13 березня 2026 року
м. Київ
справа №560/4729/24
адміністративне провадження № К/990/7446/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Єресько Л. О., Загороднюка А. Г., перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі №560/4729/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2026 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року повернуто особі, яка її подала.
Не погодившись із оскаржуваним судовим рішенням, відповідач звернувся до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» з касаційною скаргою.
У зв'язку з перебуванням у відпустці головуючого судді Соколова В. М. 10, 11 та 12 березня 2026 року (накази від 09 березня 2026 року №482/0/6-26, від 10 березня 2026 року №513/0/6-26 та від 11 березня 2026 року №537/0/6-26), питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою вирішується в перший день після виходу судді з відпустки.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з наступного.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, оскільки до неї не надано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому порядку та розмірі та надано семиденний строк для усунення недоліків.
Разом з апеляційною скаргою відповідачем було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Відмовляючи у задоволенні клопотання, апеляційний суд виходив з того, що апелянт не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати, а власне сам предмет позову не пов'язаний із захистом трудових чи соціальних прав заявника (апелянта). Також додав, що якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не може бути підставою для відстрочення чи звільнення від сплати судового збору. Отже, відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору чи відстрочення виконання такого обов'язку.
02 січня 2026 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору. Апелянт вказав, що було складено та направлено розрахунки потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 Інші поточні видатки за напрямом грошового забезпечення, із змісту якого вбачається, що Військовою частиною НОМЕР_1 своєчасно та без жодних зволікань вжито заходів з метою отримання коштів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Однак кошти, необхідні для сплати судового збору, не отримані вчасно з причин, що не залежать від волі відповідача , що зумовило необхідність звернення до апеляційного суду із заявою про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Тому, на думку заявника, йому необхідний додатковий час з метою надання документу про сплату судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 січня 2026 року задоволено заяву Військової частини НОМЕР_1 про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги та продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги на п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
12 січня 2026 року до апеляційного суду вдруге надійшла заява відповідача з проханням продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги. Апелянт зазначив, що наразі позбавлений можливості виконати вимоги попередньої ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю належного фінансування. Також заявник просив врахувати, що у зв'язку з введенням на території держави воєнного стану, Військова частина НОМЕР_1 приймає безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, що також унеможливлює своєчасне виконання процесуального обов'язку у строк, встановлений судом. Тому, на думку заявника, йому необхідний додатковий час з метою надання документу про сплату судового збору.
Відповідно до положень статті 121 КАС України продовження процесуального строку є правом, а не обов'язком суду та здійснюється за наявності поважних причин, які об'єктивно унеможливлювали своєчасне вчинення відповідної процесуальної дії.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що сам по собі факт подання повторного клопотання не зумовлює обов'язку суду безумовно продовжувати процесуальний строк. Таке продовження можливе виключно за наявності належно підтверджених, об'єктивних та непереборних обставин, які перешкоджали виконанню вимог попередніх ухвал суду.
Разом з тим, у поданому повторному клопотанні апелянт не навів нових обставин, які б свідчили про неможливість виконання вимог ухвали суду в межах уже продовженого строку, а також не надав належних доказів існування таких обставин. Наведені доводи мають загальний характер та не підтверджують наявність об'єктивних перешкод для сплати судового збору.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що вже скористався своїм дискреційним повноваженням та надав апелянту додатковий строк для виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Проте апелянт не вжив належних заходів для усунення недоліків навіть у межах продовженого строку.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2026 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року повернуто особі, яка її подала.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником станом на дату постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги недоліків усунуто не було.
Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, правильно застосував положення статті 298 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, не викликає сумнівів щодо застосування чи тлумачення цієї норми права.
Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду апеляційної інстанції та встановлених ним обставин не спростовують і не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми процесуального права під час постановлення оскаржуваної ухвали.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 3, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі №560/4729/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. М. Соколов
Судді Л. О. Єресько
А. Г. Загороднюк