єдиний унікальний номер справи 531/188/26
номер провадження 3/531/88/26
09 березня 2026 року суддя Карлівського районного суду Полтавської області Фисун Л.С., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з відділу поліції № 3 (м. Карлівка) Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого: АДРЕСА_2 , протягом року до адміністративної відповідальності притягувався 27.10.2025 постановою судді Карлівського районного суду Полтавської області за ч.3 ст.173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1020,00 грн., за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, 29.01.2026 о 14:30 по АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно колишньої дружини ОСОБА_2 та малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме, ображав нецензурною лайкою, наносив удари по тілу.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.3 ст. 173-2 КУпАП.
Від підпису та отримання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відмовився. Копія протоколу знаходиться в матеріалах справи (а.с.1-2).
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, зокрема, шляхом СМС-повідомлення у додаток «Viber» на номер телефону зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.19, 22) та рекомендованим листом з судовою повісткою направленим за фактичним місцем проживання (а.с. 23-24), причини неявки не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності чи про відкладення не подавав.
Потерпілі також в судове засідання не з'явилися.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Тим більше, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 173-2 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Оскільки відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП не є обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Винність ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення повністю підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення, яким встановлено факт вчинення правопорушення (а.с.1);
- рапортом чергового відділу поліції № 3 (м. Карлівка) Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про надходження повідомлення зі служби 102 стосовно домашнього насильства (а.с. 3);
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 29.01.2026, в якому потерпіла зазначає. Що 29.01.2026 за адресою АДРЕСА_2 колишній чоловік перебуваючи з ознаками алкогольного сп'яніння почав вчиняти сварку в присутності сина ОСОБА_3 . Потім ОСОБА_1 вдарив по обличчю. Бив руками по голові, погрожував фізичною розправою. Коли син почав заступатися за матір, ОСОБА_1 вдарив сина по обличчю. Після чого знайомий сина ОСОБА_4 зателефонував до поліції (а.с.4);
- заявою ОСОБА_2 про відмову від подачі заяви та проходження СМЕ (а.с.5);
- поясненнями ОСОБА_2 встановлено, що 29.01.2026 о 14:30 вони перебували вдома за вищезазначеною адресою разом з чоловіком та розпивали спиртні напої. Потім між ними виникло непорозуміння й ОСОБА_1 почав ображати її нецензурною лайкою та наніс рукою кілька ударів по голові і один удар ногою. Після чого їхній малолітній син намагався захистити свою матір однак ОСОБА_1 вдарив його рукою по обличчю, у зв'язку з чим син зателефонував до поліції (а.с.6);
- поясненнями ОСОБА_3 встановлено, що вони перебували вдома разом з батьком. Коли ОСОБА_1 почав ображати нецензурною лайкою його матір та наніс їй кілька ударів по тілу, він намагався захистити матір, однак батько вдарив його рукою по обличчю після чого він зателефонував до поліції (а.с.7).
- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 29.01.2026 складеною відносно ОСОБА_1 , встановлено, що потерпілим зазначено ОСОБА_3 , визначено середній рівень небезпеки та винесено терміновий заборонний припис № 525289 (а.с.8);
- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 29.01.2026 складеною відносно ОСОБА_1 , встановлено, що потерпілою зазначена ОСОБА_2 , визначено середній рівень небезпеки та винесено терміновий заборонний припис № 525289 (а.с.9);
- копією постанови Карлівського районного суду Полтавської області від 27.10.2025, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1020,00 грн. (а.с.10-14).
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення.
Диспозиція ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність, за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Так, диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність, за вчинення порушення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до ч.2 ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Як передбачено п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Також, пунктом 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що фізичне насильство це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.173-2 КУпАП, а саме, повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення, яке необхідно призначити ОСОБА_1 враховуючи особу правопорушника, враховуючи ступінь вини його у скоєному ним адміністративному правопорушенні, яка доведена матеріалами справи, а також враховуючи відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність та інформацію, яка зазначена в формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, суд прийшов до висновку про необхідність піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у межах санкції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП у вигляді штрафу, саме ця міра покарання буде достатньою для виправлення порушника та запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави необхідно стягнути судовий збір.
Керуючись ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.173-2 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1020,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Карлівський районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження, а у разі її оскарження після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 12 березня 2026 року.
Суддя Л.С. Фисун