Справа № 346/1156/26
Провадження № 3/346/435/26
12 березня 2026 року м. Коломия
Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Третьякова І.В., розглянувши матеріали, які надійшли від військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Яворів, Косівського району, Івано-Франківської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військове звання - солдат, посада: номер обслуги зенітного артилерійського відділення зенітного артилерійського взводу 140 роти охорони в/ч НОМЕР_1 ,
за ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
11.02.2026 року солдат ОСОБА_1 , в порушення встановленого порядку проходження служби, а саме ст. 11, 13, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, не прибув вчасно до місця служби після виписки з лікувального закладу та був незаконно відсутній протягом однієї доби, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.3 ст. 172-11 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні даного правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що дійсно 10.02.2026р. був виписаний з медичного закладу та повинен був прибути до військової частини 11.02.2026р. Однак, у вказаний день не прибув, оскільки залишився вдома зі своєю матір'ю, 1960 р.н., яка захворіла та потребувала його допомоги. На наступний день 12.02.2026р. самостійно повернувся до військової частини. Просив суворо його не карати.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та оцінивши всі обставини, суд приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
В статті 9 КУпАП вказано, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
В якості доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення до матеріалів справи було надано: протокол про адміністративне правопорушення серії №4, в якому вказано час, місце та суть вчиненого адміністративного правопорушення, а також матеріали проведення службового розслідування за фактом несвоєчасного прибуття з лікування до військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Оцінивши в сукупності представлені у справі докази, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-11 ч.3 КУпАП, а саме нез'явлення військовослужбовця вчасно без поважних причин на військову службу з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
При цьому, суд також враховує положення ст. 280 КУпАП, в якій вказано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 22 КУпАП встановлено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
По суті правопорушник звільняється від правових наслідків свого протиправного діяння, виходячи із засад гуманності, хоча це діяння як під час вчинення, так і під час звільнення від відповідальності залишається правопорушенням. У законодавстві не закріплено визначення малозначного правопорушення та відсутні вказівки на його ознаки. У кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи, зокрема, з того, що його наслідки не становлять великої суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
В даній справі суд приймає до уваги той факт, що ОСОБА_1 після виписки з лікувального закладу самостійно та без примусу прибув до військової частини 12.02.2026р., тобто лише на одну добу затримав свою появу у в/ч, що не є тривалим періодом, продовжує проходити військову службу, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності за самовільне залишення місця служби не притягувався.
Крім цього, суд бере до уваги участь ОСОБА_1 в бойових діях, наявність в нього статусу УБД, його стан здоров'я, а також враховує, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні даного правопорушення визнав повністю та щиро розкаявся, що згідно ст. 34 КУпАП є обставиною, яка пом'якшує відповідальність. Обставин, які б обтяжували відповідальність ОСОБА_1 згідно ст. 35 КУпАП судом не встановлено.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про малозначність допущеного ОСОБА_1 правопорушення. Досягнення виховних і превентивних цілей у даному випадку можливе без застосування адміністративного стягнення.
Таким чином, суд вважає, що наявні підстави звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 КУпАП та обмежитися усним зауваженням, у зв'язку з чим справу закрити.
На підставі викладеного,керуючись ст.22,ст.40,ст.124, ст. 284, ст. 289 КУпАП, суддя, -
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ст. 172-11 ч.3 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Провадження по справі закрити.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя: Третьякова І. В.