Іменем України
13 березня 2026 року
м. Київ
справа №990/474/25
адміністративне провадження № П/990/474/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Бучик А.Ю., Бевзенка В.М., Рибачука А.І., Стародуба О.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу № 990/474/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
І. РУХ СПРАВИ
1. 14.10.2025 до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому позивачка просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 19.09.2025 №173/зп-25 щодо недопуску її до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання з обраної спеціалізації, по якій на третьому етапі кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 набрано прохідний бал та середній допустимий бал тестування щодо когнітивних здібностей, встановлений Комісією - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали, що відповідає вимогам частини п'ятої статті 74 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII);
зобов'язати ВККС допустити ОСОБА_1 до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання з обраної спеціалізації, по якій на третьому етапі кваліфікаційного іспиту нею набрано прохідний бал та середній допустимий бал тестування щодо когнітивних здібностей, встановлений Комісією - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали, що відповідає вимогам частини п'ятої статті 74 Закону № 1402-VIII;
стягнути з ВККС на її користь судові витрати зі сплати судового збору.
2. Верховний Суд ухвалою від 29.10.2025 відкрив провадження у справі, вирішив здійснювати її розгляд колегією суддів у складі п'яти суддів за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
3. 17.11.2025 до Верховного Суду надійшов відзив ВККС, в якому відповідач наголошує на безпідставності позовних вимог ОСОБА_1 та просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
4. 18.11.2025 до Верховного Суду від позивачки надійшла відповідь на відзив, в якій вона вказує на необґрунтованість доводів відповідача, наведених ним у відзиві.
5. Верховний Суд протокольною ухвалою від 09.12.2025 у судовому засіданні, за клопотанням позивачки, вирішив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Рішенням ВККС від 11.12.2024 № 366/зп-24 оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 1800 прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах.
Рішенням Комісії від 12.05.2025 № 105/зп-25 призначено кваліфікаційний іспит для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду (далі також - кваліфікаційний іспит), та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап - тестування знань з історії української державності; другий етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; третій етап - тестування когнітивних здібностей; четвертий етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
Рішеннями Комісії від 25.07.2025 № 142/зп-25 та від 27.08.2025 № 161/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестувань знань з історії української державності та загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації місцевого загального суду у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, відповідно.
Позивачкою успішно складено тестування знань з історії української державності, загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації місцевого загального суду з результатами 40 та 147 балів, відповідно, тому її було допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 27.08.2025 № 162/зп-25 призначено тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, визначено графік складання зазначеного тестування.
Зазначеним рішенням ВККС також визначила максимально можливий бал на етапі тестування когнітивних здібностей - 60, встановила середній допустимий бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали та визначила прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 2800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду.
19.09.2025 ВККС ухвалила рішення № 173/зп-25 про затвердження кодованих та декодованих результатів тестування когнітивних здібностей та про призначення четвертого етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду) для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, згідно з яким, зокрема, ОСОБА_1 було визначено кількість тестових балів 34,08; результат зазначеного етапу кваліфікаційного іспиту - "успішно складено".
Згаданим вище рішенням було допущено до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання) 2851 кандидата на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал, який згідно з інформацією, зазначеною на офіційному вебсайті Комісії (за посиланням https://vkksu.gov.ua/news/zatverdzheno-kodovani-ta-dekodovani-rezultaty-testuvannya-kognityvnyh-zdibnostey) становив 34,69.
Зважаючи на те, що за результатом тестування когнітивних здібностей позивачка набрала 34,08 бала, тобто менше визначеного Комісією прохідного бала, до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту її допущено не було.
ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням ВККС від 19.09.2025 № 173/зп-25 в частині недопуску її до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту, звернулась до суду з позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
7. Позов ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що Комісія всупереч вимог частини шостої статті 74 Закону № 1402-VIII та пункту 6.8.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19.06.2024 (зі змінами, далі - Положення № 185/зп-24) неправомірно визначила прохідний бал за тестування когнітивних здібностей з урахуванням кількості вакантних посад, у розмірі, що перевищує встановлений середній допустимий бал. На думку позивачки, підвищення прохідного балу допускається виключно щодо інших етапів кваліфікаційного іспиту - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду, а також виконання практичного завдання - і не може застосовуватися до етапу тестування когнітивних здібностей.
