12 березня 2026 року
м. Київ
справа №260/5489/24
адміністративне провадження № К/990/8619/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.10.2024, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026, додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 у справі №260/5489/24 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Верховного Суду 25.02.2026 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.10.2024, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026, додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 у справі №260/5489/24.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Закарпатській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної від 26.03.2024 №10787915/2894115273. Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 податкову накладну №6 від 11.01.2024 датою її фактичного подання. Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області залишено без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 у справі №260/5489/24 - без змін.
Додатковим рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11835,00 грн задоволено частково. Стягнуто із Головного управління ДПС у Закарпатській області судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 гривень (три тисячі гривень, 00 коп). Стягнуто із Державної податкової служби України на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень, 00 коп). В іншій частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області задоволено частково. Додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі №260/5489/24 змінено, виклавши п.2 резолютивної частини додаткового рішення у наступній редакції: «Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 гривень 00 копійок. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 гривень 00 копійок.». У решті додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі № 260/5489/24 залишити без змін.
Додатковою постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу за результатами апеляційного розгляду справи №260/5489/24 задоволено частково. Прийнято додаткову постанову, якою вирішено питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу за результатами апеляційного розгляду справи №260/5489/24. Стягнуто з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, у розмірі 500 (п'ятсот) гривень 00 (нуль) копійок. Стягнуто з бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, у розмірі 500 (п'ятсот) гривень 00 (нуль) копійок. У решті вимог заяви відмовлено.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд приходить до висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Суд першої інстанції, врахувавши вимоги статей 12, 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Податковим органом вказано, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки даний платник постійно реєструє податкові накладні (здійснює діяльність), а отже правомірність у даному випадку майбутньо прийнятих комісією рішень ставиться у залежність від висновків суду. Винятковість даної справи, на думку скаржника, також у співвідношенні фактору включення операцій платника податків, до таких, що відповідають критеріям ризиковості та подання останнім на реєстрацію податкових накладних без достатнього підтвердження господарської операції первинними документами, що зумовлюється ненаданням на запит контролюючого органу додатково визначених документів. Крім того, з огляду на порушення, допущені судом апеляційної інстанції, скаржник переконаний, що за насідками касаційного розгляду таке рішення буде скасовано. Такий прецедент також має значення для забезпечення надійності податкової системи, що є ключовим для стабільності в Україні.
Також контролюючим органом вказано, що суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Ця справа не відноситься до спорів, визначених у частині 4 статті 12, частині 4 статті 257 КАС України, що мають бути розглянуті виключно за правилами загального позовного провадження. Разом з тим, ця справа також не віднесена до справ, визначених частиною 6 статті 12 КАС України, які слід розглядати за правилами спрощеного провадження. Неможливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, на думку скаржника, обумовлена складністю справи, прецедентним значенням справи (справа має прецедентне значення, оскільки її результати вплинуть на вирішення аналогічних спорів у майбутньому).
Верховний Суд зазначає, що частиною 6 статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.
Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Пунктом 4 частини 4 статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження. Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами статті 257 КАС України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині 4 цієї статті.
Оцінивши доводи скаржника щодо виняткового значення справи, колегія суддів вважає, що вони є типовими для даної категорії справ, мають загальний характер та не містять достатніх обґрунтувань, тому не можуть сприйматись судом, як виключний випадок, а ухвалені у цій справі судові рішення на поточний день не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її.
Відтак обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.
З урахуванням положень статті 252 КАС України, додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, після його ухвалення стає невід'ємною частиною судового рішення по суті позовних вимог, відповідно, порядок його оскарження є таким, що і для рішення по суті.
Відповідно, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 (щодо перегляду додаткового рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.10.2024) та додаткова постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 у справі №260/5489/24, яка є справою незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 355, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.10.2024, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026, додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 у справі №260/5489/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіІ.А. Васильєва Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова