Справа № 481/310/26
Провадж.№ 1-кс/481/102/2026
13.03.2026 року слідчий суддя Новобузького районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новий Буг клопотання прокурора Казанківського відділу Баштанської окружної прокуратури ОСОБА_3 , на підставі матеріалів кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12026152270000060 від 10.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - п.5 ч.2 ст.115 КК України, про арешт майна,
Установив:
В обґрунтування клопотання прокурор вказала, що 09.03.2026 приблизно о 20:05 ОСОБА_4 перебуваючи за місцем свого постійного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , під час раптово виниклого конфлікту між ним та ОСОБА_5 , який приїхав до його будинку на автомобілі ВАЗ 21099 днз НОМЕР_1 разом з ОСОБА_6 , перебуваючи з ОСОБА_5 на території подвір'я, взяв ручну бойову гранату (тип гранати встановлюється), від'єднавши запобіжну чеку, привів її в дію та усвідомлюючи наслідки у вигляді умисного заподіяння смерті ОСОБА_6 , кинув її на вулицю, де в цей час перебував ОСОБА_6 . Проте незважаючи, що ОСОБА_4 виконав всі заплановані ним дії, завдяки своєчасній госпіталізації до медичного закладу вдалось врятувати життя ОСОБА_6 , якого з діагнозом "уламкового поранення лівого плеча та правої ноги, голови ліворуч" було госпіталізовано до КНП «Новобузька багатопрофільна лікарня».
10.03.2026 відомості за вказаним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026152270000060 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, п. 5 ч. 2 ст.115 КК України.
10.03.2026 затримано в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України.
Під час складання протоколу затримання особи підозрюваною у вчиненні злочину, проведено обшук затриманої особи - ОСОБА_4 , під час якого виявлено, що останній одягнений в куртку чорного кольору, светр коричневого кольору, спортивні штани чорного кольору, кросівки чорного кольору з білими полосами. Крім цього у затриманого ОСОБА_4 виявлено та вилучено мобільний телефон «Realme C25Y» ІМЕІ: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 із сім картами НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , який упаковано до сейф пакету CRI 1176107 та вилучено до ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області.
10.03.2026 мобільний телефон «Realme C25Y» ІМЕІ: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 із сім картами НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , в порядку ст.ст. 40, 98,100,110 КПК України, визнано речовим доказом по даному кримінальному провадженні та передано на зберігання до ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області, що розташований за адресою: вул. Ярослава Мудрого, 6, м. Новий Буг Миколаївської області.
Таким чином, з метою збереження речових доказів виникла необхідність в арешті майна, яке було вилучене під час особистого обшуку ОСОБА_4 враховуючи те, що вищевказані речі могли зберегти на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення.
В судове засідання прокурор ОСОБА_3 не з'явилась, продала заяву про розгляд клопотання в її відсутність та просила його задовольнити, з підстав, викладених у ньому.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що воно обґрунтоване і підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
У відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування та знищення.
Згідно із п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Відповідно до ч.3 зазначеної статті, в цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, підстави для накладення арешту з іншою метою, окрім тих, що закріплені в ч.2 ст.170 КПК України, чинний кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.
Частиною 2 статті 173 КПК України передбачено перелік обставин, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про арешт майна, в тому числі, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, врахуванню підлягає: 1) правова підстава для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Таким чином, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, відповідно до вимог ч.2 ст.173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна і можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.
Крім того, згідно з нормами Глав 10 та 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим (прокурором) вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.
Диспозиція ч.1 ст.115 КК України передбачає вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Як вбачається з матеріалів клопотання в провадженні ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження № 12026152270000060 відомості про яке внесені 10.03.2026 року до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15- п.5 ч.2 ст.115 КК України.
Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202615227000060 від 10.03.2026 року, рапорт чергового ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області Макатьора від 09.03.2026 року, протокол огляду місця події від 10.03.2026 року, постанова старшого слідчого СВ ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 про визнання речовим доказом від 10.03.2026 року, довідкою КНП Новобузька багатопрофільна лікарня від 09.03.2026 - лікар ОСОБА_8 , вказують на встановлення слідчим події, що має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - п.5 ч.2 ст.115 КК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що до вчинення кримінального правопорушення може бути причетний ОСОБА_9 , а сама подія відбулась за адресою: АДРЕСА_1 .
10.03.2026 затримано в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - п.5 ч. 2 ст. 115 КК України, в ході чого проведено його особистий обшук, в результаті чого вилучено речі останнього: мобільний телефон «Realme C25Y» ІМЕІ: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 із сім картами НОМЕР_4 , НОМЕР_5 .
З метою збереження слідів вчинення вказаного кримінального правопорушення, вищевказане майно було вилучено до ВП № 1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області та слідчим визнано речовим доказом по даному кримінальному провадженню та передано на зберігання до ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області, що розташований за адресою: вул. Ярослава Мудрого, 6, м. Новий Буг Миколаївської області.
Досудовим розслідуванням встановлено, що зазначені вище вилучені речі мають значення речових доказів, могли зберегти на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення та можуть мати значення для встановлення всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про арешт вказаного майна з дотриманням строків, встановлених ч. 5 ст.171 КПК України
Слідчий суддя погоджується з думкою прокурора, що зазначене в клопотанні майно, підпадає під ознаки майна, передбаченого статтею 98 КПК України, відповідно до тієї фабули, яка зазначена у витягу з ЄРДР у вказаному кримінальному проваджені і ці обставини доведено прокурором доданими до клопотання доказами, а відтак існують реальні підстави для накладення арешту на це майно, яке було вилучено 10.03.2026 року під час особистого обшуку ОСОБА_4 , з метою збереження такого і використання його як доказу у кримінальному провадженні.
Разом з тим, необхідно зазначити, що на цьому етапі кримінального провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.
Отже, слідчий суддя, перевіривши вище зазначене майно, на яке прокурор просить накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вказане майно у вигляді заборони користування та розпорядження ним, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати наявність існування ризиків, передбачених ч.11 ст.170 КПК України.
Керуючись ст.ст. 98, 170-173 КПК України, слідчий суддя
Постановив:
Клопотання прокурора Казанківського відділу Баштанської окружної прокуратури ОСОБА_3 , на підставі матеріалів кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12026152270000060 від 10.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - п.5 ч.2 ст.115 КК України, про арешт майна, задовольнити.
Накласти арешт у вигляді заборони користування, розпорядження майном, вилученим 10.03.2026 під час проведення особистого обшуку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження №12026152270000060 від 10.03.2026 року, а саме на:
- мобільний телефон «Realme C25Y» ІМЕІ: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 із сім картами НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , який упаковано до сейф пакету CRI 1176107 та вилучено до ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Відповідно ч. 1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, його захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя