Справа № 160/22088/25
Провадження № 2/209/1193/26
12 березня 2026 року м. Кам'янське
Суддя Дніпровського районного суду міста Кам'янського Юрченко Я.О, розглянувши матеріали адміністративної позовної заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Савка Віталія Вікторовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
Відповідно до ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року, матеріали адміністративної позовної заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Савка Віталія Вікторовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Дніпровського районного суду міста Кам'янського.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 січня 2026 року вказана позовна заява передана для розгляду судді Юрченко Я.О..
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 171 КАС України суддя звернувся до відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам'янської міської ради щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання позивача.
10 березня 2026 року надійшла відповідь з відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам'янської міської ради про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
У ч. 1 ст. 2 КАС України зазначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
На відміну від адміністративної юрисдикції як компетенції адміністративних судів щодо розгляду справ у публічно-правових спорах, підсудність відповідно до КАС України треба розуміти, як розмежування повноважень адміністративних судів щодо розгляду і вирішення справ, котрі належать до адміністративної юрисдикції. Правила підсудності у своїй сукупності певним чином встановлюють алгоритм обрання компетентного адміністративного суду для розгляду і вирішення конкретної справи. Правильне визначення компетентного суду для розгляду і вирішення адміністративної справи має значення для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення в адміністративній справі.
Аналізуючи главу 2 розділу І КАС України під підсудністю треба розуміти сукупність предметної (статті 20, 21), інстанційної (стаття 22), територіальної (стаття 25) юрисдикції адміністративних судів. За правилами предметної підсудності визначається, який суд (якої ланки) має розглядати адміністративну справу у першій інстанції: місцевий загальний суд як адміністративний суд або окружний адміністративний суд.
Європейський суд з прав людини в справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20.07.2006 року зазначив, що фраза «судом встановленим законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Частиною 1 ст. 20 КАС України визначено виключний перелік категорій справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:
1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб'єктів у сфері медіа, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;
3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, або особами без громадянства; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;
5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) адміністративні справи за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
Частиною 2 ст. 20 КАС України передбачено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.
З ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року вбачається, що виходячи з наведених правових норм суд дійшов висновку, що дана справа не підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду, оскільки предметом спору у даній справі є дії відповідача, пов'язані із притягненням позивача до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим розгляд даної справи віднесений до компетенції місцевого загального суду як адміністративного суду, а не окружного адміністративного суду.
Проте, ст. 286 КАС України визначені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності. У цій статті наведений вичерпний перелік рішень, які має право ухвалити місцевий загальний суд як адміністративний за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, обов'язковою умовою для віднесення такої справи до підсудності місцевого загального суду як адміністративного суду є наявність справи про адміністративне правопорушення, розглянутої суб'єктом владних повноважень, та прийнятого ним у цій справі рішення.
Отже, адміністративна відповідальність - це специфічне реагування держави на адміністративне правопорушення, що полягає в застосуванні уповноваженим органом або посадовою особою передбаченого законом стягнення до суб'єкта правопорушення. Адміністративна відповідальність - це вид юридичної відповідальності, підставою для якої є адміністративне правопорушення.
Згідно з ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
За приписами ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З мотивувальної та прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та нездійснення дій, направлених на зняття його з розшуку, та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та зняти його з розшуку шляхом направлення відповідного повідомлення до органів Національної поліції України.
Оскільки, предметом розгляду та вирішення у цій справі є визнання протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії не у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, суд вважає, що ця справа за правилами предметної підсудності підлягає розгляду окружним адміністративним судом.
Згідно Постанови ВП ВС від 26.08.2019 року по справі № 855/364/19, якщо суд першої інстанції помилково чи неправильно направив до суду тієї самої інстанції справу, яка за предметом спору, суб'єктним складом учасників, характером спірних правовідносин відноситься до його підсудності, а суд, якому була направлена справа (позовна заява), повернув її назад як направлену внаслідок порушення правил підсудності, то рішення суду, який повернув справу адресанту, не може розцінюватися як ознака спору щодо підсудності чи порушення заборони про передавання справ, встановленої статтею 30 КАС. Таке рішення суду свідчить про виконання вимог процесуального закону щодо забезпечення дієвості і обов'язковості положень інституту підсудності адміністративних справ і є реалізацією гарантії кожного на розгляд справи судом, встановленим законом.
Згідно статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Під судом у практиці ЄСПЛ розуміється будь-який юрисдикційний орган, що вирішує питання, віднесені до його компетенції на підставі норм права, відповідно до встановленої процедури. Цей орган має бути встановлений законом, зокрема: суд утворений безпосередньо на підставі закону; суд діє в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції; суд діє в законному складі.
Необхідно зазначити, що у даному випадку відсутній спір між судами про підсудність, оскільки на час звернення із даним позовом, з огляду на підстави та предмет позову, спір підлягає вирішенню саме Дніпропетровським окружним адміністративним судом.
Предметна підсудність має імперативний характер, порушення правил якої відповідно до ст. 318 КАС України є безумовною підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Таким чином, вирішення даного спору Дніпровським районним судом м. Кам'янського буде мати наслідком розгляд справи судом, не встановленим законом, а як результат - порушення процесу, що є підставою для скасування рішення суду згідно з приписами ч. 1 ст. 318 КАС України.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадків, визначених пунктами 4-6 частини першої цієї статті, розглядається судом у порядку письмового провадження або, за ініціативою суду, в судовому засіданні. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.
Однак, нормами КАС України не визначено дії суду у випадку надходження до відповідного суду позовної заяви, яка йому предметно не підсудна.
В той же час, за нормами ч. 6 ст. 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Дослідивши матеріали адміністративного позову, враховуючи те, що розгляд даного позову не належить до предметної юрисдикції Дніпровського районного суду м. Кам'янського, суд приходить висновку, що матеріали адміністративного позову представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Савка Віталія Вікторовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії необхідно передати за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Керуючись ст.ст. 20, 29, 286 КАС України, суддя,-
постановив:
Матеріали адміністративного позову № 160/22088/25 за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Савка Віталія Вікторовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, - передати за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання. Якщо ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Я.О.Юрченко