Справа № 346/711/26
Провадження № 1-в/346/80/26
13 березня 2026 р.м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря с/з - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
засудженого - ОСОБА_4 ,
представника колонії - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия клопотання адвоката ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання у виді позбавлення волі в інтересах засудженого:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ростока, Мукачівського району, Закарпатської області, українця, громадянина України, непрацюючого, фактично проживав до ув'язнення за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 14.11.2024 р. Воловецьким районним судом Закарпатської області за ст. 126-1 КК України до 1 року апробаційного нагляду.
Засудженого: 02.06.2025 року вироком Воловецького районного суду Закарпатської області за ст.. 126-1; ч.1 ст. 71, п.п - а, п.1 ч.1 ст. 72 КК України до 1 року 3 місяців позбавлення волі,
початок строку: 17.07.2025 р.
кінець строку: 17.10.2026 р.
Адвокат ОСОБА_6 звернувся до Коломийського міськрайонного суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання засудженого ОСОБА_4 . В обґрунтування клопотання вказав, що засуджений ОСОБА_4 станом на 04 березня 2026 року відбуває 1/2 частину призначеного покарання, що відповідно до ст. 81 КК України дає право на умовно-дострокове звільнення. За період відбування засуджений став на шлях виправлення, характеризується позитивно, дотримується встановлених правил поведінки та розпорядку дня, підтримує стосунки з рідними, дисциплінарних стягнень не має, є інвалідом ІІІ групи. Вину у вчиненні злочину визнає повністю, у вчиненому розкаюється.
В судовому засіданні засуджений клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Представник ДУ "Коломийська виправна колонія (№ 41)" заперечував проти задоволення клопотання засудженого, оскільки з матеріалів особової справи вбачається, що засуджений не довів своє виправлення.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив та просив в його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що за період відбування покарання засуджений свого виправлення не довів, а тому умовно-достроковому звільненню не підлягає.
Захисник подав до суду заяву, в якій просив клопотання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_4 розглядати без його участі.
Заслухавши учасників судового процесу, вивчивши матеріали подання та особової справи засудженого, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до правил ч.1 ст.81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі на певний строк, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Згідно з положеннями ч.2 вказаної статті умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року N 2 "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким", умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки; свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.
Критерієм сумлінної поведінки є неухильне дотримання всіх вимог режиму місця відбування покарання та виконання всіх покладених на засудженого обов'язків.
Чесним ставленням до праці є постійна старанність у роботі, прагнення до кращого виконання дорученої роботи, підвищення кваліфікації, бережливе ставлення до матеріалів та обладнання. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.
Зі змісту характеристики на засудженого вбачається, що ОСОБА_4 в місцях позбавлення волі перебуває з 17.07.2025 року. Під час тримання в ДУ «Закарпатська установа виконання покарань (№9)» характеризувався посередньо, не допускав порушення вимог режиму утримання, дисциплінарні стягнення не накладалися. Заохочення не застосовувалися. З 25.08.2025 року відбуває покарання в ДУ «Коломийська виправна колонія (№41)». За час відбування покарання характеризувався посередньо, не допускав порушення вимог режиму утримання, дисциплінарні стягнення не накладалися. Заохочення не застосовувалися. В установі не працевлаштований та працевлаштовуватись не бажає. Роботи з благоустрою місць позбавлення волі виконує під контролем. У відношенні до представників адміністрації колонії тактовний та ввічливий однак робить це з метою поблажливого ставлення до себе. Законні вимоги представників колонії виконує під контролем. Зовнішній вигляд не завжди охайний. За характером спокійний, врівноважений. Виконавчі листи не надходили.
Бажає змінити своє життя, про те це бажання має поодинокий та несистемний характер. Стверджує, що має бажання брати участь у програмах/заходах, але за поведінкою особи чи з інших джерел інформації зрозуміло, що це не відповідає дійсності. Усвідомлює, що саме потребує змін, але при цьому нічого не робить.
Згідно довідки від 01.01.2026 року (а.о.с. 48) на засудженого ОСОБА_4 заохочення не застосовувались, дисциплінарні стягнення не накладались.
Згідно довідки № 561 (а.о.49) про працевикористання засудженого вбачається, що ОСОБА_4 не працював, заробітну плату не отримував.
Згідно довідки від 19.12.2025 року вбачається, що ОСОБА_4 1964 року має варикозну хворобу вен нижніх кінцівок, ІХС стенокардія напруги СН-О-І ст. (а.о.с. 51).
Виконавчі листи до установи не надходили. (а.о.с. 50).
Згідно висновку щодо ступеня виправлення засудженого, вбачається, що ОСОБА_4 не став на шлях виправлення та не може бути представлений до заміни покарання у виді умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, отримав 45 балів (а.о.с. 52-54).
01.01.2026р. йому було відмовлено у застосуванні ст. 81 КК, як такому, що не став на шлях виправлення (а.о.с.55).
Отже, оцінюючи в сукупності всі дані, які можуть служити чинником для визнання поведінки засудженого такою, що свідчить про її виправлення, суд вважає, що в ході розгляду заяви засудженого не було наведено конкретних переконливих даних про те, що процес виправлення засудженого досягнув тієї стадії, на якій відбування призначеного покарання перестає бути доцільним і його подальше виправлення можливе в умовах перебування на волі.
Таким чином, суд погоджується з доводами прокурора та вважає, що на теперішній час звільнення ОСОБА_4 від подальшого відбування покарання умовно-достроково буде передчасним, оскільки засуджений своєю поведінкою і ставленням до праці виправлення не довів. Відтак, врахувавши, що застосування положень ст. 81 КК України є правом, а не обов'язком суду, то в задоволенні клопотання засудженого слід відмовити з зазначених вище мотивів.
Суд зазначає, що стан здоров'я засудженого не може бути визначальною підставою для його умовно-дострокового звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.6 КВК України, ст.81 КК України, ст.336, 537, 539 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_4 про його умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання у виді позбавлення волі - відмовити.
На ухвалу може бути подано апеляцію до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим - протягом семи днів з моменту вручення йому копії цієї ухвали.
Головуючий суддя : ОСОБА_1