліївна про визнання угоди купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 від 02.07.2020 фіктивною з моменту її укладання. Свої позовні вимоги мотивує тим, що Він - Позивач - є співвласником квартири АДРЕСА_3 в даному будинку та в силу цього співвласником всього даного багатоквартирного будинку.
02.07.2020 року гр. росії ОСОБА_2 , який є власником квартири АДРЕСА_2 , уклав фіктивну угоду купівлі - продажу вказаної квартири, згідно з якою продав свою квартиру тридцяти покупцям - юридичним особам (відповідачам №№2 - 31), кожному по частці 1/30 в квартирі (в натурі розмір частки становить 4,46 кв.м). Позивач вважає дану угоду фіктивною, оскільки вона грубо суперечить загальним засадам цивільного законодавства та положенням Цивільного кодексу України (ЦКУ) про правовий статус квартири як особливого об'єкта права власності. В позовній заяві зазначає, що відповідно до положень ЦКУ загальними засадами цивільного законодавства є, серед іншого, справедливість, добросовісність та розумність (частина 6 статті 3 ЦКУ).При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (частини 2, 3, 6 статті 13 ЦКУ). Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі (частина 5 статті 319 ЦКУ). Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них (стаття 379 ЦКУ). Квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання (стаття 382 ЦКУ). Власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва (стаття 383 ЦКУ).
Позивач ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувана угода повністю суперечить всім без винятку вищезгаданим положенням цивільного законодавства:
- нібито «продана» ОСОБА_2 квартира АДРЕСА_4 як ізольоване помешкання для житла не може бути використана для проживання в ньому 30 юридичних осіб; - виходячи з неможливості одночасного «проживання» в квартирі 30 юридичних осіб ця угода суперечить засадам добросовісності та розумності і була вчинена лише з прямим наміром завдати шкоди його та інших співвласників даного будинку організаційним корпоративним правам та інтересам щодо належного управління даним багатоквартирним будинком.
Крім того, зазначає, що угода грубо суперечить чинним положенням житлового законодавства. Зокрема, згідно зі статтею 5 «Основ житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік», затверджених Постановою Президії Верховної Ради від 24.06.1981, № 5150-X, жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.
Статтею 7 вказаного нормативно - правового акту визначено, що жилі будинки і жилі приміщення не можуть використовуватися громадянами з метою особистої наживи, одержання нетрудових доходів та в інших корисливих цілях, а також на шкоду інтересам суспільства.
Також посилається на положення Житлового кодексу Української РСР, зокрема , статтею 6 якого визначено, що жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного або тимчасового проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.
Статтею 10 ЖК УРСР встановлено, що громадяни зобов'язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію. Жилі будинки і жилі приміщення не можуть використовуватися громадянами на шкоду інтересам суспільства.
Статею 47 ЖК УРСР встановлено, що норма жилої площі в Українській РСР встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метра на одну особу.
Позивач зазначає, що оскаржувана угода повністю суперечить всім без винятку вищезгаданим положенням житлового законодавства з тих самих мотивів, з яких вона суперечить аналогічним положенням ЦКУ, а розмір часток «нових співвласників» (по 4,46 кв.м кожному) ще є меншим за норми житлової площі на особу.
Крім того, укладання даної угоди є способом ухилення реального (справжнього) власника квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_2 від сплати житлово - комунальних послуг, які надаються з боку ОСББ «Герасима Кондратьєва 127/2» на дану квартиру (електроенергія, водопостачання та водовідведення, інші житлово - комунальні послуги) - за період з 02.07.2020 року по момент подачі позову ані ОСОБА_2 , ані будь - ким зі «співвласників» не сплачено за житлово - комунальні послуги , спожиті в даній квартирі. Відтак, тягар утримання вказаної квартири припадає (розподіляється), фактично, на всіх інших співвласників будинку, у тому числі й на ОСОБА_1 , адже даний багатоквартирний будинок за моделлю управління є колективним споживачем всіх без винятку житлово - комунальних послуг, тобто, здійснює самозабезпечення.
Позивач вказує, що дану угоду слід кваліфікувати як фіктивну згідно з положеннями статті 234 ЦКУ.
Обгрунтовуючи своє право на позов, ОСОБА_1 також вказує, що в даному будинку у 2018 році було створене Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Герасима Кондратьєва 127/2». Вищим органом ОСББ є загальні збори співвласників. Статутом ОСББ передбачено голосування на загальних зборах співвласників за принципом «один власник - один голос».
За моделлю управління будинком ОСББ є колективним споживачем всіх комунальних послуг тобто будинок знаходиться на самозабезпеченні. Всього в будинку 15 квартир. Крім того, на першому поверху будинку розташовані окремі нежитлові приміщення, які належать декільком власникам.
Відповідачу ОСОБА_2 в даному будинку належать квартири АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 , а також він є титульним власником нежитлових приміщень першого поверху загальною площею 1125 кв.м. Вказана особа є злісним боржником ОСББ за комунальні послуги, а крім того, він з незрозумілою метою скуповує місця загального користування в даному будинку, а також виявляє інтерес до придбання у свою приватну власність допоміжних приміщень п'ятого поверху будинку, а також до системи автономного опалення (дахова котельня), яка є спільною власністю співвласників будинку, згідно рішення Зарічного районного суду м.Суми.
Крім того, ОСОБА_2 самовільно захопив частину належним чином оформленої та відведеної прибудинкової території ОСББ та здійснив на ній самочинне будівництво - самовільну прибудову (Нежитлова будівля - А-4; Вхідна група для ММГН -а).
ОСОБА_2 є відповідачем в цивільних справах за позовом ОСББ до нього про стягнення заборгованості за спожиті житлово - комунальні послуги (справи Зарічного районного суду м.Суми №591/5295/19, 591/3948/20), про скасування рішення про державну реєстрацію прав власності та зобов'язання знести самочинне будівництво (справа Зарічного районного суду м.Суми №591/1849/20), а також в справі за позовом ОСОБА_3 (іншої співвласниці будинку) про визнання недійсним договору купівлі - продажу нежитлових приміщень першого поверху (в частині місць загального користування) (справа Зарічного районного суду м.Суми №591/495/18).
З метою отримання фактичного контролю над ОСББ, яке, по суті, є його кредитором та позивачем у вказаних справах, у ОСОБА_2 виник протиправний задум штучно створити арифметичну більшість голосів на загальних зборах ОСББ, змінити голосами вказаної підконтрольної йому більшості «співвласників» легітимне правління ОСББ, інші статутні органи ОСББ і у такий спосіб, фактично, монопольно впливати на всі питання життєдіяльності ОСББ та будинку в цілому. Діючи із заздалегідь розробленим планом, ОСОБА_2 створив ініціативну групу з трьох осіб, яка 17.06.2020 року скликала на 02.07.2020 року о 18-00 год. загальні збори співвласників будинку. 01.07.2020 року, тобто, за один день до проведення вказаних загальних зборів, у квартирі АДРЕСА_4 даного будинку, яка належить ОСОБА_2 , було зареєстровано місцезнаходження новостворених юридичних осіб, якими є відповідачі №№3 - 31. Заснували вказані юридичні особи наступні фізичні особи: гр.росії ОСОБА_4 зі своєю дружиною ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . Продовжуючи дії по реалізації свого протиправного задуму, 02.07.2020року, тобто, у день проведення скликаних ним загальних зборів, діючи таємно від інших співвласників будинку, ОСОБА_2 уклав фіктивну угоду купівлі - продажу власної квартири АДРЕСА_6 - НОМЕР_1 . Предметом купівлі - продажу вказаної квартири було фіктивне відчуження ОСОБА_2 рівних часток в квартирі - по 1/30 кожній юридичній особі, тобто, на кожну юридичну особу по 4,46 кв.м. Нотаріальне посвідчення вказаної фіктивної угоди здійснювала приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Бурбика Т.А. Вона ж ( ОСОБА_9 ) здійснювала 02.07.2020 - 03.07.2020року державну реєстрацію речових прав (право власності на частки в квартирі) за вказаною угодою, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
02.07.2020 року ОСОБА_2 не вдалося довести задумане - захоплення контролю над ОСББ шляхом штучного створення більшості на загальних зборах та переобрання статутних органів ОСББ - до логічного завершення з декількох причин: державний реєстратор ОСОБА_9 фізично не встигла до початку загальних зборів (18-00) здійснити державну реєстрацію права власності на всі частки за даною угодою, у зв'язку з чим формальна більшість, підконтрольна ОСОБА_2 , не була сформована ; активний опір даній шахрайській схемі з боку присутніх на загальних зборах співвласників та їх обурення діями ОСОБА_2 ; швидкий суспільний резонанс в ЗМІ та соціальних мережах.
Обставини подій, які відбулися у зв'язку зі спробою захоплення ОСББ з боку ОСОБА_2 та підконтрольних йому осіб, були предметом розгляду на засіданні правління ОСББ 15.07.2020 року На вказаному засіданні інформацію голови правління ОСОБА_10 та ОСОБА_11 було взято до відома як достовірну; призначено письмове опитування з порядку денного та утворено комісію для його проведення у складі: ОСОБА_10 (голова), ОСОБА_11 , ОСОБА_3 . В подальшому загальними зборами від 02.07.2020року були прийняті відповідні рішення, про що складено протокол загальних зборів від 17.07.2020року. Примірник протоколу було направлено ОСОБА_2 ..
Позивач ОСОБА_1 вважає, що справжньою метою вказаної «угоди» є виключно одержання підконтрольної ОСОБА_2 арифметичної більшості «співвласників» в ОСББ під час голосування на загальних зборах ОСББ. Вважає також, що приватний нотаріус ОСОБА_9 , попри очевидну фіктивність угоди, не виконала засадничі приписи статті 1 Закону України «Про нотаріат», відповідно до яких обов'язком нотаріуса є посвідчення прав, а також фактів з метою надання ним юридичної вірогідності. Приватний нотаріус Бурбика Т.А. не мала права здійснювати нотаріальне посвідчення вказаної угоди та вчиняти дії по державній реєстрації речових прав за даною угодою (змінювати власників), оскільки дана квартира «продана» про людське око, не для проживання, засад розумності поведінки її «учасниками» не дотримано. Без сприяння нотаріуса Бурбики Т.А. та без вчинення нею реєстраційних дій ця «угода» не могла б відбутися.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав повністю, просить суд його задоволити.
Відповідач - ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав повністю, просив відмовити у задоволенні позову. Заперечивши проти задоволення позову в наданому відзиві ОСОБА_2 вказує, що факт укладання спірного договору жодним чином не змінює та не порушує прав позивача, останній не є стороною договору купівлі - продажу квартири, договір не містить суджень про його права та обов'язки, а також не стосується майна позивача або його майнових прав чи немайнових прав. Позивач не навів жодного посилання на те, яке його суб'єктивне право було порушено укладенням цього договору. На думку ОСОБА_2 . Позивач не зазначає, які саме статті зі статей 3, 13, 319, 382, 383 ЦК стосуються спірного договору. Жодним нормативно - правовим актом не заборонено мати юридичній особі у власності квартиру, її частину чи іншу нерухомість. Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зазначає, що позивача дивує множинність власників квартири, але Цивільним кодексом України встановлено право спільної часткової власності, статті 355, 356 ЦК кількість таких власників не обмежується. Вказує, що наведені позивачем норми ЖК Української РСР є не коректними, адже стосуються фізичних осіб для проживання, а співвласники - юридичні особи апріорі не будуть «проживати» в даній квартирі. Звертає увагу на досить дивне посилання позивача, що начебто борг за комунальні платежі свідчить про фіктивність оспорюваної угоди. Вказує, що оспорюваний договір є реальним, посвідчувався нотаріально, право власності нових власників зареєстровано, майно було передано, в такому разі правочин не може бути кваліфікований як фіктивний (постанова КЦС/ВС у справі №607/15555/17 - ц). При оскарженні позивачем дій нотаріуса як державного реєстратора до Міністерства юстиції України, останнім відмовлено в скарзі, оскільки колегія Мінюсту не вбачає, які саме права скаржників порушені державним нотаріусом як державним реєстратором. Визнання угоди фіктивною не залежить від кількості сторін даної угоди.
Відповідач - ТОВ «Торгагро Плюс» позов не визнав, в судовому засіданні його представники проти позову заперечували. В наданому відзиві даний відповідач вказує, що ОСОБА_1 не є належним позивачем, оскільки не має жодного відношення до даного багатоквартирного будинку, а оспорюваний ним договір не порушує його прав. Договір є дійсним, укладений відповідно до закону, його зміст не суперечить закону та відповідає дійсній волі сторін, нотаріально посвідчений, перехід права власності зареєстровано у встановленому порядку. Відповідачі 2 - 31 після придбання квартири відобразили її в бухобліку підприємств, ведуться перемовини щодо переоформлення договорів на газопостачання. Учасником та керівником ТОВ «Торгагро Плюс» є ОСОБА_8 , який брав участь в судових засіданнях та підписав відзив.
Інші відповідачі по справі відзивів не надали, правом на участь своїх представників в судовому засіданні не скористались.
3-тя особа: ОСББ «Герасима Кондратьєва 127/2» повністю підтримала позов, надала письмові пояснення, в яких повністю підтримала правову позицію позивача. Зазначає, що всі наведені ним доводи є слушними, правдивими, відповідають дійсності. Угода, яка укладена ОСОБА_2 з 30 юридичними особами є класичною формою збільшення числа голосів, тобто грубим цивільним правопорушенням, вчиненим з єдиною метою - надавши правовідносинам зовні легальної форми, заподіяти шкоду законним правам та інтересам інших осіб, у даному випадку - організаційним корпоративним правам («найбільш подібним до корпоративних» за формулюванням Верховного Суду) реальних, справжніх співвласників даного багатоквартирного будинку. Оскаржувана в даній справі угода купівлі - продажу квартири не є юридичним фактом, з яким закон пов'язує зміну (припинення, виникнення) речового права на квартиру, а є лише імітацією такого факту, його зовнішньою оболонкою, обгорткою, з її наступним використанням не у правовідносинах власності.
Повідомила, що 21.12.2020 року в ОСББ «Герасима Кондратьєва 127/2» відбулися імітаційні «загальні збори», на яких саме голосами вказаних «співвласників» квартири АДРЕСА_4 + двома голосами реальних співвласників будинку ( ОСОБА_2 та ОСОБА_12 ) здійснено спробу на усунення легітимного правління ОСББ та здійснено спробу переобрання його голови; прийнято ряд абсолютно недолугих, дилетантських рішень на кшталт «скасувати тарифи, замінивши його внесками». (Приблизно це те саме, що «скасувати кілограми, замінивши їх кілометрами», бо тариф - це всього - навсього міра, ціна товару (послуги), скасувавши яку неможливо зробити внески (оплату).
Крім того, по питанню №2 «загальні збори» фіктивних співвласників прийняли рішення «зобов'язати голову правління відкликати судові позови, ініційовані ОСББ до ОСОБА_2 ». Таких судових справ судами на сьогоднішній день розглядається три: -Справа №591/5295/19 за позовом ОСББ до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги за період грудень 2018року - вересень 2019року включно - рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 03.12.2020 року позов задоволено, стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСББ сукупно 76658,5 грн.; - Справа №591/3948/20 за позовом ОСББ до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги за період жовтень 2019року - липень 2020року включно, справа на стадії судового розгляду;- Справа №591/1849/20 за позовом ОСББ до ОСОБА_2 , державного реєстратора Білолюбської І.В. про скасування рішення про державну реєстрацію права власності та зобов'язання знести самочинне будівництво, справа на стадії судового розгляду. Тобто, станом на 21.12.2020року наміри фіктивних «співвласників» квартири АДРЕСА_4 на чолі зі ОСОБА_2 чітко проявилися і ними ж документально зафіксовані, що беззаперечно викриває відповідачів у фіктивному характері оскаржуваної у даній справі угоди.
З приводу подій 21.12.2020 року правління ОСББ звернулося з Відкритим листом до депутатів Сумської міської ради, обраних по територіальному виборчому округу №1 Шилова В.О., ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ..
На фіктивність оскаржуваної угоди вказують також наступні ознаки:
- ОСОБА_2 як був до 02.07.2020року, так і залишився зареєстрованим саме у квартирі АДРЕСА_4 , хоча правових підстав для продовження його реєстрації у вказаній квартирі після того, як він перестав бути її власником, немає;
- ОСОБА_2 та/або жоден із нових «співвласників» квартири АДРЕСА_4 не переоформив договори на користування стаціонарним телефоном оператора ТОВ «ТЦ «Радіосистеми» у зв'язку зі зміною власника квартири;
- ОСОБА_2 та/або жоден із нових «співвласників» квартири АДРЕСА_4 не переоформив договори на постачання та розподіл природного газу на дану квартиру у зв'язку зі зміною власника квартири, відповідні рахунки від ТОВ «Сумигаз Збут» та ПАТ «Сумигаз» надходять з липня 2020року і дотепер за квартиру АДРЕСА_4 саме ОСОБА_2 за EIC-кодом (кодом Енергетичної ідентифікації суб'єкту ринку природного газу та/або точки комерційного обліку);
-Ніхто - ані ОСОБА_2 , ані жоден з 30 «співвласників» квартири АДРЕСА_4 як індивідуальні споживачі - за період липень - грудень 2020 року не сплатив жодних коштів за жодну житлово - комунальну послугу на користь ОСББ як колективного споживача цих послуг;
-Ніхто з посадових осіб або учасників юридичних осіб, які є «співвласниками» квартири АДРЕСА_4 , не змінив місце своєї особистої реєстрації як фізичних осіб на квартиру АДРЕСА_4 .
3-тя особа: Приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Бурбика Т.А. про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, до суду не з'явилася.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 18 грудня 2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі. Розгляд справи відкладався з різних причин.
Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з наступних підстав:
Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом при розгляді справи встановлено, що 02.07.2020 року між ОСОБА_2 та НВПФ «Алтера», ТОВ «Агротехсервіс», ТОВ «Торговий дім 2020», ТОВ «Украгротранс-1», ТОВ «Компанія «Агроопт», ТОВ «Торгагро Плюс», ТОВ «Техноагросвіт», ТОВ «Будсервіс ТК», ТОВ «Керамобуд», ТОВ «Автоагросервіс-2020», ТОВ «Власний дім 2020», ТОВ «Керасвіт», ТОВ «Суми Будрезерв», ТОВ «Ремонтна Компанія», ТОВ «Електроторг Суми», ТОВ «Баланс Інжиніринг Суми», ТОВ «Житлобуд Суми», ТОВ «Агро-Траст-2020», ТОВ «Ленд Агро 2020», ТОВ «Агросвітбуд 2020», ТОВ «Агрозапас», ТОВ «Смарт Агро-1», ТОВ «Сільгоспленд», ТОВ «Техремонт 2020», ТОВ «Телеторг Суми», ТОВ «Тепло Суми», ТОВ «Зерноагро-1», ТОВ «Моресвіт», ТОВ «Фарфор-плюс», ТОВ «Технобуд ТК» укладено договір купівлі - продажу квартири №1, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Бурбикою Т.А. та зареєстрований в реєстрі за № 1726. За вказаним договором ОСОБА_2 передав (продав) квартиру у приватну спільну часткову власність в рівних частинах кожному покупцю, а покупці (НВПФ «Алтера», ТОВ «Агротехсервіс»,ТОВ «Торговий дім 2020», ТОВ «Украгротранс-1», ТОВ «Компанія «Агроопт», ТОВ «Торгагро Плюс», ТОВ «Техноагросвіт», ТОВ «Будсервіс ТК», ТОВ «Керамобуд», ТОВ «Автоагросервіс-2020», ТОВ «Власний дім 2020», ТОВ «Керасвіт», ТОВ «Суми Будрезерв», ТОВ «Ремонтна Компанія», ТОВ «Електроторг Суми», ТОВ «Баланс Інжиніринг Суми», ТОВ «Житлобуд Суми», ТОВ «Агро-Траст-2020», ТОВ «Ленд Агро 2020», ТОВ «Агросвітбуд 2020», ТОВ «Агрозапас», ТОВ «Смарт Агро-1», ТОВ «Сільгоспленд», ТОВ «Техремонт 2020», ТОВ «Телеторг Суми», ТОВ «Тепло Суми», ТОВ «Зерноагро-1», ТОВ «Моресвіт», ТОВ «Фарфор-плюс», ТОВ «Технобуд ТК») прийняли (купили) у приватну спільну власність квартиру, в рівних частинах кожному, а саме по 1/30 (одній тридцятій) і сплатили за неї обговорену грошову суму. Загальна площа квартири 133,9 кв.