Позивачка наголосила, що прохідний бал тестування має бути фіксованим, визначеним у вигляді конкретного числового значення до початку його проведення, а не після його завершення. Це забезпечує прозорість, передбачуваність і правову визначність добору на посаду судді.
За наведених підстав, позивачка вважає, що Комісія повинна була допустити її до четвертого етапу як особу, яка набрала середній допустимий бал з тестування когнітивних здібностей.
Крім того, позивачка зазначила, що рішенням Комісії від 27.08.2025 № 162/зп-25 "Про призначення тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду" було визначено особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей та методику оцінювання його результатів під час кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу на зайняття вакантних посад місцевих суддів, однак будь-яких відомостей щодо програмного забезпечення з допомогою якого буде здійснюватись це тестування Комісією не було надано учасникам конкурсу.
Також позивачка наголосила на тому, що ВККС України не перевіряла розроблених ТОВ «ХГР Україна» завдань для тестування когнітивних здібностей кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в місцевих судах, що викликає сумніви щодо конкретності цих завдань, відповідно, можливості їх застосування (використання) під час добору на зайняття вакантних посад суддів в місцевих судах.
8. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що рішенням Комісії від 19.09.2025 №173/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, допущено до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду 2851 кандидата на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал.
Відповідач наголошує, що Комісія, керуючись абзацом 2 пункту 6.8.3, відповідно до якого прохідний бал іспиту в межах добору на посаду судді місцевого суду визначається з урахуванням кількості посад, на які оголошено добір, законно та обґрунтовано встановила прохідний бал тестування когнітивних здібностей (34,69) вищий за середній допустимий (33), врахувавши при цьому кількість посад в місцевих загальних судах, щодо яких оголошено конкурс, а доводи позивачки щодо протиправності дій Комісії ґрунтуються на хибному розумінні положень статті 74 Закону № 1402-VIII.
Стосовно доводів позивачки про неоприлюднення Комісією інформації про програмне забезпечення, яке буде використовуватися для тестування когнітивних здібностей відповідач зазначив, що в силу приписів частини третьої статті 74 Закону № 1402-VIII Комісія самостійно визначає форму, спосіб і технічні засоби проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі тестування когнітивних здібностей, забезпечуючи однакові умови для всіх кандидатів та об'єктивність результатів. При цьому, відповідач наголошує на тому, що нормативно-правові акти, які регулюють діяльність Комісії, не містять вимоги щодо обов'язкового попереднього інформування учасників конкурсу про вид, тип, або інші технічні характеристики програмного забезпечення, яке використовується для проведення тестування.
Інші доводи позовної зави, зокрема щодо виконавця робіт з розробки програмного забезпечення та некоректності роботи цього програмного забезпечення, відповідач вважає такими, що не підтверджуються доказами та є припущеннями, а також такими, що не стосуються предмета спору.
Відповідач також звернув увагу на те, що норми Положення № 185/зп-24, умови, порядок проведення кваліфікаційного іспиту у межах добору, а також рішення Комісії для кожного його етапу були належним чином прийняті, затверджені та оприлюднені Комісією завчасно.
Комісія стверджує, що позивачка добровільно виявила бажання брати участь у доборі та прибула для складання відповідних етапів іспиту, усвідомлюючи і приймаючи встановлений порядок його проведення та визначені умови, а отже ВККС України у повній мірі дотримано принципи прозорості та рівності умов для його часників.
При цьому, будь-яких заперечень щодо процедур добору, а також розробки бібліотеки тестових завдань, які використовувались Комісією у тестуванні когнітивних здібностей, до затвердження кодованих та декодованих результатів тестування когнітивних здібностей, у позивачки не було.
