13 березня 2026 р. Справа № 520/31416/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 (суддя Бідонько А.В.; м. Харків) по справі № 520/31416/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 задоволено частково позов ОСОБА_1 .
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у обмеженні пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром після проведення перерахунку з 01.02.2023 р.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію без обмеження пенсії максимальним розміром з 01.02.2023 р.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025 по справі №520/31416/24 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 р. по справі № 520/31416/24 - скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у не виплаті пенсії в повному обсязі її нарахування та обмеженні пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром після проведення перерахунку його пенсії на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 р. по справі № 520/23/24 з 01.03.2023 р., та з 01.03.2024 р.; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 80 % грошового забезпечення без обмеження пенсії максимальним розміром з 01.03.2023 р. та з 01.03.2024 р.
Ухвалено в скасованій частині постанову, якою задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 .
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у не виплаті пенсії в повному обсязі її нарахування та обмеженні пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром після проведення перерахунку його пенсії на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 р. по справі № 520/23/24 з 01.03.2023 р., та з 01.03.2024 р.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 80 % грошового забезпечення без обмеження пенсії максимальним розміром з 01.03.2023 р. та з 01.03.2024 р.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 р. по справі № 520/31416/24 залишено без змін.
06.10.2025 до Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій він просив суд: зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом п'ятнадцяти днів, з дня постановлення ухвали про встановлення судового контролю, звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025 по справі №520/31416/24.
В обґрунтування заяви зазначив, що згідно з наданим ГУПФУ листом від 16.09.2025 № 2000-0203-8/139412 та долученими до нього перерахунками за пенсійною справою позивача з 01.02.2023, 01.03.2023, 01.03.2024, 01.01.2025, 01.03.2025, 01.09.2025, а також матеріалами виконавчого провадження, підтверджується, що боржником рішення суду яке набрало законної сили не виконано.
Зазначене на думку представника позивача свідчить про те, що відповідач ухиляється від виконання рішення суду, а тому вважає за необхідне встановити контроль за виконанням рішення суду другої інстанції шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати до суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про встановлення судового контролю, звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025 по справі №520/31416/24.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2025 заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати у місячний термін звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025 по справі №520/31416/24.
14.11.2025 до Харківського окружного адміністративного суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення суду, в якому відповідач просив суд прийняти та затвердити звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025 по справі №520/31416/24.
Позивачем подано до суду клопотання від 20.11.2025, в якому представник, зокрема, просив суд:
- вважати звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025 по справі №520/31416/24 не поданим та таким, що не підлягає затвердженню;
- залишити без задоволення клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про не накладання штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень або звільнення від його сплати;
- встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області новий строк подання звіту про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025 по справі №520/31416/24 протягом п'ятнадцяти календарних днів, з дня отримання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області відповідної ухвали;
- накласти на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Баєву Галину Олександрівну як керівника суб'єкта владних повноважень, за неподання звіту про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025 по справі №520/31416/24, штраф у розмірі 60560 грн. шляхом стягнення з начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Баєвої Галини Олександрівни на користь ОСОБА_1 30280 гривень та стягнення з начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Баєвої Галини Олександрівни на користь Державного бюджету України 30280 гривень;
Ухвалою від 24 листопада 2025 року Харківський окружний адміністративний суд у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025 по справі №520/31416/24 - відмовив.
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про звільнення від сплати штрафу - відмовив.
Клопотання представника позивача щодо відмови у прийнятті звіту, встановлення нового строку для подання звіту про виконання рішення суду та накладення штрафу - задовольнив.
Встановив Головному управлінню Пенсійного фонду України у Харківській області новий строк для подання до Харківського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025 по справі №520/31416/24 , а саме три місяці з дня отримання даної ухвали.
Наклав на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) штраф у сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн 00 коп.
Стягнув з керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн 00 коп.
Стягнув з керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) на користь Державного бюджету України штраф у сумі 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн 00 коп.
