Справа № 161/2645/26
Провадження № 2/161/3068/26
про забезпечення позову
12 березня 2026 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд в складі:
головуючого-судді Мазура Д.Г.,
за участі секретаря судового засідання Дручок О.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей - Колект» про витребування майна з чужого незаконного володіння,
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовною заявою до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
04 лютого 2026 ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
20 лютого 2026 ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.
11 березня 2026 від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно до вирішення справи по суті, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1170 га, кадастровий номер 0722884800:01:001:2652.
А також просить, заборонити ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам, які діють в інтересах або від імені ОСОБА_2 ,до моменту набрання законної сили рішенням у справі: - вчиняти будь-які дії, спрямовані на вселення в житловий будинок; - здійснювати заміну замків, проникнення або інше обмеження доступу позивача до будинку; - укладати будь-які правочини, договори (оренди, користування, довіреності, найму тощо), що стосуються користування або розпорядження спірним нерухомим майном: - здійснювати перереєстрацію права власності на третіх осіб, проводити будь-які дії в реєстрах прав на нерухоме майно; - передавати майно у володіння або користування будь-яким іншим фізичним чи юридичним особам.
Заяву обгрунтовує тим, що наразі спірне майно належить відповідачу та вона як власник нього майна має право розпоряджатись спірним майном на власний розсуд, в тому числі відчужити його третім особам, або ж вчиняти дії щодо виселення її сім'ї , яка і досі проживає у вищевказаному житловому будинку. Також вказує, що невжиття заходів забезпечення позову, призведе до утруднення виконання рішення суду. ОСОБА_1 вважає, що заборона вчиняти реєстраційні дії з метою упередження появи нових власників дозволить їй задовольнити свої позовні вимоги стосовно витребування майна з чужого незаконного володіння.
Вивчивши матеріали справи, доводи заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає до часткового задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову, передбачені ст.150 цього Кодексу. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.
З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову (п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Як передбачено положеннями ч. 7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.
Види забезпечення позову визначені положеннями ст.150 ЦПК України та до них належать, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
При цьому, відповідно до вимог ч. 3ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до роз'ясень Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників у справі з тим, щоб забезпечити позивачам реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Судом встановлено, що з довідки з місця проживання про склад сімї і прописки від 19.03.2021 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 були прописані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , голова д/г; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чоловік; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син; ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 , син; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мати; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , бабуся.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного Реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 03.02.2026 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_2 ..
Позивач стверджує, що спірний житловий будинок вибув із її володіння незаконним шляхом, а саме ТОВ «Кей-Колект» продало майно позивача ОСОБА_2 та відповідно до договір купівлі продажу №53 від 28.02.2025 року, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куліковою Я.В..
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що між сторонами дійсно існує спір щодо майна, яке, як позивач стверджує, вибуло з її власності поза її волею.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Ознайомившись із заявою про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду.
Суд вважає, що загроза відчуження відповідачем спірного майна є цілком реальною. Проте, у разі його чергового відчуження захист прав позивача буде утрудненим та може в подальшому унеможливити виконання рішення суду.
Разом з тим, суд вважає за доцільне задовольнити заяву про забезпечення позову частково, оскільки забезпечення позову, шляхом накладення арешту та заборонити вчиняти будь-які дії спрямовані на відчуження та розпорядження у інший спосіб спірним нерухомим майном, а саме житловим будинком АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1170 га, кадастровий номер 0722884800:01:001:2652, що повною мірою відповідатиме меті забезпечення позову та принципам розумності та співмірності, та є достатньою мірою гарантування досягнення дієвості такого заходу забезпечення у даному спорі.
Питання щодо заборонити ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам, які діють в інтересах або від імені ОСОБА_2 , до моменту набрання законної сили рішенням у справі: - вчиняти будь-які дії, спрямовані на вселення в житловий будинок; - здійснювати заміну замків, проникнення або інше обмеження доступу позивача до будинку; передавати майно у володіння або користування будь-яким іншим фізичним чи юридичним особам, не є предметом позову та виходять за межі позовних вимог, а тому суд доходить до висновку про відмову в цій частині заявлених вимог.
Керуючись ст.ст.149-153,260 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей - Колект» про витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити частково.
Забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1170 га, кадастровий номер 0722884800:01:001:2652- до розгляду справи по суті.
Заборонити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до моменту набрання законної сили рішенням у справі вчиняти будь-які дії спрямовані на відчуження та розпорядження у інший спосіб спірним нерухомим майном, а саме житловим будинком АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1170 га, кадастровий номер 0722884800:01:001:2652.
В задоволенні решти заявлених вимог - відмовити.
Ухвалу до негайного виконання надіслати до Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (43001, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, 27-А, електронна пошта: info1@lcm.vl.dvs.gov.ua) та Центру надання адміністративних послуг Підгайцівської сільської ради (адреса: Волинська обл., с. Підгайці, вул. Шкільна, б. 30).
Про результати виконання ухвали повідомити Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Мазур Д.Г.