Справа № 420/460/26
13 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» (вул. Предславинська, будинок 34, літера Б, офіс 101, місто Київ, 03150) до Одеської митниці (вулиця Лип Івана та Юрія, будинок 21А, місто Одеса, 65078) про визнання протиправними та скасування рішень, -
До Одеського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «"МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» до Одеської митниці, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA500580/2025/000197/2 від 30.12.2025 року; визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2025/000381 від 30.12.2025 року.
Представник позивача в обґрунтування позовних вимог зазначив, що в ході здійснення господарської діяльності 25.10.2024 р. між ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» як покупцем та компанією Kooperant Europejski (Польща) як продавцем укладено договір поставки товару №KES-27/24.
Сторонами погоджено поставку товару на територію України згідно специфікації №52510 від 26.09.2025 до Договору.
З метою митного оформлення, позивачем подано до Одеської митниці митну декларацію ІМ 40 ДЕ 25UA500580010420U9, в якій визначено для митного оформлення товари №1-14 загальною вартістю 26 299,50 дол. США.
Відповідачу надано документи, передбачені МК України, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів за першим методом.
За результатами митного оформлення відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500580/2025/000197/2 від 30.12.2025 року та картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2025/000381 від 30.12.2025 року.
Представник позивача вважає прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови протиправними та такими, що підлягають скасуванню, у всіх наданих ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» документах абсолютно всі числові значення є однаковими та немає жодних невідповідностей та розбіжностей між ними.
На думку представника позивача, єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за основним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за основним методом.
Щодо посилань митного органу на відсутність у специфікації від №52510 інформації щодо виробника, торговельної марки, якісних характеристик та артикулів, представник позивача звертає увагу, що згідно п.2.3. та п.5.1. договору поставки № KES-27/24 від 25.10.2024 не містить вимог щодо зазначення у специфікації інформації щодо виробників, торгівельних марок, якісних характеристик та артикулів. При цьому, усі вказані відомості зазначені у МД №25UA500580010420U9.
Стосовно твердження про відсутність у наданому комерційному рахунку №110/09/2025 посилання на специфікацію №52510 як невід'ємну частину контракту, представник позивача вказує, що законодавством не встановлено вимог до оформлення комерційного рахунку, як і не встановлено вимог, щодо посилання на специфікацію, призначення платежу тощо. Крім цього, за твердженням представника позивача, в інвойсі №110/09/2025 від 26.09.2025 міститься посилання на номер договору, а саме - № KES-27/24 від 25.10.2024, який укладено між сторонами.
За доводами митниці про те, що у наданому коносаменті наявні відомості щодо місця видачі SHENZHEN(Китай), але при цьому зазначено маршрут прямування товару CHONGQING (Китай) - Gdansk (Польща), і інформація щодо витрат на перевезення товару з міста SHENZHEN (Китай) до порту CHONGQING (Китай) - відсутня у товаросупровідних документах. Представник позивача зазначає, що наявність автотранспортної накладної №52510 від 17.12.2025, наданої разом із митною декларацією №25UA500580010420U9, підтверджує доставку товару на умовах DPU. Крім того, зазначення у коносаменті місця видачі SHENZHEN (Китай) та маршруту перевезення CHONGQING (Китай) - Gdansk (Польща) є звичайною та правомірною практикою у мультимодальних перевезеннях і не означає обов'язкової наявності окремих витрат на внутрішнє перевезення, що підлягають документальному підтвердженню для цілей митного контролю.
Відносно документів, які підтверджують страхування товару, представник позивача вказав, що відповідно до умов поставки DPU (Delivered at Place Unloaded) згідно з Інкотермс 2020: відповідно до статей A5 та B5 Інкотермс DPU, продавець не зобов'язаний укладати договір страхування вантажу, так само як і покупець не має обов'язку забезпечити страхування до моменту отримання товару. Таким чином, витрати на страхування не входять до складу обов'язкових витрат за цими умовами поставки. В умовах контракту відсутні положення, які зобов'язують продавця або покупця здійснювати страхування вантажу, а отже, витрати на страхування товару до кордону України фактично відсутні.
Твердження митниці про те, що прайс продавця від 25.09.2025 б/н на умовах поставки EXW, в якому відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, якісних характеристик та артикулів,- представник позивача вважає безпідставним та зазначає, що законодавством не встановлено і конкретних вимог та переліку відомостей (критеріїв), які повинен містити прайс-лист. Тому, на думку представника позивача, означені доводи митниці є необґрунтованими.
Також митним органом, як розбіжність вказано, що копія митної декларації країни відправлення від 27.09.2025 №452120250927325789, в якій вказано порт відправлення Nansha New port, відмінний від зазначеного в поданому коносаменті - CHONGQING, що свідчить про наявність перевантажень протягом маршруту прямування до кордону України, а також про наявність інших коносаментів, відповідно до яких здійснювалось перевезення, та які не були надані до митного оформлення. Представник позивача з цього приводу зазначив, що розбіжність між портом митного оформлення та портом фактичного завантаження не свідчить про зміну маршруту, зміну власника, перевантаження товару чи наявність інших транспортних документів, оскільки перевезення від внутрішнього порту (Nansha New Port) до порту завантаження (CHONGQING) може здійснюватися автомобільним, залізничним або внутрішнім морським транспортом без оформлення окремого коносаменту.
Представник позивача вважає необґрунтованими посилання відповідача на відсутність у комерційній пропозиції б/н дати і зазначення умов поставки EXW Китай, адже комерційна пропозиція є документом, який в розумінні ч. 2 ст. 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товару, а тому інформація, зазначена у ньому, не може бути підставою для коригування митної вартості товару.
Стосовно твердження про те, що в експертному дослідженні від 22.12.2025 №530/25, у висновку якого зазначені посилання на скріншоти з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар іншої якості без зазначення торговельної марки іншого виробника,- представник позивача зазначив, що в рамках цього дослідження, експерту було поставлене наступне запитання: - Визначить вартість товару - авто, мото частини, умови поставки DPU Cherniv-tsi, виробник CHONGQING ZHANXIONG MACHINE MANUFACTURE CO.,LTD, країна походження - Китай, ввезеного на митну територію України на підставі контракту № KES-27/24 від 25.10.2024 року, інвойсу № 110/09/2025 від 26.09.2025 року, пакувального листа № 110/09/2025 від 26.09.2025 року, CMR № 52510 від 17.12.2025 року? Висновок експертного дослідження №530/25 від 22.12.2025 року проведений відносно товару та документів на нього, який було фактично імпортовано і документи на який надано до митного органу. При цьому, зазначене експертне дослідження було проведено щодо товару торгівельної марки: TATA AGRO MOTO, та характеристик на аналогічний товар. При цьому в скріншотах експертного дослідження зазначено найменування виробника та ідентифікуючі ознаки товару.
Ухвалою суду від 12.01.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження по справі, вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в електронній формі.
Ухвалою суду від 13.03.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник відповідача подав до суду відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову, в обґрунтування чого зазначив, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності.
Представник зазначає, що оцінювана партія товару декларується на підставі посередницького контракту із заявленим продавцем товарів Kooperant Europejski Sp. z o.o. (Польща), відправник і виробник CHONGQING ZHANXIONG MACHINE MANUFACTURE CO.,LTD (Китай), торговельна марка TATA AGRO MOTO.
Представник звертає увагу, що згідно п.2.3. та п.5.1. зовнішньоекономічного контракту назва та якість товарів погоджуються сторонами у відповідних специфікаціях, які є невід'ємною частиною контракту згідно п.1.2. та 2.3., однак у специфікації №52510, згідно якої сформована оцінювана партія товарів, - відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, якісних характеристик та артикулів, - що не відповідає вимогам п.2 ч.2 статті 52 МКУ в частині подання митному органу об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Крім того, представник вказує, що у наданому комерційному рахунку №110/09/2025 відсутнє посилання на специфікацію №52510 як невід'ємну частину контракту відповідно до якої сформована партія товарів.
Також представник зауважує, що заявлені комерційні умови поставки DPU Чернівці документально не підтверджуються поданими до митного оформлення транспортними документами.
Представник відповідача вважає, що оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, вказане виключало можливість перевірки митним ч.1 ст.54 МК України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.
Також представник відповідача зазначає, що декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст.53 МКУ, розбіжності не спростовано.
Зазначені обставини у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митниці у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Справа розглянута в письмовому провадженні.
Судом встановлено, що в ході здійснення зовнішньоекономічної діяльності 25.10.2024 р. між ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» як покупцем та компанією Kooperant Europejski (Польща) як продавцем укладено договір поставки товару № KES-27/24.
Сторонами погоджено поставку товару на територію України, що підтверджується специфікацією №52510 від 26.09.2025.
