Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/1282/25
Провадження № 2-а/376/8/2026
11 березня 2026 року м.Сквира
Сквирський районний суд Київської області у складі:
головуючої судді Ловінської С.С.,
за участю секретаря Кропивлянської С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира адміністративну справу за позовомОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
30.04.2025 до Сквирського районного суду Київської області звернувся представник ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови № БЦРТЦК/353 від 21.03.2025 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 ..
В обґрунтування вимог вказує, що 21.03.2025 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову № БЦРТЦК/353 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП відносно громадянина ОСОБА_1 , мотивуючи це тим, що позивач повідомлений про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09:00 год 26.01.2025, однак не з'явився у визначену дату та час, порушивши вимоги ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в особливий період, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбаченее ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Цією ж постановою на позивача накладено адміністративне стягненняу вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500,00 грн. Вважає, що зазначене в оскаржувальній постанові не відповідає дійсності оскільки: позивач є інвалідом ІІІ групи; на початку липня 2024 року позивач оновив свої дані в ТЦК та СП. З того часу до 07.02.2025 позивач не отримував жодних повідомлень, листів, викликів від відповідча як і не отримував жодних повідомлень від працівників поштового зв'язку про те, що йому надійшов будь-який виклик (лист). Позивач та його батьки постійно проживають за адресою АДРЕСА_1 . Проте 07.02.2025 позивача зупинили працівники поліції та повідомили, що його оголошено в розшук, того ж дня позивач пройшов ВЛК та подав заяву на відстрочку. 21.03.2025 Позивач знову з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 на розгляд справи про адміністративне правопорушення, де йому лише повідомили, що відносно нього винесено постанову, якою накладено штраф у розмірі 25 500,00 грн, і копію постанови йому в подальшому направлять поштою. У зв'язку з тим, що жодної постанови позивачу та і не надходило 11.04.2025 року представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом, однак відповіді так і не отримав. Лише 14.04.2025 року позивач отримав по пошті оскаржуванк постанову, з якою повністю не згоден. Вважає, що постанова є протиправною, винесеною з грубим порушенням вимог чинного законодавства, є не законною, такою, що порує його права, а тому підлягає скасуванню. Просить поновити строк на оскарження постанови, визнати її протиправною та скасувати та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та стягнути судові витрати.
Ухвалою судді Сквирського районного суду Київської області від 26.05.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач подав заяву про розгляд справи без його участі та участі його представника, позов підтримав і просив його задовольнити. В заяві вказав, що відмовляється від вимоги в частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу та витрат зі сплати судового збору. Надав додаткові пояснення, вказав, що в адміністративному протоколі він написав пояснення під диктуванням працівника ІНФОРМАЦІЯ_3 , пояснення не відповідають дійсності та спростовуються іншими матеріалами справи та показами свідка.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 свого представника в судове засідання не направив, відзиву (заперечень) на позов не подав, будь-яких інших заяв та клопотань на адресу суду від відповідача не надійшло. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином у спосіб, передбачений законом.
Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що 21 березня 2025 року ТВО начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № БЦРТЦК/353, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500,00 грн (а.с.14).
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що відповідно до протоколу, громадянин ОСОБА_1 повідомлений про виклик його ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09:00 год. 26.01.2025, однак не з'явився у визначену дату та час, порушивши вимоги ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в особливий період, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09:00 год 26.01.2025 ОСОБА_1 було повідомлено повісткою, яка направлялася на адресу його місця проживання, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервистів, а саме : АДРЕСА_1 . Згідно відомостей, отриманих з офіційного веб-сайту ПАТ «Укрпошта» в мережі Інтернет за допомогою функції відстеження поштового відправлення за його трек-номером встановлено, що вказане поштове відправлення не було вручене та повернулося до відправника з відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою», проставленою 18.01.2025.
Аналогічний зміст адміністративного правопорушення наведений у протоколі від 28.02.2025 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, складений оператором відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_6 солдатом ОСОБА_3 (а.с. 13).
У графі «підпис особи, що притягається до адміністративної відповідальності» наявний підпис позивача.
Також, у графі «Пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу особою, яка притягається до адміністративної відповідальності» міститься запис: «Я, ОСОБА_1 не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_7 на 26.01.2025 о 09:00 год у зв'язку з сімейними обставинами».
Оскаржувана постанова не містить підпису позивача, є відмітка про те, що копію постанови направлено поштою 24.03.2025.
Як вбачається із довідки до акту огляду МСЕК, ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи з 12.03.2012. Причина інвалідності - інвалідність з дитинства по зору. Інвалідність встановлена на термін - з 09.04.2012 по довічно. (а.с.11-12)
11.04.2025 представником позивача - адвокатом Семенюта Р.А. направлено адвокатський запит начальнику ІНФОРМАЦІЯ_8 адвокатський щодо надання йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 (а.с.16-17).
