12 березня 2026 року
м. Київ
справа №520/5741/22
адміністративне провадження № К/990/19229/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів -Бившевої Л.І., Яковенка М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області
на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2024 (судді: Курило Л.В., Мельнікова Л.В., Бегунц А.О.)
у справі № 520/5741/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрукто стар»
до Головного управління ДПС у Харківській області,
Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
У липні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрукто стар» (далі - позивач, ТОВ «Фрукто стар») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач 1, ГУ ДПС у Харківській області), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2, ДПС Україна), в якому просило суд:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 14.07.2022 № 7055366/43624895 зобов'язавши врахувати таблицю даних платника податку днем прийняття рішення про неврахування таблиці даних;
2) визнати протиправним та скасувати рішення Голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 14.07.2022 № 7055364/43624895 зобов'язавши врахувати таблицю даних платника податку днем прийняття рішення неврахування таблиці даних;
3) визнати протиправним та скасувати рішення Голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 14.07.2022 № 7055365/43624895 зобов'язавши врахувати таблицю даних платника податку днем прийняття рішення неврахування таблиці даних;
4) визнати протиправним та скасувати рішення Голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 15.07.2022 №7065226/43624895 зобов'язавши врахувати таблицю даних платника податку днем прийняття рішення неврахування таблиці даних.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2022 позов задоволено. В ході розгляду справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувані рішення податкового органу не відповідають вимогам щодо обґрунтованості, чіткості та зрозумілості, а наведені у них обставини не доведені належними та допустимими доказами, що породжує неоднозначне трактування та сприйняття та додає ознак для кваліфікації цих рішень як юридично дефектного документу.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 (т. 2 а.с. 117-119) відмовлено у задоволенні заяви ГУ ДПС у Харківській області про роз'яснення судового рішення від 29.09.2022.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції Головним управлінням ДПС у Харківській області 05.01.2024 подано апеляційну скаргу (т. 2 а.с. 121-128).
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2024 (т. 2 а.с. 142-143) зазначену апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено скаржнику строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали шляхом направлення до суду документа про сплату судового збору.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2024 (т. 2 а.с. 154-155) задоволено (перше) клопотання Головного управління ДПС у Харківській області від 12.02.2024 про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги (т. 2 а.с. 146-147) та продовжено Головному управлінню ДПС у Харківській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги на 10 календарних днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2024 (т. 2 а.с. 166-167) задоволено (друге) клопотання Головного управління ДПС у Харківській області від 16.02.2024 про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги (т. 2 а.с. 158-159) та продовжено Головному управлінню ДПС у Харківській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги на 10 календарних днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2024 (т. 2 а.с. 178-180) відмовлено у задоволенні (третього) клопотання Головного управління ДПС у Харківській області від 28.02.2024 (зареєстровано 29.02.2024) про продовження строку на усунення недоліків поданої апеляційної скарги (т. 2 а.с. 170-171. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 по справі №520/5741/22 повернуто заявнику апеляційної скарги.
Головним управлінням ДПС у Харківській області 02.04.2024 (майже через один місяць після повернення апеляційної скарги та майже через три місяці після подання первинної апеляційної скарги (дата первинного звернення 05.01.2024) повторно подано апеляційну скаргу (т. 3 а.с. 1-5) та заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2024 (т. 3 а.с. 21-25) відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 по справі № 520/5741/22. Визнано неповажними вказані у клопотанні підстави пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 по справі № 520/5741/22. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 по справі № 520/5741/22 залишено без руху.
Запропоновано скаржнику протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали суду надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних причин його пропуску, підтверджене належними доказами.
На виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху від 15.04.2024 Головним управлінням ДПС у Харківській області через підсистему «Електронний суд» подано клопотання від 17.04.2024 про поновлення строку на апеляційне оскарження (т. 3 а.с. 27-31), в обґрунтування вимог якого зазначено, що вперше Головним управлінням ДПС у Харківській області подано своєчасно апеляційну скаргу, а платіжною інструкцією № 2119 від 10.04.2024 необхідну для розгляду справи суму судового збору сплачено у повному обсязі. Враховуючи розумний термін повторного звернення після повернення апеляційної скарги заявник вважає, що наявні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження. Також апелянт звертає увагу суду на небезпечність ситуації в місті Харкові, а саме: територія міста Харкова відноситься до районів проведення воєнних (бойових) дій, ворогом здійснюються постійні обстріли адміністративних будівель та критичної інфраструктури міста, що унеможливлює безперебійну та нормальну роботу територіальних органів ДПС, зокрема ГУ ДПС у Харківській області. У зв'язку з цим на працівників ГУ ДПС покладено велике навантаження в роботі, а також через часткову мобілізацію працівників Головного управління, а також неможливість доступу до всіх інформаційних баз ГУ ДПС через пошкодження великої кількості комп'ютерної техніки, перебоїв з електроенергією та доступом до мережі Інтернет. Зважаючи на вищевикладене, з урахуванням реалізації ГУ ДПС права на повторне звернення до суду, просило поновити строк на апеляційне оскарження.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2024 (т. 3 а.с. 39-45) у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 по справі № 520/5741/22 відмовлено. Визнано неповажними вказані у клопотанні підстави пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 по справі № 520/5741/22 та керуючись вимогами п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 по справі № 520/5741/22.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що посилання відповідача на неможливість подання повторної апеляційної скарги у більш стислий строк у зв'язку із великим навантаженням на працівників є безпідставними, оскільки труднощі в організації належного виконання обов'язків працівників контролюючого органу (зокрема, завантаженість) не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження. Вказана позиція підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалах від 27.07.2020 по справі № 580/1443/19, від 27.10.2020 по справі № 460/1245/19, від 02.03.2023 по справі № 400/12891/21.
Апеляційний суд також додав, що організація роботи ГУ ДПС у Харківській області є суб'єктивним чинником та, за відсутності об'єктивних підстав, що підтверджені належними та допустимими доказами, не є поважною підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки тривалість процедури оформлення документів безпосередньо залежить від ефективної роботи працівників і не свідчить про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Крім того, у ситуації з пропуском строків державними органами, поважними причинами пропуску строку апріорі не можуть виступати недоліки внутрішньої організації роботи суб'єкта владних повноважень, які перебувають у прямій залежності від волі скаржника. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного врядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 29.08.2022 у справі № 640/21878/20, від 13.09.2022 у справі № 520/11805/2020.
Крім іншого, апеляційний суд зазначив, що факт сплати скаржником судового збору не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки оплата судового збору була здійснена не своєчасно. Також зазначає, що усталеною є судова практика Верховного Суду щодо питання оцінки поважності причин пропуску строку через неможливість сплати суб'єктом владних повноважень судового збору з огляду на відсутність у нього коштів для здійснення таких видатків. Верховний Суд неодноразово наголошував, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Тоді як відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Сама ж по собі сплата суб'єктом владних повноважень судового збору після спливу встановленого КАС України та наданого судом строку не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Апеляційний суд зазначив, що сплати судового збору були здійснені відповідачем 10.04.2024 та 28.03.2024, відповідно до платіжних інструкцій № 2119, №1825 тоді як повторно апеляційну скаргу відповідач подав лише 02.04.2024, в цій ситуації заявник, вочевидь, допустив безпідставне зволікання з поданням апеляційної скарги.
Відтак, за висновком апеляційного суду, саме по собі подання відповідачем апеляційної скарги повторно не може свідчити про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки протягом цього часу поведінку відповідача не можна визнати такою, що демонструє сумлінне та добросовісне ставлення до наявних у нього прав і обов'язків, а також вжиття усіх залежних від нього заходів для виконання свої процесуальних обов'язків, тоді як жодних доводів про поважність причин, з яких відбулося таке зволікання з поданням апеляційної скарги за період після сплати судового збору заявник в клопотанні про поновлення строку не наводить.
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанцій ГУ ДПС у Харківській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою (т. 4 а.с. 1--2), в якій просить касаційну скаргу задовольнити та скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2024.
В доводах касаційної скарги позивач зазначив, що судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 520/5741/22 прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а саме: частини 1 статті 121 КАС України та з викладенням висновків, які не відповідають обставинам справи.
Ухвалою Верховного Суду від 03.06.2024 відкрито касаційне провадження у даній справі.
Відзиву на касаційну скаргу позивачем надано не було, що не є перешкодою для розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з п. 6 ч. 3 ст. 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
За змістом ч. 1 ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, зокрема скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Отже, законом визначені процесуальні строки на апеляційне оскарження судового рішення, після спливу яких вважається, що такий строк пропущений. Відлік такого строку законодавець пов'язує з днем проголошення судового рішення або складення його повного тексту. Водночас, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.01.2023 у справі № 640/24161/20.
В контексті викладених норм права, колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції ухвалою від 15.04.2024 (т. 3 а.с. 21-25) обґрунтовано залишив подану 02.04.2024, тобто майже через місяць після повернення первинної апеляційної скарги (повернута 05.03.2024), повторну апеляційну скаргу без руху, визнав неповажними причини пропуску строку подання апеляційної скарги та запропонував ГУ ДПС подати клопотання про поновлення процесуального строку із зазначенням інших поважних причин пропуску строку подання апеляційної скарги.
На виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху від 15.04.2024, Головним управлінням ДПС у Харківській області подано клопотання від 17.04.2024 про поновлення строку на апеляційне оскарження (т. 3 а.с. 27-31), причини поважності пропуску якого ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2024 (т. 3 а.с. 39-45) визнані неповажними, оскільки суд апеляційної інстанцій дійшов правильних висновків, що неможливість вчасно сплатити судовий збір при первинному поданні апеляційної скарги, що є наслідком пропуску строку для звернення з другою (повторною) апеляційною скаргою, яка була зумовлена відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для сплати судового збору, не свідчать про наявність поважних підстав, що перешкоджали відповідачу своєчасно сплати судовий збір та звернутися до суду апеляційної інстанції.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 зазначила, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Велика Палата звернула увагу, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.
Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини «...підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…».
Відтак, ВП ВС дійшла висновку, що виходячи з принципу «належного урядування» державні органи зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у цьому випадку - за рахунок платника податку у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).
В даному випадку, податковим органом не було надано апеляційному суду належних доказів поважності причин пропуску строку, які не дозволяли останньому подати повторну апеляційну скаргу в розумний строк без невиправданих зволікань, і суд апеляційної інстанції надав скаржнику достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням інших поважних причин пропуску такого строку з доданням доказів на їх підтвердження.
Тоді як, Верховний Суд неодноразово в своїх постановах (зокрема, у постановах від 18.01.2024 у справі № 440/15884/21, від 12.09.2024 у справі № 140/26462/23) акцентував увагу на тому, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Однак скаржником у заяві про усунення недоліків таких причин (інших ніж ті, що суд умотивовано визнав неповажними) не наведено, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою скаржника на підставі п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України..
Відтак, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України (у редакції, після набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 341, 345, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.
Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2024 у справі № 520/5741/22, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.А. Васильєва
Cудді Л.І. Бившева
М.М, Яковенко