Постанова від 13.03.2026 по справі 520/31234/25

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 р. Справа № 520/31234/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 (суддя Ніколаєва О.В.; м. Харків) по справі № 520/31234/25

за позовом ОСОБА_1

до Височанської селищної ради

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Височанської селищної ради (надалі також - відповідач), в якому просила суд:

- визнати неправомірною бездіяльність Височанської селищної ради щодо не надання позивачу інформації на його запит від 20.10.2025, за №372/02-28, а саме: відомості які свідчать що населенню було передано від Височанської селищної ради 27822 продуктові набори (для кожного зареєстрованого мешканця громади), в доповнення до продуктових наборів населенню передано м'яса: курка 38,105 тони, свинина 1,5428 тони, яловичина 1,340 тони, олія 11710 л, масло вершкове 7.125 тони, сир 1.2067 тони, борошно 19,550 тони, цукор 7,750 тони, крупа вівсяна 2,250 тони, яйця 55440 шт, молоко 3374,8 л., молоко сухе 2.600 тони.

- зобов'язати Височанську селищну раду надати позивачу інформацію на його інформаційний запит від 20.10.2025 року, за №372/02-28, а саме: надати інформацію яка свідчать що населенню було передано від Височанської селищної ради продукти харчування за вимогами постанови КМУ №328/22:27822 продуктові набори (для кожного зареєстрованого мешканця громади), в доповнення до продуктових наборів населенню передано м'яса: курка 38,105 тони, свинина 1,5428 тони, яловичина 1,340 тони, олія 11710 л, масло вершкове 7,125 тони, сир 1,2067 тони, борошно 19,550 тони, цукор 7,750 тони, крупа вівсяна 2,250 тони, яйця 55440 шт, молоко 3374,8 л., молоко сухе 2,600 тони. Надати конкретні відомості які свідчать про те, що конкретна особа отримала визначену у списку одиницю товару, в конкретній кількості: вазі, літрах, штуках.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме: надати до суду платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору.

Ухвалою від 18 грудня 2025 року Харківський окружний адміністративний суд позовну заяву ОСОБА_1 - повернув позивачу.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не усунула недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 04.12.2025 про залишення позовної заяви без руху.

Позивач не погодилась з ухвалою суду першої інстанції та подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду від 18.12.2025 по справі № 31234/25 та направити матеріали справи на подальший розгляд до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач зазначила, що ухвала суду щодо повернення позовної заяви на підставі того, що позивач не має можливості сплатити судовий збір, за відсутності у позивача доходу та при наявності розміру пенсії, встановленої як мінімальний для особи, яка втратила працездатність, порушили права позивача, які гарантовано ст. 55 Конституції України та ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про права людини, щодо доступу до правосуддя.

Відповідач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

За приписами ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Враховуючи обставини цієї справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 168 КАС України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина 5 статті 169 КАС України).

Отже, чинним законодавством передбачено повернення позовної заяви, якщо у встановлений судом строк позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху. Повернення позовної заяви - це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви на стадії відкриття провадження без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті особою, яка звернулася до суду.

Позивач вважається таким, що не усунув недоліки, якщо до закінчення встановленого судом строку не усунув усіх або хоча б одного недоліку, зазначеного в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху.

З матеріалів справи встановлено, що ухвалою суду від 04.12.2025 позовну заяву було залишено без руху, зменшено розмір судового збору за подання позивачем даного адміністративного позову та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду платіжного документа, що підтверджує сплату судового збору, в розмірі розміру 1211,20 грн.

До Харківського окружного адміністративного суду 12.12.2025 надійшли пояснення позивача, в яких заявник вказала, що пенсія не є доходом, а є щомісячною виплатою в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченим Законом пенсійного віку. Також позивач послалася на рішення Конституційного суду України від 27.02.2018 у справ №1-р/2018.

До зазначених пояснень позивачем додана копія відомостей з ДРФО - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 01.12.2025 за період з 1 січня 2024 року по грудень 2024 року, з якої вбачається, що інформація щодо джерел/сум виплачених доходів та утриманих податків в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків відносно ОСОБА_1 відсутня.

Так, відповідно до ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статей 1 та 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.

Тобто, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов'язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тобто, наведеними нормами встановлено право суду, за наявності умов, визначених у ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", зокрема, звільнити особу від сплати судового збору.

Відповідно довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №2303 від 13.10.2025 судом встановлено, що позивач у 2024 році отримувала пенсію, що в сумі за 2024 рік становить 27796,00 грн.

Отже, 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік ОСОБА_1 становить 1389,80 грн (27796 грн х 0,05), що є більшим за розмір судового збору за подання даного позову (1211,20 грн).

Посилання позивача на Рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року у справі № 1-6/2018 судом першої інстанції обґрунтовано відхилено, оскільки висновок Конституційного Суду України про те, що пенсія - це не дохід, а один із видів соціальних виплат у розумінні статті 46 Конституції України, у справі № 1-6/2018 надано в аспекті податкового законодавства, зокрема положень абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.01.2024 по справі № 520/495/23, яка в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 22.03.2023 у справі №3-р(ІІ)2023 є необґрунтованими, з огляду на таке.

Так, наведеним рішенням Конституційним Судом України перевірялись на відповідність Конституції України (конституційність) приписи абзаців четвертого, п'ятого частини другої статті 70 Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404), абзаців третього, четвертого частини другої статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058) "в частині, що надає можливість звертати стягнення на пенсію боржника, яка є єдиним джерелом доходів (основним джерелом існування) особи та розмір якої дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому законом".

Тобто, вказаним рішенням не надавалась оцінка сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Оскільки 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік ОСОБА_1 є більшим за розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання позову у цій справі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху, в якій суд вирішив клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, постановлена з дотриманням судом вимог ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст. 133, 161, 169 КАС України.

Копію ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 позивач отримала 11.12.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак, у встановлений судом строк, недоліки позовної заяви, про які зазначено в ухвалі суду від 04.12.2025, позивач не усунула.

З огляду на викладене та враховуючи, що у встановлений судом строк недоліки позовної заяви позивачем не усунуто, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 по справі № 520/31234/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій

Судді(підпис) (підпис) Я.М. Макаренко Т.С. Перцова

Попередній документ
134810072
Наступний документ
134810074
Інформація про рішення:
№ рішення: 134810073
№ справи: 520/31234/25
Дата рішення: 13.03.2026
Дата публікації: 16.03.2026
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (13.03.2026)
Дата надходження: 28.11.2025
Предмет позову: визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЖИГИЛІЙ С П
суддя-доповідач:
ЖИГИЛІЙ С П
НІКОЛАЄВА О В
відповідач (боржник):
Височанська селищна рада
позивач (заявник):
Рибалко Лариса Миколаївна
суддя-учасник колегії:
МАКАРЕНКО Я М
ПЕРЦОВА Т С