Справа № 420/23026/25
11 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Бойко О.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання повторно розглянути подані документи про виключення з військового обліку, вирішив у задоволенні адміністративного позову відмовити.
І. Суть спору:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивача, ОСОБА_1 , до відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення актуальних персональних даних ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів у відповідності з Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути подані документи ОСОБА_1 про виключення його із військового обліку.
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція позивача
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він був визнаний військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2113 від 30.03.2023 визнаний непридатним до військової служби, проте станом на сьогодні у застосунку «Резерв+» зазначено «Непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».
Позивач зауважує, що виключений з військового обліку (невійськовозобов'язаний) - це громадянин призовного або військовозобов'язаного віку (від 18 до 60 років), який був офіційно виключений з військового обліку на підставі стану здоров'я або інших законодавчо визначених причин. Після набуття статусу «виключеного з військового обліку» особа не має будь-яких правових обов'язків, що стосуються військовозобов'язаних чи призовників.
Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною щодо не внесення актуальних персональних даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.
(б) Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм правом для подання відзиву на позовну заяву, належним чином та своєчасно повідомлений про розгляд вказаної справи.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
21.07.2025 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
IV. Обставини, встановлені судом
Відповідно до Довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.03.2023 № 2113 позивачу 30.03.2023 проведено медичний огляд ВЛК та визнано непридатним до військової служби.
Відповідно до наявного в матеріалах справи військового квитка позивача серії НОМЕР_1 від 23.04.1985 в розділі V. «Дані про медичні огляди та щеплення» зазначено: 30.03.2023 рішенням ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 визнаний непридатним до військової служби на підставі ст.52-Б, гр. ІІ - наказу МО України № 402-2008. В розділі VІІ. «Особливі відмітки» вказаного військового квитка зазначено: не підлягає призову на військову службу під час мобілізації на підставі ст.23, ч.І, абзац 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» .
24.04.2025 представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом, в якому просив надати відповідь та вичерпну інформацію на наступні питання:
- чи були внесені зміни до даних, які знаходяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо статусу позивача, який на сьогодні є непридатним до військової служби на підставі рішення ВЛК? Якщо ні, то надати відповідні пояснення щодо підстав таких не внесень;
- який порядок дій щодо актуалізації даних для внесення відповідних змін до Реєстру (без проходження ВЛК) повинен здійснити орган адміністрування Реєстру та в який термін такі дані будуть приведені до відповідності з підтверджуючими документами?
Вказаний адвокатський запит був направлений на адресу відповідача та отриманий представником 02.05.2025.
Відповідь на вказану заяву відповідачем не надано, доказів протилежного до суду не надано.
V. Джерела права та висновки суду.
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не належить до задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до частини 7 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" №2262-ХІІ виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 37 Закону №2262-ХІІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У силу пункту 16 Порядку №1487 військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.
За змістом пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 81 Порядку №1487 визначено, що взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.
Особиста присутність призовників, військовозобов'язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов'язкова.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначені в Законі України від 16.03.2017 №1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" (далі - Закон №1951-VIII).
Статтею 1 Закону №1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Згідно з частиною 1 статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Положеннями частини 1 статті 9 Закону №1951-VIII визначено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Пунктом 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів № 559 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Таким чином, у разі виявлення невідповідностей в документах (в електронному чи паперовому вигляді) військовозобов'язаний повинен звернутись до РТЦКСП із заявою про усунення таких невідповідностей.
Отже передбачений Порядком №559 спосіб звернення військовозобов'язаного є обов'язковою умовою для внесення РТЦКСП відповідних змін, а недотримання цього порядку виключає можливість покладення на орган військового обліку обов'язку щодо внесення відповідних змін.
Доказів того, що позивачем подавалася відповідна заява до відповідача про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, до суду надано не було.
Разом з цим, з наданих до суду документів суд встановив, що представник позивача звертався до відповідача з адвокатським запитом про надання інформації.
В свою чергу, відповідно до ч.1 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатський запит це письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту.
Отже, подання представником позивача адвокатського запиту не є заявою до органів введення реєстру, яка подається для вчинення суб'єктом будь-яких дій, зокрема і внесення відомостей до Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не належать до задоволення.
VI. Судові витрати
Враховуючи, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання повторно розглянути подані документи про виключення з військового обліку відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Суддя Оксана БОЙКО
.