Справа № 210/4129/25
Провадження № 2/210/215/26
іменем України
09 березня 2026 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:
головуючого-судді: Вікторович Н.Ю.,
за участю секретаря судового засідання: Біди А.В.,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача: ОСОБА_2 ,
представника відповідача: ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, цивільну справу за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ спільної сумісної власності подружжя на неподільну річ, -
12 червня 2025 року до Металургійного районного суду міста Кривого Рогу надійшла позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
Ухвалою суду від 13 червня 2025 року судом було відкрито провадження по вказаній справі за правилами загального позовного провадження.
21 липня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Металургійного районного суду місті Кривого Рогу з зустрічним позовом до ОСОБА_4 про поділ спільної сумісної власності подружжя на неподільну річ.
Ухвалою суду від 22 липня 2025 року судом було прийнято до розгляду зустрічний позов.
24 грудня 2025 року представник позивача за зустрічним позовом звернулась до суду з заявою про зміну предмету позову, у зв'язку з тим, що позивач у позовних вимог просила виділити їй у власність майно, що має наслідком припинення права іншого з подружжя на частку у спільному майні з одночасним присудженням грошової компенсації, позивачем було внесено 1/2 від вартості сумісного майна подружжя. До вказаної заяви позивачем було долучено квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки №208382259 від 17.11.2025 року на суму 264 975,00 грн на депозитний рахунок суду.
09 березня 2026 року позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про відмову від зустрічного позову, від інших заяв та клопотань з процесуальних питань в даній справі, а також про повернення внесених на депозитний рахунок суду коштів, в сумі 264975,00 грн та суми судового збору за подання зустрічного позову.
Присутній у судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 підтримав заяву та просив суд її задовольнити, в обґрунтування зазначив, що ОСОБА_1 в односторонньому порядку розірвала з адвокатом який раніше представляв її інтереси договір про надання правової допомоги, виконуючи поради свого представника, ОСОБА_1 отримала для себе вкрай несприятливий результат.
Присутня у судовому засіданні представник відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_4 - ОСОБА_3 поклалась на розсуд суду з приводу заявленого клопотання позивача.
Заслухавши пояснення учасників по справі, дослідивши заяву та матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно із п. 4 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 522/8782/16-ц роз'яснив, що мається на увазі під відсутністю предмета спору.
Так, якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникнення).
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20).
Приписами ст.12 ч.4 ЦПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням нею процесуальних дій.
Отже, саме по собі подання заяви про відмову від позову не є необґрунтованими діями позивача та відповідача за первісним та зустрічним позовом, оскільки це є їх диспозитивне право, передбаченим нормами ЦПК України, що не містить обмежень у його реалізації. Крім того, звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом гарантованим ст. ст. 55, 124 Конституції України, та безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.
Отже, підстав для неприйняття відмови ОСОБА_1 від зустрічного позову судом не встановлено.
Беручи до уваги, що відповідно до вимог процесуального законодавства подати заяву про відмову від позову позивач має на будь-якій стадії процесу, враховуючи, що позивач скористався своїм правом, суд приймає відмову позивачів від позову, оскільки вона не суперечить закону і не порушують чиїх-то прав та охоронюваних законом інтересів та вважає за необхідне в зв'язку з цим закрити провадження по справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Згідно з ч.2 ст.7 Закону України «Про судовий збір», у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Відповідно до наявної в матеріалах справи платіжна інструкція №0.0.4466386683.1 від 19 липня 2025 року, звертаючись до суду з зустрічним позовом, ОСОБА_1 був сплачений судовий збір у розмірі 2649,75 грн (а.с. 6)
Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 відмовилась від позову до початку розгляду справи по суті, 50 % сплаченого судового збору за звернення до суду з вказаним позовом підлягають поверненню позивачу, у зв'язку з чим, ОСОБА_1 підлягає повернення сплачений судовий збір у розмірі 1324,88 грн.
Згідно з ч.1 ст.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Згідно з ч.12 ст.158 ЦПК України, грошові кошти, внесені відповідачем (іншою особою) на рахунок суду з метою забезпечення позову відповідно до частини четвертої статті 156 цього Кодексу, підлягають поверненню відповідачу (іншій особі), який здійснив таке забезпечення, протягом п'яти днів з дня набрання законної сили рішенням суду про повну відмову в позові або ухвалою суду про залишення позову без розгляду або закриття провадження.
Депозитний рахунок суду не є бюджетним рахунком, а є спеціальним реєстраційним рахунком для обліку депозитних сум. Кошти, які зараховуються на цей рахунок є власністю осіб, що їх внесли та підлягають поверненню або перерахуванню за призначенням із настанням відповідних умов.
Оскільки грошові кошти в сумі 264975,00 грн. були внесені ОСОБА_1 в якості компенсації вартості часток спірного майна, на яку заявлено вимогу про припинення права особи у спільному майні, враховуючи відмову позивача від заявлених вимог про поділ спільного майна подружжя, суд приходить до висновку, що внесені кошти підлягають поверненню позивачу.
На підставі ч.6 ст.259 ЦПК України, суд, -
Прийняти відмову позивача ОСОБА_1 від зустрічного позову до ОСОБА_4 про поділ спільної сумісної власності подружжя на неподільну річ, та від заяви про зміну предмету позову.
Закрити провадження у цивільній справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ спільної сумісної власності подружжя на неподільну річ.
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , сплачений судовий збір у розмірі 1324,88грн. (одну тисячу триста двадцять чотири гривні 88 копійок), платіжна інструкція №0.0.4466386683.1 від 19 липня 2025 року.
Повернути позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , кошти, що попередньо внесені ОСОБА_1 , відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №208382259 від 17 листопада 2025 року, на суму 264 975,00грн. (двісті шістдесят чотири тисячі дев'ятсот сімдесят п'ять гривень 00 копійок), на депозитний рахунок суду: Рахунок: НОМЕР_2 ; призначення платежу: Унесення готівки за частка майна ст.362/365 ЦКУ ОСОБА_4 справа 210/4129/25 Металургійний р-ний суд м. Кривого Рогу. пл.-к ОСОБА_1 ; отримувач: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області; Код отримувача: 26239738; Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; грошові кошти в сумі 264 975,00грн. (двісті шістдесят чотири тисячі дев'ятсот сімдесят п'ять гривень 00 копійок).
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали суду складено 13 березня 2026 року.
Суддя: Н. Ю. Вікторович