Справа № 344/4973/26
Провадження № 2/344/4199/26
13 березня 2026 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Домбровська Г.В., ознайомившись із заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та відсотків за користування,-
ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та відсотків за користування.
Після реєстрації позовної заяви, ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, у якій заявник просить заборонити ОСОБА_2 у будь-який споіб здійснювати відчуження квартири АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві власності до вирішення спору по суті.
З урахуванням приписів ч. 1 ст. 153 та ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд заяви здійснюється без виклику сторін та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Необхідність забезпечення позову обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 подано позов про стягнення заборгованості за договором позики та відсотків за користування. Як зазначає ОСОБА_1 у даному випадку існують реальні ризики щодо відчуження відповідачем ОСОБА_2 майна, що належить йому на праві власності, яке може забезпечити позов.
Ознайомившись із заявою про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Зміст і форма заяви про забезпечення позову, а також інші вимоги до неї визначені ст.151 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до ч. 1 ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Аналіз вище зазначених норм ЦПК України вказує, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких надалі гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Відповідний правовий висновок наведений в постановах КГС Верховного Суду від 13.12.2023 у справі № 921/290/23, від 04.09.2024 у справі № № 915/249/24, від 14.08.2023 у справі № 904/1329/23.
Як вбачається із заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 просить суд заборонити ОСОБА_2 у будь-який споіб здійснювати відчуження квартири АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві власності до вирішення спору по суті.
На думку суду, визначаючи заходи забезпечення позову, ОСОБА_1 в порушення вимог ч. 1 ст.151 ЦПК України не навів обґрунтування необхідності забезпечення позову та обґрунтування необхідності застосування кожного заходу забезпечення позову, про застосування яких заявник просить суд.
Суд також звертає увагу заявника, що відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову є окремим від позовної заяви процесуальним документом, який подається до суду і щодо якого встановлені окремі вимоги.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків
Як вбачається зі змісту заяви, Позивач у позовній заяві просить суд: стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , заборгованість за договором позики від 06.09.2025 року в сумі 124 600 доларів США та 15 000 доларів США - 2 % за кожен місяць прострочення виконання зобов'язань за курсом НБУ на день виконання рішення.
Так, зміст норми пункту 2 частини 1 статті 150 ЦПК України передбачає такий спосіб забезпечення позову, як заборона вчиняти певні дії.
При цьому, враховуючи мету процесуального інституту забезпечення позову (забезпечення реального виконання рішення суду в майбутньому), а також необхідність суворого дотримання процесуальних прав всіх учасників процесу, суд звертає увагу на те, що, звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявник повинен не лише навести , але й довести наявність підстав для вжиття заходів забезпечення цивільного позову.
Суд також звертає увагу на вимоги частини 3 статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що: «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».
У заяві про забезпечення позову заявником не зазначено обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, та не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може реально утруднити виконання рішення суду, у разі задоволення позову.
У заяві про забезпечення позову, ОСОБА_1 на підтвердження факту, що квартира за адресою: по АДРЕСА_3 , належить ОСОБА_2 ,- зазначено про долученння додатку, а саме копії свідоцтва про право на нерухоме майно.
Відповідно до Акту про відсутність додатків від 12.03.2026 року, складеним працівниками канцелярії Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у якому зазначено, що під час опрацювання заяви виявлено відсутність додатку, а саме: копії свідоцтва про право на нерухоме майно.
Крім того, заява про забезпечення позову не містить обґрунтування співмірності між ціною позову та вартістю відповідного майна.
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку про те, що в заяві про забезпечення позову заявником не наведено обґрунтованих та об'єктивних доказів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору, як і не доведено, що невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, як і не надано доказів на підтвердження співмірності заявленого заходу забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, та доказів того, що квартира за адресою: по АДРЕСА_3 , належить ОСОБА_2 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 149-153 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та відсотків за користування,- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Домбровська Г.В.