02 березня 2026 рокуСправа №160/1896/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро, в якому позивач просить:
-визнати протиправними дії Міністерства оборони України та Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями щодо відмови затвердити список надання постійного житла у Збройних Силах України в частині виключення з числа службового житла та надання для постійного проживання ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 , розподіленій ОСОБА_1 у складі сім'ї 4 (чотири) особи, на підставі Ордеру на службове жиле приміщення № 44 від 02.10.2019, виданого Адміністрацією Дніпровського району Кам'янської міської ради на підставі рішення Виконавчого комітету Кам'янської міської ради від 25.09.2019 №285;
-визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро щодо не направлення до Кам'янської міської ради документів про виключення з числа службового житла та надання для постійного проживання ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 , розподіленій ОСОБА_2 у складі сім'ї 4 (чотири) особи, на підставі Ордеру на службове жиле приміщення № 44 від 02.10.2019, виданого Адміністрацією Дніпровського району Кам'янської міської ради на підставі рішення Виконавчого комітету Кам'янської міської ради від 25.09.2019 №285;
-зобов'язати Комісію з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями та Міністерство оборони України затвердити список надання постійного житла у Збройних Силах України в частині виключення з числа службового житла та надання для постійного проживання ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 , розподіленої ОСОБА_1 у складі сім'ї 4 (чотири) особи, на підставі Ордеру на службове жиле приміщення № 44 від 02.10.2019, виданого Адміністрацією Дніпровського району Кам'янської міської ради на підставі рішення Виконавчого комітету Кам'янської міської ради від 25.09.2019 №285;
-зобов'язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро подати до Кам'янської міської ради клопотання (подання), разом з належно оформленими документами, про виключення з числа службового житла та надання для постійного проживання ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 , розподіленої ОСОБА_1 у складі сім'ї 4 (чотири) особи, на підставі Ордеру на службове жиле приміщення № 44 від 02.10.2019, виданого Адміністрацією Дніпровського району Кам'янської міської ради на підставі рішення Виконавчого комітету Кам'янської міської ради від 25.09.2019 №285.
Пунктом 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд встановив наявність підстав для відмови у відкритті провадження з огляду на таке.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Тобто, визначальною категорією для визначення юрисдикції адміністративного суду є - встановлення існування публічно-правового спору.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, визначальним для визначення змісту публічно-правового спору, а тому і віднесення спору до певної юрисдикції, є встановлення виникнення такого спору в зв'язку зі здійсненням публічно-владних управлінських функцій.
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати такий спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Водночас, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єкта владних повноважень.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, що спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язані з реалізацією особою майнових прав або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень суб'єкта владних повноважень є способом захисту цивільних прав цієї особи.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 24.07.2025 року у справі №540/7156/21.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, визначальним в даній справі є оцінка того, за захистом прав в яких правовідносинах позивач звертається до суду. З позову вбачається, що йдеться про правовідносини, які мають приватноправовий характер. Як наслідок, захист прав в таких правовідносинах не може бути здійснений адміністративним судом.
Згідно з ч. 6 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
На виконання вказаного нормативного положення суд роз'яснює позивачу, що вказана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження у справі згідно з п. 1 ч.1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 170, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №160/1896/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити заявнику, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого суду.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева