Справа № 2-н-33/2008
Провадження № 4-с/210/2/26
іменем України
23 лютого 2026 року Металургійний районний суд міста Кривого Рогу в складі:
головуючого судді Літвіненко Н. А.,
при секретарі судового засідання Таранущенко В.С.,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кривому Розі матеріали за скаргою адвоката Мотуза Олександра Володимировича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 на дії державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), заінтересовані особи - ОСОБА_2 , АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ОТП БАНК",-
В провадженні Металургійного районного суду міста Кривого Рогу перебуває дана скарга.
Скарга мотивована тим, що ухвалою Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 24 грудня 2025 року у справі № 2-н-33/2008 було скасовано судовий наказ від 21 січня 2008 року щодо стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № ML-OAU/1400/2006 від 13 січня 2006 року у розмірі 193 237,24 грн., судовий збір у розмірі 966,19 грн. та витрати щодо розгляду цивільної справи у розмірі 15,00 грн. ОСОБА_1 звернулась із заявою від 25 грудня 2025 року до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій просила закінчити виконавче провадження щодо ОСОБА_3 та зняти арешт з усього майна ОСОБА_3 , який був накладений постановою про арешт майна боржника серія АМ № 108455 у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 21 січня 2008 року у справі № 2н-33/2008. Листом від 31 грудня 2025 року начальник Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Новікова Оксана Олександрівна відмовила ОСОБА_1 у скасуванні арешту, посилаючись на відсутність матеріалів виконавчого провадження через їх знищення. Вважає таку бездіяльність протиправною та такою, що порушує її права.
Скаржник та його представник в судове засідання не з'явились, надали заяву про розгляд скарги без їх участі.
Представник Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
В матеріалах справи міститься відзив на скаргу в якому державний виконавець просить суд відмовити в повному обсязі.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань про перенесення розгляду справи не подавав.
Представник АТ "ОТП БАНК" в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань про перенесення розгляду справи не подавав.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду скарги по суті.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.447ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ч. 1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відтак, враховуючи, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень, постанова виконавця про відкриття виконавчого провадження може бути скасована судом лише у випадку, коли судом буде достовірно встановлено, що у виконавця були відсутні підстави для прийняття виконавчого документа до виконання або виконавчий документ поданий особою, яка не має права на подання виконавчого документа до виконання.
У відповідності до ст.81ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу.
Так з матеріалів справи встановлено, що на нерухоме майно ОСОБА_1 було накладено арешт, що підтверджується Інформаційною довідкою із Державного реєстру речових прав. На нерухоме майно зареєстроване обтяження № 7532696 від 09 липня 2008 року на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АМ № 108456 від 12 червня 2008 року, виданої Саксаганським ВДВС Криворізького МУЮ в Дніпропетровській області.
Згідно з судовим наказом Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 21 січня 2008 року у справі № 2н-33/2008 було солідарно стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № ML-OAU/1400/2006 від 13 січня 2006 року у розмірі 193 237,24 грн., судовий збір у розмірі 966,19 грн. та витрати щодо розгляду цивільної справи у розмірі 15,00 грн.
Ухвалою Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 24 грудня 2025 року у справі № 2-н-33/2008 було скасовано судовий наказ від 21 січня 2008 року щодо стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № ML-OAU/1400/2006 від 13 січня 2006 року у розмірі 193 237,24 грн., судовий збір у розмірі 966,19 грн. та витрати щодо розгляду цивільної справи у розмірі 15,00 грн.
Листом від 31 грудня 2025 року начальником Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Новіковою Оксаною Олександрівною було відмовлено ОСОБА_1 у скасуванні арешту, посилаючись на відсутність матеріалів виконавчого провадження через їх знищення.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129 Конституції України визначено, що основними задачами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон «Про виконавче провадження».
Згідно із статтею 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, обов'язковості виконання рішень, законності, справедливості, неупередженості та об'єктивності, співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 5 статті 59 Закону у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Серед вказаних в частині 4 статті 59 Закону відсутні такі підстави для зняття виконавцем арешту як безпосереднє виконання боржником перед новим кредитором грошового обов'язку, визначеного виконавчим листом. У зв'язку із цим передбачених законом підстав зобов'язувати державного виконавця скасувати раніше накладений ним арешт з усього майна не має, а ефективним та належним способом захисту прав скаржника в такій ситуації, відповідно до приписів частини 5 статті 59 Закону, є скасування арешту з майна боржника за ухвалою суду.
Положенням ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Отже, наявність арешту на майно скаржника за відсутністю виконавчого провадження, порушує право останнього на вільне володіння та розпорядження своєю власністю.
Крім того, знищення матеріалів виконавчого провадження за сплином терміну зберігання не може обмежувати права боржника власника нерухомого майна, враховуючи те, що було скасовано судовий наказ від 21 січня 2008 року щодо стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № ML-OAU/1400/2006 від 13 січня 2006 року у розмірі 193 237,24 грн., судовий збір у розмірі 966,19 грн. та витрати щодо розгляду цивільної справи у розмірі 15,00 грн відповідно до якого було накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_1
Тому, не зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні при знищенні виконавчого провадження є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби і порушене право ОСОБА_1 , яке підлягає захисту шляхом зобов'язання зняти арешт з нерухомого майна.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі №817/928/17, провадження №К/9901/20268/18.
У разі відсутності матеріалів відкритого виконавчого провадження, орган державної виконавчої служби у разі звернення особи зі скаргою має обґрунтувати правомірність тривалого перебування майна особи під арештом та забороною відчуження, а тому звернення з вимогою, зокрема, щодо оскарження рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VIIЦПК України буде ефективним способом захисту.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01 лютого 2023 року №206/2832/21 (провадження № 61-10757св22).
Обставини на підставі яких було накладено арешт на нерухоме майно скаржника ОСОБА_1 станом на сьогоднішній день відсутні.
Отже, продовження дії виконавчого провадження та арешту нерухомого майна порушує права скаржника.
На підставі ст. 55 Конституції України, ст. ст. 4, 18, 26, 48, 52, 59, 73, 74 Закону України «Про виконавче провадження» та керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 10-13, 76-81, 223, 258-260, 447, 451, 453 ЦПК України, суд,
Скаргу адвоката Мотуза Олександра Володимировича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 на дії державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), заінтересовані особи - ОСОБА_2 , АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ОТП БАНК" задовольнити.
Зобов'язати начальника Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Новікову Оксану Олександрівну або будь-яку іншу уповноважену на особу вказаного відділу державної виконавчої служби закінчити виконавче провадження з виконання виданого Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу судового наказу від 21 січня 2008 року у справі № 2н-33/2008 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на користь Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором № ML-OAU/1400/2006 від 13 січня 2006 року у розмірі 193 237,24 грн., судового збору у розмірі 966,19 грн. та витрат щодо розгляду цивільної справи у розмірі 15,00 грн..
Зобов'язати начальника Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Новікову Оксану Олександрівну або будь-яку іншу уповноважену на особу вказаного відділу державної виконавчої служби скасувати арешт нерухомого майна ОСОБА_7 (на даний час прізвище ОСОБА_8 ), який було накладено при виконанні виданого Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу судового наказу від 21 січня 2008 року у справі № 2н-33/2008 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на користь Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором № ML-OAU/1400/2006 від 13 січня 2006 року у розмірі 193 237,24 грн., судового збору у розмірі 966,19 грн. та витрат щодо розгляду цивільної справи у розмірі 15,00 грн. (обтяження № 7532696 від 09 липня 2008 року на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АМ № 108456 від 12 червня 2008 року, виданої Саксаганським ВДВС Криворізького МУЮ в Дніпропетровській області).
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Н. А. Літвіненко