Допитаний в судовому засіданні 25.09.2025 свідок ОСОБА_4 показав суду, що він є працівником АТ Укрпошта, до функціональних обов'язків якого входить доставка листів, пенсій, соціальних виплат, і він особисто доставляє пошту в с. Горобіївка. Оскільки село Горобіївка невелике, він знає особисто всіх мешканців села, в тому числі і позивача. Повістки з ІНФОРМАЦІЯ_3 на адресу ОСОБА_1 не доставляв, оскільки такої не було.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
На думку суду, причини пропуску звернення ОСОБА_1 до суду є поважними, оскільки оскаржувану постанову представник позивач отримав 14.04.2025, а тому слід поновити йому строк звернення до суду.
Відповідно до ч.ч. 1-3, 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України,розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві,зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації,затвердженим Верховною Радою України,свої персональнідані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника,військовозобов'язаного, резервіста,або утериторіальному центрі комплектування тасоціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного),міського (районного у місті,об'єднаного міського)територіального центру комплектування та соціальної підтримки(далі-відповідні районні(міські)територіальні центри комплектування та соціальної підтримки),Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів,взяття на військовий облік,проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності,призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік,комісії з питань направлення для проходження базової військовоїслужби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського)територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України,а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборониУкраїни чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади,що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону,-за рішенням керівників відповідних підрозділів аб овійськово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідкиУкраїни,розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону,відповідно; проходити підготовку довійськової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно пп. 2 п. 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
У відповідності до вимог абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до п.21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ №560 від 16 травня 2024 року, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військово-зобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
П. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 15 березня 2009 року, встановлено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою, працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ст. 235 КУпАП).
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу та настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на ухилення від явки. Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Аналізуючи надані сторонами письмові докази, показання свідка, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній умисел на ухилення від явки до ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Так, в матеріалах справи відсутні докази оповіщення ОСОБА_1 про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 26 січня 2025 року, як зазначено в оскаржуваній постанові.Вказана обставина є суттєвою, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов'язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов'язку.
При визначенні законності підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд повинен бути переконаний, що ОСОБА_1 був обізнаний про явку до РТЦК, але свідомо, без поважних причин, не з'явився за викликом.
За таких обставин, на переконання суду, відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 було відомо про необхідність з'явитися на виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у зазначеній у повістці місце та строк та не доведено умисел «поза розумним сумнівом» на ухилення позивача від явки до ІНФОРМАЦІЯ_5 за повісткою.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформления матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України №3 віл 01.01.2024, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 за № 36/41381 (далі - Інструкція).
Тобто, законодавцем імперативно визначено чітку та послідовну процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, порушення якої є підставою для визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними, а відтак і для скасування його рішення про притягнення до відповідальності. Вказані положення не є формальною вимогою, це важлива законодавча гарантія об'єктивного та справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, надана, зокрема, військовозобов'язаному для захисту своїх прав та інтересів від безпідставного притягнення до відповідальності.
Відповідно до пункту 14 Інструкції, копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої цю постанову винесено. Копія постанови вручається особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, особисто під підпис. У постанові зазначається дата її вручення і ставиться підпис правопорушника. У разі, якщо копія постанови надсилається поштою, про це робиться відповідна відмітка у справі, до якої долучається повідомлення про вручення поштового відправлення.
Однак, як вбачається з копії постанови, долученої позивачем до матеріалів позовної заяви, жодної відмітки про її отримання ОСОБА_1 не було зроблено.
Аналогічні положення містяться в статті 285 КУпАП, де постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі, якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 y справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи (постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі № 642/1199/24).
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення (постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі №642/1199/24).
Тобто, в рамках розгляду ТЦК адміністративної справи щодо можливих порушень законодавства про військовий облік та про мобілізацію, особа все одно має бути повідомлена в рамках правил КУпАП.
Дані факти свідчать про те, що відповідачем оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності була розглянута з порушенням.
Отже доводи позивача є обґрунтованими в частині порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, та такими, що знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.
З урахуванням викладеного, а також шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення.
При цьому суд керується положеннями ч.3ст.62 Конституції України, відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийнятим без повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню.
За ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Однак, враховуючи заяву позивача, судові витрати суд залишає за позивачем.
Таким чином, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5-7, 9, 77, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд,
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду та визнати причину пропуску строку звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом поважними.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову № БЦРТЦК/353 від 21.03.2025 у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковником ОСОБА_2 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення- закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення судового рішення.
Сторони по справі:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_11 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .
Суддя С.С.Ловінська