Справа № 640/15692/19 Суддя (судді) першої інстанції: Воробйова Інна Анатоліївна
13 березня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Златіна С.В.,
суддів: Осіпової О.О., Кравченка Є.Д.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфаполімер Україна" до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
У серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфаполімер Україна" (далі - позивач; ТОВ «Альфаполімер Україна») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (далі - відповідач; ГУ ДПС у м. Києві), в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 15 липня 2019 року №0589491207.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що на своєчасність реєстрації податкових накладних вплинув арешт активів за ухвалою слідчого судді , яка була скасована 04 вересня 2018 року, а суми активів розблоковано 18 вересня 2018 року. Відтак, з 27 липня 2018 року по 18 вересня 2018 року позивач не мав змоги зареєструвати накладні з підстав, що від нього не залежали, а отже штраф нараховано протиправно.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2020 року замінено відповідача у справі - ГУ ДФС у м. Києві, на його правонаступника - ГУ ДПС у м. Києві.
У зв'язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва, до Вінницького окружного адміністративного суду з Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфаполімер Україна" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 15 липня 2019 року №0589491207 в частині нарахованого штрафу в сумі 98 193,60 грн.;
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, зокрема, що граничний термін реєстрації №69,№66, №48, №64, №94, №49, №47, №65, №90, №119, №82 припав на арешт активів позивача, у зв'язку з чим нарахування податковим органом штрафу за не реєстрацію накладних в цей період є протиправним. При цьому, як видно із розрахунку штрафу відповідачем нараховано санкції по ПК: Відмовляючи у задоволенні іншої частини позову, суд зазначив, що контролюючий орган правомірно нарахував платнику податків штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в сумі 79405, 12 грн. Підсумовуючи, суд зазначив, що загальна сума штрафу із урахуванням наведених вище розрахунків має складати 79 405, 12 грн. (53 938, 46 грн. +9150+12 733, 33), а не 177 598, 72 грн., як нараховано податковим органом.
Не погоджуючись з рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року, 14 січня 2026 року ГУ ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що до моменту накладення арешту на платника податків, ТОВ "Альфаполімер Україна" зареєструвало податкові накладні у ЄРПН з пропуском граничного строку.
З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
Відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надійшло.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Згідно частини першої статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами податкового органу проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфаполімер Україна", за наслідком якої складено акт перевірки від 05 лютого 2019 року №571/26-15-12-07-20/39443945 (надалі - акт перевірки).
В ході перевірки встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, а саме, порушення граничних строків реєстрації податкових накладних за липень- серпень 2018 року.
На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 07 березня 2019 року № 0200101207, яким застосовано штраф у розмірі від 10 до 40 % від незареєстрованих податкових накладних, а саме, - 831 202, 83 грн.
Рішенням ДФС від 27 травня 2019 року скасовано вищевказане рішення щодо застосування штрафу з підстав того, що на своєчасну реєстрацію ПК вплинуло накладення арешту на кошти в системі електронного адміністрування.
В подальшому, податкове повідомлення-рішення від 07 березня 2019 року № 0200101207 відкликано та прийнято податкове повідомлення - рішення від 15 липня 2019 року №0589491207 про застосування штрафу на суму 177 598,72 грн.
Вважаючи податкове повідомлення - рішення від 15 липня 2019 року №0589491207 протиправним, ТОВ «Альфаполімер Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з такого.
Спірним у даній справі є питання стосовно дотримання строків реєстрації податкової накладних та/або розрахунків коригування позивачем у ЄРПН.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
За приписами пункту 201.1 статті 201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 ПК України, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з ПК України.
Із аналізу вказаних правових норм вбачається, що на платника податків покладено обов'язок щодо реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН у строк встановлений податковим законодавством. При цьому, належним та допустимим доказом реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування є квитанція, в якій фіксується дата та час надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до пункту 3 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246), реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг) та залишаються у їх постачальника (продавця); складені під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України; складені в межах виконання угод про розподіл продукції; складені за операціями з постачання товарів (послуг), які звільнені від оподаткування) незалежно від суми податку на додану вартість, зазначеної в одній податковій накладній та/або розрахунку коригування.
Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється платником ПДВ не пізніше календарного дня, передбаченого пунктом 201.10 статті 201 ПК України в залежності від періоду складання податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної.
За порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в ЄРПН, встановлених статті 201 ПК України, передбачена відповідальність відповідно до пункту 120.1.1 статті 120-1 розділу II ПК України.
Згідно із пунктом 120-1.1 статті 120 ПК України платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 ПК України, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 ПК України, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 ПК України покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Застосовуючи наведені вище норми права до спірних правовідносин, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що податкові накладні №69,№66, №48, №64, №94, №49, №47, №65, №90, №119, №82 складені з 16 липня по 31 липня, відтак, граничний строк їх реєстрації становить 15 серпня 2018 року включно.
При цьому, ухвалою Орджокінідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27 липня 2018 року накладено арешт на активи ліміту ПДВ , який знятий лише 18 вересня 2018 року, про що свідчить лист ДФС від 12 червня 2019 року.
Таким чином, граничний термін реєстрації податкових накладних №69,№66, №48, №64, №94, №49, №47, №65, №90, №119, №82 припав на арешт активів позивача, у зв'язку з чим пропуск строку реєстрації вказаних податкових накладних відбувся не з вини платника податків.
З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що нарахування штрафу за не реєстрацію накладних за період дії арешту є протиправним.
При цьому, як вбачається із розрахунку штрафу, відповідачем нараховано санкції по податковим накладним:
- №69 (за 92 дні з 15 серпня 2018 року по 15 листопада 2018 року) із розрахунку 40% штрафу;
- №66 (за 128 дні з 15 серпня 2018 року по 21 грудня 2018 року) із розрахунку 40% штрафу ;
- №48, №64, №94, №49, №47, №65, №90, №119, №82 (за 41 день з 15 серпня 2018 року по 25 вересня 2018 року) із розрахунку 30%.
Також правильним є висновок суду першої інстанції про те, що розрахунок мав бути здійснений із урахуванням факту неможливості реєстрації податкових накладних з 27 липня 2018 року по 18 вересня 2018 року (період дії арешту активів). Тобто, розрахунок штрафних санкцій мав здійснюватися з дати фактичної можливості реєстрації податкових накладних - з 18 вересня 2018 року, а не з первісної граничної дати, оскільки, як встановлено вище, протягом попереднього періоду реєстрація була об'єктивно неможливою з незалежних від позивача причин.
Відтак, розрахунок штрафу має бути здійснений наступним чином:
- кількість днів прострочення по податкових накладних, зареєстрованих 25 вересня 2018 року (№48, №64, №94, №49, №47, №65, №90, №119, №82) із урахуванням початку перебігу строку з 18 вересня 2018 року має складати 7 календарних днів, відповідно, розмір штрафу становитиме 10%, а не 30%. Сума штрафу 539 384, 64 (сума ПДВ ) х10% = 53 938, 46;
- кількість днів прострочення по податковій накладній №69, зареєстрованій 15 листопада 2018 року із урахуванням початку перебігу строку з 18 вересня 2018 року має складати 58 календарних днів, відповідно, розмір штрафу становить 30%, а не 40%. Сума штрафу 30500 (сума ПДВ ) х30% = 9 150 грн.
Щодо податкової накладної №66 колегія суддів зазначає, що штраф у розмірі 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеному в такій податковій накладній/розрахунку коригування нараховано правомірно, оскільки порушення строку реєстрації становить від 61 до 365 календарних днів.
З огляду на наведені вище розрахунки, загальна сума штрафу має складати 79405,12 грн. (53 938, 46 грн. +9150+12 733, 33), а не 177598,72 грн., як нараховано податковим органом.
Відтак, колегія суддів доходить висновку, що податкове повідомлення - рішення на суму 98193,60 грн винесено відповідачем протиправно, а тому висновки суду першої інстанції в цій частині є правильними.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що в іншій частині оскаржуване податкове повідомлення - рішення винесено правомірно.
А тому висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог є вірним. За вказаних обставин, апеляційна скарга не є обгрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення передбачені статтею 315 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстави для розподілу судових витрат, з урахуванням приписів статті 139 КАС України, відсутні.
Керуючись статтями 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві залишити без задоволення.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року у справі № 640/15692/19 - без змін.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач С.В. Златін
Суддя О.О. Осіпова
Суддя Є.Д. Кравченко
Повний текст судового рішення виготовлено 13 березня 2026 року.