м, житлова площа 75,8 кв.м, кількість кімнат 3 (три). Відчужувана квартира візуально оглянута покупцями. Оглядом встановлено, що вона знаходиться у стані, який є повністю придатним для використання житла за цільовим призначенням. Продавець зобов'язується звільнити вищезгадану квартиру для безперешкодного і вільного доступу до неї зі сторони покупців та передати ключі від квартири, передати пов'язані з її експлуатацією документи, звільнити вищевказану квартиру до підписання цього договору. Продаж квартири за домовленістю сторін вчиняється за 843 557 грн., які покупці зобов'язуються сплатити продавцю до 02 липня 2023 року включно. Факт повного розрахунку за цим договором підтверджується заявою від продавця, справжність підпису якого повинен бути нотаріально засвідчений. Ця заява є невід'ємною частиною цього договору. Право власності у покупців виникає після підписання цього договору.
Відповідно до пункту 7 Статуту ОСББ «Герасима Кондратьєва 127/2» в редакції, чинній на 02.07.2020 року, кожний співвласник (його представник) Будинку під час голосування має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Таким чином, після придбання у ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_4 за договором купівлі - продажу від 02.07.2020 покупці НВПФ «Алтера», ТОВ «Агротехсервіс»,ТОВ «Торговий дім 2020», ТОВ «Украгротранс-1», ТОВ «Компанія «Агроопт», ТОВ «Торгагро Плюс», ТОВ «Техноагросвіт», ТОВ «Будсервіс ТК», ТОВ «Керамобуд», ТОВ «Автоагросервіс-2020», ТОВ «Власний дім 2020», ТОВ «Керасвіт», ТОВ «Суми Будрезерв», ТОВ «Ремонтна Компанія», ТОВ «Електроторг Суми», ТОВ «Баланс Інжиніринг Суми», ТОВ «Житлобуд Суми», ТОВ «Агро-Траст-2020», ТОВ «Ленд Агро 2020», ТОВ «Агросвітбуд 2020», ТОВ «Агрозапас», ТОВ «Смарт Агро-1», ТОВ «Сільгоспленд», ТОВ «Техремонт 2020», ТОВ «Телеторг Суми», ТОВ «Тепло Суми», ТОВ «Зерноагро-1», ТОВ «Моресвіт», ТОВ «Фарфор-плюс», ТОВ «Технобуд ТК» набули право під час голосування мати один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Тобто, вказані відповідачі набули 30 голосів під час голосування на загальних зборах, яким відразу і скористалися безпосередньо після оформлення у власність квартири за договором купівлі - продажу квартири АДРЕСА_4 та у подальшому.
При цьому, характер та зміст дій покупців квартири АДРЕСА_4 на загальних зборах ОСББ від 02.07.2020року та від 21.12.2020 року вказує на їх дії в інтересах ОСОБА_2 , зокрема, «зобов'язати голову правління відкликати судові позови, ініційовані ОСББ до ОСОБА_2 ».
Станом на 02.07.2020 року судами дійсно розглядалися наступні справи: Справа №591/5295/19 за позовом ОСББ до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги за період грудень 2018року - вересень 2019року включно. В подальшому рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 03.12.2020року позов задоволено, стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСББ 76658,5 грн.; Справа №591/3948/20 за позовом ОСББ до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги за період жовтень 2019 року - липень 2020року включно. В подальшому постановою Сумського апеляційного суду від 03.12.2020року позов задоволено частково, стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСББ -9494 грн 84коп., в тому числі: 77 грн 24коп. - за послуги з постачання електричної енергії, 9417 грн. 60 коп. - за послуги з утримання і обслуговування будинку та прибудинкової території, а також 3% річних в сумі 961 грн 18 коп. і суму нарахованого індексі інфляції в розмірі 201 грн 12 коп. за час затримання розрахунку та 360 грн. 22 коп. в рахунок відшкодування фактично понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання позову. Справа №591/1849/20 за позовом ОСББ до ОСОБА_2 , державного реєстратора Білолюбської І.В. про скасування рішення про державну реєстрацію права власності та зобов'язання знести самочинне будівництво. В подальшому рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 29.07.2021року позов задоволено. Серед іншого, зобов'язати ОСОБА_2 привести нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_7 , в первинний стан, що існував до здійснення будівельних робіт з реконструкції, а саме: знести за власний рахунок самовільну прибудову (нежитлова будівля - А-4; Вхідна група для ММГН-а) за адресою: АДРЕСА_7 , на яку державним реєстратором Стецьківської сільської ради Сумського району Сумської області Білолюбською Іриною Вікторівною зареєстровано право власності.
Таким чином, станом на 02.07.2020 року ОСББ було кредитором ОСОБА_2 та позивачем у вказаних справах.
Відповідно до правових висновків Верховного Суду в постанові Касаційного господарського суду від 04.10.2023 у справі № 2 - 469/1997 за своєю сутністю відмова від позову є одностороннім правочином. Такі дії не можуть залишатися поза реакцією, вони хоч і не порушують конкретних процесуальних норм, більш того, право на відмову від позову імперативно передбачено для позивача, але з врахуванням викладених обставин є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.
Вирішуючи питання про право ОСОБА_1 на позов, суд виходить з наступного:
Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» в актуальній на 02.07.2020року редакції не містить поняття членства в ОСББ. Натомість вважається, що кожен співвласник багатоквартирного будинку автоматично є учасником ОСББ як співвласник багатоквартирного будинку.
Позивач ОСОБА_1 на підставі свідоцтва по шлюб та договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_3 є співвласником даної квартири на праві спільної сумісної власності разом зі своєю дружиною ОСОБА_15 . Тобто, ОСОБА_1 є співвласником даного багатоквартирного будинку та учасником ОСББ. Відповідно, як учасник ОСББ він має організаційні корпоративні права в даному ОСББ, а також інтерес в належному виконанні іншими співвласниками будинку, зокрема, ОСОБА_2 своїх обов'язків по сплаті внесків і платежів за житлово - комунальні послуги до ОСББ, які є рівними для всіх співвласників пропорційно до площ об'єктів нерухомого майна, яке перебуває у власності того чи іншого співвласника будинку.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №1 - 10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) поняття "охоронюваний законом інтерес", що треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не
опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам
України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд вважає, що з даним позовом ОСОБА_1 звернувся на захист своїх організаційних корпоративних прав на управління ОСББ «Герасима Кондратьєва» та на захист своїх законних інтересів як співвласника багатоквартирного будинку, в якому надання житлово - комунальних послуг здійснюється за моделлю колективного споживача, а метою укладання спірного договору є його використання в процесі управління ОСББ з метою досягнення становища, аби ОСББ завдяки голосам учасників оспорюваної угоди у вищому органі ОСББ відмовилося від позовів ОСББ до ОСОБА_2 , чим переклало тягар утримання власності ОСОБА_2 на інших співвласників даного багатоквартирного будинку, в тому числі і позивача ОСОБА_1 ..
Тому суб'єктивні права ОСОБА_1 у вузькому розумінні як особи, що не має прав на квартиру АДРЕСА_4 , спірним договором дійсно не порушуються, проте позов подано ним на захист його інших прав та охоронюваних законом інтересів, які підлягають в даному випадку судовому захисту.
Оцінюючи сам договір від 02.07.2020 року суд вважає зазначити наступне:
За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді.
Частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства визначено справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частин першої, другої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої статті 16 ЦК України).
Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України, для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці, що підтверджується висновками, які містяться у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13,від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 17.06.2020 у справі № 910/12712/19, від 20.01.2021 у справі № 910/8992/19 (910/20867/17), від 16.03.2021 у справі № 910/3356/20, від 18.03.2021 у справі№ 916/325/20, від 19.02.2021 у справі N 904/2979/20 тощо.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені у статті 203 ЦК України. Підстави недійсності правочину визначені у статті 215 ЦК України.
За змістом частини п'ятої статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до змісту статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.
У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.
Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов'язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.
Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п'ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України. Верховний Суд у постанові від 22 квітня 2021 року у справі № 908/794/19 (905/1646/17) звернув увагу на те, що для вирішення питання про визнання недійсним правочину, оспорюваного заінтересованою особою, правове значення має встановлення впливу наслідків вчинення такого правочину на права та законні інтереси цієї особи. У такому випадку важливим є врахування того, що таке звернення заінтересованої особи до суду із позовом про визнання недійсним договору є направленим на усунення несприятливих наслідків цієї особи (недопущення їх у майбутньому), пов'язаних із вчиненням такого правочину. Тому у разі оскарження правочину заінтересованою особою необхідним є надання оцінки дій сторін цього договору в контексті критеріїв добросовісності, справедливості, недопустимості зловживання правами.
Правочини, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.
Суд звертає увагу, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві зазначає, що договір купівлі-продажу має ознаки фіктивного правочину та просить його визнати недійсним з підстав суперечності загальним засадам цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України), недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України) та стаття 234 ЦК України.
