Справа № 420/31488/25
12 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
І. Зміст позовних вимог.
До суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області ), в якій просить
- провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 невиплачену частину одноразової грошової допомоги до Дня Незалежності України;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, що полягають у відмові згідно з відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 28.08.2025 року, номер штрих-код- 242276-24957/К-02/8-1500/25.
II. Позиція сторін.
На обґрунтування вказаних позовних вимог позивач зазначає, що є особою з інвалідністю внаслідок війни 2 групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для осіб з інвалідністю внаслідок війни. У серпні 2025 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 року № 754 “Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань» позивачеві виплачено разову грошову допомогу до Дня Незалежності у сумі 2900 гривень. Позивач вказує, що виплата разової грошової допомоги до Дня Незалежності України у розмірі, встановленому Постановою № 754, прямо суперечить положенням статті 13 Закону №3551-ХІІ, конституційним гарантіям щодо соціального захисту осіб з інвалідністю внаслідок війни, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
09.10.2025 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, яким заперечує проти його задоволення, вказуючи, що порядком здійснення у 2025 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і “Про жертви нацистських переслідувань», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2025 № 486 (далі-Постанова 486) визначено механізм здійснення ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і “Про жертви нацистських переслідувань». Згідно Постанови № 486 ветеранам війни визначено розміри виплати разової допомоги до Дня Незалежності України у 2025 році, яка передбачена в розмірах від 450 до 3100 грн, а саме: - особам з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи становить 2900 гривень. Отже, разова грошова виплата до Дня Незалежності України у 2025 році здійснена у розмірах визначених чинним законодавством.
09.10.2025 р. позивачем надано відповідь на відзив, в якій вказує, що відповідач мав би діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією України, та нормою в Рішенні Верховного Суду України, у рішенні від 29.09. 2020р. у справі №420/2722/20 якій дійшов висновку про те, що у зв'язку з прийняттям Конституційним судом України 07.02.2020р. МЗ-р/2020 (справа М1-247/2018(3393/18) якім визнано не (є конституційним) окремого положення пункту 26 розділу УІ « Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу У країни в частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12,13,14,15 та 16 у справі від 07.02.2020р (справа М1-247/2018(3393/18) без внесення змін до неї ст. 7 Закону №3551-XII, як нормою прямої дії.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 24.09.2025 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ІV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується відповідним посвідченням та має, зокрема, право на отримання щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII.
У 2025 році позивачу, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, виплачена разова грошова виплата до Дня Незалежності України за 2023 рік в розмірі 2900,00 гривень, визначеному в постанові Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 № 754.
Не погоджуючись із розміром вказаної виплати, позивач звернувся до пенсійного органу із заявою від 26.08.2025 про нарахування та виплату йому вказаної допомоги у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком згідно Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII.
28.08.2025 ГУ ПФУ в Одеській області відмовило позивачу у виплаті щорічної разової грошової допомоги у збільшеному, посилаючись на Порядок, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 за № 754 та відсутність підстав на виплату разової грошової допомоги у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Вважаючи виплату у 2025 році разової грошової допомоги до Дня Незалежності України у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 за № 754, а не в розмірі передбаченому Законом України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", протиправною, а свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
V. Норми права, які застосував суд.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Згідно зі статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовий статус ветеранів війни визначає та створення належних умов для їх життєзабезпечення забезпечує Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII), яким серед іншого передбачено
- ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни. ( стаття 4 Закону №3551-XII)
- до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа, зокрема, військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами; (частина 2 статті 7 Закону № 3551-XII).
- перелік пільг осіб з інвалідністю внаслідок війни та прирівняних до них осіб (стаття 7), наведений у статті 13 Закону №3551-XII.
- особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги: зокрема, щороку до Дня Незалежності України особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. (частина 5 ст. 13 Закону № 3551-ХІІ в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» № 2983-IX від 20.03.2023)
21 липня 2023 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову 754 “Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань» (втратила чинність на підставі Постанови КМ № 1396 від 27.12.2023), якою затверджено Порядок здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і “Про жертви нацистських переслідувань» ( далі - Порядок № 754 ), який визначає, зокрема
- механізм здійснення ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і “Про жертви нацистських переслідувань» (далі - грошова допомога). ( пункт 1 Порядку № 754);
- до осіб, які мають право на грошову допомогу (далі - отримувачі грошової допомоги), належать, особи з інвалідністю внаслідок війни та колишні малолітні (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнані особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин;. ( пункт 1 Порядку № 754)
- грошова допомога виплачується до 24 серпня 2023 р. в такому розмірі: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 3100 гривень; II групи - 2900 гривень; III групи - 2700 гривень. ( підпункт 1 пункту 3 Порядку № 754).
