Ухвала від 13.03.2026 по справі 600/399/24-а

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

13 березня 2026 року

м. Київ

справа №600/399/24-а

адміністративне провадження №К/990/3241/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.11.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі № 600/399/24-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У січні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Чернівецькій області) в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Чернівецькій області від 24.11.2023 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років позивачу.

зобов'язати ГУ ПФУ в Чернівецькій області вчинити дії щодо призначення позивачу пенсії за вислугу років згідно пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон №2262-XII), з 01.02.2023.

Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 25.11.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025, у задоволенні позову відмовив.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивач 17.11.2025 оскаржив їх у касаційному порядку, просив скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

20.01.2026 скаржник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.11.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі № 600/399/24-а.

Верховний Суд ухвалою від 03.02.2026 касаційну скаргу позивача залишив без руху та надав скаржнику строк на усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження рішення судів попередніх інстанцій, зазначивши підстави і причини його пропуску, надавши належні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою у строк, визначений законом; заяви про усунення недоліків конкретизувавши підстави касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв'язку із пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України з їх належним обґрунтуванням, а також надати обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.

23.02.2026 до Верховного Суду на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 03.02.2026 від скаржника надійшла заява, у якій скаржник уточнює підстави касаційної скарги та обґрунтовує підстави пропуску строку на касаційне оскарження.

Дослідивши зміст касаційної скарги та врахувавши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає, що справу розглянуто у письмовому провадженні і про ухвалення постанови скаржник дізнався 10.11.2026 через електронний портал «Судова влада», вперше звернувся з касаційною скаргою 17.11.2025 і після її повернення ухвалою Верховного Суду з підстав того, що в касаційній скарзі не викладені передбачені пунктом 4 частиною п'ятою статті 332 КАС України підстави для касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій, тобто без зайвих зволікань, упродовж розумного строку не зловживаючи процесуальними правами скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на касаційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з касаційною скаргою.

Дослідивши зміст касаційної скарги та врахувавши заяву про усунення недоліків касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Відповідно до частини другої та третьої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.

Відтак, розглянувши вищезазначене клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що наведені скаржником підстави пропуску строку на касаційне оскарження є поважними, а тому строк на касаційне оскарження підлягає поновленню.

Перевіривши відповідність поданої скаржницею касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статей 329, 330 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на положення пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, яке передбачає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували пункт «а» частини першої статті 12, статті 17, 17-1 Закону України №2262- XII, та не врахували правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а, від 14.04.2021 у справі №480/4241/18 , від 27.06.2018 у справі №750/9775/16-а щодо пільгового обчислення вислуги років для визначення розміру пенсії.

Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів вважає за необхідне здійснити касаційний перегляд судових рішень попередніх інстанцій у цій справі.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Перешкоди для прийняття касаційної скарги до провадження Верховним Судом та відкриття касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.11.2024 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі № 600/399/24-а.

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.11.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі № 600/399/24-а.

Витребувати з Чернівецького окружного адміністративного суду справу № 600/399/24-а.

Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб

Попередній документ
134813857
Наступний документ
134813859
Інформація про рішення:
№ рішення: 134813858
№ справи: 600/399/24-а
Дата рішення: 13.03.2026
Дата публікації: 16.03.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до суду касаційної інстанції (17.03.2026)
Дата надходження: 29.01.2024
Предмет позову: визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії