ф
13 березня 2026 року
м. Київ
справа №240/14831/24
адміністративне провадження № К/990/32005/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Кравчука В.М. та Чиркіна С.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року (ухвалене суддею-доповідачем Шимонович Р.М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2025 року (прийняту у складі колегії: головуючого Ватаманюка Р.В., суддів: Сапальової Т.В., Капустинського М.М.),
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач, Управління, скаржник), в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у виплаті позивачу в період з 01 березня 2022 року по 28 лютого 2023 року пенсії в ненарахованому розмірі, а у зменшеному розмірі 31889,90 грн, що не враховує щомісячну індексацію основної пенсії за 2022 рік в сумі 4349,26 грн;
зобов'язати відповідача здійснити виплату пенсії в період з 01 березня 2022 року по 28 лютого 2023 року у нарахованому розмірі 36239,06 грн щомісячно, з урахуванням проведених виплат;
визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у виплаті позивачу в період з 01 березня 2023 року по 29 лютого 2024 року пенсії не в нарахованому розмірі, а у зменшеному розмірі 54107,11 грн, що не враховує щомісячну індексацію основної пенсії за 2023 рік в сумі 1500,00 грн;
зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої пенсії та всіх доплат за весь час затримки виплати - за період з 01 березня 2022 року по день фактичної виплати пенсії.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-XII). Позивач вказав, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року №118 (далі - постанова КМУ №118) відповідач після перерахунку пенсії у березні 2024 року з 01 лютого 2022 року нарахував щомісячну індексацію пенсії у розмірі 4 349,26 грн з 01 березня 2022 року, однак у період з 01 березня 2022 року по 28 лютого 2023 року таку індексацію протиправно не виплачував. Крім того, на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року №168 (далі - постанова КМУ №168) відповідач після перерахунку пенсії у березні 2024 року з 01 лютого 2023 року нарахував індексацію з 01 березня 2023 року у розмірі 1 500 грн, проте у період з 01 березня 2023 року по 29 лютого 2024 року зазначену суму також не виплачував. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та зазначає, що має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати на суму невиплаченої пенсії та всіх належних доплат за весь час затримки - з 01 березня 2022 року по день фактичної виплати пенсії.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2025 року, позов ОСОБА_1 до Управління про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Управління щодо здійснення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2022 року по 28 лютого 2023 року без урахування індексації пенсії на підставі постанови КМУ № 118 та з 01 березня 2023 року по 29 лютого 2024 року на підставі постанови КМУ №168.
Зобов'язано Управління здійснити з 01 березня 2022 року по 28 лютого 2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону № 2262-ХІІ з урахуванням індексацій на підставі постанови КМУ № 118 та з 01 березня 2023 року по 29 лютого 2024 року на підставі постанови КМУ № 168, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано Управління провести ОСОБА_1 нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої пенсії та всіх доплат за весь час затримки виплати - за період з 01 березня 2022 року по день фактичної виплати пенсії.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
4. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що індексація пенсії, передбачена постановами КМУ № 118 та № 168, є складовою механізму державних гарантій щодо збереження купівельної спроможності пенсійних виплат і підлягає застосуванню незалежно від проведення подальших перерахунків пенсії на виконання судових рішень відповідно до частини четвертої статті 63 зазначеного Закону. Зазначені постанови прямо передбачають, що встановлене підвищення враховується під час подальших перерахунків пенсії, а отже не може бути скасоване чи припинене у зв'язку з таким перерахунком.
5. Суди дійшли висновку, що відповідач, провівши перерахунок пенсії позивача, безпідставно припинив нарахування та виплату індексації за спірні періоди, що суперечить вимогам статті 19 Конституції України та нормам спеціального пенсійного законодавства. Водночас вимоги про виплату пенсії у конкретно визначених позивачем розмірах не підлягають задоволенню, оскільки визначення остаточного розміру пенсійної виплати належить до дискреційних повноважень органу Пенсійного фонду після здійснення відповідного перерахунку. Крім того, враховуючи встановлений факт несвоєчасної виплати належних сум пенсії, суди визнали обґрунтованою вимогу про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-III), оскільки така компенсація підлягає нарахуванню незалежно від підстав виникнення заборгованості та факту її попереднього добровільного нарахування органом Пенсійного фонду.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2025 року, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, Управління звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
7. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої і апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статей 43, 55, 63 Закону №2262-XII, статті 2 Закону №2050-III, постанови КМУ №118, постанови КМУ №168, Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі - Порядок №159), Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1), а також не врахували висновки Верховного Суду, викладені у рішенні від 16 грудня 2024 року у зразковій справі №400/6254/24 (залишений без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2025 року) та у постановах від 20 лютого 2018 року у справах №522/5664/17 та №336/4675/17, від 05 жовтня 2018 року у справі №162/787/16-a.
8. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій про те, що відповідачем протиправно, при проведенні перерахунку пенсії на виконання рішення суду, не нараховано та не виплачено індексацію пенсії позивача відповідно до постанов КМУ №118, №168.
9. Відповідач зазначає, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року у справі №240/25504/23 вже захищені права позивача на здійснення перерахунку пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії станом на 01 січня 2021 року та 01 січня 2022 року, які обумовлені підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2021 та 2022 роках, встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року №1082-IX та Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02 грудня 2021 року №1928-IX.
10. Вказаний перерахунок пенсії позивача здійснено у зв'язку з підвищенням з 01 січня 2021 року та 01 січня 2022 року грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, внаслідок збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
11. Разом з тим відповідач вважає, що підстави для підвищення пенсії позивача з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197 відсутні, так як перерахунок пенсії позивача проведений у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, що виключає можливість застосування коефіцієнтів підвищення визначених постановами КМУ №118, №168, оскільки позивачу здійснено перерахунок з урахуванням приписів пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704 у редакції, чинній на дату прийняття.
12. Відповідач також наводить висновок Верховного Суду, викладений у рішенні від 16 грудня 2024 року у зразковій справі №400/6254/24 (залишений без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2025 року) у якому зазначено, що перерахунок пенсії військовослужбовця, на підставі рішення суду, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови КМУ №704, є таким перерахунком пенсії з підвищенням, який відповідно до абзацу третього пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713 та постанов КМУ №118 та №168, є правомірною підставою для невиплати доплати до пенсії 2000,00 грн та індексації за 2022, 2023 роки.
13. Щодо позовних вимог про нарахування компенсації втрати частини доходів Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зазначає, що основною умовою для виплати такої компенсації є вина органу Пенсійного фонду та порушення строків виплати нарахованих доходів.
14. Скаржник стверджує, що з 01 квітня 2021 року функції фінансування пенсій покладені на сам Пенсійний фонд України, а не на його територіальні управління.
15. Фінансування виплат за рішеннями суду здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку черговості.
16. Оскільки виплата проводиться в порядку, встановленому законодавством, порушень строків виплати з боку Головного управління немає, і тому виплата компенсації не є обґрунтованою.
17. Скаржник також вказує на правову позицію, викладену Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справах №522/5664/17 та №336/4675/17, від 05 жовтня 2018 року у справі №162/787/16-a, згідно з якою підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду, а визначальними обставинами є дати нарахування та фактичної виплати доходів.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
18. Касаційна скарга надійшла до Суду 28 липня 2025 року.
19. Ухвалою Верховного Суду від 08 вересня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі № 240/14831/24, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.
20. Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2026 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 13 березня 2026 року.
21. Скаржником разом із касаційною скаргою заявлено лопотання про зупинення виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2025 року, у задоволенні якого відмовлено ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2026 року.
Позиція інших учасників справи
22. У поданому 17 вересня 2025 року відзиві на касаційну скаргу Управління ОСОБА_1 зазначає, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, зводяться до переоцінки встановлених судами фактичних обставин справи та не спростовують правильності застосування судами норм матеріального права. Позивач наголошує, що індексація його пенсії відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №118 та №168 була відповідачем фактично нарахована під час проведення перерахунків пенсії на виконання судових рішень, що, на його переконання, підтверджується матеріалами пенсійної справи та відповідними розрахунками, однак у спірні періоди не виплачувалася у повному обсязі через застосування обмеження максимальним розміром пенсії. Позивач підкреслює, що індексація відповідно до статей 63, 64 Закону України №2262-XII підлягає врахуванню під час подальших перерахунків пенсії та не може бути нівельована внаслідок такого перерахунку. На підтвердження своєї позиції позивач посилається, зокрема, на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 13 жовтня 2018 року у справі №127/4267/17, від 05 квітня 2019 року у справі №127/4270/17, від 16 грудня 2020 року у справі №521/21718/16-а, від 19 липня 2022 року у справі №620/6132/21, а також від 21 травня 2024 року у справі №300/2754/23. На його переконання, припинення фактичної виплати вже нарахованих сум індексації є протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, що суперечить вимогам статті 19 Конституції України.
23. Окремо ОСОБА_1 зазначає, що оскільки індексація була нарахована, але не виплачена своєчасно, він має право на компенсацію втрати частини доходів відповідно до Закону України №2050-III, причому така компенсація, на його переконання, підлягає нарахуванню незалежно від підстав виникнення заборгованості та способу її нарахування. У цьому контексті позивач посилається, зокрема, на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 14 січня 2025 року у справі №240/33767/23, відповідно до якої компенсація втрати частини доходів підлягає виплаті у разі несвоєчасної виплати належних сум пенсії. У зв'язку з викладеним позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
24. Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановили, що позивач перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ.
25. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року у справі №240/25504/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, оформлену листом від 24 серпня 2023 року, щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/18823-суд та №11/18824-суд від 09 серпня 2023 року про розмір грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01 лютого 2021 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в основному розмірі 90% сум грошового забезпечення на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/18823-суд від 09 серпня 2023 року про розмір грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01 лютого 2022 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в основному розмірі 90% сум грошового забезпечення на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/18824-суд від 09 серпня 2023 року про розмір грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
26. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року у справі №240/25504/23 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яка полягає в нездійсненні ОСОБА_1 перерахунку пенсії на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/18825-суд від 09 серпня 2023 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 лютого 2023 року ОСОБА_1 на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/18825-суд від 09 серпня 2023 року у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром.
27. Листом відповідача від 02 квітня 2024 року на звернення позивача повідомлено, що обмежуючи виплату індексації пенсії, суб'єкт владних повноважень керувався приписами підзаконного нормативно-правового акту, чинного на час з якого проводився перерахунок пенсії, тобто у випадку з позивачем 01 лютого 2023 року, з огляду на те, що судом не визначено порядок проведення перерахунку пенсії, тобто кінцева дата періоду, за який слід здійснити перерахунок пенсії. Рішення суду виконані у терміни, визначені законодавством, тому компенсація за втрату частини доходів не нараховується.
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
28. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
29. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
30. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
31. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
32. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме - бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
33. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2025 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи є обґрунтованими з огляду на таке.
34. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
35. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
36. Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
37. Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб'єкт приватного права зобов'язаний добросовісно виконувати свої обов'язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.
38. Водночас суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
39. Стаття 3 Конституції України проголошує, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
40. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
41. Ця норма є об'єктивним продовженням задекларованого в статті 1 Конституції України її статусу як соціальної та правової держави.
42. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
43. За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
44. Так, пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо.
45. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, визначає Закон №2262-XII.
46. Згідно із статтею 64 Закону №2262-ХІІ, у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
47. Відповідно до частини четвертої статті 63 цього ж Закону усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
48. Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року №1282-XII (далі - Закон №1282-XII) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
49. Відповідно до статті 1 цього Закону індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
50. Статтею 2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
51. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
52. Відповідно до частини першої статті 9 Закону №1282-XII підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтями 4, 6 цього Закону є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Також ознаками, що характеризують індексацію доходів громадян, є місце отримання відповідних доходів, а також джерела їх фінансування.
53. Таким чином, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід'ємною складовою сум при розрахунку пенсії, зокрема, військовослужбовцям.
54. Підстави для проведення індексації визначено статтею 4 Закону №1282-XII, відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
55. Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, за правилами пункту 4 якого частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
56. Водночас у зв'язку з необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15 лютого 2022 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» від 15 лютого 2022 року №2040-IX (далі - Закон №2040-IX), яким, зокрема, статтю 64 Закону №2262-XII та частину п'яту статті 2 Закону №1282-XII було викладено в новій редакції.
57. Так, частиною п'ятою статті 2 Закону №1282-XII в редакції Закону №2040-IX визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону №1058-IV.