Частиною третьою статті 13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Формулювання «зловживання правом» необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб'єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.
Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.
Тому будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов'язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності.
Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок, викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).
Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається «про людське око», таким критеріям відповідати не може.
У постанові від 07.09.2022 року по справі № 910/16579/20 Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що правочини, які вчиняються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути неправомірною та недобросовісною. Отже, правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення. Відтак правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними і зводяться до зловживання правом (п. 10.34)
Порушення загальних засад цивільного законодавства (засад справедливості, добросовісності та розумності), визначених імперативно пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України, які мають наслідком вихід учасниками правочину за межі здійснення цивільних прав, наданих договором чи актами цивільного законодавства, з наміром завдати шкоди іншій особі (частина третя статті 13 ЦК України) може бути самостійною підставою недійсності правочину. (п.10.5).
Крім того, суд також враховує наступні фактичні обставини.
Всі покупці квартири АДРЕСА_4 є господарськими товариствами. Будь-яка господарська операція, дія суб'єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети та мотивів її здійснення.
Учасником і керівником ТОВ «Тепло Суми», ТОВ «Телеторг Суми», ТОВ «Техремонт 2020», ТОВ «Житлобуд Суми», ТОВ «Баланс Інжиніринг Суми», ТОВ «Електроторг Суми», ТОВ «Власний дім 2020» є одна й та сама особа - ОСОБА_5 .
Суду не зрозуміле, а вказаними відповідачами не надане розумне пояснення мети та мотивів придбання часток в квартирі АДРЕСА_4 саме сімома зазначеними окремими юридичними особами, які мають одного і того самого власника, у той час як придбати сім рівних часток в квартирі сукупно як одну частку могла б або сама ОСОБА_5 як фізична особа, або одна, а не сім юридичних осіб, в яких вона є власником та керівником.
Учасником і керівником ТОВ «Фарфор Плюс», ТОВ «Моресівт», ТОВ «Сільгоспленд», ТОВ «Ремонтна компанія», ТОВ «Сумибудрезерв», ТОВ «Керасвіт» є одна й та сама особа - ОСОБА_4 .
Суду не зрозуміле, а вказаними відповідачами не надане розумне пояснення мети та мотивів придбання часток в квартирі АДРЕСА_4 саме шістьома зазначеними окремими юридичними особами, які мають одного і того самого власника, у той час як придбати шість рівних часток в квартирі сукупно як одну частку міг би або сам ОСОБА_4 як фізична особа, або одна, а не шість юридичних осіб, в яких він є власником та керівником.
Учасником і керівником ТОВ «Технобуд - ТК», ТОВ «Зерноагро - 1», ТОВ «Автоагросервіс - 2020», ТОВ «Керамобуд», ТОВ «Будсервіс ТК», ТОВ «Торговий дім» є одна й та сама особа - ОСОБА_7 .
Суду не зрозуміле, а вказаними відповідачами не надане розумне пояснення мети та мотивів придбання часток в квартирі АДРЕСА_4 саме шістьома зазначеними окремими юридичними особами, які мають одного і того самого власника, у той час як придбати шість рівних часток в квартирі сукупно як одну частку міг би або сама ОСОБА_16 як фізична особа, або одна, а не шість юридичних осіб, в яких вона є власником та керівником.
Учасником і керівником ТОВ «Смарт агро - 1», ТОВ «Агрозапас», ТОВ «Агросвітбуд 2020», ТОВ «Лендагро 2020», ТОВ «Агро - траст 2020» є одна й та сама особа - ОСОБА_6 .
Суду не зрозуміле, а вказаними відповідачами не надане розумне пояснення мети та мотивів придбання часток в квартирі АДРЕСА_4 саме п'ятьма зазначеними окремими юридичними особами, які мають одного і того самого власника, у той час як придбати п'ять рівних часток в квартирі сукупно як одну частку міг би або сам ОСОБА_6 як фізична особа, або одна, а не п'ять юридичних осіб, в яких він є власником та керівником.
Учасником і керівником ТОВ «Техноагросівт», ТОВ «Торг агро плюс», ТОВ «Компанія «Агроопт», ТОВ «Украгротранс - 1», ТОВ «Агротехсервіс 2020», НВПФ «Алтера» є одна й та сама особа - ОСОБА_8 .
Суду не зрозуміле, а вказаними відповідачами не надане розумне пояснення мети та мотивів придбання часток в квартирі АДРЕСА_4 саме шістьома зазначеними окремими юридичними особами, які мають одного і того самого власника, у той час як придбати шість рівних часток в квартирі сукупно як одну частку міг би або сам ОСОБА_8 як фізична особа, або одна, а не п'ять юридичних осіб, в яких він є власником та керівником.
При цьому на останьому аркуші вказаного договору в розділі, де містяться підписи осіб, уповноважених представляти інтереси покупців, відсутне посиланння на підписання від імені ТОВ "ТЕХНОАГРОСВІТ" даного договору будь якою уповноваженою на це особою.
