Справа № 348/618/26
Номер провадження 2-а/348/15/26
про залишення позовної заяви без руху
13 березня 2026 року м. Надвірна
Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Гундяк Т.Д., ознайомившись з адміністративним позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації,
ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
Статтею 283-2 КАС України визначено особливості провадження у справах за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
Дослідивши зміст позовної заяви, додані до неї документи, слід дійти висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 283-2 КАС України з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 283-2 КАС України у разі невиконання громадянином України у строки, встановлені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов'язку (обов'язків) військовозобов'язаним, резервістом територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звертається до суду із позовною заявою про застосування судом тимчасового обмеження такої особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
Згідно ч. 2 ст. 283-2 КАС України, позов подається до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня виникнення підстав, що дають територіальному центру комплектування та соціальної підтримки право на пред'явлення позовних вимог відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинен містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається позов;
2) повне найменування позивача, його місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) відповідача, його місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
4) зміст вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
5) перелік документів та інших доказів, що додаються до позову;
6) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав;
7) підпис уповноваженої особи позивача та докази на підтвердження її повноважень;
8) докази надсилання копії позову та копій доданих документів відповідачу з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Однак вищевказаних вимог представник позивача при зверненні до суду не дотримався.
Встановлено, що у позовній заяві позивачем не зазначено відомостей щодо наявності або відсутності електронного кабінету у позивача, а також індексу та електронного кабінету відповідача, що є порушенням вказаної норми.
Слід також зазначити, що у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 9 ст. 44 КАС України у разі подання до суду в електронній формі заяви або скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Судом встановлено, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками, зокрема, відсутній опис вкладення.
Крім того, в позовній заяві позивач посилається на порушення відповідачем вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто на наявність обставин вчинення відповідачем правопорушення передбаченого ст. 210-1 КУпАП, доведеність чого вимагається ч. 8 ст. 283-2 КАС України. Однак доказів притягнення відповідача до адміністративної відповідальності не надає.
При цьому представник позивача в позовній заяві зазначає, що відповідач є порушником правил військового обліку з 11.06.2025. Також вказує, що на виконання Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відповідачу було надіслано вимогу про виконання обов'язку (обов'язків) військовозобов'язаним, резервістом №2099 від 21.03.2025 якою ОСОБА_2 викликано відповідно до ст. 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» для виконання обов'язків, передбачених ч. 1, 3 ст. 22 вказаного Закону, до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 20.02.2026, та повідомлено, що наслідком невиконання такої вимоги буде звернення ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі ст. 283-2 КАС України до суду з позовом про застосування тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації. Вказану вимогу 11.02.2026 направлено за місцем реєстрації відповідача та, як вбачається з поштового повідомлення про результати вручення рекомендованого поштового відправлення № 78 405 0023 6012 не вручено, повернуто відправнику 28.02.2026 з відміткою про причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Однак ОСОБА_2 , про якого зазначено у позовній заяві не є учасником відповідно до пред'явленого позивачем позову.
Крім того в порушення п. 4 ч. 2 ст. 283-2 КАС України позовна заява не містить відомостей що встановлення такого обмеження не позбавляє особу основного законного джерела засобів для існування; особа не використовує транспортний засіб у зв'язку з перебуванням на її утриманні особи з інвалідністю I, II групи, встановленої в установленому порядку, або дитини з інвалідністю, та не вказано доказів на підтвердження таких обставин або клопотання про їх витребування, у разі наявності труднощів в отриманні таких доказів.
Натомість представник позивача в позовній заяві вказує, що згідно із АІТС «Оберіг» - відомості про інвалідність із Єдиної інформаційної системи соціальної сфери Міністерства соціальної політики України у відповідача - відсутня ступінь активної інвалідності, однак доказів, що підтверджують викладені обставини, не надає.
Загальні вимоги до позовної заяви встановлені ст. 160-161 КАС України, спеціальні вимоги встановлені ст. 283-2 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Згідно п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, сплачується судовий збір, що становить один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подано заяву до суду, що наразі становить 3 328 грн.
Стаття 8 КАС України передбачає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
У рішенні Конституційного Суду України №11-рп/2012 зазначається, що засада рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в частині 1 статті 55 Конституції України. Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного частиною 1 статті 24 Основного Закону України, і стосується, зокрема, сфери судочинства. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав.
Сплата судового збору за подання позовної заяви відповідно до положень п.6, п.7 ч.5 ст. 44, ч. 3 ст. 161 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з позовною заявою.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» відсутні пільги ТЦК та СП щодо сплати судового збору ні за суб'єктною ознакою позивача, ні за категорією спору (предметом позову).
Позивачем до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору, а тільки в переліку документів, що додаються до заяви вказано, що квитанція про оплату судового збору для суду буде надана в судове засідання, що не відповідає вимогам ст. 161 КАС України.
Отже, позивачу необхідно надати суду доказ про сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви у сумі 3 328 грн.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі ЄСІТС).
Відповідно до абзацу 23 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
У газеті «Голос України» від 04.09.2021 №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв'язку.
Також 04.09.2021 дане оголошення опубліковано на веб-порталі судової влади України (доступ за посиланням https://court.gov.ua/press/news/1173657).
Указані в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС почали офіційно функціонувати з 05.10.2021.
20 липня 2023 року в газеті «Голос України» опублікований Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29 червня 2023 року № 3200-ІХ.
Згідно прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через 90 днів з дня його опублікування.
Згідно ч. 3 розділу 1 цього Закону, пункт 6 статті 18 КАС України викладено в наступній редакції: «Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку».
Наведене кореспондує положенням пункту 10 підрозділу 1 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в редакції рішенням Вищої ради правосуддя від 12.10.2023 №977/0/15-23.
Таким чином з 18.10.2023 суб'єкти, вичерпний перелік яких встановлено у вищенаведених нормах, реєструють офіційні електронні кабінети в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні кабінети в ЄСІТС у добровільному порядку.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 169 КАС України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Відповідно до ч. 3 ст. 283-2 КАС України у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд залишає позов без руху та надає позивачу строк, але не більше ніж 10 днів, для усунення недоліків.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення позовної заяви та доданих до неї документів.
За таких обставин вважаю, що цю позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 248, 283-2 КАС України,
постановив:
Позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення вказаних недоліків.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог даної ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Гундяк Т.Д.