Справа № 357/17100/25
Провадження № 2/357/1735/26
13 березня 2026 року місто Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого - судді Бондаренко О.В., за участю секретаря судового засідання - Дудка В.С., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду № 3 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської міської територіальної громади в особі Білоцерківської міської ради Київської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
21.10.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, у якому просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , терміном на три місяці з дати набрання рішенням законної сили.
15.11.2024 судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.11.2025 -14:00.
24.11.2026 судом постановлено ухвалу, про витребування у Другої білоцерківської державної нотаріальної контори Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) належним чином завіреної копії спадкової справи (за наявності) та Інформаційні довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи/заповіти) щодо майна померлого померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 .
24.11.2026 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 09.12.2025-09:15, згідно із п.1, п.3 ч.2 ст. 198 ЦПК України.
09.12.2026 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 16.01.2026-10:30, у зв'язку із неявкою позивачки та невиконанням ухвали суду про витребування доказів.
16.01.2026 судом постановлено ухвали, які занесені до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 13.02.2026-11:00, у зв'язку із неявкою позивачки та невиконанням ухвали суду про витребування доказів, та про продовження підготовчого провадження, згідно ч.3 ст.189 ЦПК України.
13.02.2026 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 13.03.2026 -11:00.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином, причини неявки суд не повідомила, заяву про розгляд справи за її відсутності до суду не подала.
Відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання, направив до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника Білоцерківської міської ради Київської області за наявними матеріалами на розсуд суду.
За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України за умов неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
При вирішенні питання щодо подальшого розгляду справи суд виходить з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до п.2, п.6 ч. 2 ст. 43, ч.1 ст. 44 ЦПК України, учасники справи та їх представники зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та добросовісно користуватися своїми процесуальними правами.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Відповідно до ч.5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Так, приписами ст.223, 257 ЦПК України, у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Водночас, ЦПК України встановляє обов'язок учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Таким чином, враховуючи, що позивачка повторно не з'явилася у підготовче засідання та у судове засідання для розгляду справи по суті, не подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, а її нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до Білоцерківської міської територіальної громади в особі Білоцерківської міської ради Київської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, підлягає залишенню без розгляду, у порядку п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Тому, у зв'язку з наведеним положенням п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, яким передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин, повторно не повідомив про причини неявки та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до правосуддя.
У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З аналізу зазначених норм вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч.2 ст. 257 ЦПК України позивач має право звернутися до суду повторно після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що сплачений позивачкою при поданні позову судовий збір у розмірі 1211,20 грн не підлягає поверненню.
Керуючись ст. 257, 353 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Білоцерківської міської територіальної громади в особі Білоцерківської міської ради Київської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала складена 13.03.2026.
Суддя: О. В. Бондаренко