VI. Оцінка та висновок суду.
З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що разова грошова виплата до Дня Незалежності України ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і “Про жертви нацистських переслідувань» встановлюється у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
При цьому, суд зазначає, що невід'ємною складовою здійснення правового регулювання відносин у сфері соціального забезпечення є визначення правового механізму та державних органів, на які покладається обов'язок виконання соціальної політики держави у цій сфері.
Одним з таких органів є Кабінет Міністрів України, який згідно з пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України “Про Кабінет Міністрів України» забезпечує проведення державної соціальної політики, соціальний захист громадян та вживає заходів щодо підвищення реальних доходів населення.
Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, до яких належить і Пенсійний фонд України.
Отже, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику, зокрема, за рахунок коштів Державного бюджету України.
Шляхом прийняття закону Верховна Рада України делегувала Кабінету Міністрів України право встановлювати порядок та визначати розмір разової грошової виплати учасникам бойових дій, яка здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, що узгоджується з повноваженнями уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.
Як зазначалось вище, постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2023 р. № 754 визначено, що разова грошова виплата до Дня Незалежності України виплачується до 24 серпня 2023 року особам з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи в розмірі 2900 гривень.
Спірність питання у даній справі полягає у правомірності виплати відповідачем разової грошової допомоги до Дня Незалежності України в 2025 році у розмірі 2900,00 грн., позивачу як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи.
Позивач стверджує, що після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020, він має право на виплату вказаної щорічної разової грошової допомоги в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, як це передбачено частиною п'ятою статті 13 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту",
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Зазначена грошова виплата була запроваджена з 01 січня 1999 року шляхом внесення змін до Закону №3551-XII Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року №367-XIV, а саме статтю 13 доповнено частиною такого змісту: “Щорічно до 5 травня особам з інвалідністю 2 групи внаслідок війни виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком».
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань" від 20.03.2023 №2983-IX, який набрав чинності з 15.04.2023 (Закон №2983-IX), частину 5 статті 13 Закону №3551-XII викладено у новій редакції наступного змісту: "Щороку до Дня Незалежності України особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України."
У взаємозв'язку із наведених та в контексті фактичних обставин даної справи, що зумовили цей публічно-правовий спір, суд зазначає, що аналіз положень пункту 2 частини 1 Закону №2983-IX, яким окремі положення Закону №3551-XII викладено в новій редакції, був предметом розгляду у зразковій справі № 440/14216/23.
Велика Палата Верховного Суду постановою від 14 травня 2025 року у зразковій справі №440/14216/23, відповідаючи на питання можливості Держави України в умовах воєнного стану вносити зміни до спеціального законодавства про соціальний захист та гарантії ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян, зокрема, шляхом визначення (зменшення) розміру щорічної разової грошової виплати до Дня Незалежності України, дійшла, серед іншого, таких висновків:
- “ за правовою природою грошову виплату до Дня Незалежності України не можна вважати новим видом соціального забезпечення для осіб з інвалідністю внаслідок війни, оскільки вона, хоча і відрізняється за назвою, порядком визначення розміру виплати, втім по суті є щорічною разовою грошовою допомогою певним суб'єктам - особам з інвалідністю внаслідок війни, а приурочення її виплати до іншої дати і зміна порядку визначення її розміру не змінюють її природи саме як одного з видів соціальної допомоги - періодичної, одноразової виплати (допомоги) за рахунок бюджетних коштів певному колу осіб.»
- “Тимчасове обмеження окремих соціальних пільг (допомог) особам, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність та набули статусу ветеранів війни, а також членам їх сімей, у разі запровадження режиму воєнного стану, за умови додержання вимог пункту 5 частини першої статті 6 Закону №389-VIII, може відбуватися за умови внесення змін до спеціального Закону №3551-ХІІ, який регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць.»