ГУПФУ в Харківській області не погодилось з вказаним судовим рішенням та подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 по справі № 520/31416/24 про задоволення заяви позивача про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області) у порядку ст. 382 КАС України та прийняти нове судове рішення, яким залишити заяву позивача без задоволення.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач посилається на відсутність бюджетного фінансування для здійснення виплати позивачу нарахованої різниці в пенсії. Вказує, що виплата перерахованої пенсії та нарахованої різниці в пенсії буде здійснена відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 821 від 14.07.2025. Вважає, що відповідачем було вжито всіх можливих та залежних від нього заходів щодо виконання судового рішення. У спірних правовідносинах Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області діяло в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ст. 311, 312 КАС України, за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Згідно з вимогами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтями 382 - 382-3 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду).
За приписами ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
За приписами ч. 1-5, 10, 11 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Отже, судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.
Розглядаючи звіт суб'єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити, чи досягнуто мети, задля якої постановлено судове рішення, тобто, чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.
Як свідчать матеріали справи, у поданому до суду звіті відповідач посилався на те, що на виконання зазначеного рішення суду нараховано різницю в пенсії за період з 01.02.2024 по 31.12.2024 в розмірі 105800,56 грн. та внесено до Реєстру судових рішень.
Вказав, що судові рішення, що набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України відповідно до покладених зобов'язань, в установленому чинним законодавством порядку. Виплата перерахованої пенсії та нарахованої різниці в пенсії за судовими рішеннями провадиться відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 821 від 14.07.2025 року.
До звіту відповідачем додано копії перерахунків за пенсійною справою позивача з 01.02.2023, з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.08.2025, які підтверджують проведення перерахунку пенсії позивачу на виконання судового рішення та копію розрахунку на доплату пенсії за період з 01.02.2023 по 31.12.2024, який підтверджує нарахування різниці пенсії позивачу.
Дослідивши зміст долучених до звіту доказів суд встановив, управління фактично виконало судове рішення лише в частині здійснення перерахунку та нарахування різниці пенсії.
Однак, відповідачем не надано достатньо доказів на підтвердження викладених в звіті обставин, що стосуються обліку заборгованості в підсистемі «Реєстр судових рішень», відсутності в належному обсязі затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат, а також вчинення активних дії на виконання рішення, зокрема звернення за фінансуванням до Пенсійного фонду України.
Також відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження здійснення виплати позивачу поточної пенсії позивачу у перерахованому розмірі на виконання судового рішення по справі №520/31416/24.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025 по справі №520/31416/24 в повному обсязі в частині виплати позивачу поточної пенсії у перерахованому розмірі та вжиття відповідачем необхідних заходів, спрямованих на виконання судового рішення в частині виплати позивачу заборгованості, що утворилася за результатом перерахунку пенсії.
Колегія суддів зазначає, що невиконання рішення суду формує недовіру людини до суду, що недопустимо в демократичній державі. Водночас суб'єкт владних повноважень, який є стороною у справі, має бути зразком для громадськості щодо належного виконання рішення суду, не чекаючи при цьому примусового виконання такого рішення суду або встановлення судового контролю щодо виконання рішення суду.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі “Шмалько проти України» від 20.07.2004 зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося. Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі “Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі “Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).
Окрім того, Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово констатував, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Відповідно до рішень ЄСПЛ “Кечко проти України» (заява № 63134/00, пункти 23, 26) та “Ромашов проти України» (заява № 67534/01, пункт 43), реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, є безпідставними.
Зокрема, у справі “Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплати з державного бюджету, однак свідома відмова від цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
У рішеннях ЄСПЛ у справі “Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (заява № 70297/01) та у справі “Бакалов проти України» (заява № 14201/02) також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).
Також суд зазначає, що в адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.
З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у прийнятті звіту відповідача про виконання рішення суду у цій справі та, як наслідок, накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області штрафу у сумі двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з одночасним встановленням нового строку для подання звіту.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 по справі № 520/31416/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді Т.С. Перцова Я.М. Макаренко