У зв'язку поставкою товару на виконання умов контракту, позивачем подано до Одеської митниці митну декларацію 25UA500580010420U9, в якій митну вартість товару визначено за першим методом - за ціною договору. Для підтвердження вказаних у декларації відомостей до митного органу поданий відповідний пакет документів згідно з МК України.
Проте відповідачем прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості №UA500580/2025/000197/2 від 30.12.2025 року.
В рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що за результатами візуальної перевірки, передбаченої ст.337 МКУ, встановлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме:
1) оцінювана партія товару декларується на підставі посередницького контракту із заявленим продавцем товарів Kooperant Europejski Sp. z o.o. (Польща), відправник і виробник CHONGQING ZHANXIONG MACHINE MANUFACTURE CO.,LTD (Китай), торговельна марка TATA AGRO MOTO. Згідно п.2.3. та п.5.1. зовнішньоекономічного контракту назва та якість товарів погоджуються сторонами у відповідних специфікаціях, які є невід'ємною частиною контракту згідно п.1.2. та 2.3. Водночас, у специфікації №52510, згідно якої сформована оцінювана партія товарів, - відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, якісних характеристик та артикулів, - що не відповідає вимогам п.2 ч.2 статті 52 МКУ в частині подання митному органу об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
2) у наданому комерційному рахунку №110/09/2025 відсутнє посилання на специфікацію №52510 як невід'ємну частину контракту відповідно до якої сформована партія товарів;
3) заявлені комерційні умови поставки DPU Чернівці, що означає доставку товару на місце з розвантаженням. Водночас, у наданому коносаменті наявні відомості щодо місця видачі SHENZHEN(Китай), але при цьому зазначено маршрут прямування товару CHONGQING (Китай) - Gdansk (Польща), і інформація щодо витрат на перевезення товару з міста SHENZHEN (Китай) до порту CHONGQING (Китай) - відсутня у товаросупровідних документах;
4) в наданій CMR №52510 наявні відомості про перевантаження товару з морського на автомобільний транспорт української транспортної компанії, що свідчить про наявність витрат на навантажувально-розвантажувальні роботи в порту Gdansk (Польща). Таким чином, заявлені умови поставки документально не підтверджуються поданими до митного оформлення транспортними документами;
5) документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано.
В рішенні запропоновано декларанту протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, а саме: 1) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 3) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 5) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; 6) виписку з бухгалтерської документації; 7) каталоги, специфікації, прайс-листи продавця; 8) копію митної декларації країни відправлення; 9) висновки про якісні та вартісні характеристик товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
У рішенні зазначено, що 29.12.2025 декларант додатково надіслав: прайс продавця від 25.09.2025 б/н на умовах поставки EXW, в якому відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, якісних характеристик та артикулів; копію митної декларації країни відправлення від 27.09.2025 №452120250927325789, в якій вказано порт відправлення Nansha New port, відмінний від зазначеного в поданому коносаменті - CHONGQING, що свідчить про наявність перевантажень протягом маршруту прямування до кордону України, а також про наявність інших коносаментів, відповідно до яких здійснювалось перевезення, та які не були надані до митного оформлення; комерційну пропозицію б/н без дати і на умовах поставки EXW Китай; експертне дослідження від 22.12.2025 №530/25, у висновку якого зазначені посилання на скріни з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар іншої якості без зазначення торговельної марки іншого виробника. Згадані вище обставини не дають можливості ідентифікувати додатково надані декларантом документи як такі, що відповідають заявленій до митного оформлення партії товару.
Також у рішенні вказано, що 30.12.2025 у своєму електронному повідомленні імпортер зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів.
Одеська митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів, визначила їх митну вартість методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на підставі баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України у ввезення товарів, заявлених до митного оформлення, яка є більшим ніж заявлено декларантом.
Позивачу, як декларанту, роз'яснено, що у разі незгоди з вказаним рішенням права на його оскарження до органу вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або суду, а також права викладені у ч. 3 ст. 52 цього МКУ.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів та зборів.
До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.
Згідно з п.23, 24 ст.4 МК України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку; митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Згідно положень МК України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 2 ст.53 МК України визначений перелік документів, які декларант подає митному органу щодо підтвердження митної вартості товарів і обраний метод її визначення. Такими документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, перелік яких визначений в даній нормі закону.
Таким чином, митний орган має право вимагати від декларанта додаткових документів лише при наявності визначених законом підстав, чітко зазначених в ч.3 ст.53 МКУ (- розбіжності у документах, - ознаки підробки документів, - або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари).
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що подані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Проте жодного належного та допустимого доказу, що надані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей про митну вартість товару - не надано. В той же час в контракті, специфікації, рахунку-фактурі, які є основними документами, містяться всі відомості про митну вартість.
Суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача, що зазначені в оскаржуваному рішенні підстави для його прийняття є неспроможними, з огляду на наступне.
Суд вважає, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Ціна товару була визначена позивачем згідно з умовами контракту. В той же час обставини, якими мотивоване рішення митного органу про необхідність витребування додаткових документів є необґрунтованими, оскільки надані документи у сукупності підтверджують визначену митну вартість товару позивачем (декларантом) за першим методом визначення митної вартості.
Водночас приписи МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено наявність підстав для витребування додаткових документів у позивача.
Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з правовими висновками Верховного Суду митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
В оскаржуваному рішенні №UA500580/2025/000197/2 від 30.12.2025 недоліком, який на думку митного органу свідчить про розбіжність у вартості товару та не дає йому упевненості у правильності визначення митної вартості товару є те, що у специфікації №52510 від 26.09.2025 відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, якісних характеристик та артикулів, що не відповідає вимогам п.2 ч.2 статті 52 МКУ в частині подання митному органу об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Посилання відповідача на відсутність у специфікації №52510 від 26.09.2025 інформації про виробника, торговельну марку, якісні характеристики та артикул товару суд вважає безпідставним.
Вимоги п.2 ч.2 ст.52 МК України стосуються обов'язку декларанта подавати достовірні, документально підтверджені дані щодо митної вартості, які піддаються обчисленню. Зазначені ж реквізити (інформація щодо виробника, торговельна марка, якісні характеристики та артикули) не є визначальними для підтвердження числових значень митної вартості товарів. Натомість у поданих контракті та специфікації містяться всі необхідні відомості, що дозволяють ідентифікувати товар та підтверджують заявлену митну вартість.
Також митним органом як розбіжність зазначено, що у наданому комерційному рахунку №110/09/2025 від 26.09.2025 відсутнє посилання на специфікацію №52510 від 26.09.2025 як невід'ємну частину контракту відповідно до якої сформована партія товарів.
Однак згідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Таким чином, основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), що стосуються оцінюваного товару.
Положеннями ч.2 ст.53 МК України не передбачено надання таких основних документів як комерційні рахунки, а тому вказані документи не підтверджують визначення митної вартості товару.
При цьому суд вважає, що відсутність у комерційному рахунку №110/09/2025 від 26.09.2025 посилання на специфікацію №52510 від 26.09.2025 не впливає на достовірність заявленої митної вартості, оскільки сам контракт та специфікація містять усі необхідні умови щодо формування партії товарів і є визначальними документами для митного оформлення.
Також в оскаржуваному рішенні як розбіжність зазначено, що у наданому коносаменті наявні відомості щодо місця видачі SHENZHEN(Китай), але при цьому зазначено маршрут прямування товару CHONGQING (Китай) - Gdansk (Польща), і інформація щодо витрат на перевезення товару з міста SHENZHEN (Китай) до порту CHONGQING (Китай) - відсутня у товаросупровідних документах.
Згідно з інвойсом №110/09/2025 від 26.09.2025 поставка товару здійснювалась на умовах DPU Чернівці, що також вказано в МД 25UA500580005693U9 від 30.07.2025 року.
Комерційні умови поставки DPU (Delivered at Place Unloaded) згідно з Incoterms 2020 означають, що всі витрати і ризики, включаючи перевантаження, зберігання та доставку з розвантаженням, несе продавець.
Коносамент, на який посилається відповідач, є транспортним документом, який підтверджує морський етап перевезення, і зазначення в ньому маршруту Ningbo, що не суперечить умовам DPU, а навпаки, підтверджує їх виконання - продавець забезпечує доставку до місця призначення з усіма супутніми логістичними витратами.
Суд вважає, що наявність витрат на перевантаження не впливає на митну вартість, якщо вона вже включена в ціну за умовами DPU. У такому разі декларант не має обов'язку окремо деталізувати такі витрати, якщо вони враховані у загальній договірній вартості та підтверджені контрактом та інвойсом.
З цих же підстав суд не приймає доводи митниці про наявність витрат на перевантаження товару з морського на автомобільний транспорт. Зазначене жодним чином не суперечить умовам DPU. DPU не передбачає, що весь маршрут має бути без перевантажень або виключно морським судном; перевантаження є частиною організованої доставки до місця призначення в Україні. Витрати на перевантаження, внутрішнє транспортування тощо - це витрати продавця, якщо інше не передбачено договором. Усі ці витрати вже враховані у вартості товару за умовами DPU: вони не є підставою для коригування митної вартості, якщо не впливають на ціну, сплачену за товар а вона відповідно задокументована інвойсом; коносамент і CMR підтверджують етапність і повноту доставки, а не суперечать умовам. Заявлені комерційні умови DPU документально підтверджуються всією сукупністю поданих позивачем документів, а всі витрати на доставку до місця призначення, включаючи перевантаження, вже включено до ціни за договором.
Крім того, сам факт того, що покупець може за власним бажанням здійснити страхування, не створює для нього обов'язку його здійснювати та не породжує обов'язку декларанта включати до митної вартості умовні, не підтверджені документально витрати. Митний орган не надав жодного належного й допустимого доказу на підтвердження того, що позивач здійснював страхування чи ніс витрати такого характеру. Припущення про можливість страхування не може свідчити про обґрунтованість сумнівів в митній вартості товару.
Отже, доводи митниці про сумніви щодо достовірності поданих документів та митної вартості є необґрунтованими й не можуть бути підставою для витребування додаткових документів та в подальшому для коригування митної вартості.
Також суд не приймає посилання митного органу на прайс продавця, комерційну пропозицію та експертне дослідження, оскільки за ч.2 ст.53 МК України не передбачено надання таких основних документів, а тому посилання на них в оскаржуваному рішенні не може свідчити про обґрунтованість сумнівів митниці щодо непідтвердженості митної вартості товарів, враховуючи, що надані декларантом документи не містять розбіжностей у митній вартості.
Між тим, митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви у заявленій митній вартості, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та достовірності, зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх оформленні.
Відповідачем не вказано будь-якого іншого обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею у спірному рішенні.
Відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах (постанови ВС від 27.04.2020 року по справі №140/804/19, від 11.06.2020 року по справі №815/5464/16, від 30.04.2020 року по справі №820/231/16, від 31.03.2020 року, від 19.03.2020 року по справі №808/4127/15).
МК України встановлено, що при відсутності застережень щодо застосування основного методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу та наявності документів, перелік яких зазначений в ч.2 ст.53 МК України застосовується саме основний метод визначення митної вартості товарів.
Згідно ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними методами: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Частинами 3,6 цієї статті визначено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Частиною 8 статті 57 МКУ встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, проте такі функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди з задекларованою митною вартістю, до яких відносить, зокрема, проведення консультацій та обов'язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів.
Відповідно до п.2,4 ст.55 МКУ прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 ч.2 ст.55 МКУ.
Оцінюючи вказане рішення відповідача суд вважає за необхідне врахувати також правові висновки щодо застосування норм права до спірних правовідносин, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд наголошував у своїх правових висновках, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Верховний Суд вважав за необхідне зауважити, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанова від 25 лютого 2020 року справа №260/718/19; 27 квітня 2020 року справа №140/804/19).
У постанові від 30.04.2020 року по справі №820/231/16 Верховний Суд вказує, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування(якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Тоді як матеріали справи таких доказів не містять.
Відповідачем здійснено коригування митної вартості товару на підставі відомостей бази даних, оскільки за попередніми МД вартість товару є більшою, ніж заявлено декларантом.
Однак відповідачем не надано до суду доказів про коригування заявленої митної вартості товарів за попередніми МД, інформації щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим суд не приймає доводи митниці про обґрунтованість коригування митної вартості товару по МД позивача до митної вартості попередніх МД.
Статтею 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.72,73,75,76 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З урахуванням встановлених фактів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500580/2025/000197/2 від 30.12.2025 року та картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2025/000381 від 30.12.2025 року.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1,3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем сплачений судовий збір в загальному розмірі 8437,33 грн, а саме 1,5% від ціни позову 703110,35 грн (різниці митних платежів), з урахуванням коефіцієнта 0,8 за подання цього позову в електронній формі через підсистему «Електронний суд».
Суд вважає, що по цій справі з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 8437,33 грн.
Керуючись ст.2, 3, 6, 7, 9, 12, 13, 139, 241-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» (вул. Предславинська, будинок 34, літера Б, офіс 101, місто Київ, 03150, код ЄДРПОУ 44306976) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21а, м. Одеса, 65078, ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень, - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500580/2025/000197/2 від 30.12.2025 року та картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2025/000381 від 30.12.2025 року.
Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» судовий збір у розмірі 8437,33 грн.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва