Справа № 355/2626/25
Провадження № 1-кс/355/51/26
13 березня 2026 року селище Баришівка
Баришівський районний суд Київської області у складі
слідчої судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 - в режимі відеоконференції,
представника власниці майна, адвоката ОСОБА_4 - у режимі відеоконференції,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах власниці майна ОСОБА_5 , про скасування арешту майна в межах кримінального провадження №12024111130002639, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 листопада 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 317, ч. 2, 3 ст. 307 КК України,
І. Встановлені органом досудового розслідування обставини, що стали обґрунтуванням підставності арешту майна.
Досудовим розслідуванням встановлено, що співробітниками ВКП Броварського РУП ГУНП в Київській області спільно з ГУ «Д» ДЗНД СБ України отримано оперативну інформацію щодо незаконного виготовлення та зберігання наркотичного засобу - «марихуани» роду конопель групою осіб, в підвальних приміщеннях на території приватного домоволодіння, розташованого у Броварському районі Київської області, а саме по вул. Польова, буд. 5 в садовому товаристві «Родзинка» Броварського району Київської області. Згідно із отриманими даними, у спеціально облаштованому приміщенні зазначеного домоволодіння групою осіб здійснюється вирощування марихуани (близько 200 (двісті) кущів) та зберігання готової наркотичної речовини (45-50 кг), а також за вказаною адресою знаходиться спеціальне обладнання та речовини, що використовуються для вирощування нарковмісних рослин за технологією «метод гідропоніки». Виготовлені наркотичні засоби у подальшому збуваються на території Київської області та України.
Крім цього, група осіб, за попередньою змовою, реалізуючи свій злочинний умисел, використовуючи лабораторне обладнання, яке попередньо придбано у невстановленої особи, усвідомлюючи суспільну небезпеку вчинюваних ними дій та передбачаючи негативні наслідки у зв'язку з їх вчиненням, обладнавши у підвальному приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , лабораторію з вирощування рослин конопель, виготовляли, а саме: зрізали листя рослин, після чого їх висушували та подрібнювали, впродовж періоду часу з 02 листопада 2024 року по 22 листопада 2024 року наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, який зберігали за вказаною адресою з метою збуту. А також, вказана група осіб, у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, переслідуючи мету отримання прибутку, за рахунок незаконного збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабіс, незаконно утримували місце для незаконного виготовлення та виробництва наркотичного засобу, із залученням неповнолітнього, за наступних обставин: так, реалізуючи свій злочинний план, за невстановлених слідством обставин діючи всупереч вимогам Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» та Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та контролю за їх обігом», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 589 від 03.06.2009, використовуючи лабораторне обладнання, а саме: електричні прилади (LED-фітосвітильники, вентилятори, кондиціонери, осушувач повітря), прилади системи вентиляції, шланги для поливу, вугільні фільтри, які попередньо придбали у невстановленої особи, усвідомлюючи суспільну небезпеку вчинюваних ними дій та передбачаючи негативні наслідки у зв'язку з їх вчиненням, обладнали за адресою: АДРЕСА_1 , лабораторію з вирощування рослин конопель.
У подальшому 23 грудня 2025 року в ході проведення огляду за адресою: місто Київ, вулиця Гоголівська, поряд із буд. 34, виявлено транспортний засіб марки AUDI моделі А8, з державними номерними знаками НОМЕР_1 сірого кольору, всередині якого знаходилися свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 та ключі від даного транспортного засобу, фактичним користувачем яких є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після чого дане майно вилучено та поміщено до майданчика Броварського РУП ГУНП в Київській області за адресою: Київська область, місто Бровари, вулиця Ярослава Мудрого, буд. 24. За наданими прокурором даними, арештоване майно наразі знаходиться за адресою: вул. Милославська, 2А, м. Київ.
Постановою слідчого СВ Броварського РУП ГУ НП в Київській області від 23.12.2025 вказані речі та документи визнано речовими доказами, оскільки у них може міститись інформація з приводу вчиненого кримінального правопорушення та осіб, причетних до його вчинення, а також вони можуть мати суттєве значення для розслідування даного кримінального провадження та прийняття процесуального рішення в ньому.
23.12.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні №12024111130002639 від 22.11.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 307 КК України.
ІІ. Щодо застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Згідно із ухвалою слідчої судді Баришівського районного суду Київської області ОСОБА_1 від 02.01.2026 у справі №355/2626/25 (провадження №1-кс/355/16/26) задоволено клопотання старшого прокурора групи прокурорів - прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 про накладення арешту на майно у межах кримінального провадження №12024111130002639, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 листопада 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 307 КК України; накладено арешт на тимчасово вилучене майно, з позбавленням права відчуження, розпорядження та користування, а саме на: транспортний засіб марки AUDI моделі А8 з державними номерними знаками НОМЕР_1 сірого кольору, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , належний ОСОБА_5 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ; ключі від транспортного засобу марки AUDI моделі А8 з державними номерними знаками НОМЕР_1 сірого кольору.
Арешт на майно накладено з метою забезпечення збереження речових доказів, з огляду та на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170, ч. 3 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України (надалі також КПК України).
За висновками слідчої судді, з урахуванням мотивів клопотання про арешт майна та доданих до клопотання документів, прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що мав місце факт вчинення кримінального правопорушення та наявна необхідність накладення арешту на майно.
ІІІ. Суть питання, що вирішується ухвалою. Доводи клопотання про скасування арешту майна.
Адвокат ОСОБА_4 , діючи в інтересах ОСОБА_5 , звернувся з клопотанням, в порядку ст. 174 КПК України, про скасування арешту майна, зазначеного у п. ІІ ухвали у межах вказаного кримінального провадження.
Клопотання мотивовано таким:
-прокурором не обґрунтовано та в судовому засіданні не доведено, що вилучене майно відповідає положенням ст. 98 КПК України, що свідчить про зловживання своїми процесуальними правами стороною обвинувачення, що полягає у необґрунтованому зверненні з клопотанням про арешт майна, яке належить зовсім іншій особі, яка не має жодного значення до вказаного кримінального провадження;
-у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані, які б вказували, що вказаний транспортний засіб був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження;
-арешт майна ОСОБА_5 триває майже 2 місяці, сторона обвинувачення мала всі можливості та більш ніж достатню кількість часу для дослідження вилученого транспортного засобу, а також для проведення необхідних слідчих та процесуальних дій із вказаним майном. З огляду на викладене, сторона захисту наполягає на тому, що на даний час відпала потреба у продовженні арешту майна ОСОБА_5 та його подальше утримання свідчить лише про бездіяльність органу досудового розслідування в рамках даного кримінального провадження;
-продовження арешту майна у даному випадку створює суттєві перешкоди для реалізації гарантованого Конституцією України та міжнародно-правовими актами непорушного права власності.
Крім того, клопотання обґрунтовується розглядом первісного клопотання про арешт без повідомлення власника майна та за відсутності повідомлення про підозру власниці майна, що, на думку заявника, зумовлює підвищені вимоги до доведення необхідності, розумності та співмірності втручання у право власності.
IV. Участь сторін кримінального провадження. Позиція щодо заявленого клопотання.
Адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримав, з викладених у ньому підстав, просив задовольнити.
Прокурор Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 заперечував щодо задоволення клопотання, оскільки арешт майна відповідає вимогам ст. 170 КПК, ураховуючи обставини, встановлені у кримінальному провадженні та наведені у п. І ухвали.
Прокурор зазначив також, що потреба у накладенні арешту наразі не відпала, щодо арештованого майна планують проводитись слідчі дії, однак доказів означеного прокурором не надано. Натомість, прокурором підтверджено, що з дати накладення арешту на майно (з 02.01.2026) по дату постановлення цієї ухвали жодні слідчі дії в межах кримінального провадження з арештованим майном не проводились; щодо арештованого майна не призначались жодні судові експертизи, відсутні будь-які експертні дослідження стосовно арештованого майна.
V. Правове регулювання питання.
Відповідно до ст. 170 КПК України:
-арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження;
-арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів;
-арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу;
-арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів;
-заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно із статтею 174 КПК України:
-інший власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею;
-арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
VІ. Оцінка слідчої судді.
Слідча суддя, заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали судового провадження, зазначає та виснує таке.
Інститут скасування арешту пов'язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК України: 1) необґрунтованістю його накладення та 2) відсутності подальшої потреби в ньому.
В аспекті означеного:
(1) щодо дійсності мети арешту та його обґрунтованості.
Розглядаючи питання скасування арешту та зіставивши обставини, вказані в ухвалі про арешт, з доводами клопотання про його скасування, суд в цій справі зауважує, що згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В цьому випадку арештоване майно, згідно позиції слідчої судді, відповідає критеріям ст. 98 вказаного Кодексу, тобто існує дійсна сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, котре розслідується у межах кримінального провадження.
На переконання слідчої судді, такий висновок є підставним, оскільки в ухвалі про накладення арешту на майно слідча суддя дійшла до висновку про відповідність даного майна критеріям ст. 98 КПК України; доводи клопотання про скасування арешту майна означених висновків суду не спростовують.
Доводи клопотання про відсутність обставин пред'явлення підозри ОСОБА_5 не мають істотного значення в силу абз. 2 ч. 10 ст. 170 КПК України, адже йдеться про арешт з метою, вказаною у п. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України.
Аргументи щодо відсутності даних про набуття майном ознак речового доказу є спростовними, оскільки постановою слідчого таке майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
При цьому, слід зазначити, що положення статті 98 КПК України щодо критеріїв (умов) визнання матеріальних об'єктів речовими доказами (були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин), з однієї сторони, викладені в категоричній формі, і вказані умови мають бути дотримані для визнання тих чи інших речей речовими доказами, у той же час слід зважати на стадію кримінального провадження. Адже, на стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з'ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж; для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів КПК України передбачено дотримання стандарту «достатніх підстав» вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України (частина 3 статті 170 КПК України).
Стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують певну річ з кримінальним правопорушенням (демонструють можливу причетність до його вчинення в якості знаряддя або матеріального об'єкту, що містить певне відображення або інформацію про злочин), тобто наділяють її саму можливістю виконувати функцію доказу у кримінальному провадженні, та що і є власне дійсним у цьому кримінальному провадженні, на думку слідчого судді, сформовану у порядку ст. 94 КПК України.
Таким чином, суд вважає, що мета, вказана у п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, є дійсною, а тому відхиляє доводи заявника про необґрунтованість арешту з цією метою.
(2) щодо потреби арешту наразі.
Враховуючи характер обставин, що встановлюються в цьому кримінальному провадженні, наведені у п. І цієї ухвали, в поєднанні зі стадією провадження (досудове розслідування), суд вважає дійсними обставини, визначені реченням 1 абз. 2 ч. 1, ч. 11 ст. 170 КПК України.
За наявних вихідних даних арешт є необхідним та пропорційним для збереження речових доказів та недопущення їх втрати/перетворення до завершення досудового розслідування (ст. 132, ч. 11 ст. 170 КПК України).
Разом з тим, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (п. 52 рішення у справі «АГОСІ проти Сполученого Королівства» (AGOSI v. The United Kingdom).
Тобто, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Відтак, беручи до уваги, з однієї сторони, відсутність проведення слідчих дій з арештованим майном, зважаючи, що прокурором не надано також доказів/документів щодо прогнозованих слідчих дій з арештованим майном, а з іншої сторони, з метою недопущення нівелювання завдань забезпечення збереження речових доказів та дотримання мети арешту, суд вважає доцільним скасувати накладений арешт на майно в частині позбавлення права користування арештованим майном та передати арештоване майно власниці ОСОБА_5 , без права відчуження та розпорядження ним.
Окремо суд зауважує, що до означених висновків суд дійшов на підставі безпосереднього дослідження наданих сторонами провадження доказів, а також обставин, безпосередньо досліджених судом під час судового розгляду клопотання про скасування арешту майна.
На підставі викладеного, керуючись статтями 170, 174, 369-372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах власниці майна ОСОБА_5 , про скасування арешту майна в межах кримінального провадження №12024111130002639, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 листопада 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 317, ч. 2, 3 ст. 307 КК України, - задовольнити частково.
Арешт, накладений ухвалою слідчої судді Баришівського районного суду Київської області від 02.01.2026 на тимчасово вилучене майно, а саме на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , ключі від транспортного засобу марки AUDI моделі А8 з державними номерними знаками НОМЕР_1 сірого кольору, транспортний засіб марки AUDI моделі А8 з державними номерними знаками НОМЕР_1 сірого кольору, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , належний ОСОБА_5 , - скасувати в частині позбавлення права користування.
В іншій частині клопотання, - відмовити.
Передати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , ключі від транспортного засобу марки AUDI моделі А8 з державними номерними знаками НОМЕР_1 сірого кольору, транспортний засіб марки AUDI моделі А8 з державними номерними знаками НОМЕР_1 сірого кольору, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , власниці ОСОБА_5 , без права відчуження та розпорядження ними.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідча суддя ОСОБА_8