Справа № 308/3572/26
про передачу справи за підсудністю
12 березня 2026 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., ознайомившись з матеріалами адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 поданого в особі уповноваженого представника Конюшко Д.Б. до Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов у виконавчому провадженні №78336894,-
Позивач ОСОБА_1 в особі уповноваженого представника Конюшко Д.Б. звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов у виконавчому провадженні №78336894.
Згідно позовної заяви позивач просить суд:
-Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження від 11.06.2025 ВП № 78336894;
- Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 11.06.2025 (ВП №78336894).
- Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 11.06.2025 (ВП №78336894).
- Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження від 27.06.2025 (ВП №78336894).
Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Отже, після одержання позовної заяви суддя має з'ясувати, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
Так, відповідно до ч.1 статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб'єктів у сфері медіа, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; 3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, або особами без громадянства; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті; 5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) адміністративні справи за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
Так, відповідно до ч.2 статті 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно позовних вимог вбачається, що оскаржувані дії державного виконавця стосуються примусового виконання судового рішення про накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, виконавче провадження №78336894 відкрито на виконання Постанови Ужгородського міськрайонного суду №308/2318/25 від 07.03.2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП та притягнуто останнього до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, позивачем оскаржується бездіяльність державного виконавця з примусового виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду, ухваленого в порядку КУпАП, а не за наслідками виконання рішення, ухваленого місцевим загальним судом як адміністративним судом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 757/62025/17-ц зазначено, що справи (про накладення адміністративного стягнення) розглядаються районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами, іншими органами (посадовими особами) в порядку, встановленому КпАП України, яким передбачено порядок примусового виконання постанов про накладення адміністративного стягнення. Проте цим Кодексом не передбачено можливості оскарження в порядку судового контролю за виконанням судових рішень дій осіб, уповноважених здійснювати таке примусове виконання.
Оскільки у справі, що розглядалась, позивач оскаржував дії державного виконавця у зв'язку з примусовим виконанням судового рішення про накладення адміністративного стягнення, ухваленим в порядку КУпАП України Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що розгляд такої скарги віднесено до юрисдикції адміністративних судів.
Статтею 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. У частині першій цієї статті зазначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Такі справи (про накладення адміністративного стягнення) відповідно до приписів ст. 20 КАС України розглядаються місцевими загальними судами як адміністративними судами, в порядку, встановленому КУпАП, яким передбачено порядок примусового виконання постанов про накладення адміністративного стягнення.
Проте Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено можливості оскарження в порядку судового контролю за виконанням судових рішень дій осіб, уповноважених здійснювати таке примусове виконання.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 11.10.2023 у справі № 460/10292/23 та від 04.10.2023 у справі № 240/8781/23.
Оскільки ОСОБА_1 оскаржує постанови державного виконавця, винесені у виконавчому провадженні щодо примусового виконання постанови суду, ухваленої у порядку Кодексу України про адміністративні правопорушення про накладення адміністративного стягнення, законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб, тому суд дійшов висновку, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства окружним адміністративним судом, а не місцевим загальним судом, як адміністративним судом.
З огляду на наведені правові норми та беручи до уваги предмет спору, правові позиції висловлені Верховним Судом у постановах від 11.10.2023 у справі № 460/10292/23 та від 04.10.2023 у справі № 240/8781/23, суд дійшов висновку, що справа надійшла до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області як адміністративного суду із порушенням правил предметної юрисдикції та має вирішуватись Закарпатським окружним адміністративним судом.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Виходячи з викладено, адміністративна справа підлягає передачі Закарпатському окружному адміністративному суду за підсудністю.
Керуючись статтями 19, 20, 29 Кодексу адміністративного судочинства, суддя,-
Адміністративну справу № 308/3572/26 (провадження № 2-а/308/85/26) за позовною заявою ОСОБА_1 поданого в особі уповноваженого представника Конюшко Д.Б. до Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов у виконавчому провадженні №78336894 - передати на розгляд за підсудністю до Закарпатського окружного адміністративного суду. (вул. Загорська, 30, м. Ужгород, Закарпатська область, 88603)
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца