про залишення касаційної скарги без руху
13 березня 2026 року
м. Київ
справа №120/3196/25
адміністративне провадження №К/990/8970/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2026 у справі №120/3196/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
У березні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Вінницькій області), в якому, просив:
скасувати рішення відповідача від 07.11.2024 № 2001-81720743-2024 про відмову у призначенні житлової субсидії;
визнати бездіяльність відповідача щодо безпідставної відмови у призначенні житлової субсидії, а також порушення термінів розгляду заяви про призначення житлової субсидії;
зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 24.10.2024.
Вінницький окружний адміністративний суд ухвалою від 17.03.2025 залишив без руху позовну заяву позивача до ГУ ПФУ у Вінницькій області про визнання бездіяльності та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії та надав позивачу 10-денний строк з дня вручення (отримання) копії ухвали для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви, а саме: 1) надати документ про сплату судового збору; 2) надати належним чином завірених та оформлених документів, доданих до позовної заяви; 3) зазначення усіх обов'язкових реквізитів сторін.
08.04.2025 позивач звернувся із заявою про усунення недоліків, однак не додав документ про сплату судового збору. Натомість позивач заявив клопотання, у якому просив звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на відсутність у нього необхідних для сплати судового збору коштів.
Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 11.04.2025 залишив без задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання позову у цій справі. Продовжив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви згідно з ухвалою суду від 17.03.2025 на 10 (десять) днів з дня отримання цієї ухвали.
Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 07.05.2025 позовну заяву, повернув позивачу разом з доданими до заяви документами на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку з не усуненням недоліків, наведених в ухвалі Вінницького окружного адміністративного суду від 17.03.2025 про залишення без руху позовної заяви.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.05.2025 апеляційну скаргу залишив без руху, надав п'ятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору або надати належні докази для звільнення від сплати судового збору. Роз'яснено апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, апеляційна скарга буде повернута скаржнику протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15.07.2025 апеляційну скаргу повернув особі, яка її подала, на підставі частини п'ятої статті 298 КАС України, у зв'язку з не усуненням недоліків наведених в ухвалі від 29.05.2025, щодо сплати судового збору.
Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив її у касаційному порядку, просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції від 15.07.2025 про повернення апеляційної скарги та ухвалити нове рішення, яким матеріали адміністративної справи направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Верховний Суд ухвалою відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою позивача на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2025 у справі №120/3196/25 на підставі пункту 5 частини першої статті 333 КАС України, оскільки дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
13.08.2025 позивач звернувся до Сьомого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 07.05.2025 про повернення позовної заяви. В апеляційній скарзі позивач просив поновити строк на апеляційне оскарження та звільнити від сплати судового збору .
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14.08.2025 апеляційну скаргу позивача, залишив без руху, визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 07.05.2025, визнав неналежним доказом довідку, а саме, Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з січень 2023 по березень 2025, наданої апелянтом, оскільки, з цієї довідки неможливо встановити дохід позивача за попередній календарний рік та надав строк до 5 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02.09.2025 задовольнив клопотання позивача про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги. Продовжив позивачу строк для усунення недоліків апеляційної скарги та запропонував особі, яка подала апеляційну скаргу, протягом 5 днів з моменту вручення копії ухвали усунути виявлені недоліки апеляційної скарги.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01.10.2025 повернув апеляційну скаргу позивача на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у цій справі, у зв'язку з невиконанням позивачем вимог ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2025 про залишення апеляційної скарги без руху.
Позивач повторно звернувся до Сьомого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 07.05.2025 про повернення позовної заяви.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18.11.2025 апеляційну скаргу позивача на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 07.05.2025 залишив без руху та запропонував апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07.01.2026 продовжив апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги та запропонував особі, яка подала апеляційну скаргу, протягом 5 днів з моменту вручення копії ухвали усунути виявлені недоліки апеляційної скарги.
На виконання наведеної ухвали позивач подав заяву, в якій посилається на те, що ним не був пропущений строк на апеляційне оскарження.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.01.2026 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою позивача на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 07.05.2025 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, оскільки апелянтом не надано належних доказів та обґрунтувань щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
До Верховного Суду 27.02.2026 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій позивач просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції від 22.01.2026, справу направити для продовження розгляду питання про відкриття провадження.
Скаржник у касаційній скарзі, порушує питання поновлення судом пропущеного строку на касаційне оскарження. В обґрунтування своїх доводів посилається на те, що ухвалу суду апеляційної інстанції отримав 19.02.2026. Однак доказів на підтвердження цього не надає.
Своєю чергою, касаційна скарга на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2026 у справі №120/3196/25 подана до Верховного Суду 26.02.2026.
Наведене свідчить про порушення відповідачем строку подання до суду касаційної скарги.
Інших обставин, які перешкоджали отримати та (або) ознайомитись зі змістом повного тексту оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції у межах строку на касаційне оскарження, скаржник не наводить.
Дослідивши зміст касаційної скарги та надавши оцінку обґрунтуванню клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для залишення її без руху.
Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Суд звертає увагу скаржника, що приписами статті 44 КАС України встановлено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Важливість дотримання строків звернення з касаційною скаргою зумовлена, насамперед, тим, що у контексті концепції справедливого судового розгляду особливу цінність має принцип юридичної визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення тільки з метою повторного слухання справи та ухвалення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий, тільки коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами.
Колегія суддів підкреслює, що особливими та непереборними визнаються обставини, які не залежать від волевиявлення сторони й пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, які не залежать від волі особи та об'єктивно унеможливлюють вчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду з касаційною скаргою.
Водночас, скаржником належним чином не обґрунтовані і не підтверджені поважні причини пропуску ним строку на касаційне оскарження, що можуть свідчити про сумлінне та добросовісне ставлення останнього до наявних у нього прав, а саме: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках та належно виконувати покладені обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом строки.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Виходячи з наведеного, причини пропуску строку на звернення з касаційною скаргою є неповажними.
Заявнику слід надати Суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, зазначивши підстави і причини його пропуску, надавши належні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою у строк, визначений законом.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 4 статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Всупереч вказаній нормі скаржником не додано до касаційної скарги документ, який підтверджує сплату судового збору.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвалу про залишення позовної заяви без руху постановлено з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно із частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Закон України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI) визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, розмір судового збору складав 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору складав 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як видно з оскаржуваних судових рішень позов у цій справі містить одну позовну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду сума судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3028,00 грн.
Як видно з оскаржуваних судових рішень позов у цій справі містить дві позовні вимоги немайнового характеру.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою складає 6056,00 грн.
Скаржником не надано доказу сплати судового збору у зв'язку із чим вказаний недолік підлягає усуненню.
Проте скаржник до матеріалів касаційної скарги не долучив докази сплати судового збору за подання цієї скарги в сумі 6056,00 грн.
За таких обставин касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити скаржнику строк для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору на суму 6056,00 грн.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, Код класифікації доходів бюджету 22030102, Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055), Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах 2 і 3 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
У касаційній скарзі, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, однак, не визначає, які саме норми матеріального права неправильно застосував суд апеляційної інстанції, а лише формально посилається на частину третю та четверту статті 328 КАС України, що не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України.
За таких обставин, відповідно до статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з встановленням скаржнику строку у десять днів з дня вруення йому ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків, а саме:
- надати Суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції, зазначивши підстави і причини його пропуску, надавши належні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою у строк, визначений законом;
- надати документ про сплату судового збору у розмірі 6056 грн 00 коп;
- уточнити підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України,
Визнати неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2026 у справі №120/3196/25.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2026 у справі №120/3196/25 залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб