Справа № 320/44641/24 Головуючий у 1-й інстанції: Білоноженко М.А.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
13 березня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 пенсії шляхом збільшення на 25%;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати ОСОБА_1 з 01.09.2022 пенсію шляхом збільшення на 25 % відповідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 за №1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення»;
- встановити судовий контроль за виконанням постанови суду шляхом покладення обов'язку на Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подати у місячний термін з моменту набрання законної сили звіти про виконання постанови суду у цій справі.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.05.2024 про здійснення перерахунку пенсії шляхом збільшення на 25% відповідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 за №1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення»; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.05.2024 про здійснення перерахунку пенсії шляхом збільшення на 25% відповідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 за №1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» та прийняти рішення по суті, з урахуванням правової оцінки суду, наданої у цьому рішенні; у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 21.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про здійснення перерахунку пенсії шляхом збільшення на 25% відповідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 за №1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення».
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області листом від 07.06.2024 №1000-0202-8/97074 повідомило, що питання щодо підвищення розміру пенсії шляхом збільшення на 25 % відповідно до Постанови №1381 буде розглянуто після надходження інформації до Головного управління.
Вважаючи протиправними дії відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, мотивував своє рішення тим, що у даному випадку Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області не вчиняло дій щодо перерахунку пенсії позивача, натомість, відповідач допустив протиправну бездіяльність через не прийняття жодного з рішень, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зазначив, що всупереч вищенаведених норм законодавства не прийняло жодного рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.05.2024 про здійснення перерахунку пенсії шляхом збільшення на 25% відповідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 за №1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення».
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п.13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
Отже, оскільки апелянт у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині задоволення позовних вимог, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п'ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
- у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
- у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок №3-1) регулює питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до абзацу 1 пункту 1 розділу І Порядку №3-1 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (членам їх сімей), пенсії згідно із Законом призначаються і виплачуються головними управліннями Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - орган, що призначає пенсію).
Згідно з положеннями підпункту 4.3 пункту 4 розділу IV Порядку № 3-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів. Працівник органу, що призначає пенсію, не розглядає документи та звернення щодо пенсійного забезпечення щодо себе, другого з подружжя, батька, матері, вітчима, мачухи, сина, дочки, пасинка, падчерки, рідного та двоюрідного брата, рідної та двоюрідної сестри, рідного брата та сестри дружини (чоловіка), племінника, племінниці, рідного дядька, рідної тітки, діда, баби, прадіда, прабаби, внука, внучки, правнука, правнучки, зятя, невістки, тестя, тещи, свекра, свекрухи, батька та матері дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювача чи усиновленого, опікуна чи піклувальника, особи, яка перебуває під опікою або піклуванням працівника.
Страховий стаж обчислюється по місяць, що передує місяцю подання особою відповідної заяви (досягнення особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону, - у разі автоматичного призначення пенсії за віком (без звернення особи)).
У разі якщо відомості про нарахування та сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за місяць, що передує місяцю подання особою заяви про призначення, переведення з одного виду пенсії на інший, перерахунок пенсії згідно з абзацами першим-третім частини четвертої статті 42 Закону або досягнення особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону,- у разі автоматичного призначення пенсії за віком (без звернення особи), надійшли протягом чотирьох місяців з дня звернення особи відповідно за призначенням, переведенням з одного виду пенсії на інший, перерахунком пенсії або у разі автоматичного призначення пенсії за віком (без звернення особи) - досягнення особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону, орган, що призначає пенсію, протягом місяця з дня надходження цих відомостей, переглядає прийняте рішення.
При цьому, якщо за результатами перегляду рішення про призначення пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі здійснюється з місяця, наступного за місяцем надходження відомостей. Рішення про перерахунок пенсії переглядається на найбільш вигідних умовах відповідно до абзаців першого-третього частини четвертої статті 42 Закону.
Отже, передбачено два альтернативні варіанти рішень, які можуть бути прийняті органами Пенсійного фонду за результатами розгляду заяви про призначення (переведення, перерахунку) пенсії: про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії, в не залежності від того, яким способом подана заява заявником.
Тобто, у разі звернення особи до пенсійного органу із заявою про призначення (перерахунок, переведення) пенсії, останній зобов'язаний розглянути подану заяву та прийняти відповідне рішення не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області всупереч вищенаведених норм законодавства не прийняло жодного рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.05.2024 про здійснення перерахунку пенсії шляхом збільшення на 25% відповідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 за №1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення».
Колегія суддів звертає увагу на те, що лист від 07.06.2024 №1000-0202-8/97074 не є рішенням суб'єкта владних повноважень (індивідуальним актом) у розумінні пункту 19 частини першої статті 4, частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, не може бути предметом судового розгляду.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області допущено протиправну бездіяльність через неприйняття жодного з рішень, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відтак, оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у визначений законом строк, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача прийняти відповідне рішення за результатами розгляду заяви позивача від 21.05.2024 про здійснення перерахунку пенсії шляхом збільшення на 25% відповідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 за №1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» та прийняти рішенні по суті.
Отже, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апелянта, викладені у апеляційній скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.