Справа № 240/8183/25
Головуючий у 1-й інстанції: Капинос Оксана Валентинівна
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
13 березня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимог,
позивач, ОСОБА_1 , звернулась в суд із позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати винесені ГУ ДПС У Житомирській області: податкове повідомлення-рішення №0068332407 від 02.04.2024; податкове повідомлення-рішення №0068312407 від 02.04.2024; податкове повідомлення-рішення №0068352407 від 02.04.2024; податкове повідомлення-рішення №0068342407 від 0204.2024; податкове повідомлення-рішення №0068372407 від 02.04.2024; податкове повідомлення-рішення №0068362407 від 02.04.2024; вимогу про сплату недоїмки №Ф-0068322407 від 02.04.2024; податкову вимогу №Ф-3469-0630У від 15.05.2024.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 29.05.2025 позов задовольнив.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що судом першої інстанції розгляд справи проведено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, повно та всебічно досліджено наявні у справі докази та надано їм належну оцінку, а зроблені висновки у справі є правильними і законними.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 17.08.2015 відповідно до вимог чинного законодавства України була зареєстрована як фізична особа-підприємець, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію за реєстраційним номером №23040000000014358 за фактичним місцезнаходженням фізичної особи-підприємця: АДРЕСА_1 , основним видом діяльності за КВЕД: 47.19 "Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах".
Позивачем 07.05.2019 проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Посадовими особами ГУ ДПС у Житомирській області, на підставі наказу ГУ ДПС 28.12.2023 №3025-П, відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.7 п.78.1 ст.78, ст.79 та ст.82 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідних положень" ПК України, ст.13 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (із змінами та доповненнями) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку діяльності ФОП ОСОБА_2 , з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 07.05.2019, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за період з 17.08.2015 по 07.05.2019, за результатами якої складено акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 16.02.2024 №12594/06- 30-24-07/ НОМЕР_1 (далі - акт перевірки).
Даний акт ГУ ДПС було надіслано позивачу 16.02.2024 засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу: АДРЕСА_1 (трек-номер поштового відправлення №133120040042390). Проте, поштове відправлення 12.03.2024 повернулось до ГУ ДПС з відміткою "Повертається: за закінченням терміну зберігання".
Документальною позаплановою невиїзною перевіркою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 встановлено наступні порушення:
- пп.16.1.2, п.16.1 ст.16, п.44.1 ст.44, п. 177.10 ст. 177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. 2755-1V 481 (із змінами та доповненнями), а саме: не надання книги обліку доходів та витрат від здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 по 07.05.2019;
- в порушення пп.16.1.2 п.16.1 ст.16, п.44.1 ст.44, п.177.2, пп.177.4.5 п.177.4, п.177.10 ст.177. ПКУ, пп.5, пп.6 п.6 Порядку №481 ФОП ОСОБА_3 в періоді з 01.01.2017 по 07.05.2019 завищено витрати безпосередньо пов'язані з отриманим доходом, на загальну суму 2651499,56 грн., що призвело до заниження в даному періоді чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 2651499,56 грн., в результаті чого було занижено податок на доходи фізичних осіб, то підлягає сплаті до бюджету, в сумі 477 270,39 грн, в тому числі: за 2017 рік - 228 463.84 гри,, за 2018 рік - 224 164,62 грн., за 2019 рік - 24 641.45 грн.;
- п.1 ч.2 ст.6, п.2 ч.1 ст.7, ч.2 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464- VI із змінами та доповненнями встановлено заниження за період з 01.08.2015 по 31.08.2015 та 01.04.2016 по 07.05.2019 суми єдиного внеску, нарахованого з чистого оподаткованого доходу у розмірі 22,00% в з урахуванням максимальної величини, на загальну суму 303 163,31 грн., в тому числі - за 2017 рік в сумі 101 297,16 грн., за 2018 рік в сумі 137 601,95 грн. та за 2019 рік 64 264,20 грн.;
-п.1 ч.3 ст.6, ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI із змінами та доповненнями встановлено заниження ФОП ОСОБА_4 01.09.2015 по 31.03.2016 суми єдиного внеску, нарахованого з суми оподатковуваного доходу у розмірі 22% з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та розміру мінімального страхового внеску, на загальну суму 956,34 грн, в т.ч. за 2015 рік - 956,34 грн.;
- пп.16.1.3 п.16.1 ст.16, пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 п.202.1 ст.202, п.203.1 ст.203 ПКУ, ФОП ОСОБА_1 не подано податкову декларацію платника на додану вартість за липень 2017 року з граничним термін подання - 20.08.2017;
- пп.16.1.2, пп.16.1.12, п.16.1 ст.16, п.44.1, п.44.3, п.44.4, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85 п.198.1, п.198.2, п.98.3 ст.198, п.198.6 ст.198, "в" п.200.4 ст.200 ПКУ, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пп.2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, п. 6 розд. ІІІ, абзац 2 ип.5 п.4 p.V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 встановлено заниження податку на додану вартість у сумі на загальну суму 283 282 грн. в тому числі за листопад 2017 на суму 25 229 грн., за грудень 2017 на суму 13 111 грн., за січень 2018 на суму 12 715 грн., за лютий 2018 на суму 10 948 грн., за березень 2018 на суму 10 558 грн., за квітень 2018 на суму 12 297 грн., за травень 2018 на суму 14 248 грн., за червень 2018 на суму 15539 грн., за липень 2018 на суму 16 164 грн., за серпень 2018 року на суму 23 168 грн., вересень 2018 на суму 26 392 грн., жовтень 2018 на суму 28 267 грн., листопад 2018 на суму 21757грн., грудень 2018 на суму 25 352 грн., січень 2019 на суму 25 222 грн., лютий 2019 на суму 2225 грн. в результаті порушень викладених в п.2.6.2 розділу 2.6 цього акту перевірки;
- пп.162.1.1 п.162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.3 п.164.1 ст.164. пп.1-1 та пп.1.2 п.161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, ФОП ОСОБА_1 в періоді з 01.01.2017 по 07.05.2019 занижено чистий оподатковуваний дохід на загальну суму 2 651 499,56 грн., що призвело до заниження в даному періоді військового збору, що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного року, в сумі 39 772,49 грн., в т.ч. за 2017 рік - 19 038,66 грн., за 2018 рік - 18 680,38 грн., за 2019 рік - 2 053,45 грн.;
-пп.16.1.7 п.16.1 ст.16. п.63.3 ст.63 ПКУ, п.8.5 розділу VIII Наказу Міністерства Фінансів України "Про затвердження порядку обліку платників податків і зборів" від 09.12.2011 №1588 із змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 №1562/20300 ФОП ОСОБА_1 не подано до Андрушівської ДПІ ГУ ДПС у Житомирській області "Повідомлення про об'єкти оподаткування" форми №20-0ПП з відображенням в ньому Інформації з позначкою "6"
-"Закриття об'єкта оподаткування", (граничний термін подання 21.05.2019, фактично подано 27.03.2021);
- п.44.3 та п.44.5 ст.44, п.85.2 ст. 85, п.177.10 ст.177 ПКУ встановлено, що ФОП ОСОБА_1 для проведення документальної перевірки не надано документи, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
На підставі виявлених порушень, 02.04.2024 Головним управління ДПС у Житомирській області були прийняті наступні рішення:
-податкове повідомлення-рішення №0068332407 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 151 059,82 грн.;
-податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0068312407 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 263 288.75 грн.;
-податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0068352407 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 311 007,59 грн.;
-податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0068342407 про донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій по платежу "Військовий збірна, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" в сумі 25 917,29 грн.;
-податкове повідомлення-рішення форми "ПС" №0068372407 про застосування штрафних (фінансових) санкцій по платежу "Адміністративні штрафи та інші санкції" в сумі 1020,00 грн.;
-податкове повідомлення-рішення форми "ПС" №0068362407 про застосування штрафних (фінансових) санкцій по платежу "Адміністративні штрафи та інші санкції" в сумі 340,00 грн.;
-вимога про сплату боргу (недоїмки) №0068322407 від 02.04.2024 по платежу "Єдиний соціальний внесок для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність" в сумі 304119,65 грн.
Вищевказані податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску, вимога про сплату боргу (недоїмки) були надіслані платнику податків - ФОП ОСОБА_5 02.04.2024 засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу: АДРЕСА_1 , яке згідно рекомендованого повідомлення про вручення повернулось 19.04.2024 до ГУ ДПС з відміткою "Повертається: за закінченням терміну зберігання".
Крім того, враховуючи, що станом на 30.04.2024, відповідно до інтегрованої карти платника за кодом бюджетної класифікації 71040000 "Для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність" по ФОП ОСОБА_6 обліковувалась заборгованість з єдиного соціального внеску на суму 303435,37 грн., контролюючим органом в автоматичному режимі була сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2024 №Ф-3769-0630 на суму 303435,37 грн. та направлено позивачу за адресою: АДРЕСА_2 , рекомендованим листом з повідомленням про вручення засобами поштового зв'язку, який повернувся до ГУ ДПС з відміткою "повернення по закінченню терміну зберігання".
Як зазначено в позовній заяві, ОСОБА_5 28.01.2025 у зв'язку з накладенням арешту на її рахунки стало відомо, про наявність виконавчого провадження щодо неї. Цього ж дня нею було укладено договір з адвокатом Ляшенко Р.В. про надання правової допомоги.
За інформацією, отриманою адвокатом Ляшенко Р.В. від працівника виконавчої служби (телефоном), встановлено, що вказаний арешт рахунків здійснено у зв'язку з виконанням виконавчого документу, який виданий Головним Управлінням ДПС у Житомирській області.
Вивченням отриманих на адвокатські запити документів адвокатом Ляшенко Р.В. встановлено, що виконавче провадження щодо позивача відкрито на підставі вимоги ГУ ДПС у Житомирській області від 15.05.2024 №Ф-3469-063У.
Крім того, з акту перевірки встановлено, що копію наказу від 28.12.2023 №3025-н "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків Фізичної особи ОСОБА_4 " та письмове повідомлення від 28.12.2023 №342/06-30-24-07 направлено засобами поштового зв'язку рекомендованим повідомленням вручення (№0600073736274) та вручено особисто ФОП ОСОБА_4 02.01.2024.
Однак, представник позивача зазначає, що ОСОБА_4 у 2021 році виїхала за межі України та з 2022 року на території України не перебувала, а підприємницьку діяльність як ФОП припинила ще у 2019 році, що відображено і в самому акті перевірки, тому позивач не могла отримати особисто а ні наказ на проведення перевірки, а ні запит щодо надання інформації. При цьому, відповідачем також не надано на відповідні адвокатські запити належних доказів вручення особисто позивачу вказаних документів з дотриманням вимог порядку їх вручення що передбачений ст. 42 ПК України. Як наслідок, позивачка не володіючи будь якою інформацією про те, що у неї витребовуються будь які документи, не мала змоги надати витребувані документи. Тобто була позбавлена права надати до перевірки документи що підтверджують дані бухгалтерського податкового обліку.
В зв'язку із вказаним, позивач вказує, що відповідачем фактично було здійснено нарахування податків і зборів на суми повного обороту вважаючи, що вони є чистим прибутком без урахування господарських операцій позивача під час здійснення господарської діяльності особи-підприємця.
Таким чином, позивач вважає, що спірні рішення винесені з порушенням норм податкового законодавства, а тому звернулася до суду за захистом порушених прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Так, відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України).
Пунктом 78.4 статті 78 ПК України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Пунктом 78.5 статті 78 ПК України передбачено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.
За правилами пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Як встановлено судом першої інстанції, копія наказу Головного управління ДПС у Житомирській області від 28.12.2023 №3025-н "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків Фізичної особи ОСОБА_4 " та письмове повідомлення від 28.12.2023 №342/06-30-24-07 направлено засобами поштового зв'язку рекомендованим повідомленням вручення (№0600073736274) та вручено особисто ФОП ОСОБА_4 02.01.2024.
Разом з тим, з матеріалів справи видно, що ОСОБА_5 у 2021 році виїхала за межі України та з 2022 року на території України не перебувала, що підтверджується відповідними відмітками в паспорті для виїзду за кордон позивача та довідкою Міністерства внутрішніх справ Чешської Республіки від 13.02.2024, відповідно яких остання виїхала за межі України 15.03.2022.
Докази того, що позивач після вказаної дати в'їзджала чи перебувала на території України в матеріалах справи відсутні.
В суді першої інстанції представник відповідача пояснила, що копія наказу Головного управління ДПС у Житомирській області від 28.12.2023 №3025-н та письмове повідомлення від 28.12.2023 №342/06-30-24-07 було направлено засобами поштового зв'язку рекомендованим повідомленням вручення ОСОБА_4 на її податкову адресу. Оскільки зворотне поштове повідомлення не повернулося на адресу Головного управління ДПС у Житомирській області, з метою підтвердження вручення ФОП ОСОБА_4 (Бойчук) вищевказаного поштового відправлення ГУ ДПС 03.02.2025 на адресу АТ "Укрпошта" був направлений відповідний запит, у відповідь на який останнім було повідомлено, що "враховуючи вимоги пунктів 106-109, 113 Правил, інформація в автоматизованій системі відстеження Укрпошти зберігається протягом шести місяців та протягом шести місяців Укрпошта здійснює перевірку та надання інформації/копії документів щодо пересилання поштових відправлень. Інформація стосовно пересилання рекомендованих листів №0600073736274 від 28.12.2023 … в автоматизованій системі відстеження Укрпошти відсутня тому, що вони були прийняті до пересилання більше ніж півроку тому … надати вам інформацію немає можливості.". Крім того, ГУ ДПС разом із вищезазначеними документами також було направлено на адресу ФОП ОСОБА_1 запит від 28.12.2023 №26746/6/06-30-24-07 про надання інформації та її документального підтвердження, що отриманий останньою 02.01.2024. Проте, позивачем вищезазначену інформацію та документи не надано, про що було складено акт про ненадання документів від 05.02.2024 №88/06-30-24-07/ НОМЕР_1 та від 09.02.2024 №114/06-30-24-07/ НОМЕР_1 .
Представник відповідача також зазначила, що підтвердженням того, що позивач отримала зазначені вище документи є трекінг поштового відправлення №0600073736274, який зроблений із сайту Укрпошти.
Разом з тим, суд першої інстанції помилково не прийняв такі доводи до уваги мотивуючи своє рішення тим, що в даному випадку трекінг поштового відправлення не є належним доказом підтвердження того, що позивач отримала копію наказу та письмове повідомлення на проведення перевірки, а також запит про надання документів.
Крім того, помилково вважав, що трекінг поштового відправлення №0600073736274, на який посилається відповідач, сформований 12.02.2024, тобто вже після завершення перевірки.
Разом із тим, твердження про трекінг поштового відправлення №0600073736274, сформованого 12.02.2024 не спростовує висновків контролюючого органу та не доводить недотримання контролюючим органом вимог визначених пунктом 78.4 статті 78 та пунктом 79.2 статті 79 ПК України.
Положеннями пункту 42.2 статті 42 ПК України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з пунктом 42.5 статті 42 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Таким чином, податковим законодавством передбачено два окремих випадки, коли документи вважаються належним чином врученими платнику податків (без використання електронного кабінету): надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення (що і було зроблено апелянтом у спірному випадку) або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Водночас, у разі надіслання документів поштою, крім отримання платником цієї кореспонденції на пошті, вони також вважаються врученими у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Оскільки невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об'єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку. Платник податків вважається також ознайомленим із наміром про проведення перевірки у разі неможливості вручення йому відповідних документів після проставлення поштовим органом відповідної відмітки.
За визначенням пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (у редакції, що діяла на момент направлення позивачеві наказу про проведення перевірки та повідомлення, далі - Правила № 270), реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачою розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку. Відповідно до пункту 105 Правил № 270 одержання реєстрованого поштового відправлення, грошових коштів за поштовим переказом здійснюється за умови пред'явлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, визначених законодавством. У разі отримання рекомендованого поштового відправлення одержувач власноруч зазначає прізвище та ставить свій підпис в книзі (на окремому аркуші) встановленого зразка. У разі отримання інших реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів одержувач заповнює відповідний бланк повідомлення: зазначає найменування, серію та номер пред'явленого документа, дату одержання та ставить свій підпис.
Оператор поштового зв'язку також може визначати інший порядок вручення реєстрованих поштових відправлень.
Пунктом 106 Правил №270 передбачено, що під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв'язку на підставі пред'явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.
На бланку повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою «Вручити особисто», внутрішнього рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» одержувач розписується та зазначає прізвище та ініціали або ім'я та прізвище. Зміст наведених положень дає підстави вважати, що загальний порядок фіксації та оформлення вручення рекомендованого поштового відправлення передбачає встановлення особи одержувача та зазначення на бланку повідомлення інформації, яка дозволяє ідентифікувати особу отримувача.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (контролюючого органу).
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 04.03.2021 у справі №910/6835/20).
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що обов'язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про проведення відповідної перевірки кореспондує обов'язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень, крім того, необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов'язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього.
У постановах від 11 червня 2020 року по справі № 823/1606/17 та від 12 серпня 2021 року по справі № 640/3605/19 Верховний Суд застосував норми статті 42, пункту 79.2 статі 79 ПК України у правовідносинах, в яких спір стосувався правомірності дій контролюючого органу при призначенні та проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки як підстава позову про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Відповідно до встановленого судами попередніх інстанцій факту повернення за закінченням терміну зберігання поштою наказу про проведення позапланової невиїзної перевірки, направленого на податкову адресу платника податків рекомендованим поштовим відправленням, Верховний Суд зробив висновок, що наказ був надісланий контролюючим органом в порядку, встановленому законом.
Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2018 року у справі № 820/1864/17, від 23 травня 2022 року у справі №810/3116/18, але не виключно.
У постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні та проведенні перевірки може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Тому, колегія суддів вважає, що встановлені у сукупності обставини свідчать про те, що ГУ ДПС у Житомирській області дотримано вимоги положень пункту 79.2 статті 79 ПК України та завчасно (до початку перевірки) повідомлено позивача про час та місце проведення перевірки, відповідно правові підстави для визнання незаконною документальної позапланової невиїзної перевірки, проведеної контролюючим органом, - відсутні.
Таким чином, правові підстави для визнання протиправними та скасування винесених ГУ ДПС У Житомирській області: податкове повідомлення-рішення №0068332407 від 02.04.2024; податкове повідомлення-рішення №0068312407 від 02.04.2024; податкове повідомлення-рішення №0068352407 від 02.04.2024; податкове повідомлення-рішення №0068342407 від 0204.2024; податкове повідомлення-рішення №0068372407 від 02.04.2024; податкове повідомлення-рішення №0068362407 від 02.04.2024; вимогу про сплату недоїмки №Ф-0068322407 від 02.04.2024; податкову вимогу №Ф-3469-0630У від 15.05.2024, відсутні.
Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, керуючись статтею 315 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області задовольнити повністю.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.