- “Передбачена частиною п'ятою статті 13 Закону №3551-XII щорічна разова грошова виплата не є основним грошовим забезпеченням, а є додатковою соціальною пільгою (виплатою), яка має разовий характер, є щорічною та поширюється на певне коло осіб. Тобто зазначена разова грошова виплата не належить до складових конституційного права громадян на соціальний захист, визначених у пунктах 1- 4 частини першої статті 46 Конституції України, які не можуть бути скасовані законом, а тому Верховна Рада України як єдиний законодавчий орган влади в Україні, з огляду на існуючі фінансово-економічні можливості, шляхом ухвалення законів може змінити умови та порядок виплати такої соціальної пільги за умови дотримання конституційних норм та принципів».
З урахуванням наведеного, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що передбачена частиною п'ятою статті 13 Закону №3551-ХІІ щорічна разова грошова виплата особам з інвалідністю внаслідок війни є видом державної допомоги в загальній системі соціального захисту населення. Така виплата має допоміжний та стимулюючий характер і надається з метою забезпечення створення належних умов для життєзабезпечення ветеранів війни, захисту їхніх інтересів відповідно до соціальної політики держави в цій сфері.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскільки нарахування разової грошової виплати особам з інвалідністю внаслідок війни встановлено законом і конкретно не визначено в Конституції України як складова права на соціальний захист, гарантованого її статтею 46, тому Верховна Рада України має певну свободу дій щодо законодавчого регулювання порядку надання цього виду державної допомоги.
Верховна Рада України у встановленому законом порядку та в межах її власних повноважень внесла зміни до спеціального Закону №3551-ХІІ, який регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме правила частини п'ятої статті 13 Закону №3551-ХІІ в редакції Закону №2983-ІХ як спеціального закону, який прийнятий в умовах запровадження в Україні воєнного стану з метою реалізації заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів, недопущення втрат Державного бюджету України, забезпечення соціальної підтримки громадян з огляду на фінансові можливості держави.
Отже, з 15 квітня 2023 року по-іншому врегульована процедура здійснення виплати особам з інвалідністю внаслідок війни, передбаченої статтею 13 Закону №3551-ХІІ, шляхом внесення змін до спеціального законодавства, яке регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць, а не шляхом внесення змін до бюджетного законодавства з подальшим ухваленням Кабінетом Міністрів України рішення щодо визначення розмірів соціальних гарантій.
При цьому Велика Палата Верховного Суду констатувала, що в умовах війни пріоритетним є спрямування обмежених фінансових ресурсів держави на фінансування Збройних Сил України та інших військових формувань, які безпосередньо беруть участь у бойових діях (членів їхніх сімей), а відповідно, на захист суверенітету і територіальної цілісності України, а не на інші цілі, що може вплинути на збалансованість державного бюджету.
За таких обставин зменшення розміру одноразової грошової виплати, передбаченої частиною п'ятою статті 13 Закону №3551-XII, викликане об'єктивними причинами, а саме прагненням збалансувати державний бюджет з метою належного фінансування Збройних Сил України та інших військових формувань, які своїми безпосередніми діями здійснюють захист суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України.
Аналогічні правові позиції викладено і у постановах Верховного Суду, зокрема, у справах №420/1590/25, №420/1919/25.
Частиною п'ятою статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на вказані висновки Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №440/14216/23, та враховуючи, що Верховна Рада України у встановленому законом порядку та в межах своїх повноважень внесла зміни до спеціального Закону №3551-ХІІ, законодавчо врегулювавши порядок надання щорічної разової грошової виплати особам з інвалідністю внаслідок війни, то до спірних у даній справі правовідносин підлягають застосуванню саме правила статті 13 Закону №3551-ХІІ в редакції Закону №2983- ІХ, як спеціального закону.
Таким чином, беручи до уваги правове регулювання спірних правовідносин суд дійшов висновку, що здійснивши виплату позивачу грошової допомоги до Дня Незалежності України в розмірі 2900,00 гривень, передбаченому Порядком № 754, пенсійний орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, оскільки керувався правовими нормами ч.5 ст.13 Закону №3551-ХІІ (в редакції Закону №2983-ІХ), які є чинними та неконституційними не визнавались.
Частиною 1 ст. 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
VII. Розподіл судових витрат.
Щодо розподілу судових витрат згідно статті 139 КАС України, то за обставин необґрунтованості заявлених позивачем вимог та звільнення позивача від сплати судового збору, відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
У задоволені позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65012, ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна
.