Справа № 559/808/26
Провадження № 3/559/432/2026
11.03.2026 м. Дубно
Суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Томілін Олексій Миколайович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України (паспорт НОМЕР_1 ), який проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ч.5 ст.126 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 599297 від 23.02.2026, вбачається, що ОСОБА_1 , 23.02.2026 о 22:50 в м.Дубно по вул.Сурмичі, 64, керував транспортним засобом Ford Focus, н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування таким т/з, а саме не отримував посвідчення водія відповідної категорії, чим повторно протягом року (згідно постанови від 02.07.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адмінвідповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП) та порушив вимоги п. 2.1.а ПДР
Дії ОСОБА_1 правоохоронними органами кваліфіковано за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином під підпис у протоколі.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Статтею 268 КУпАП не передбачено обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП у випадку, якщо вона сповіщена про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Приймаючи до уваги те, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від нього не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи, у зв'язку з чим причини неявки ОСОБА_1 до суду визнані неповажними, та, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутність на підставі наявних матеріалів.
Статтею 62 Конституції України визначено, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 2.1 а ПДР передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Ч.5 ст.126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення як сукупності передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона).
Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв'язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, є повторне протягом року керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, або керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Таким чином, для того, щоб визначити, чи є в діях водія об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, необхідно встановити наявність одночасно наступних ознак, за якими може наставати адміністративна відповідальність, це: повторне протягом року (після притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті) керування транспортним засобом (виконання функцій водія під час руху такого засобу); позбавлення такої особи права керування транспортними засобами або встановлення відсутності в особи прав на керування т/з.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому порушення до матеріалів справи, окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№599297, було додано: довідку адмінпрактики, згідно якої вбачається, що ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП постановою серії ЕНА №5119759 від 02.07.2025 та відеозапис події.
На відеозаписі зафіксовано рух транспортного засобу Ford Focus, н.з. НОМЕР_2 ., однак на ньому відсутній зафіксований факт керування саме ОСОБА_1 транспортним засобом. Тобто відомості, які зафіксовані на відеозаписі події, не відповідають фактичним обставинам, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№599297 від 23.02.2026, що свідчить про невідповідність наданого відеозапису матеріалам справи.
У той же час суд звертає увагу, що матеріали справи також не містять доказів керування транспортним засобом та вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення за обставин, зазначених у протоколі.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами, згідно ст. 251 КУпАП.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
У зв'язку з цим суд приходить до висновку, що належних та достатніх доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення перелбаченого ч.5 ст.125 КУпАП працівниками поліції не надано.
У свою чергу суд не має права самостійно здійснювати збирання доказів винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» (№46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Протокол сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами є лише початковим правовим висновком щодо дій певної особи та не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Зазначене узгоджується із судовою практикою ЄСПЛ (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey)).
У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно збираючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Виходячи з вищевикладеного, аналізуючи всі обставини справи, враховуючи відсутність у матеріалах справи достатніх доказів на підтвердження в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, суд приходить до висновку про недоведеність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7-9, 23, 24, 27, 30, 33-36, 401, 126, 130, 245,251,252,266, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подано скаргу протягом десяти днів з дня винесення до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області.
Суддя О.М.Томілін