Справа № 587/504/26
Провадження № 2/541/1043/2026
13 березня 2026 року м.Миргород
Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Морозовська О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей,
встановив:
12 березня 2026 року з Сумського районного суду Сумської області надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 подані її представником адвокатом Михайловим С.В. до ОСОБА_2 , в якій просить розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та після розірвання шлюбу залишити проживати неповнолітніх дітей разом з матір'ю.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 ЦПК України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Разом із тим, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає цивільні справи лише в межах позовних вимог.
Як слідує з прохальної частини позовної заяви позивачем заявлено, крім вимоги про розірвання шлюбу, вимогу про залишення проживати неповнолітніх дітей разом з матір'ю.
Водночас, суд зауважує, що таке формулювання позовної вимоги не є чітким, оскільки позовна заява не містить посилань на докази якими діями саме відповідач не визнає, порушує чи оспорює його права відносно місця проживання дітей, в чому саме виник спір між позивачем і відповідачем у цій частині та не вказує факту порушення його прав з боку відповідача.
Крім того, в прохальній частині позовної заяви не зазначає, за якою саме адресою необхідно визначити місце проживання, а також не надає доказів в обґрунтування даної вимоги, а саме підтвердження того, що діти проживають саме з матір'ю.
Відтак, позивачеві слід уточнити прохальну частину заявленого позову, привівши зміст позовних вимог у відповідність до обставин, якими такі вимоги обґрунтовує, визначитись із належним способом захисту порушеного права та конкретизувати свої позовні вимоги.
Відповідно до вимог абз.2 ч.1 ст. 177 ЦПК України, у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Частиною 7 ст.43 ЦПК України передбачено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
При ознайомленні з матеріалами позовної заяви було встановлено, що позивачем не долучено до матеріалів справи доказів направлення копії позовної заяви відповідачу.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В своїй заяві ОСОБА_1 просить розірвати шлюб та визначити місце проживання спільних дітей разом з матір'ю. Тобто, позивач звертається до суду з двома вимогами немайнового характеру.
Станом на 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3328,00 грн.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1 331,20 грн., тому, позивачу необхідно доплатити судовий збір за другу позовну вимогу немайнового характеру в розмірі 1 331,20 грн. та надати суду відповідні докази.
Окрім цього, відповідно до вимог постанови пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його не дійсним та поділ спільного майна подружжя» оскільки розгляд справ проводиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди згідно зі ст. 119 ЦПК України повинні вимагати від осіб, що подали заяву, викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги й посилання на засоби їх доказування. До заяви додаються: оригінал свідоцтва про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог. Якщо, заява не відповідає вимогам закону, слід застосувати правила ст. 121 ЦПК України.
Таким чином, позивач має обов'язком подати свідоцтво про шлюб в оригіналі, а не його копію. Оригінал свідоцтва про шлюб постійно зберігається в матеріалах справи про розірвання шлюбу, тобто вилучається у сторони. Долучений до матеріалів справи оригінал свідоцтва про шлюб достеменно підтверджує правомірність виникнення судового провадження щодо шлюбу чинного на час постановлення судом ухвали.
Відповідно до документів, доданих до позовної заяви, позивачем надана копія свідоцтва про шлюб.
Оригінал свідоцтва про шлюб є обов'язковим письмовим доказом для цієї категорії справ, оскільки замість оригіналу зазначеного документа у разі задоволення позову видається судове рішення про розірвання шлюбу.
Суд роз'яснює, у разі, якщо оригінал свідоцтва про шлюб було вкрадено, загублено, пошкоджено чи знищено, позивач не позбавлений можливості отримати його дублікат, звернувшись до органів реєстрації актів цивільного стану.
Таким чином, позивач, звертаючись до суду з заявою про розірвання шлюбу, повинен надати суду оригінал свідоцтва про шлюб, однак у матеріалах, доданих до позову, оригінал даного свідоцтва відсутній.
Також позивач не вказує у позовній заяві про те, що оригінал свідоцтва про шлюб буде наданий у судовому засіданні, будь-які клопотання з цього приводу відсутні.
В постанові Верховного суду у справі № 526/442/22 вказано, що учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії ( електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги ( ч.6 ст.95 ЦПК України). Отже, Верховний суд не забороняє судам витребовувати оригінали свідоцтва про шлюб.
Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, пропорційність.
Суд зауважує, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.185 ЦПКУкраїни суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, із зазначенням недоліків позовної заяви, способу і строку їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки, дана позовна заява оформлена з порушенням вимог статті 177 ЦПК України відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України її необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк, що не перевищує 10 днів з дня вручення йому ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей - залишити без руху, встановивши позивачу строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення вказаних недоліків.
Інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О. А. Морозовська