Cправа № 359/565/26
Провадження № 3/359/646/2026
03 березня 2026 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Ткаченко Д.В.,
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , прокурора Бориспільської окружної прокуратури Пономаренко В.В.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер : НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
ОСОБА_1 , обіймаючи по 31.01.2024 року посаду заступника директора КП БМР «Міські інвестиції», будучи суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, згідно з пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII та приміткою до ст. 172-6 КУпАП, на якого поширюється дія Закону № 1700-VII, в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 розділу VII Закону № 1700-VII, несвоєчасно 20.03.2024 року, без поважних причин, подав декларацію при звільненні особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період неохоплений раніше поданими деклараціями, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні скоєного правопорушення не визнав та просив суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 КУпАП. ОСОБА_1 звернув увагу суду, що з часу виявлення правопорушення минув рік та 10 місяців, що є правовою підставою для закриття провадження по даній справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
Прокурор Пономаренко В.В. під час судового розгляду підтримала позицію Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України та просила визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення.
Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, доводи прокурора, суд дійшов до таких висновків.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується поясненнями, які він надав в судовому засіданні, даними протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язаного з корупцією № 4300 від 20.01.2026 року, скріншотом поданих декларацій з реєстру НАЗК, копією листа ДСР НПУ, копією листа НАЗК, даними повідомлення НАЗК, копією наказу КП «Міські інвестиції» Бориспільської міської ради про звільнення з посади, копіями листів УСР в Київській області ДСР НПУ, копією листа виконкому Бориспільської міської ради, копіями наказів КП «Міські інвестиції» Бориспільської міської ради про прийняття на роботу та звільнення з посади, копією листа ОСОБА_2 трудовий архів, даними послідовності дій користувача в Реєстрі, копією наказу КП «Міські інвестиції» Бориспільської міської ради про тимчасове виконання обов'язків директора, даними інформації про особу з бази ДМС, копією листа виконкому Бориспільської міської ради, а також копією положення про УСР в Київській області ДСР НПУ.
Так, будучи заступником директора КП БМР «Міські інвестиції», являючись суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, згідно пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону та приміткою до 172-6 КУпАП, в порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону несвоєчасно 20.03.2024 без поважних причин, подав до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, при звільненні за 2024 рік.
Наказом КП БМР «Міські інвестиції» від 11.04.2022 року № 02-02/15 останнього призначено на посаду заступника директора КП БМР «Міські інвестиції».
Відповідно до розділу 1 Статуту КП БМР «Міські інвестиції», затвердженого рішенням Бориспільської міської ради Київської області від 26.07.2022 року № 1916-26 VIII (далі - Статут), підприємство створене Бориспільською міською радою Київської області, яка є його засновником, підпорядковується раді та входить до сфери її управління.
Частиною 2 статтею 81 Цивільного кодексу України юридичні особи залежно від їх порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.
Управління підприємством також здійснюється виконавчими органами Бориспільської міської ради Київської області та міським головою в межах, визначених Статутом і чинним законодавством.
Підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, круглу печатку зі своєю назвою, штампи, бланки та емблему.
Юридична особа публічного права утворюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування.
Отже, КП БМР «Міські інвестиції» є юридичною особою публічного права.
Під посадовими особами юридичних осіб публічного права, насамперед комунальних та державних установ і підприємств, слід розуміти осіб, які мають повноваження здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції. Визначальним при цьому є обсяг повноважень відповідного працівника.
Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларації осіб. Уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» від 20.09.2023 внесені зміни до Закону № 1700-VII. А саме, частину першу статті 1 доповнено новим абзацом дев'ятим такого змісту: посадова особа юридичної особи публічного права - голова та член наглядової ради, ради директорів, виконавчого органу, комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), ліквідатор, керівник, заступник керівника, головний бухгалтер, корпоративний секретар такої юридичної особи публічного права, також особа, яка здійснює повноваження одноосібно виконавчого органу, та її заступники, голова та члени іншого органу управління юридичної особи (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або статутом юридичної особи публічного права. З вищезазначеного, слід вважати, що посада ОСОБА_1 , входить до переліку посад, які вважаються посадовими особами юридичних осіб публічного права.
Отже, ОСОБА_1 , будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону № 1700-VII та є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Крім цього, відповідно до пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII ОСОБА_1 є посадовою особою юридичної особи публічного права та є суб'єктом на якого поширюється дія цього Закону.
Відповідно до примітки до ст. 172-6 КУпАП суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 45 Закону зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до наказу КП БМР «Міські інвестиції» від 18.01.2024 року № 02-05/3 ОСОБА_1 звільнено з посади заступника директора з 31.01.2024 року, за угодою сторін.
Крім того, абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону встановлено, Особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції обов'язкові до виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти НАЗК підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, що зазначено у ч. 5 ст. 12 Закону.
Відповідно до пп. 2 п. 2 Розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 23.07.2021 року № 449/21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.07.2021 року за № 987/36609, декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону № 1700-VII (після припинення діяльності (після звільнення) у період з 00 год. 00 хв. 01 січня до 00 год. 00 хв. 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Тобто, у ОСОБА_1 виник обов'язок подати декларацію при звільненні за 2024 рік, упродовж часу з 00 год. 00 хв. 01.02.2024 року по 23 год. 59 хв. 01.03.2024 року (граничний строк). 02.03.2024 року в 00 год. 00 хв. ОСОБА_1 порушив порядок, передбачений ст. 45 Закону № 1700-VII.
Отже, ОСОБА_1 , будучи звільненим 31.01.2024 року з посади заступника директора КП БМР «Міські інвестиції», мав подати декларацію суб'єкта декларування, який припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, до 01.03.2024 року включно.
Відповідно до публічно доступної інформації, оприлюдненої на офіційному сайті НАЗК, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, при звільненні ОСОБА_1 подав лише 20.03.2024 року о 14 год. 13 хв. відповідно, тобто несвоєчасно без поважних причин.
Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП установлено, що несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є формальним, оскільки не передбачає настання наслідків, водночас суб'єкт правопорушення усвідомлює протиправність вчиненого ним діяння (дії або бездіяльності).
Виходячи із диспозиції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є адміністративним правопорушенням, пов'язаним з корупцією, що вчиняється суб'єктом правопорушення, який усвідомив, що його бездіяльність у неподанні (без поважних причин) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в строки встановлені Законом, призвела до порушення Закону (тобто є протиправною) і подальше свідоме неподання декларації може призвести до кримінальній відповідальності за статтею 366-3 Кримінального кодексу України, суб'єкт правопорушення, з метою припинення такого порушення і небажання бути притягнутим до кримінальної відповідальності, вже після пропуску строків подання декларації умисно подає декларацію і бажає так чинити, при цьому розуміє, що тим самим фактично визнає свою провину і викриває себе у вчиненні адміністративного правопорушення за несвоєчасне її подання.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення за несвоєчасне неподання декларації буде відсутня у разі об'єктивної неможливості вчасного її подання, тобто поважних причин (неналежна робота Реєстру, хвороба, інша непереборна сила, що унеможливлює вчасне подання декларації), і її подальше несвоєчасне подання декларації не утворює склад адміністративного правопорушення, окрім випадків, коли суб'єкт правопорушення вже після усунення таких причин, свідомо бездіє тривалий час і не подає декларацію.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Обов'язком суб'єкта декларування є знання і безумовне виконання вимог Закону, у тому числі вимог його ч. 2 ст. 45.
Поважних причин, які б перешкоджали вчасно подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 під час судового розгляду не встановлено.
Датою вчинення правопорушення суд вважає 20.03.2024 року, тобто дату подання декларацій до Реєстру.
Місцем вчинення правопорушення ОСОБА_1 є місце його роботи - КП БМР «Міські інвестиції», розташований за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 85, де було допущено несвоєчасне подання декларації.
Першочерговою справою держави та загальними засадами протидії корупції є запобігання корупційним та пов'язаним із корупцією правопорушенням.
Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначними.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад указаного правопорушення є формальним, тобто таким, який не передбачає наслідків як обов'язкового елементу об'єктивної сторони, в той час як обов'язковим елементом об'єктивної сторони формального складу завжди є діяння.
Отже, відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог статті 22 КУпАП.
Судом відхиляються доводи ОСОБА_1 щодо закінчення на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтею 51 та частинами третьою - шостою статті 164-14, статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Суд вважає, що станом на момент розгляду справи із дати вчинення правопорушення (20.03.2024 р.) дворічний строк накладення адміністративного стягнення не закінчився.
Також, на думку суду з дня виявлення правопорушення (08.10.2025 р.) шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення не закінчився. При цьому, суд наголошує на тому, що у саме у жовтні 2025 року уповноважений на складення протоколу орган державної влади (Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України) дізнався про вчинене ОСОБА_1 правопорушення, тобто після отримання листа НАЗК від 08.10.2025 року (а.с. 14). Протокол про адміністративне правопорушення № 4300 від 20.01.2026 року стосовно ОСОБА_1 складено 20.01.2026 року. Вказаний протокол до суду надійшов 26.01.2026 року.
Таким чином, оцінивши докази, що містяться у матеріалах справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведена у повному обсязі.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, судом не встановлено.
Отже, суд приходить до висновку, що у діях (бездіяльності) ОСОБА_1 наявна подія та склад адміністративного правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.
Суд приходить до висновку про те, що у справі зібрана достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
З огляду на викладене, враховуючи характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, доцільно накласти стягнення у виді штрафу.
Керуючись ст. ст.23, 33, 40-1, ст. 172-6, ст.283-285 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360 (одна тисяча триста шістдесят) грн. 00 коп. (одержувач: ГУК у Київській області; банк: Казначейство України (ЕАП); ЄДРПОУ: 37955989; МФО: 899998; номер рахунку: UА398999980313010106000010103; код класифікації доходів бюджету 21081100).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер : НОМЕР_1 , на користь державного бюджету України судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106).
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня її винесення і підлягає виконанню протягом 3-х місяців з дня набрання нею чинності.
Постанова суду набрала законної сили ___________________
Суддя Д.В. Ткаченко