58. При цьому відповідно до статті 64 Закону №2262-XII у редакції Закону №2040-IX, яка застосовується з 01 березня 2022 року, у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV. Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
59. Частиною другою статті 42 Закону №1058-IV в редакції Закону №2040-IX, яка застосовується з 01 березня 2022 року, визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
60. Запровадивши Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20 лютого 2019 року №124 (далі - Порядок №124), удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема, особам, пенсія яким призначена за Законом №2262-XII, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування держава взяла на себе зобов'язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів, незалежно від умов, з якими Закон №1282-XII пов'язував підстави для проведення індексації доходів, зокрема пенсій (грошові доходи населення підлягали індексації лише у межах розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення у разі перевищення величиною індексу споживчих цін порогу індексації, який установлювався в розмірі 103 відсотка).
61. З метою забезпечення у 2022-2023 роках проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України щороку в межах бюджету Пенсійного фонду України визначав розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Зокрема, у 2022 році цей показник становив 1,14 відповідно до постанови КМУ №118, а вже у 2023 році - 1,197 згідно з постановою КМУ №168.
62. Так, пунктом 1 постанови КМУ №118 установлено, що з 01 березня 2022 року:
перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20 лютого 2019 року №124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14;
у разі коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
63. Відповідно до пункту 2 постанови КМУ №118 з 01 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-XII (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою КМУ №713.
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2021 року відповідно до Закону №2262-XII, та перерахунку пенсії відповідно до Закону №2262-XII, крім перерахунків пенсії, що проводилися у період з 01 січня 2021 року до 28 лютого 2022 року за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 63 зазначеного Закону.
Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII.
64. Пунктом 1 постанови КМУ №168 установлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197.
65. Згідно з пунктом 2 постанови КМУ №168 передбачено, що з 01 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-XII (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови КМУ №118 (Офіційний вісник України, 2022 р., №18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою КМУ №713.
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2022 року відповідно до Закону №2262-XII, та перерахунку пенсії відповідно до цього Закону, крім перерахунків у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.
Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII.
66. Аналізуючи положення постанов Уряду №118, №168 Верховний Суд у рішенні від 16 грудня 2024 року у зразковій справі №400/6254/24, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2025 року, наголосив на тому, що у випадку перерахунку пенсії відповідно до Закону №2262-XII у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, зумовленим зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом України про Державний бюджет на відповідний рік, індексація пенсії, передбачена відповідними постановами Уряду, не здійснюється.
67. Велика Палата Верховного Суду, погодившись з указаним висновком у постанові від 13 березня 2025 року, також констатувала, що перерахунок пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-XII, у зв'язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, виключає можливість подальшого застосування механізму індексації, встановленого вищезазначеними постановами Кабінету Міністрів України.
68. Зі встановлених судами попередніх інстанцій обставин вбачається, що перерахунки пенсії позивача були здійснені на виконання судових рішень Житомирського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року у справі №240/25504/23 та 14 грудня 2023 року у справі №240/25504/23 на підставі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення, виданих Адміністрацією Державної прикордонної служби України (зокрема, станом на 2022, 2023 роки).
Такі довідки містили відомості про зміну складових грошового забезпечення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законами України про Державний бюджет України на відповідні роки, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704.
69. Отже, колегія суддів зазначає, що у цій справі перерахунок пенсії позивача (особи, яка має право на пенсію за Законом №2262-XII), здійснювався на підставі рішень суду у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій осіб, що було обумовлено зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року.
70. Такий перерахунок, відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні від 16 грудня 2024 року у зразковій справі №400/6254/24, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2025 року, виключає застосування механізму індексації пенсії, передбаченого зазначеними постановами Кабінету Міністрів України, оскільки індексація має компенсаторний характер і не здійснюється у випадку, коли пенсія була перерахована у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення.
71. Зазначений підхід відповідає принципу пропорційності соціального забезпечення та недопустимості подвійного фінансування з бюджету однієї і тієї ж соціальної мети. Перерахунок пенсії у зв'язку зі зростанням прожиткового мінімуму містить у тому числі й компенсацію інфляційних процесів, а тому застосування індексації за той самий період призвело б до непропорційного збільшення пенсійної виплати без належної законодавчої підстави.
72. Таким чином, з урахуванням того, що, зокрема, у 2022, 2023 роках пенсія позивача була перерахована саме у зв'язку зі зміною складових грошового забезпечення, зумовленою підвищенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, правові підстави для нарахування та виплати індексації пенсії відповідно до постанов КМУ №118 та № 168 відсутні.
73. Узагальнюючи, колегія суддів вказує, що перерахунок пенсії військовослужбовця на підставі рішення суду з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови КМУ № 704, є таким перерахунком пенсії з підвищенням, який відповідно до положень постанов КМУ № 118, № 168 є правомірною підставою для невиплати індексації пенсії за відповідні роки.
74. Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 13 березня 2025 року у справі №400/6254/24, а також із висновками Верховного Суду, сформульованими за аналогічних обставин, зокрема, у постановах від 10 квітня 2025 року у справах №560/6475/24, №620/5314/24 та від 30 квітня 2025 року у справі №620/12317/24.
75. На цій підставі Суд доходить висновку, що суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги неправильно застосували положення статей 43, 63 Закону №2262-XII, постанови КМУ №118, постанови КМУ №168, а також не врахували висновок Верховного Суду, викладений у рішенні від 16 грудня 2024 року у зразковій справі №400/6254/24 і залишений без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2025 року, про що обґрунтовано зазначило Управління в поданій касаційній скарзі. Тому, остання підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню з ухваленням у цій справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
76. Крім того, колегія суддів вказує, що оцінює критично наведені у відзиві на касаційну скаргу посилання позивача на практику Верховного Суду. Зазначені позивачем постанови Верховного Суду переважно стосуються правовідносин, пов'язаних із застосуванням обмеження пенсії максимальним розміром, тоді як предметом спору у цій справі є правомірність нарахування та виплати індексації пенсії відповідно до постанов КМУ №118 та №168. Відтак зазначені правові висновки сформульовані щодо іншого предмета спору та не регулюють спірні правовідносини. Крім того, посилання позивача на постанови Верховного Суду щодо індексації пенсій також не релевантні до спірних правовідносин, оскільки у наведених рішеннях розглядалися правовідносини, в яких не здійснювався перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення, зумовленим зростанням прожиткового мінімуму. Натомість у цій справі, рішення у якій оскаржуються, встановлено, що перерахунок пенсії позивача проведено саме у зв'язку зі зміною складових грошового забезпечення відповідних категорій осіб.
77. Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві компенсацію втрати частини доходів колегія суддів зазначає таке.
78. Відповідно до статей 1- 3 Закону №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у разі порушення встановлених строків їх виплати. Така компенсація проводиться у випадку затримки на один і більше календарних місяців виплати нарахованих громадянам доходів, які не мають разового характеру.
79. Аналогічні положення містяться у Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, пунктом 2 якого визначено, що компенсація проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати нарахованих громадянам грошових доходів.
80. Отже, необхідною умовою виникнення права на таку компенсацію є наявність грошового доходу, який підлягав виплаті особі, та порушення встановлених строків його виплати.
81. Водночас під час касаційного перегляду цієї справи Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для нарахування та виплати позивачу індексації пенсії відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №118 та №168, оскільки перерахунок пенсії позивача здійснювався у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій осіб, що відповідно до правових висновків Верховного Суду виключає застосування механізму індексації.
82. За таких обставин відсутні правові підстави вважати, що у відповідача виник обов'язок щодо нарахування та виплати позивачу відповідних сум індексації пенсії за спірні періоди.
83. Відповідно, відсутня і заборгованість із виплати пенсії чи інших належних позивачу виплат, яка могла б свідчити про порушення строків виплати грошових доходів у розумінні Закону №2050-III.
84. З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що позовна вимога про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів є похідною від вимоги про виплату індексації пенсії, а тому за відсутності правових підстав для нарахування відповідних сум індексації підстави для застосування механізму компенсації, передбаченого Законом №2050-III, також відсутні.
85. Розглядаючи цю справу в касаційному порядку, суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами статі 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.
86. При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 1 частини першої статті 1215 Цивільного кодексу України, не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
87. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц зазначила, що у статті 1215 Цивільного кодексу України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
88. Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
89. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
90. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального права рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі підлягають скасуванню, а касаційна скарга відповідача задоволенню.
Висновки щодо розподілу судових витрат
Враховуючи, що рішення суду приймається на користь суб'єкта владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат, відповідно до статті 139 КАС України, відсутні.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задовольнити.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2025 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді В.М. Кравчук
С.М. Чиркін