Справа № 560/3004/25
Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
13 березня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 06.11.2024 №ПШ 133288.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.06.2025 позов задоволено.
Визнано противною та скасовано постанову відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 06.11.2024 № ПШ 133288.
Додатковим рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.07.2025 у задоволенні заяви представника позивача про стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з того, що у справі, що розглядається, представник позивача ані до закінчення розгляду справи, ані до заяви про ухвалення додаткового рішення не надав акту виконаних робіт чи іншого документа, що містив би в собі інформацію про зміст наданих послуг з правничої допомоги, їх обсяг та витрачений адвокатом час на надання таких послуг. Водночас докази понесення судових витрат були надані уже після ухвалення судового рішення, однак поважних причин, з яких такі докази не могли бути надані раніше, представником позивача не зазначено. За таких обставин, суд дійшов висновку, що передбачених частиною 3 статті 143 КАС України підстав вирішення питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення по суті позовних вимог немає.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та ухвалити постанову, якою задовольнити заяву щодо розподілу судових витрат.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно ч.1 , п.1 ч.3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.2 ст.134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною шостою статті 139 КАС України визначено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Таким чином, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень у разі ухвалення судового рішення, яким позов фізичної або юридичної особи до суб'єкта владних повноважень задоволено повністю або частково.
Натомість, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2026 було задоволено апеляційну скаргу апеляційну скаргу Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, скасовано рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року та ухвалено нову постанову, якою відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .
Відтак, враховуючи, що за наслідками апеляційного перегляду рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року по справі №560/3004/25 було скасоване та відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог повністю, підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу відсутні.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване додаткове рішення підлягає скасуванню з ухваленням постанови про відмову у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, з наведених вище підстав.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року скасувати.
Ухвалити постанову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.