Ухвала від 13.03.2026 по справі 344/4201/26

Справа № 344/4201/26

Провадження № 1-кс/344/1911/26

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2026 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, зобов'язання вчинити дії -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області зі скаргою про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання слідчого Івано-Франківського районного управління поліції ГУ НП в Івано-Франківській області розглянути подані нею клопотання та прийняти процесуальне рішення відповідно до вимог КПК України.

Заявником подано клопотання про розгляд скарги у її відсутність, просить скаргу задовольнити.

Слідчий на адресу суду подав клопотання про розгляд скарги без його участі. Пояснень по суті скарги не надав.

Враховуючи встановлені чинним кримінальним процесуальним законом строки розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органу досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку про розгляд скарги без участі осіб, які беруть участь в даному судовому провадженні.

Відповідно до частини 4 статті 107 Кримінального процесуального кодексу України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Проаналізувавши викладені в скарзі пояснення, дослідивши зміст скарги та додані до неї матеріали, вважаю за необхідне зазначити наступне.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначено частиною 1 статті 303 Кримінального процесуального кодексу України (надалі - «КПК України»).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Як встановлено слідчим суддею, в провадженні СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області перебуває кримінальне провадження №12024091010002483 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Як зазначено у поданій до слідчого судді скарзі та не заперечено слідчим, ОСОБА_3 в даному кримінальному провадженні має статус потерпілої.

23 лютого 2026 року ОСОБА_3 звернулася до слідчого Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області у кримінальному провадженні №12024091010002483 з клопотаннями про:

Про вилучення майна та визнання його речовими доказами;

Про накладення арешту на майно та рахунки;

Про визнання ОСОБА_3 цивільним позивачем.

Вказані клопотання отримано слідчим відділом 23.02.2026 року (згідно реєстраційної відмітки на клопотаннях).

Як зазначено у поданій скарзі та не спростовано органом досудового розслідування, на даний час клопотання ОСОБА_3 від 23.02.2026 року не розглянуто, рішення за результатами такого розгляду не прийнято.

Вважаючи вищевказану бездіяльність протиправною, ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з даною скаргою.

Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 220 КПК України визначено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.

Частиною 3 статті 93 КПК України визначено, що ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.

При цьому, слідчий суддя наголошує, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (рішення у справі «Ассенов та інші проти Болгарії»). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справі «Танрікулу проти Туреччини»).

Так, слідчий суддя звертає увагу на те, що наразі станом на час розгляду скарги відсутні докази на підтвердження того, що клопотання ОСОБА_3 від 23.02.2026 року було розглянуто слідчим у кримінальному провадженні №12024091010002483 у встановленому статтею 220 КПК України порядку та строк.

У поданій слідчому судді заяві про розгляд скарги без його участі слідчий про протилежне не повідомив.

Таке тривале зволікання з розглядом клопотань заявника не відповідає завданням кримінального провадження.

За таких обставин слідчий суддя вважає вимоги скарги ОСОБА_3 про зобов'язання слідчого розглянути її клопотання від 23.02.2026 року обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ч.2 ст. 307 КПК України визначено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:

1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;

1-1) скасування повідомлення про підозру;

2) зобов'язання припинити дію;

3) зобов'язання вчинити певну дію;

4) відмову у задоволенні скарги.

Отже, такої форми ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування як визнання протиправною бездіяльності, ч. 2 ст. 307 КПК України не передбачено, відтак, в частині вимог скарги про визнання протиправною бездіяльності слідчого слід відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 3 статтею 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру (з урахуванням Рішення Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17.06.2020), згідно якого положення частини третьої статті 307 щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Керуючись ст.ст. 220, 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Зобов'язати слідчого слідчого відділу Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області у кримінальному провадженні №12024091010002483 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України розглянути подані 23.02.2026 року ОСОБА_3 клопотань про вилучення майна та визнання його речовими доказами, про накладення арешту на майно та рахунки, про визнання ОСОБА_3 цивільним позивачем в порядку статті 220 КПК України у відповідності до вимог КПК України з прийняттям відповідних процесуальних рішень, про що повідомити заявника у встановленому законом порядку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено та підписано 13.03.2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
134810181
Наступний документ
134810183
Інформація про рішення:
№ рішення: 134810182
№ справи: 344/4201/26
Дата рішення: 13.03.2026
Дата публікації: 16.03.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; бездіяльність слідчого, прокурора
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (10.03.2026)
Результат розгляду: зобов`язано вчинити певну дію
Дата надходження: 03.03.2026
Предмет позову: -
Розклад засідань:
06.03.2026 09:30 Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
10.03.2026 13:20 Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ДОМБРОВСЬКА ГАЛИНА ВОЛОДИМИРІВНА
суддя-доповідач:
ДОМБРОВСЬКА ГАЛИНА ВОЛОДИМИРІВНА