ОСОБА_8 , що у вступній частині договору вказаний як керівник вищезазначеного товариства, фактично підписано договір від імені тільки 5-ти юридичних осіб: ТОВ "ТОРГАГРО ПЛЮС", ТОВ "КОМПАНІЯ "АГРООПТ", ТОВ "УКРАГРОТРАНС-1", ТОВ "АГРОТЕХСЕРВІС-2020" та НВПФ "АЛЬТЕРА", серед яких відсутне ТОВ "ТЕХНОАГРОСВІТ". Тобто, даною юридичною особою договір не підписано, відтак перехід права власності на його частку не настав і не міг настати ще й і з цієї причини.
Крім того, починаючи з 02.07.2020 року та протягом всього судового розгляду справи місце реєстрації проживання відповідача ОСОБА_2 залишилося: АДРЕСА_8 , тобто, у проданій ним квартирі.
Доказів повного розрахунку за договором до 02 липня 2023 року включно відповідачами суду не надано.
Також суд погоджується з позивачем в тому, що оспорюваний договір, предметом якого є квартира, не відповідає частині 5 статті 319, 383 ЦКУ, а також статтям 6, 10, 47 ЖК УРСР (був чинний станом на 02.07.2020року).
Правовим наслідком визнання судом договору купівлі - продажу від 02.07.2020 року фіктивним в контексті державної реєстрації речових прав відповідно до частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» буде повернення об'єкта нерухомого майна у стан, що існував до відповідної державної реєстрації за вказаним договором, тобто, у власність ОСОБА_2 , а не позивачу ОСОБА_1 ..
Відповідно до частини 9 статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Спір виник внаслідок неправильних дій відповідача ОСОБА_2 , тому судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача ОСОБА_2 ..
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
За таких обставин суд, з'ясувавши дійсні обставини та аналізуючи зібрані в справі докази, дійшов висновку, що договір купівлі - продажу від 02.07.2020 року квартири АДРЕСА_2 , укладеного між ОСОБА_2 та відповідачами НВПФ «Алтера», ТОВ «Агротехсервіс»,ТОВ «Торговий дім 2020», ТОВ «Украгротранс-1», ТОВ «Компанія «Агроопт», ТОВ «Торгагро Плюс», ТОВ «Техноагросвіт», ТОВ «Будсервіс ТК», ТОВ «Керамобуд», ТОВ «Автоагросервіс-2020», ТОВ «Власний дім 2020», ТОВ «Керасвіт», ТОВ «Суми Будрезерв», ТОВ «Ремонтна Компанія», ТОВ «Електроторг Суми», ТОВ «Баланс Інжиніринг Суми», ТОВ «Житлобуд Суми», ТОВ «Агро-Траст-2020», ТОВ «Ленд Агро 2020», ТОВ «Агросвітбуд 2020», ТОВ «Агрозапас», ТОВ «Смарт Агро-1», ТОВ «Сільгоспленд», ТОВ «Техремонт 2020», ТОВ «Телеторг Суми», ТОВ «Тепло Суми», ТОВ «Зерноагро-1», ТОВ «Моресвіт», ТОВ «Фарфор-плюс», ТОВ «Технобуд ТК», що посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Бурбикою Т.А. та зареєстрований в реєстрі за №1726, підлягає визнанню недійсним, і тому вказані позовні вимоги позивача слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11-13, 81, 133, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_2 ) - задовольнити.
Визнати недійсним договір купівлі - продажу від 02 липня 2020 року квартири АДРЕСА_2 , укладеного між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_3 ) та НВПФ «Алтера», ТОВ «Агротехсервіс»,ТОВ «Торговий дім 2020», ТОВ «Украгротранс-1», ТОВ «Компанія «Агроопт», ТОВ «Торгагро Плюс», ТОВ «Техноагросвіт», ТОВ «Будсервіс ТК», ТОВ «Керамобуд», ТОВ «Автоагросервіс-2020», ТОВ «Власний дім 2020», ТОВ «Керасвіт», ТОВ «Суми Будрезерв», ТОВ «Ремонтна Компанія», ТОВ «Електроторг Суми», ТОВ «Баланс Інжиніринг Суми», ТОВ «Житлобуд Суми», ТОВ «Агро-Траст-2020», ТОВ «Ленд Агро 2020», ТОВ «Агросвітбуд 2020», ТОВ «Агрозапас», ТОВ «Смарт Агро-1», ТОВ «Сільгоспленд», ТОВ «Техремонт 2020», ТОВ «Телеторг Суми», ТОВ «Тепло Суми», ТОВ «Зерноагро-1», ТОВ «Моресвіт», ТОВ «Фарфор-плюс», ТОВ «Технобуд ТК», що посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Бурбикою Тамарою Андріївною та зареєстрований в реєстрі за №1726.
Стягнути зі ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840 грн. 80 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст судового рішення виготовлено 11 березня 2026 року.
СУДДЯ А.Я.КЛИМЕНКО