9. У відповіді на відзив ОСОБА_1 наголошує, що ВККС, встановлюючи прохідний бал за тестування когнітивних здібностей вищий за середній допустимий бал, вийшла за межі наданих їй дискреційних повноважень, а тому, на її думку, позиція відповідача щодо правомірності дій Комісії щодо недопуску позивачки до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту є необґрунтованою і такою, що не відповідає дійсним обставинам справи.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
10. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
12. Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
13. Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
14. За правилами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
15. Перевіряючи оспорювані рішення відповідача на предмет відповідності критеріям, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
16. Відповідно до частини другої статті 38 Конституції України громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.
17. Наведене вище положення Основного Закону гарантує кожному громадянину рівне право на доступ до державної служби, що включає і право претендувати на посаду судді за умови дотримання встановлених законом вимог. Це право має тлумачитися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який визначає доступ до публічної служби як складову реалізації права на працю і свободи вибору професії. Відтак, будь-яке обмеження реалізації цього права має відповідати принципам законності, пропорційності та обґрунтованої необхідності в демократичному суспільстві, що є також вимогою статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
18. Так, в статті 8 Конвенції задекларовано, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
19. ЄСПЛ в рішенні у справі "Олександр Волков проти України" (заява № 21722/11, рішення від 27.05.2013, п. 166-167) зазначив, що звільнення заявника з посади судді вплинуло на широке коло його стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного характеру. Схожим чином, воно мало наслідки і для "кола його близьких", оскільки втрата роботи мала відчутні наслідки для матеріального добробуту заявника та його сім'ї. Крім того, причина звільнення заявника, а саме порушення присяги судді, говорить про те, що під впливом опинилась і його професійна репутація. Отже, звільнення заявника з посади становило втручання в його право на повагу до приватного життя у розумінні статті 8 Конвенції.
20. У справі "Денісов проти України" (заява № 76639/11, рішення від 25.09.2018, п. 115-117) ЄСПЛ розвинув підходи щодо меж застосування статті 8 Конвенції у трудових спорах. Суд дійшов висновку, що трудові спори per se не виключаються зі сфери "приватного життя" у розумінні статті 8 Конвенції. Існують певні типові аспекти приватного життя, на які такі спори можуть вплинути внаслідок звільнення, пониження, відмови у доступі до професії або інших подібних несприятливих заходів. До цих аспектів входить (І) "внутрішнє коло" заявника, (ІІ) можливість заявника встановлювати та розвивати відносини з іншими людьми та (ІІІ) соціальна і професійна репутація заявника. У таких спорах існують два напрямки, за якими, як правило, виникають питання, пов'язані з приватним життям: або через підстави вжиття оскаржуваного заходу (у такому випадку Суд застосовує підхід, заснований на підставах), або, у деяких справах, через наслідки для приватного життя (у такому випадку Суд застосовує підхід, заснований на наслідках).
При застосуванні підходу, заснованого на наслідках, рівень суворості з огляду на всі наведені аспекти набуває вирішального значення. Саме заявник має переконливо продемонструвати, що цей рівень був досягнутий у його справі. Заявник має надати докази, які підтверджуватимуть наслідки оскаржуваного заходу. Суд визнає, що стаття 8 Конвенції є застосовною лише за умови, що ці наслідки є дуже серйозними та значною мірою впливають на його приватне життя.
Суд встановив критерії для оцінки суворості або серйозності стверджуваних порушень у різних нормативно-правових контекстах. Страждання заявника мають оцінюватись шляхом порівняння його життя до та після вжиття відповідного заходу. Суд також вважає, що при визначенні серйозності наслідків у справах, пов'язаних з трудовими відносинами, доцільно оцінити суб'єктивне сприйняття заявника на фоні об'єктивних обставин конкретної справи. Цей аналіз повинен охоплювати як матеріальний, так і нематеріальний вплив стверджуваного заходу. Тим не менш, заявник має визначити та обґрунтувати характер та ступінь його страждань, які повинні мати причинно-наслідковий зв'язок з оскаржуваним заходом. З огляду на правило вичерпання національних заходів юридичного захисту основні елементи таких тверджень мають бути належним чином доведені до відома національних органів влади, до компетенції яких відноситься вирішення такого питання.
21. Колегія суддів вважає ці висновки застосовними до справи, що розглядається, з огляду на те, що рішення ВККС, яке мало наслідком недопуск позивачки до наступного етапу кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду, в широкому розумінні повинно трактуватись як рішення про відмову їй в допуску до професії судді, що безпосередньо зачіпає її професійну репутацію як правника та є втручанням в її право на повагу до приватного життя, легітимність якого може і має бути перевірена в судовому порядку.
22. Аналогічні правові висновки викладені в рішеннях Верховного Суду від 17.06.2025 у справі №990/143/25, від 16.09.2025 у справі №990/59/25.
23. Відповідно до частини другої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.
24. Частиною першою статті 92 Закону № 1402-VIII встановлено, що ВККС є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
25. Повноваження Комісії визначено частиною першою статті 93 Закону № 1402-VIII, до них належать, зокрема: ведення обліку даних про кількість посад суддів у судах, у тому числі вакантних; проведення добору кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організація проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та прийняття кваліфікаційного іспиту.
26. За змістом частини першої статті 69 Закону № 1402-VIII (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п'ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою.
27. Відповідно до частин першої та другої статті 70 Закону № 1402-VIII добір на посаду судді місцевого суду здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та включає такі етапи: 1) оголошення добору на посаду судді; 2) подання особами, які виявили намір стати суддею, заяви та документів для участі у доборі на посаду судді; 3) допуск до участі у доборі на посаду судді; 4) складання кваліфікаційного іспиту; 5) проведення спеціальної перевірки, передбаченої цим Законом; 6) проведення перевірки особистих морально-психологічних якостей кандидатів на посаду судді (у разі визначення Комісією такої необхідності); 7) затвердження рейтингу кандидатів на посаду судді; 8) зарахування кандидатів на посаду судді до резерву на зайняття вакантних посад суддів.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України забезпечує прозорість та відкритість добору на посаду судді.
28. Відповідно до частини другої статті 73 Закону № 1402-VIII участь у доборі на посаду судді можуть брати особи, які подали необхідні документи, визначені статтею 72 цього Закону, та відповідають установленим цим Законом вимогам до кандидата на посаду судді на день подання заяви про участь у доборі.
29. Питання щодо складання кваліфікаційного іспиту в рамках добору на посаду судді врегульовано статтею 74 Закону № 1402-VIII, частиною першою якої визначено, що кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
30. Згідно з частиною третьою статті 74 Закону № 1402-VIII кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань.
Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір: адміністративної, господарської та загальної (цивільної і кримінальної).
Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду.
Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
31. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що починаючи з грудня 2024 року стаття 74 Закону № 1402-VIII неодноразово зазнавала змін, зокрема, частинами п'ятою та шостою цієї статті (в редакції чинній до 11.12.2024) було встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит, якщо він набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за кожне тестування та практичне завдання кваліфікаційного іспиту.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює прохідний бал кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала за кожне тестування та практичне завдання кваліфікаційного іспиту.
Під час добору на посаду судді прохідний бал для кандидатів встановлюється з урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір.
32. Таким чином, до 11.12.2024 Закон № 1402-VIII передбачав уніфікований підхід до оцінювання результатів усіх тестувань та практичного завдання в межах кваліфікаційного іспиту, встановлюючи мінімальний поріг щодо набрання не менше 75 відсотків максимально можливого бала за кожне тестування та практичне завдання, водночас наділяючи Комісію правом визначати вищий прохідний бал залежно від кількості посад, оголошених для добору.
33. 11.12.2024 набрав чинності Закон України № 4072-ІХ від 20.11.2024 "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту", яким, зокрема, частину п'яту та шосту статті 74 Закону №1402-VIII викладено в такій редакції: "Кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він:
1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо історії української державності, загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду;
2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду;
3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей, встановленого Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює прохідний бал кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала за відповідне тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей) та виконання практичного завдання кваліфікаційного іспиту.
Під час добору на посаду судді прохідний бал для кандидатів встановлюється з урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір."
