Справа № 175/2433/26
Провадження № 3/175/1004/26
Постанова
Іменем України
10 березня 2026 року с-ще Слобожанське
Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Озерянська Ж.М., розглянувши матеріали, що надійшли до суду з Відділу адміністративної практики УПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
21 грудня 2025 року об 03-01 год. по трасі М-30 958 км. водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом BMW318 державний номерний знак НОМЕР_1 не маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чи порушила п.2.1а ПДР, відповідальність за що передбачена за ч.2 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber», проте до суду не з'явилася, а тому неявку суд розцінює як затягування розгляду справи з метою закінчення строків притягнення особи до адміністративної відповідальності та на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП вважаю за необхідне розглянути справу у відсутність правопорушника на підставі доказів наявних в матеріалах справи.
Згідно із п. 2.1 а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно ч. ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.
Частиною 2 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Провина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №546625 від 21 грудня 2025 року, рапортом, письмовими поясненнями ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.13 КУпАП до осіб віком від 16 до 18 років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені ст.24-1 КУпАП. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями в тому числі 121-127, 130, цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.
Заходи впливу, передбачені ст.24-1 КУпАП не є адміністративними стягненнями в розумінні ст.23 КУпАП, а є альтернативними заходами впливу, які можуть бути застосовані тоді, коли виховання неповнолітнього правопорушника є можливим без накладення адміністративного стягнення у загальному порядку.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Частиною 2 статті 33 КУпАП встановлено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, вважаю за доцільне піддати ОСОБА_1 мірі адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом (ст. 40-1 КУпАП).
Ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Керуючись ст.ст. 23, 30, 33, ч. 2 ст. 126, 277-280 КУпАП України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та піддати її адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. 00 коп.
З урахуванням частини другої статті 308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП та примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби, стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в розмірі 6800 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду через місцевий суд.
Суддя Озерянська Ж.М.
Строк пред'явлення до виконання - три місяці.
Постанова набрала чинності _____________________року.