Провадження № 3/470/16/26
Справа № 470/59/26
11 березня 2026 року с-ще Березнегувате
Суддя Березнегуватського районного суду Миколаївської області Луста С.А.,
за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , прокурора Березнегуватського відділу Баштанської окружної прокуратури Кирилова Ю.С., ОСОБА_2 , секретаря Обуховської Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу, яка надійшла від Управління стратегічних розслідувань в Миколаївській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Березнегувате Миколаївської області, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , розлученого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, працюючого на посаді майстра лісу Березнегуватського лісництва Баштанського лісового відділення філії "Південний лісовий офіс" ДП "Ліси України", РНОКПП НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП,
ОСОБА_1 , будучи майстром лісу Березнегуватського лісництва Баштанського лісового відділення філії "Південний лісовий офіс" ДСГП "Ліси України" та будучи суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, у відповідності до п.п "е" п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про запобігання корупції", порушив вимоги п.1 ч.1 ст.25 Закону України "Про запобігання корупції", зокрема обмеження щодо зайняття підприємницькою діяльністю, оскільки входив до складу членів фермерського господарства "Явір" в період з 01 липня 2024 року до 24 жовтня 2025 року.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-4 КУпАП та не виконав вимоги ч.1 ст.25 Закону України "Про запобігання корупції".
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину фактично визнав, пояснив, що помилково вважав, якщо він не є керівником фермерського господарства, а лише входить до складу членів фермерського господарства, то це не є порушенням законодавства щодо обмеження за сумісництвом. Крім того пояснив, що в період з 01 липня 2024 року (дата прийняття його на посаду майстра лісу ) по жовтень 2025 року, він не отримував дохід від діяльності фермерського господарства "Явір".
Прокурор Березнегуватського відділу Баштанської окружної прокуратури Машарова О.В. вважала, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення підтверджується матеріалами справи, та просила притягнути його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-4 КУпАП і призначити стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5100 грн, з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності за сумісництвом.
Суддя, перевіривши матеріали адміністративної справи, вислухавши думку прокурора та пояснення ОСОБА_1 , дослідивши наявні у ній докази, дійшов наступного.
Відповідно до ст.1 КУпАП України, завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Положенням ст.23 КУпАП визначено, що метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.
Відповідальність за порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю визначена ч. 1 ст. 172-4 КУпАП.
Відповідно до примітки до ст. 172-4 КУпАП суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", за винятком депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі), присяжних, помічників-консультантів народних депутатів України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, Першого заступника Голови Верховної Ради України та заступника Голови Верховної Ради України, працівників секретаріатів депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України.
У відповідності до п.п " е" п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про запобігання корупції", суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є:посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Рахункової палати, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
За нормою п.1 ч 1 ст.25 Закону України "Про запобігання корупції", особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється: займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.
Факт входження особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування до складу членів фермерського господарства, яке фактично здійснює свою діяльність, свідчить про зайняття особою підприємницькою діяльністю, а тому є порушенням обмежень, встановлених приписом ч.1 ст. 25 Закону України "Про запобігання корупції". Таким чином, якщо особа є членом фермерського господарства незалежно від того чи бере вона участь у діяльності цього підприємства, чи бере участь у розподілі прибутків від діяльності фермерського господарства, чи взагалі фермерське господарство отримує прибуток, це є порушенням обмежень щодо сумісництва.
Перевіривши матеріали адміністративної справи суддя доходить висновку, що вина ОСОБА_1 встановлена та доведена і підтверджується даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення № 65 від 14 січня 2026 року. (а.с.1-11); рапортом начальника 1-го сектору (протидії корупції) М.Строгана. (а.с.12); витягом з наказу № 54-К від 28 червня 2024 року про прийняття ОСОБА_1 на посаду майстра лісу. (а.с.16); розпискою ОСОБА_1 щодо зобов'язання працівника ДП "Ліси України", в тому числі щодо антикорупційних обмежень та вимог встановлених антикорупційним законодавством. (а.с.17); заявою ОСОБА_1 від 15 вересня 2025 року про вихід зі складу фермерського господарства "Явір". (а.с.18); статутом фермерського господарства "Явір". (а.с.21-30); посадовою інструкцією майстра лісу. (а.с.41-47); витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. (а.с.58-62,64-69).
Досліджені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву у їх достовірності та допустимості, а тому в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП.
Обставиною, що пом'якшує чи обтяжує відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, суддею не встановлено .
Обираючи вид та розмір адміністративного стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та ступінь його вини.
Санкція ч.1 ст.172-4 КУпАП передбачає накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом.
Однак в ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 не отримував дохід від зайняття підприємницькою діяльністю пов'язаною від роботи за сумісництвом, що вбачається із відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків за період з 01 липня 2024 року по 31 жовтня 2025 року, які надало Головне управління ДПС у Миколаївській області, а тому суддею не можливо застосувати до ОСОБА_1 конфіскацію від отриманого ним доходу від підприємницької діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом (а.с.93-97).
Згідно ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.27,40-1, 247, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу, в розмірі трьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 (п'ять тисяч сто гривень ) .
Штраф сплачувати на розрахунковий рахунок: UA588999980313070106000014424 Миколаїв.ГУК/тг смт. Березнегувате/21081100, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код ЄДРПОУ 37992030.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п'ять гривень 60 копійок) за розгляд справи про адміністративне правопорушення: р/р UA 908999980313111256000026001, отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Після сплати судового збору та штрафу оригінали квитанцій надати на адресу Березнегуватського районного суду Миколаївської області.
У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення буде стягнуто подвійний розмір штрафу зазначений у постанові.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Постанова суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду на протязі 10 днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги через Березнегуватський районний суд Миколаївської області.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя С. А. Луста