34. Необхідність та мета таких змін розкривається в Пояснювальній записці до проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту", у якій зазначено, що вимога закону, яка встановлює мінімальний прохідний бал за тестування когнітивних здібностей у 75 відсотків максимально можливого бала обмежує кандидатів із середньозваженим рівнем інтелекту у продовженні участі в конкурсі, фактично змушуючи Комісію працювати лише із кандидатами із високими показниками загального інтелекту, виміряними по певній методиці, яка не обов'язково дає можливість зробити достовірний висновок про неможливість кандидатів із більш низькими балами якісно виконувати функції судді. Іншими словами, Комісія навіть не матиме можливості оцінити професійні знання та навички кандидата, його доброчесність, якщо він не подолає цей необґрунтовано високий бар'єр на доволі специфічному виді тестування, що може мати наслідком дискримінацію, адже не доведено прямий безпосередній зв'язок із результатами вимірювання когнітивних здібностей та нездатністю особи бути суддею.
35. При цьому стосовно наведених змін Головне науково-експертне управлінням Апарату Верховної Ради України у своєму висновку щодо проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту" зазначило, що в цілому підтримує його основну ідею, яка полягає у встановленні прохідного балу кваліфікаційного іспиту кандидата на посаду судді без урахування результатів тестування його когнітивних здібностей та щодо запровадження середньо допустимого балу тестування щодо когнітивних здібностей, встановленого ВККС, лише за наявності якого кандидат на посаду судді вважатиметься таким, що склав кваліфікаційний іспит.
36. Надалі Законом України від 14.05.2025 № 4433-IX "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо уточнення процедур конкурсу на посаду судді та відрядження судді", який набрав чинності 04.06.2025, було внесено чергові зміни до частин п'ятої та шостої статті 74 Закону № 1402-VIII і в остаточній редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин, зазначеними нормами статті 74 Закону №1402-VIII було визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він:
1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду;
2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду;
3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності, встановленого Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює прохідний бал кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала за відповідне тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності) та виконання практичного завдання кваліфікаційного іспиту.
Під час добору на посаду судді прохідний бал для кандидатів встановлюється з урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір.
37. Частиною першою статті 85 Закону № 1402-VIII передбачено, що кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Комісія.
38. Відповідно до частини другої статті 85 Закону № 1402-VIII кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
39. Отже, законодавець послідовно унормував процедуру проведення кваліфікаційного іспиту та визначив особливості встановлення балів, що підтверджують його успішне складення.
При цьому, законом чітко визначено мінімальний прохідний бал певних етапів кваліфікаційного іспиту, набрання якого є обов'язковою умовою для визнання учасника конкурсу таким, що успішно склав цей етап кваліфікаційного іспиту, а саме: не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду, а також не менше 75 відсотків за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду.
Водночас, в силу приписів частин п'ятої та шостої статті 74 Закону № 1402-VIII, щодо інших етапів кваліфікаційного іспиту (тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності) успішним їх проходженням вважається набрання учасником виключно середньодопустимого бала таких тестувань, визначення якого віднесено до повноважень ВККС.
Окремо варто зауважити, що законодавець наділив ВККС повноваженням встановлювати прохідний бал кваліфікаційного іспиту в цілому, а не окремих його етапів.
40. На виконання вимог Закону № 1402-VIII Комісія рішенням від 19.06.2024 № 185/зп-24 (зі змінами від 15.07.2024 № 220/зп-24, від 13.01.2025 № 8/зп-25, від 30.04.2025 № 97/зп-25, від 11.06.2025 № 117/зп-25, від 04.07.2025 № 130/зп-25, від 17.12.2025 № 218/зп-25) затвердила Положення № 185/зп-24.
41. Пунктом 1.11.3 Положення № 185/зп-24 визначено етапи складання іспиту кандидатами на посаду судді місцевого суду або суддями, які виявили намір бути призначеними або переведеними до місцевого загального суду: тестування когнітивних здібностей; тестування знань з історії української державності; тестування загальних знань у сфері права; тестування знань зі спеціалізації місцевого загального суду; виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду.
42. Відповідно до пункту 6.3.3 Положення № 185/зп-24 учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності) у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей та історії української державності, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала таких тестувань.
43. За змістом пункту 6.3.4.2 Положення № 185/зп-24 учасник визнається таким, що не склав етап іспит, у разі набрання менше середнього допустимого бала за результатами тестування когнітивних здібностей та історії української державності.
44. За змістом пункту 6.8.2 Положення № 185/зп-24 прохідний бал за тестування когнітивних здібностей та історії української державності - середні допустимі бали тестувань, встановлені Комісією.
45. Отже, на момент виникнення спірних правовідносин як норми Закону № 1402-VIII, так і приписи Положення № 185/зп-24 передбачали, встановлення Комісією виключно середнього допустимого бала тестування когнітивних здібностей, набрання якого є єдиною умовою, що підтверджує успішне проходження цього етапу кваліфікаційного іспиту. При цьому, як Закон № 1402-VIII, так і Положення № 185/зп-24 не передбачають можливості встановлення ВККС будь-якого іншого додаткового, у тому числі вищого, прохідного порогу за результатами тестування когнітивних здібностей.
46. В межах добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням ВККС від 11.12.2024 № 366/зп-24, Комісія рішенням від 27.08.2025 № 162/зп-25 визначила максимально можливий бал на етапі тестування когнітивних здібностей - 60, встановила середній допустимий бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали.
При цьому Комісія в зазначеному рішення також визначила прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 2800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду, однак в цій частині, з огляду на викладені вище висновки Верховного Суду, рішення Комісії не відповідає приписам Закону № 1402-VIII та Положення № 185/зп-24.
47. В рішенні ВККС від 19.09.2025 № 173/зп-25 зазначено, що ОСОБА_1 за результатом тестування когнітивних здібностей набрала 34,08 тестових бала, результат зазначеного етапу кваліфікаційного іспиту - "успішно складено".
При цьому, зазначеним рішенням Комісією було допущено до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання) 2851 кандидата на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду, які набрали 34,69 бала за результатом тестування когнітивних здібностей.
48. Враховуючи викладене, Верховний Суд зазначає, що Комісія, встановивши додатковий бар'єр у вигляді "прохідного бала" за тестування когнітивних здібностей, який є вищим за середній допустимий бал відповідного тестування, діяла всупереч вимог Закону №1402-VIII та Положення № 185/зп-24, у зв'язку з чим позивачка як особа, яка за результатом тестування когнітивних здібностей набрала більше середнього допустимого бала тестування (33), визначеного рішенням Комісії від 27.08.2025 № 162/зп-25, мала бути допущена до участі в наступному етапі кваліфікаційного іспиту.
49. Щодо тверджень позивачки про те, що Комісія не надала учасникам конкурсу інформації про програмне забезпечення, за допомогою якого проводиться тестування когнітивних здібностей, колегія суддів зазначає таке.
50. Як було зазначено вище частиною третьою статті 74 Закону № 1402-VIII визначено, що анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір: адміністративної, господарської та загальної (цивільної і кримінальної).
Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
51. Відповідно до пункту 2.4 Положення № 185/зп-24 проєкти програм етапів іспиту, таксономічні характеристики тестувань та завдання іспиту розробляються Національною школою суддів України або самостійно Комісією. До виконання цих заходів може бути залучено інших фахівців.
52. Рішенням Комісії від 27.08.2025 № 162/зп-25 затверджено, зокрема, особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей та методики оцінювання його результатів у межах кваліфікаційного іспиту та оприлюднено перелік типових питань тестування когнітивних здібностей для цілей кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів.
53. Колегія суддів звертає увагу, що Законом № 1402-VIII на Комісію покладено обов'язок затвердити форму та зміст тестувань, а також порядок їх проведення, тоді як програмне забезпечення, за допомогою якого здійснюється тестування, є лише технічним інструментом, який використовується для проведення відповідного тестування. При цьому, ані Закону № 1402-VIII, ані Положення № 185/зп-24 не передбачають обов'язку Комісії оприлюднювати відомості про програмне забезпечення, що застосовується під час тестування. Крім того, позивачка не зазначає про будь-які технічні проблеми чи ускладнення у користуванні відповідним програмним забезпеченням під час проходження тестування, а відтак її доводи в цій частині не свідчать про порушення Комісією процедури проведення кваліфікаційного іспиту.
54. Щодо доводів ОСОБА_1 про сумнів у компетентності розроблених ТОВ «ХГР Україна» завдань для тестування когнітивних здібностей, колегія суддів зазначає таке.
55. Відповідно до визначених ВККС умов тестування когнітивних здібностей та методики оцінювання їх результатів, отриманих за допомогою однієї і тієї самої тестової бази, що її підготувало (розробило) ТОВ «ХГР Україна», проходили усі кандидати на посаду судді в рамках добору (відповідно до встановленого графіку).
56. Обставини / відомості, на які покликається позивачка, зокрема щодо замовлення Комісією розробки бібліотеки тестових завдань для тестування когнітивних здібностей ТОВ «ХГР Україна» на підставі договору, укладеного за результатами відкритої процедури публічних закупівель, були відомі до початку тестування когнітивних здібностей, що втім не стало перепоною для проведення такого тестування, як і участі у ньому усіх учасників добору, які були допущені, серед яких була і ОСОБА_1 .
57.Суд уважає за необхідне зазначити, що умови добору, зокрема третього його етапу (тестування когнітивних здібностей), у якому брала участь позивачка, були заздалегідь публічно оголошені та не зазнали сутнісних змін протягом часу його проведення. Ці умови (вимоги, правила), зокрема в аспекті функціоналу програмного забезпечення «Система тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту», яке використано для реалізації цієї процедури, а також бібліотеки тестових завдань, яку, на замовлення Комісії, розробило ТОВ «ХГР Україна», стосувалися однаковою мірою всіх учасників конкурсу й позивачка не довела, а Суд не виявив, що стосовно позивачки ВККС допустила порушення принципів рівності та недискримінації, чи ознак свавільності або протиправності у процесі тестування когнітивних здібностей, які б поставили під сумнів достовірність отриманого результату.
58. Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що ВККС, не допустивши ОСОБА_1 до подальшої участі в конкурсі попри те, що за результатами тестування когнітивних здібностей вона набрала 34,08 бала, тобто більше середнього допустимого бала тестування - 33, визначеного рішенням Комісії від 27.08.2025 № 162/зп-25, діяла необґрунтовано та поза межами наданих їй Законом № 1402-VIII і Положенням №185/зп-24 повноважень, що свідчить про недотримання нею принципів обґрунтованості та законності, що є самостійною та достатньою підставою для визнання таких дій протиправними.
59. Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
60. З огляду на встановлені судом обставини цієї справи, а також з урахуванням наведених вище висновків, яких дійшов суд за результатом аналізу норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що належним і ефективним способом захисту порушених прав позивачки є визнання протиправними дій ВККС щодо недопуску її до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання з обраної спеціалізації, а також зобов'язання Комісії допустити ОСОБА_1 до зазначеного етапу кваліфікаційного іспиту як кандидатку на посаду судді, яка успішно склала тестування когнітивних здібностей.
61. Щодо інших доводів учасників справи, колегія суддів зазначає, що вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі, у зв'язку з чим відсутня необхідність давати їм оцінку.
62. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
63. Позивачкою було сплачено судовий збір за подання позовної заяви в сумі 968,96 грн і враховуючи, що судом задоволено її позовні вимоги, відшкодуванню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ВККС підлягає 968,96 грн.
Керуючись статтями 2, 22, 139, 241-246, 255, 262, 266, 295 КАС України, Верховний Суд
Позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо недопуску до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання з обраної спеціалізації ОСОБА_1 як кандидатки на посаду судді, яка успішно склала тестування когнітивних здібностей.
Зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України допустити до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання з обраної спеціалізації ОСОБА_1 як кандидатку на посаду судді, яка успішно склала тестування когнітивних здібностей.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (03110, м. Київ, вул. Генерала Шаповала, 9, код ЄДРПОУ 37316378) понесені нею витрати по сплаті судового збору на суму 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Великої Палати Верховного Суду протягом 30 днів з його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя-доповідач С.М. Чиркин
Судді А.Ю. Бучик
В.М. Бевзенко
А.І. Рибачук
О.П. Стародуб