про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень
13 березня 2026 року
м. Київ
справа №500/6602/24
адміністративне провадження №К/990/5491/26
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О., розглянувши клопотання Міністерства оборони України
про зупинення виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 січня 2026 року
у справі № 500/6602/24
за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2
до Міністерства оборони України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просили:
- визнати протиправним та скасувати пункт 86 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №13/д від 03 травня 2024 року про повернення на доопрацювання документів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі, передбаченому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 (далі - постанова КМУ №168) у рівних частках, як члену сім'ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця ОСОБА_3 під час виконання обов'язків військової служби;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у розмірі, передбаченому пунктом 2 постанови КМУ №168 у рівних частках, як члену сім'ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця ОСОБА_3 під час виконання обов'язків військової служби.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 січня 2026 року, позов задоволено повністю.
Не погодившись з рішеннями судів першої і апеляційної інстанцій, Міністерство оборони України 06 лютого 2026 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2026 року відкрито касаційне провадження, витребувано з Тернопільського окружного адміністративного суду справу № 500/6602/24 та надано учасникам справи строк для надання відзиву та письмових пояснень на касаційну скаргу.
У касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про зупинення виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 січня 2026 року у справі №500/6602/24 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, яке обґрунтовувалося тим, що у разі подальшого скасування судових рішень, повернення зазначених коштів буде неможливим, що створює ризик істотної шкоди публічним інтересам та державному бюджету, у зв'язку з чим, з метою забезпечення балансу інтересів сторін, скаржник просить зупинити виконання оскаржуваних судових рішень до завершення їх перегляду в касаційному порядку.
03 березня 2026 року позивачем ОСОБА_1 подано заперечення на клопотання про зупинення судових рішень, яке обґрунтовано тим, що сама лише незгода з прийнятими судовими рішеннями або припущення щодо можливого результату касаційного перегляду не можуть бути підставою для їх зупинення, а скаржником не доведено існування обставин, які б свідчили про ризик настання незворотних наслідків чи істотних перешкод для відновлення його прав у разі виконання судових рішень.
Розглядаючи клопотання про зупинення виконання судових рішень, суддя-доповідач виходить з такого.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно із частиною першою статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
З огляду на частину першу статті 340 КАС України питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються, вирішує суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду.
Верховний Суд зазначає, що для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як винятковий захід, повинні бути істотні підстави, при цьому таке зупинення не повинно порушувати балансу інтересів сторін.
Також Суд звертає увагу на пункт "с" Рекомендацій(95)5 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Щодо введення в дію та поліпшення функціонування систем і процедур оскарження у цивільних або комерційних справах» від 07 лютого 1995 року, в якому вказано, що якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, дозволити зупиняти виконання тільки тоді, коли в результаті виконання особі, яка подала скаргу, буде завдано непоправної або серйозної шкоди або коли це унеможливить здійснення правосуддя на більш пізньому етапі.
Крім того, у пунктах «b» та «d» Рекомендацій Rec(2003)16 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Щодо виконання адміністративних рішень і судових рішень у сфері адміністративного права» від 09 вересня 2003 року наголошено на тому, що якщо в законодавстві не передбачено, що подача скарги на рішення автоматично зупиняє виконання даного рішення, сторонам повинна бути надана можливість звернутися до судових органів із клопотанням про призупинення виконання оскаржуваного рішення для забезпечення їх прав та інтересів; при винесенні рішення за клопотанням про призупинення виконання рішення судові органи повинні враховувати права та інтереси третіх осіб.
Також Суд бере до уваги положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункт 55), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що у більшості правових систем існують процедури зупинення або відстрочення виконання рішення; зупинення або відстрочення є, безперечно, необхідними в деяких випадках.
У справі, що розглядається, предметом спору є правомірність рішення Міністерства оборони України про повернення на доопрацювання документів позивачів щодо призначення одноразової грошової допомоги та наявність підстав для зобов'язання відповідача призначити і виплатити членам сім'ї загиблого військовослужбовця одноразову грошову допомогу у розмірі, передбаченому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168.
Оцінюючи наведені у клопотанні доводи, суддя-доповідач враховує, що виконання оскаржуваних судових рішень у частині, яка передбачає фактичне здійснення виплат з державного бюджету у вигляді одноразової грошової допомоги, за своєю правовою природою може спричинити істотні наслідки для публічних інтересів. У разі подальшого скасування цих рішень судом касаційної інстанції поворот їх виконання буде істотно ускладненим або фактично неможливим з огляду на приписи статті 381 КАС України, яка допускає такий поворот лише у виняткових випадках, зокрема у разі встановлення подання позивачем завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів. За таких обставин виконання оскаржуваних судових рішень до завершення їх касаційного перегляду створює ризик настання негативних наслідків, що підлягає врахуванню при вирішенні питання про зупинення їх виконання.
Разом з тим суд бере до уваги, що зупинення виконання судових рішень має тимчасовий характер, застосовується як винятковий захід та спрямоване на забезпечення ефективності касаційного перегляду, не позбавляє позивача права на судовий захист і не вирішує спору по суті, а відтак не порушує балансу інтересів сторін.
З огляду на викладене, з урахуванням характеру спірних правовідносин, значного розміру можливих виплат, а також ризику унеможливлення повороту виконання судових рішень у разі їх скасування, суддя-доповідач доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання Міністерства оборони України та зупинення виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 січня 2026 року у справі №500/6602/24 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Враховуючи відновлювальний характер наслідків зупинення виконання для позивачів, необґрунтованість їх заперечень, Верховний Суд доходить висновку про необхідність задоволення клопотання Міністерства оборони України.
Аналогічна правова позиція щодо застосування положень пункту 4 частини першої статті 340 та частини першої статті 375 КАС України, висловлена, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 16 травня 2025 року у справі №120/845/24, від 09 липня 2025 року у справі №520/32171/24, від 08 жовтня 2025 року у справі №420/1897/25 та від 23 січня 2026 року у справі №280/1098/25.
Керуючись статтями 44, 241, 248, 340, 344, 375 КАС України, Суд
Клопотання Міністерства оборони України про зупинення виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 січня 2026 року у справі № 500/6602/24 задовольнити.
Зупинити виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 січня 2026 року у справі № 500/6602/24 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк