13 березня 2026 року
м. Київ
справа № 600/4950/25-а
касаційне провадження № К/990/259/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Ханової Р.Ф., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області
на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року (головуючий суддя - Левицький В.К.)
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Ватаманюк Р.В.; судді: Боровицький О.А., Курко О.П.)
у справі № 600/4950/25-а
за заявою Головного управління ДПС у Чернівецькій області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кострижівський комбінат будівельних матеріалів», ОСОБА_1
про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України,-
У жовтні 2025 року Головне управління ДПС у Чернівецькій області (далі - ГУ ДПС у Чернівецькій області, заявник, контролюючий орган) звернулось до адміністративного суду із заявою про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кострижівський комбінат будівельних матеріалів» (далі - ТОВ «Кострижівський комбінат будівельних матеріалів») - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.).
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року заяву ГУ ДПС у Чернівецькій області про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України залишено без руху.
На виконання ухвали суду заявником 16 жовтня 2025 року о 14:04 год подано до суду клопотання про усунення недоліків заяви та заяву в новій редакції, у яких зазначено, що вказана заява подана до суду в порядку частини другої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) протягом 24 год з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі. У клопотанні та заяві ГУ ДПС у Чернівецькій області зазначено, що моментом встановлення обставин, що зумовили звернення до суду, є службова записка від 15 жовтня 2025 року № 797, якою Кіцманський відділ по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Чернівецькій області о 09:57 год 15 жовтня 2025 року повідомив про встановлення факту несплати ТОВ «Кострижівський комбінат будівельних матеріалів» протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги (20 квітня 2023 року) податкового боргу у розмірі 1 324 342,49 грн. На переконання заявника, ним усунуто недоліки заяви, шляхом приведення у відповідність заяви до вимог щодо форми, передбаченої статтею 283 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у строки, передбачені КАС України.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року, заяву ГУ ДПС у Чернівецькій області до ТОВ «Кострижівський комбінат будівельних матеріалів», ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України, подану в порядку статті 283 КАС України, залишено без розгляду.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що заява подана з пропуском встановленого процесуальним законом строку звернення до суду, який в силу приписів статті 270 КАС України не може бути поновлений, оскільки податкова вимога від 04 квітня 2023 року № 0000359-1310-2413 вручена уповноваженій особі підприємства - боржника 20 квітня 2023 року, тобто в цьому випадку перебіг 240-денного строку, встановленого пунктом 87.13 статті 87 Податкового кодексу України (далі - ПК України), закінчився 15 грудня 2023 року, тоді як заявник звернувся до суду з цією заявою лише 15 жовтня 2025 року.
Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, заявник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги заяви.
Мотивуючи касаційну скаргу, заявник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано належної оцінки доказам, зібраним контролюючим органом, та поясненням, наданим у судовому засіданні ГУ ДПС у Чернівецькій області по суті спору, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Крім того, зазначив, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що право у контролюючого органу на звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України в порядку статті 283 КАС України виникає протягом 24 год після спливу 240 календарних днів з дня (20 квітня 2023 року) вручення платнику податків податкової вимоги від 04 квітня 2023 року № 00000359-1310- 2413, тобто протягом 24 годин після 15 грудня 2023 року, не відповідає вимогам закону.
Ухвалою від 25 лютого 2026 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Чернівецькій області.
Відзив на касаційну скаргу від ТОВ «Кострижівський комбінат будівельних матеріалів» не надійшов, що в силу частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини четвертої статті 5 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За приписами частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
У свою чергу, пункт 7 частини першої статті 283 КАС України встановлює, що провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України.
Підпунктом 20.1.35-2 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.
Положеннями абзацу 1 пункту 87.13 статті 87 ПК України визначено, що у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
Згідно з абзацом 2 пункту 87.13 статті 87 ПК України вимоги абзацу першого цього пункту не застосовується у разі наявності зобов'язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.
За приписами абзацу 3 пункту 87.13 статті 87 ПК України тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.
Положеннями частини другої статті 283 КАС України встановлено, що заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.
Так, норми пункту 7 частини першої статті 283 КАС України передбачають право контролюючого органу звернутися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи - боржника у праві виїзду за межі України, яке кореспондує з приписами пункту 87.13 статті 87 ПК України.
У той же час особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України врегульовані статтею 289-2 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 289-2 КАС України у разі невиконання у встановлені ПК України строки обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Отже, норми статті 289-2 КАС України та пункту 7 частини першої статті 283 КАС України визначають єдину підставу для звернення до суду податкового органу, яка визначена пунктом 87.13 статті 87 ПК України, а саме: несплату податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.
Судовий розгляд встановив, що контролюючим органом направлена на адресу особи, до якої застосовуються заходи, податкова вимога від 04 квітня 2023 року № 0000359-1310-2413 рекомендованим поштовим відправленням, яку отримано уповноваженою особою ТОВ «Кострижівський комбінат будівельних матеріалів» 20 квітня 2023 року.
Таким чином, підставою для звернення контролюючим органом до суду є наявність у ТОВ «Кострижівський комбінат будівельних матеріалів», керівником якого є ОСОБА_1 , податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, який не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.
При цьому, звертаючись до суду, контролюючий орган скористався правом, передбаченим пунктом 7 частини першої статті 283 КАС України.
Разом з цим, заявник звернувся до суду із цим позовом 15 жовтня 2025 року, тобто з порушенням строку, що визначений частиною другою статті 283 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 283 КАС України у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів.
Крім того, відповідно до частини першої статті 270 КАС України на обчислення строків, встановлених, зокрема статтею 283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу.
Частиною п'ятою статті 270 КАС України встановлено, що днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.
У свою чергу, суди попередніх інстанцій правомірно відхилили як необґрунтовані посилання заявника на те, що моментом встановлення обставин, що зумовили звернення до суду, є службова записка від 15 жовтня 2025 року № 797, якою Кіцманський відділ по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Чернівецькій області о 09:57 год 15 жовтня 2025 року повідомив про встановлення факту несплати ТОВ «Кострижівський комбінат будівельних матеріалів» протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги (20 квітня 2023 року) податкового боргу у розмірі 1 324 342,49 грн, а заявник звернувся до суду 15 жовтня 2025 року, тобто у встановлений законодавством строк.
Верховний Суд наголошує, що підставою для звернення із заявою до суду є саме несплата податкового боргу протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги у розумінні пункту 87.13 статті 87 ПК України, а не службова записка від 15 жовтня 2025 року № 797.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указана норма Основного Закону означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
При цьому, вжите законодавцем формулювання «на підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним. «У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. «У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби. А тому контролюючий орган чи інші суб'єкти владних повноважень не можуть самостійно «розтягувати» строки, визначені законом. Це прямо пов'язано з принципом, що суб'єкт владних повноважень «зв'язаний законом» і діє лише у межах строків, які встановив законодавець.
Встановлення строків звернення до суду законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95) зазначено, що «право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов'язків», пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети.
Таким чином, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Касаційна скарга не містить відомостей про обставини, які б свідчили про порушення судами норм процесуального права при ухваленні судових рішень, а тому підстави для їх скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області залишити без задоволення.
Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач СуддіІ.А. Гончарова Р.Ф. Ханова В.П. Юрченко